Спецможливості
Техніка та обладнання

Проблема зберігання сільгосптехніки (машини для внесення пестицидів)

05.02.2009
458
Проблема зберігання сільгосптехніки (машини для внесення пестицидів) фото, ілюстрація

“Пропозиція” продовжує серію матеріалів про зберігання сільгосптехніки. Сьогодні пропонуємо вашій увазі матеріал про зберігання обприскувачів.

Рис. 1. Зберігання обприскувачів

“Пропозиція” продовжує серію матеріалів про зберігання сільгосптехніки. Сьогодні пропонуємо вашій увазі матеріал про зберігання обприскувачів.

Технічне обслуговування (ТО) сільгосптехніки можна розділити на два періоди: робочий та зберігання. При цьому, призначення обох обслуговувань в кінцевому результаті спрямоване на отримання прибутку від використання техніки. Проте, як свідчить вітчизняна практика, багато зовнішніх чинників, таких як диспаритет цін на сільськогосподарську й промислову продукцію, нестабільна політична ситуація, постійне зростання цін на нафтопродукти, не дають змоги товаровиробникові одержати запланований прибуток. Левова його частка залишається в торговців нафтопродуктами. До того ж, тепер вона стрімко збільшується, особливо під час проведення весняно-осінніх польових робіт, коли ціни зростають. Диспаритет цін вносить свій внесок у зменшення прибутку виробників сільгосппродукції. Нині, щоб придбати вітчизняний (або виробництва країн ближнього зарубіжжя) самохідний зернозбиральний комбайн пропускною спроможністю 9–11 кг/с, потрібно продати 500 т зерна пшениці, а імпортний потребує вже вдвічі-втричі більше, що для основної маси господарств є непідйомним.

Рис. 2. Зберігання елементів обприскувачів: а) штанга; b) рама; с) маточина колеса

Зазначені вище негаразди поглиблює й економічна криза, яка змушує учасників ринку економити на всьому, починаючи з робітників і закінчуючи канцелярським приладдям.
Якщо говорити про економію під час ТО, то товаровиробники сільгосппродукції такої думки були ще й задовго до кризи, що створювало свої проблеми під час використання сільгосптехніки. Економлять на ТО в деяких господарствах не через передбачуваність і прагматичність експлуатаційників, а, швидше, через їхню байдужість. Певною причиною такого ставлення є радянський менталітет

господаря, коли прибуток не був головною винагородою за виконану роботу. Крім того, техніку для сільгоспвиробництва поновлювали планово, потужностей ремонтних підприємств було достатньо. Невиконання всіх робіт ТО призводить до зниження надійності техніки, що під час проведення механізованих робіт виливається у недобраний урожай, низьку якість робіт, перевитрату палива та мастильних матеріалів тощо.

Рис. 3. Зберігання обприскувачів просто неба

Економія коштів практикується й під час зберігання техніки для внесення пестицидів (рис. 1). У даному разі справедливе твердження: скупий платить двічі. За нашими підрахунками, 1 гривня, зекономлена на ТО під час зберігання, обертається для окремих машин 13-ма гривнями втрат за їхнє використання. Інакше кажучи, наведену вище приказку варто відкоригувати.
 
1. Ходова частина та несуча система
Виконання ТО сільгоспмашин дає можливість утримувати їх у дієздатному стані протягом робочого періоду та уникати простоїв. Надійність ходової частини та несучої системи впливає на плавність руху машини та точність руху в загінці. На практиці ТО згаданих вище елементів виконують не повністю й часто не якісно. Маточини коліс часто не мають кришок, ущільнення та підшипники зберігають, не убезпечуючи від атмосферних опадів (рис. 2). Згідно з пунктом 2.9, чинний стандарт ГОСТ 7751–85 дає можливість зберігати пневматичні шини на сільгоспмашині за умови зниження тиску до 70% номінального; обгортання шини захисним покриттям та встановлення машини на підставки. Якщо додати до цього потребу під час зберігання перевірки стану підставок, тиску в шинах, стану захисного покриття та звільнення поверхонь від снігу та льоду, то цього видається для експлуатаційників забагато,.. і вони не роблять нічого.
Відкриті майданчики для зберігання слід захистити від попадання снігу, на них має бути тверде покриття та схил 2…3° для стікання води. На практиці машини часто зберігають на грунтовому покритті машинних дворів, а про схил і захист від замітання снігом годі й говорити (рис. 3). Підставки ставлять, в основному, тільки під причіпні пристрої, а накопичені на поверхні сніг і лід залишаються до потепління.

