Перший Канадський День молока в Україні

Канада ділиться високими технологіями

Канадське молочне господарство не дарма вважається чи не найбільш передовим у світі. Саме канадська корова вписана до Книги рекордів Гіннеса в номінації «Найбільша кількість молока за лактацію» - 100 т (Вам не ввижається  - 100 т!). Саме канадська племінна корова була продана на аукціоні за рекордну ціну – 1 млн канадських доларів! Саме канадська провінція Саскачеван вважається світовим центром селекції молочної худоби (а Альберта – м’ясної). Насамкінець, в Канаді голштинська корова «працює» на молочній фермі в середньому 4-5 лактацій, тоді як у сусідніх США – 1,8 лактації.

Тепер Канада в особі компанії Semex вирішила поділитися з Україною високими технологіями молочного тваринництва, організувавши Канадський День молока, на який зібралося з пару сотень зоотехніків, ветеринарів, керівників ферм і молочних господарств, власників агрофірм із усіх куточків України. Тим більше, що для компанії Semex, яка продає сперму племінних бугаїв голштинської породи в 80 країнах світу, Україна входить в десятку пріоритетних ринків на рівні з Бразилією та Китаєм.

Марк Карсон, менеджер із рішень в управлінні відтворенням у молочному стаді Semex, розповів, що чверть канадських молочних ферм при першому осіменінні корів використовують метод моніторингу активності за допомогою датчиків. Ще 22% використовують поєднання цього методу з синхронізацією штучного осіменіння та дідівським візуальним методом. Як показали дослідження, вони виявляють тварин у стані охоти на 12-20% краще, ніж будь-який досвід чи намітане око фермера, причому сигналізують власнику стада негайно, не чекаючи, поки тварину оглянуть. Ця сама технологія дає змогу швидше виявити непокриту корову.

Здоров’я корів — глобальна проблема

Дрю Слоан, директор із бізнес-рішень Semex, а в минулому фермер-молочник, розповів про те, як канадцям вдалося добитися успіхів у вирішенні однієї з найгостріших проблем сучасного молочного тваринництва – проблеми здоров’я молочного стада. «Зараз молочники всього світу стурбовані тим, що зі збільшенням продуктивності зростає й захворюваність. За останні 20 років стало більше проблем з маститом, кульгавістю та іншими хворобами», – відзначив Дрю Слоан.

Основною причиною такого розвитку ситуації він назвав те, що селекція зосереджувалась на кінцевих результатах, таких, як продуктивність, тривалість продуктивного життя корови тощо. Щодо здоров’я тварин, то традиційні методи селекції бугаїв виявились недостатньо точними.

На щастя, в канадському Університеті Гуелфа працює професор Бонні Маллард, котра вже 22 роки вивчає здоров’я ВРХ. Вона виявила, що імунна реакція корів значною мірою визначається спадковістю. Так, роль спадковості в імунітеті корів – 30%, тобто, стільки ж, як і у продуктивності, тоді як у тривалості продуктивного життя – всього 10%, а в інших важливих характеристиках – ще менше. Управляється імунітет великою групою генів - їх від 2 до 3 тис. Професор розробила методику визначення імунної реакції ВРХ. А компанія Semex уклала з професором ексклюзивну угоду, завдяки якій сформувала поголів’я бугаїв «Імунітет+» - зі спадковим підвищеним імунітетом. Практика показує, що в такому «імунному» стаді випадків маститу на 10% менше, стійкого маститу – на 17%, кульгавості – на 12%, діареї – на 5%, пневмонії – на 2%, інших хвороб – на 9% менше, а смертність нижча на 20%, в т. ч. телиць – на 16%. До того ж отримані від «імунних» бугаїв корови дають молозиво кращої якості, і навіть на 6-му тижні лактації їхнє молоко містить більше антитіл, ніж у звичайних тварин. Як підсумував Дрю Слоан, 1-ше покоління «імунних» тварин хворіє на 5-10% менше, 2-ге – на 10-20%, 3-є – на 15-30% і 4-е – на 20-40% менше.

Для різних проблем — різний генетичний матеріал

«Імунітет+» — лише одна з генетичних програм компанії Semex. Як розповів директор «Сімекс Альянс Україна» В’ячеслав Саулко, існує ціла низка інших генетичних програм, створених для випадків, коли на фермі найгострішою проблемою є не здоров’я тварин, а щось інше. Наприклад, господарство «Маїс» на Хмельниччині підвищило частку теличок серед телят, що народжуються, до 86% за рахунок т. зв. сексованої сперми — матеріалу, який з високою імовірністю гарантує народження телят потрібної статі. Однак такого результату не було б без датчиків на кожній корові, які сигналізують про настання охоти у тварини.

Господарство «Промінь» із Гарбузинського району Миколаївської області використовує програму ReproMax Coctail — сперму, яка містить сперму одночасно трьох бугаїв-плідників із високою запліднюючою здатністю: одного — зі здатністю осіменити в перші години охоти, один — у середині періоду охоти і один — на другий-третій день охоти.

А ще існують програми CalvinEasy (з метою полегшення отелів), ReproMAX (сперма бугаїв, що мають підвищену запліднюючу здатність (для проблемних корів, яких важко осіменити), RobotReady — націлена на народження корів із формою вимені, придатного для роботизованого і взагалі машинного доїння, які за будь-якого доїння менше хворіють на мастит і дають більше лактацій протягом життя.

