Спецможливості
Агробізнес

«Раніше тут хіба що вовки не водилися»

11.11.2013
868
«Раніше тут хіба  що вовки  не водилися» фото, ілюстрація

Фахівці «Штерн Агро» розпочинали свою діяльність із вивезення сміття з чагарнику, де мало бути майбутнє поле. Сьогодні на 6,5 тис. га у Тлумацькому районі Івано-Франківської області сіють зернові, ріпак, кукурудзу, врожайність яких нерідко перевищує середні показники по регіону.

Фахівці «Штерн Агро» розпочинали свою діяльність із вивезення сміття з чагарнику, де мало бути майбутнє поле. Сьогодні на 6,5 тис. га у Тлумацькому районі Івано-Франківської області сіють зернові, ріпак, кукурудзу, врожайність яких нерідко перевищує середні показники по регіону.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Передусім, ТзОВ «Штерн Агро» особливе тим, що його головний офіс знаходиться не у центрі села чи районного центру, а прямо посеред поля. Але основна відмінність підприємства в іншому: тут вміють добре господарювати. Спільними українсько-німецькими зусиллями цілинні землі вдалося швидко перетворити на одну із кращих у цьому регіоні агрофірму.
Переплетіння бажань і доль
Назву «Штерн Агро» взяло від прізвища його власників — німецького подружжя Інгестернів. У 2006 р. глава сім’ї Альберт Інгестерн приїхав в Україну в гості до свого земляка, котрий у Тернопільській області заснував фермерське господарство. Побачивши, як господарює товариш, Альберт також вирішив стати фермером, хоча до цього на землі ніколи не працював (має технічну освіту). Тут же, у свого знайомого, доля звела німця з молодим українцем Ігорем Гордійчуком. Саме цьому хлопцеві він доручив створити агропідприємство, зробив його своїм заступником і довірив вести всі справи в Україні.
— Тоді мені було всього 26 років. Нещодавно закінчив економічний факультет інституту, — згадує заступник директора ТзОВ «Штерн Агро» Ігор Гордійчук. — Однак сільське господарство знав добре. Мама була агрономом, та й і дід усе життя працював у колгоспі трактористом. Після уроків — відразу до нього. Ще школярем навчився їздити на тракторі. Тоді це був старий вітчизняний тракторець, дорогої техніки в Україну ще не завозили.
Зараз же Ігор Гордійчук справно керує як «джондіром», так і будь-яким потужним комбайном. Запевняє, на імпортній техніці працювати навіть простіше, ніж на дідовому тракторцеві. На запитання «як вдалося навчитися?» відповідає: «А хто його знає. Саме якось потихеньку виходить, було б лише бажання…»
Втім повернемося до історії створення підприємства. У 2006-му Альберту Інгестерну вдалося відшукати вільну земельну ділянку в Тлумацькому районі Івано-Франківської області, поблизу села Грушка. Те, що це була цілина, яка поросла чагарниками, нікого не злякало.
— У 70–80-х роках минулого століття тут був табір для худоби, згодом на цьому місці утворився чагарник — хіба що вовки не водились. Ми викорчували дерева, розчистили територію та вивезли 280 КамАЗів сміття. Потім узяли у людей в оренду паї і почали працювати. Спочатку доводилося важко, техніку позичали, оскільки власної не було зовсім, — розповідає Ігор Гордійчук.

Дідівські технології плюс «машини часу»
Свою діяльність «Штерн Агро» розпочинало з 550 га землі, на якій, в основному, вирощували цукрові буряки та кукурудзу. Сьогодні фахівці підприємства господарюють на 6,5 тис. га землі і не лише у Тлумацькому, а й у Тисменицькому районі. Сіють зернові, ріпак, кукурудзу.
Гордість підприємства — сучасний технічний парк. Сьогодні у господарстві «Штерн Агро» працюють 9 тракторів «Джон Дір», 5 комбайнів «Клас», 7 КамАЗів, солідна грунтообробна техніка. Основну її кількість закупили протягом 2007–2008 рр. за кошти інвестора. Кредитів не брали жодного разу. Прибуток підприємство почало приносити лише на третій рік роботи, й усі кошти інвестор повністю вкладає у розвиток виробництва. У найближчих планах керівництва — придбати ще кілька одиниць імпортної техніки. Адже тракторів та комбайнів багато не буває, оскільки навесні та восени, аби зберегти вологу, для аграріїв важливо не втратити жодного дня.
Сіють у «Штерн Агро» — за старинкою, «під плуг». Нові технології обробітку грунту, як запевняє заступник директора, для земель Західної України не підходять. Зараз у господарстві проводять програму вапнування грунтів (з причини їхньої підвищеної кислотності). Вапнякове борошно вносять у нормі 2 т/га. У разі необхідності (зависока кислотність) трактор проходить двічі — норму збільшують до 4 т/га.
Цього року в господарстві вдалося досягти наступних показників урожайності: ріпак — 32–42 ц/га, озима пшениця — 38, озимий ячмінь — 45 ц/га, кукурудза — від 9–10 до 12 т /га.
— Хоча показники врожайності у нас одні з найвищих у районі, нині наше головне завдання — зробити все для того, аби зернових культур вродило ще більше. Вважаю, в умовах нашого клімату можна отримувати урожай озимої пшениці до 80 ц/га. На окремих ділянках нам це вдавалося. Насіння озимої пшениці, в основному, використовуємо української селекції: Трипільська, Поліська-90, недавно взяли на пробу Чорняву, Смуглянку і Столичну. Вітчизняна пшениця більш пристосована до наших грунтів, ніж імпортна, — ділиться Ігор Гордійчук.
Подружжя інвесторів, яким, до речі, вже за сімдесят, в Україну приїжджають по 5–6 разів на рік, нерідко з дітьми та внуками. Із Ігорем Гордійчуком радяться з усіх питань: що і коли сіяти, які добрива вносити, яку техніку купувати. І хоча Інгестерн за спеціальністю інженер, проте за роки свого фермерства добре почав розумітися у сільському господарстві. Вести бізнес в Україні непросто, визнає німець. То квоти на експорт зерна запровадять, то якісь норми нові раптом з’являться. Але, попри все, про такий бізнес, який сьогодні має в Україні, у Німеччині Альберт і мріяти не міг, а саме: взяти в оренду великі площі землі й розпочати сільгоспвиробництво із відносно невеликим стартовим капіталом. Також привабливою є відносно невисока орендна плата за землю. Тому подружжя Інгестернів переконані: прийшли в Україну всерйоз і надовго. У найближчих планах підприємства — будівництво механічної майстерні, двох ангарів для зберігання зерна, зерносушарки, елеватора.

Інтерв'ю
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее

1
0