Рис. 4. Зберігання насосів високого тиску (а, b) та редуктора приводу (c)

Під час огляду умов зберігання сільгосптехніки напрошується питання-загадка: “Що в світі найситніше?” Відповідь: “Панські кабани…”. Звісно, під час купівлі будь-якої техніки з певним потенціалом ресурсу мається на увазі виконання всіх правил її використання та зберігання для отримання закладеної максимальної її ефективності. Жоден дбайливий господар не поставить на зберігання техніку без належної підготовки, розуміючи те, що наступного сезону йому треба буде її використовувати. Тому якісно зберігається сільгосптехніка поки що у відповідальних панів.
Варто зазначити, що всі елементи машин пов’язані між собою, і раптова відмова опорного колеса чи несучої конструкції, в кращому разі, спричинить погіршення технічних і технологічних показників роботи машини, а в гіршому — її повну відмову.
2. Насос і привод
На сучасних обприскувачах застосовують насоси таких типів: шестеренчасті (підживлювач ПОМ-630), відцентрові (ОП-2000-2-01, “Фімко”, “Бранд”, “Кертітокс”), поршневі (ОПШ-15-01, ОП-2000), мембранні (насоси виробництва Італії, Німеччини, Польщі, Сербії, Росії). За якістю очищення та миття машини або її елементів вже можна судити про якість підготування техніки до зберігання, яку в багатьох випадках розгледіти доволі складно. Ставити на зберігання елементи машин, які контактують з агресивним середовищем, можна лише після ретельного очищення. Проте експлуатаційники так не думають… Натомість редуктори приводу зберігають під шаром залишку нафтопродуктів і налиплого на нього пилу (рис. 4, с). Відповідно перевірка їхнього технічного стану, рівня мастильного

Рис. 5. Зберігання елементів обприскувачів: а) зруйнований трубопровід, b) трубопровід і розпилювач під шаром льоду, с) розпилювач під впливом атмосферної вологи

матеріалу, консервація та герметизація внутрішніх порожнин, як того потребує стандарт, залишаються тільки на папері.
Аналогічно зберігають і насоси високого тиску вартістю не одну тисячу гривень (рис. 4, а, b). Залишати без догляду об’єкти, вартість яких більш ніж у 1000 разів вища за затрати на підготування їх до зберігання, не розумно. Проте в разі зберігання машин для внесення пестицидів експлуатаційників не лякає ані вартість об’єктів зберігання, ані напис на стандартах: “Несоблюдение стандарта преследуется по закону”.