Технології приготування кормів

Канада є світовим лідером не тільки в генетиці ВРХ, а й у виробництві техніки для приготування й роздачі кормів. Про лінійку такої техніки від світового лідера в своїй галузі — канадської компанії Supreme International — розповів засновник компанії VRAS Костянтин Сарнацький. «Ця компанія освоює нові ринки, бо має проблему зі збутом у Північній Америці, позаяк її техніка настільки надійна, що її не замінюють тривалий час», — пожартував він. А якщо без жартів, то компанія використовує таку міцну і стійку марку сталі, як жоден інший виробник сільгосптехніки у світі. І не менш стійку фарбу. Адже всі частини машин мусять працювати в агресивному середовищі.

Фірма має 4 лінійки техніки, серед яких причіпні машини місткістю міксера від 8 до 53 м3 з лівою, правою й фронтальною роздачею, машини на базі автомобіля та стаціонарні машини, більше запитані з боку великих агрофірм, які прагнуть зосередити виробництво кормів в одному місці.

Як розповів К. Сарнацький, перші подібні машини вже пливуть із Канади до України.

Майстер-клас із оцінки корови

Інший канадський фахівець провів майстер-клас з оцінки зовнішнього вигляду корів. Тим більше, що в базовому господарстві вистачало підходящих екземплярів: стадо ВРХ симентальської та чорно-рябої порід у господарстві нараховує 2700 голів, з них 900 корів. І від кожної з них тут ставлять за мету отримати 10 т молока за лактацію собівартістю не вище 20 євроцентів. Тож стадо в ТДВ «Терезине» - чудове. Не дарма саме звідси бере молоко для своїх молочних коктейлів McDonalds.

При оцінці зовнішнього вигляду корови в Канаді звертають увагу на такі параметри:

• Глибина вимені. Тут мається на увазі, наскільки низько вим’я висить над землею. Якщо вим’я занадто мілке — продуктивність корови буде низькою, якщо занадто глибоке — корова може швидко «спрацюватися», враховуючи, що воно опускається з кожною лактацією.
• Еластичність і текстура вимені, яке з віком розтягується.
• Центральна підтримуюча зв’язка. Вона має бути достатньо глибокою.
• Переднє прикріплення вимені. Воно має бути сильним, аби тримати вим’я добре і достатньо довго.
• Прикріплення вимені ззаду. Чим вище воно розташоване, тим краще. До того ж воно повинно бути достатньо широким, чим ширше, тим краще, — як у корови на фото, де воно його ширина становить приблизно 22 см.
• Оптимальна довжина дійки дорівнює довжини великого пальця дорослої людини.
• Дійки мають бути розташовані по центру доль (четвертин) — тоді віддача молока краща. Погано, коли задні дійки схрещені або розташовані дуже близько одна від одної.
• Кут ратиці і висота п’ятки. Важливо, щоб п’ятка була достатньо високою.
• Корова повинно рухатися прямо й рівно — це свідчить про рівномірність розподілу ваги на всі ноги.
• Поперекова частина — має бути сильною, з гарно вираженим хребтом. Чим вона ширша, тобто, чим більша відстань між сідничними горбами, тим краще.
• Висота в холці і в задній частині тулуба.
• Ширина грудної клітки — погано, коли корова спереду вузька.
• Кутастість — ребра повинні бути випуклі і розташовуватись під кутом у молочних порід і прямо у м’ясних.

«Як для дворічної ця корова прекрасна. Хоча краще, якби вона була більш кутастою і мала краще прикріплення вимені спереду», — підсумував канадський фахівець.

Роботизована ферма

У ході Дня молока фахівці з усієї країни ознайомилися з роботою ТДВ «Терезине». Гостей повезли на гордість господарства — першу в Україні роботизовано ферму. На цій фермі на 500 голів постійно перебуває… одна людина. І цього досить! «Ферма в селі є, а роботи все одно нема», — пожартував один із гостей. Однак співробітникам під час своїх 12-годинних змін на фермі байдикувати ніколи. Навіть при тому, що корів доять роботи (всього їх 8), до яких ті підходять самі. Як розповів головний зоотехнік ферми Євген Лисенко, корів заманюють у будиночки, де встановлені роботи-доярі, смачною їжею. За ті 8,5 хв, які в середньому робот витрачає на доїння, корова з’їдає 1 кг корму. В середньому кожна корова підходить до робота-дояра 2,4 рази на добу. Мінімальний проміжок між доїнням — 6 годин.

Попри те, що перед доїльними роботами зазвичай стоїть черга з кількох корів, які тут знаходяться на безприв’язному утриманні, не всі корови добровільно віддають молоко. Тому більше трьох десятків норовливих тварин доводиться заганяти в станок для роботизованого доїння силоміць. Корів-«саботажниць» допомагають виявити датчики на кожній тварині: за допомогою комп’ютера співробітник ферми бачить, яка з корів давно не доїлася, і йде її заганяти силоміць. «На подібній фермі корову першим ділом потрібно дресирувати, щоб сама йшла доїтись. Щоб тварина була здатна до такого тренування, селекція на роботизованій фермі має знаходитись на найвищому рівні», — наголосив Є. Лисенко.

Генеральний директор Semex Пол Ларбер насамкінець зауважив: «Хоча світове виробництво і споживання молока до 2025-го зростатимуть на 2,3% щорічно, 17,5 млн молочних ферм або 15% їхньої загальної кількості змушені будуть закритися. Ріст виробництва відбуватиметься переважно за рахунок збільшення продуктивності, а не поголів’я. Ферми врятують генетика і менеджмент», — сказав П. Ларбер і додав, що саме такий найвищий рівень селекції і пропонує Канада Україні.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com