3. Трубопроводи та розпилювачі
Якість зберігання елементів машин, що безпосередньо виконують технологічний процес, наприклад розпилювачів, позначається на якості їхньої роботи в новому сезоні. Підраховано, що протягом терміну зберігання сільгосптехніки температура повітря коливається від нижче нуля до вище нуля близько 130 разів. Хоча період замерзання-розтавання доволі тривалий (від 1 до 33 діб), трубопроводи та калібровані отвори розпилювачів зазнають пошкоджень (рис. 5, а, b, с).
 Отже, нижня межа регулювання дози пестицидів збільшується, в рослини надходить більше хімікатів. За суттю, якісні пестициди мають розкластися в рослині чи грунті до моменту збирання врожаю, однак у разі передозування певна їхня частка накопичується й потрапляє в організм людей чи домашніх тварин, що не може не позначатися на здоров’ї людини та нації в цілому. За даними аналітиків, протягом минулого століття прибуток у сфері медичного обслуговування населення нашої планети зростав із середньою інтенсивністю до 7,2% за рік, а в 2010 році становитиме $4113,7 млрд. Відповідно напрошується цікавий висновок: неналежне зберігання техніки для внесення пестицидів шкодить здоров’ю. Певно, що запобігти цьому може вчасна заміна комплекту розпилювачів, трубопроводів. Але на це потрібні кошти, яких зазвичай ніколи не вистачає.
Особливого зберігання потребує апаратура регулювання потоку рідини (розподільники, клапани, фільтри, штуцери), які, згідно з правилами ГОСТ 7751–85, слід очистити, герметизувати внутрішні порожнини та демонтувати для зберігання на складі або обгорнути поліетиленовою плівкою й залишити на машині. У реальних умовах апаратуру зберігають просто неба під впливом 130 перемін температури від мінусової до плюсової (рис. 6).
 Неметалеві деталі та складові обприскувачів потребують ретельного підготування та закритого зберігання. Ігнорування цим пунктом призводить до швидкого їхнього руйнування під впливом сонячного проміння, вологи й мікроорганізмів (рис. 7). Термін, протягом якого на неметалевих деталях сільгоспмашин утворюються колонії пліснявих грибів, зазвичай не перевищує два-три тижні, продукти життєдіяльності яких створюють умови для біологічної корозії.
За даними досліджень, близько 80% відмов сільгосптехніки буває через неякісне ТО та зберігання, а затрати на ТО, ремонт і зберігання для складних сільгоспмашин протягом десятирічного терміну експлуатації зростають більш як уп’ятеро. Підраховано також, що затрати на підтримання сільськогосподарської техніки у дієздатному стані протягом усього періоду експлуатації вдвічі-втричі перевищують вартість на її виготовлення. Зменшення витрат на технічне обслуговування й ремонт (ТОР) потребує особливої уваги через постійне підвищення цін на техніку та запасні частини до неї. Найдосконалішою вважається техніка без обслуговувань, коли вичерпання ресурсу настає одночасно для всіх її деталей, агрегатів і систем. При цьому логічно, що така техніка була б значно дорожчою, й купити її змогли б аж ніяк не всі товаровиробники. Відповідно, наразі користуються таким собі “технічним” кредитом з відсотками, сплачуваними у вигляді затрат на ТОР та зберігання. Якщо не повною мірою чи невчасно сплачувати згадані відсотки, техніка не даватиме бажаної ефективності від використання.
У більшості ж господарств уже давно практикують перехід до техніки без ТО на сучасній дорогій техніці, яка, тим не менше, потребує обслуговувань. Так, складну мобільну сільгосптехніку часто обслуговують за потребою, що тягне за собою значні перевитрати коштів та робочого часу, а не дає очікувану економію. Однією з причин такого факту є низький професійний рівень операторів і фінансовий стан господарств. Як наслідок, роботою інженера в період механізованих польових робіт стає вишукування та випрошування в борг, де тільки можна, хоча б дієздатних запчастин. Успішно практикується також і використання сумісних деталей, агрегатів та систем машин, які зберігаються до свого робочого сезону.
Твердження, що вітчизняна мобільна сільгосптехніка застаріла, недовговічна, використовувати вигідніше імпортну,.. справедливе з таких причин: 1) імпортна надійніша; 2) технічне обслуговування імпортної техніки (тракторів) здійснюють незалежно від того, бажає того оператор чи ні, бо комп’ютер не дасть змоги запустити двигун. На вітчизняній техніці комп’ютерів немає, тож ТО не проводять, допоки машина не втратить дієздатності. Проте є такі операції з ТО, які ніякий комп’ютер не змусиить оператора виконувати або виконувати якісно, наприклад, відновлення пошкодженого антикорозійного покриття поверхонь сільгоспмашин, що працюють у контакті з агресивними середовищами. Певно, що дієздатність машин не в багатьох випадках залежить від стану лакофарбового покриття, проте це не про машини для внесення пестицидів, де засоби захисту рослин є активними речовинами щодо сталі та інших сплавів. У такому разі технологічні речовини прямо чи опосередковано збільшують електропровідність плівок вологи на поверхні машин, що сприяє появі електрохімічної корозії, в тому числі кислотної, лужної і сольової.
Не секрет, що нині в Україні не вистачає обладнаних приміщень для належного зберігання сільгосппродукції (зерна, овочів, фруктів), яку вирощують. За спостереженнями, близько 30–40% сільгосппродукції псується або значно знижує свою якість через неналежне зберігання. Однак ніхто не згадує про наявність приміщень для зберігання техніки, за участі якої та продукція виросла. Хоча стаття затрат на амортизацію приміщень більша за амортизацію майданчиків для зберігання в 2,31–2,74 раза (таблиця), проте за закритого зберігання зменшуються витрати на підготування до зберігання і, що найголовніше, максимально виключається людський чинник під час виконання підготовчих робіт. За численними спостереженнями, саме якість (або наявність) ТО перед зберіганням (як технічно потрібного) найбільше шкутильгає. Це свідчить не про брак потреби в обслуговуванні за закритого зберігання, а про меншу критичність ситуації у разі неякісного виконання підготовчих робіт.
За нинішньої вартості 1 м2 гаража близько 410 грн не кожне господарство може собі дозволити такі витрати на зберігання техніки. Старі ж гаражі та ангари — не в належному стані: вони потребують ремонту стін, дахів і часто не вміщують сучасну високопродуктивну техніку із габаритними розмірами понад 6 м. У разі вибору, що зберігати в гаражі: техніку чи вироблену продукцію, — дрібні сільгосппідприємства часто надають перевагу саме сільгосппродукції, бо вона є основним джерелом прибутку.

Рис. 6. Зберігання апаратури для регулювання потоку рідини

Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року передбачено моніторинг стану технічного забезпечення аграрного сектору й використання наявного технічного потенціалу, підтримання в робочому стані нинішнього машинно-тракторного парку, поетапне оновлення машинно-тракторного парку аграрних підприємств новою технікою вітчизняного виробництва та інші напрями робіт для підвищення техніко-економічного становища на селі, що не можливо без комплексного підходу до цих питань.
Без відновлення й розвитку технічного потенціалу сільськогосподарського виробництва всі економічні та організаційні перетворення АПК, такі як: встановлення нових відносин власності, формування інтегрованих об’єднань, фінансово-промислових груп, холдингів тощо — не дадуть позитивних результатів.
Першочергове завдання органів управління АПК полягає в розробці та організації загальнодержавних і регіональних програм виведення сільського господарства з техніко-технологічної кризи.
Наявність, склад, технічний рівень машин вирішальним чином впливають на технологічний рівень сільськогосподарського виробництва, виробничі витрати, втрати врожаю тощо.
До найважливіших складових технічного потенціалу належать: наявність і склад парку базових машин — тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів; забезпеченість тракторів причіпними та начіпними робочими машинами, інвентарем відповідних тягових характеристик і конструктивних параметрів; технічний стан машинно-тракторного парку. Умовою реалізації технічного потенціалу є стан ремонтно-технічної бази господарства, в тому числі наявність потужностей для зберігання техніки. На використання технічного потенціалу істотно впливають також умови виробництва. Наприклад, у дрібних фермерських господарствах на малих полях не може повністю реалізуватися потенційно висока продуктивність тракторів К-701, комбайнів “Дон-1500”, а також великовантажних автомобілів. Тобто технічний потенціал у господарстві може бути надмірним і негативно позначатися на економічних результатах його діяльності. Крім того, надмірний технічний потенціал часто спричиняє простої техніки протягом 300 днів у рік, що не може не позначитися на її дієздатності.
У процесі реформування великих господарств останнім часом утворено багато дрібних фермерських і особистих підсобних господарств, не здатних самостійно забезпечити ефективне використання окремих видів техніки. Виникла потреба в їхній кооперації задля організації міжгосподарського використання машин.
Розвиток і вдосконалення матеріально-технічного обслуговування сільських товаровиробників має активно підтримувати держава, що останні 17 років спостерігається. На думку фахівців, актуальним було б створення машинно-технологічних станцій (МТС) різних форм власності для задоволення потреб товаровиробників.
У процесі створення МТС, окрім основної функції, на них можна покласти й багато інших:
n надання послуг у виконанні механізованих робіт під час виробництва сільськогосподарської продукції;
n організація спільного із сільськими товаровиробниками виробництва сільськогосподарської продукції;
n виробництво сільськогосподарської продукції на власних та орендованих землях;
n виконання повного комплексу послуг з продажу техніки, її ремонту, технічного обслуговування та виконання робіт під час встановлення на зберігання, в його процесі та під час зняття зі зберігання;
n упровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції;
n випробування нової техніки;
n високопродуктивне використання зарубіжної техніки.
Основною специфічною функцією МТС є надання сільським товаровиробникам послуг із виконання механізованих робіт під час виробництва сільськогосподарської продукції на основі високопродуктивного та ефективнішого використання техніки, ніж у господарствах.
Останнім часом, попри невизначеність політики держави в даній галузі, накопичено значний досвід створення й функціонування МТС. Його аналіз дає можливість оцінити ступінь реальності теоретичних організаційно-економічних передумов, покладених в основу ідеї створення МТС, виявити допущені прорахунки й помилки, визначити напрями розвитку підвищення ефективності міжгосподарського використання техніки.
Однією з переваг зосередження техніки в МТС є можливість подовження періоду виконання окремих робіт завдяки переміщенню техніки у зв’язку із різним настанням термінів виконання робіт із півдня на північ. Цю ідею вже успішно реалізують в Україні в межах однієї сільськогосподарської культури. Оскільки сільському господарству нашої країни властиве вирощування в межах кожного господарства різноманітного набору зернових культур у поєднанні з круп’яними, технічними, просапними, травами тощо, то ідея концентрації техніки в МТС для переміщення її з півдня на північ із настанням термінів висіву або збирання окремих культур потребує ретельної перевірки у виробничих умовах конкретних природно-кліматичних зон.
Із розпадом і під час реформування великих сільськогосподарських товаровиробників на дрібніші підприємства й фермерські господарства доцільна організація міжгосподарського використання техніки, яку не можна буде ефективно використати в межах кожного з малих підприємств. Для груп фермерів із компактно розміщеними земельними угіддями можуть бути реалізовані різні варіанти міжгосподарської кооперації з придбання й використання техніки на власній, орендованій базі чи одного з фермерських господарств.
Вибір території для міжгосподарського формування з використання техніки, що найбільше відповідатиме інтересам споживачів послуг дасть змогу скоротити або унеможливити витрати:
n з доставки техніки та працівників до замовника;
n на оплату відряджень або доплату за роз’їзні роботи;

Рис. 7. Зберігання неметалевих деталей обприскувачів: а) під шаром снігу; b) зруйнованих

n на організацію зберігання та охорони техніки в період її перебування в господарствах;
n на оплату житла й харчування задіяних працівників.
В умовах дефіциту техніки та обмеженості фінансових ресурсів на поповнення її парку неминучий монополізм сервісних підприємств, що спеціалізуються на наданні послуг з виконання механізованих робіт. Протистояти йому в даній ситуації можливо завдяки вибору таких організаційно-правових форм обслуговуючих підприємств, за яких споживачі послуг були б їхніми співвласниками й брали б участь в управлінні їхньою діяльністю в наданні послуг.
Тому сама реальність підказує послідовність шляхів забезпечення сільського господарства технікою для виконання державної цільової програми розвитку українського села:
n закупівля потрібного мінімуму передової техніки зарубіжного виробництва;
n одночасне створення спільних підприємств із західними фірмами, максимально використовуючи можливості українських заводів;
n паралельна розробка власної техніки.
Щодо форм використання техніки актуальним буде:
n концентрація техніки в МТС, які діють на державних, кооперативних та приватних засадах, що значно підвищить ефективність використання високопродуктивних машин;
n використання в окремому господарстві техніки, придбаної за рахунок цього господарства.
Друга частина розв’язання проблеми високоефективного використання сільгосптехніки (в тому числі й належного зберігання) криється в забезпеченості господарств кадрами. Стан соціальної інфраструктури села як одного з чинників забезпеченості сільгосппідприємств кадрами вкрай тяжкий. Вона руйнується й скорочується, внаслідок чого в більшості сіл люди не можуть задовольнити найважливіші життєві проблеми. Утримання соціальної інфраструктури на селі принципово різниться з міським варіантом: соціальну сферу села практично повністю утримують місцеві господарства. Оскільки господарства є збитковими, кошти на соціальну сферу майже не виділяються.
Порівняно з 1990 роком, на селі залишилося близько 27% підприємств побутового обслуговування, 63 — магазинів, 71% — дитячих садків. Половина сіл не має мінімального набору найнеобхіднішого (магазин, школа, лікарня). До цього ще треба додати низький рівень транспортного сполучення, що унеможливлює доступ селян до життєво потрібних послуг. До такого стану соціальної інфраструктури призвели:
n фінансове банкрутство сільськогосподарських підприємств;
n мізерність бюджетного фінансування;
n купівельна неспроможність селян;
n відмова держави від підтримки села.
Це автоматично виводить перспективну молодь з села в місто або за кордон, а на селі залишаються люди передпенсійного, пенсійного віку та активні споживачі алкоголю. Певно, що вибір інженерно-технічних працівників невеликий і особливого оптимізму галузі не додає. Демографічна, соціальна, морально-психологічна ситуація в українському селі потребує невідкладного здійснення заходів соціально-економічного плану.
Наявність такого “букету” проблем у сільгоспвиробництві мала б привернути увагу державної влади, натомість всю їхню увагу поглинули політичні чвари, а порятунок утопаючого сільського господарства мало кого цікавить.
На тлі всесвітньої фінансової кризи АПК України має належний потенціал для забезпечення виробництва та експорту сільгосппродукції в інші країни, а входження України до СОТ розширить ринки збуту й дасть додаткові кошти для розвитку галузі.

Я. Михайлович,
А. Рубець

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
14-15 березня в Одесі пройшов черговий конгрес "Органічна Україна". Органічне землеробство, як і кожне явище, має як своїх прихильників, так і своїх противників. І у тих, і у інших є свої аргументи. Тож сьогодні редакція сайту «Пропозиція... Подробнее

1
0