Про технологію вирощування сорго від А до Я: досвід США — найбільшого світового виробника

Хоча сорго є традиційною культурою для Африки та деяких країн Азії, а не для США, саме американські фермери наразі є найбільшими виробниками цієї культури в світі — валовий збір у 2016 р. перевищив 12 млн т. Лідери за посівними площами під сорго — Канзас (трохи більше 1 млн га) та Техас (660 тис. га), далі з великим відривом ідуть Колорадо (160 тис. га), Оклахома (120 тис. га) та Південна Дакота (100 тис. га). Середня врожайність культури становила у США 18 ц/га. Таким чином, як бачимо, сорго вирощують у першу чергу в посушливих місцевостях, які в умовах глобального потепління стали зонами ризикованого землеробства.

Як показала практика, сорго дуже добре поєднується в сівозміні з соєю, що є однією з найпоширеніших культур у США. Дослідження показали, що після сорго соя дає вищі врожаї. Також сорго дає змогу запобігти виникнення резистентності до гербіцидів у бур’янів, що є головною проблемою для виробників сої у США, адже для його захисту використовуються зовсім інші препарати.

Останніми роками на півдні регіону Великих рівнин у США відбулися суттєві зміни в технологіях обробітку грунту. Фермери помічають переваги від впровадження технологій мінімального і нульового обробітку грунту: зниження обсягів ерозії, покращення здоров’я грунту і суттєве покращення утримання вологи в грунті.

Фази розвитку

Вегетацію сорго можна поділити на 3 основні стадії тривалістю орієнтовно по 30–35 днів кожна. Перша стадія — це стадія вегетативного росту, яка триває від сходів до початку формування на стеблі репродуктивних органів (волоть, зерна). Друга стадія — репродуктивна — від появи волоті на верхівці стебла до цвітіння. Третя стадія — наливу зерна — триває від цвітіння до завершення накопичення сухої речовини в зерні.

Фаз вегетації у сорго виділяють 10:

0 — сходи. Тривалість залежить від температури й вологості грунту, кількості пожнивних решток, глибини висіву та енергії насіння.

1 — 3-го листка. 10–20 днів від сходів залежно від температури й вологості грунту. Точка росту знаходиться під землею, будь-яке ушкодження листового апарату призводить до затримки з цвітінням.

2 — 5-го листка. 20–25 днів після сходів. Точка росту над поверхнею грунту. Починається швидкий ріст, зокрема, кореневої системи, і накопичення поживних речовин.

3 — гілкування. 30–40 днів після сходів. Максимальні темпи росту та засвоєння поживних елементів. Початок формування волоті.

4 — прапорцевого листка. Швидкий ріст стебла в висоту та листового апарату. До цієї стадії рослина накопичує більше 30% необхідного азоту, більше 20% фосфору і більше 40% калію.

5 — зупинка росту. 50–60 днів після сходів. Площа листя досягає максимуму. Верхівка починає видовжуватися.

6 — цвітіння. Формується волоть. Зацвітає щонайменше половина рослин на полі. Рослина накопичує 70% необхідного азоту, 60% фосфору і більше 80% калію.

7 — м’якого зерна. Формування зерна починається відразу після цвітіння. Зерно швидко наливається. Стебло втрачає масу через перерозподіл речовин. Основний процес — формування волоті й зернин.

8 — твердого зерна. Зерно набирає 75% фінальної сухої маси, а накопиченя елементів живлення закінчується. Нижнє листя перестає функціонувати через пере направлення поживних речовин у зерно.

9 — фізіологічна стиглість. Суха маса зерна досягає свого максимуму. Вологість зерна — 25–35%.

Обробіток грунту і удобрення

Урожайність сорго залежить не тільки від родючості грунту та вмісту в ньому органічної речовини, а й від його кислотності та попередників (особливо якщо це були бобові) і внесення органічних добрив.

Найчастіше вносяться азотні добрива. Винесення азоту з 1 ц урожаю сорго становить 2 кг. Найбільш ефективно вносити азот окремими порціями. В випадку з сорго американські фахівці радять внести азотні добрива перший раз до сівби, а другий — через 25 днів після сходів. Якщо ж це можливо, то вони радять проводити регулярні підживлення аж до початку формування волоті.

Сорго потребує багато калію. Конкретна кількість сильно залежить від грунтово-кліматичних умов. Обсяги винесення калію з урожаєм сорго приблизно такі ж, як і азоту.

Третім за значенням елементом для сорго є фосфор. Ця культура потребує 90 кг/га доступного фосфору. Якщо потрібно внести велику кількість фосфору, його краще вносити смугами, а не врозкид, щоб зменшити загальні витрати добрива. Фосфор вносять як стартове добриво за умови низьких температур грунту або за інтенсивної технології, орієнтованої на високу врожайність.

Також сорго потребує сірки, заліза й цинку. Потреба у внесенні відповідних добрив визначається за результатами агрохімічного аналізу грунту. Якщо рН грунту нижче 5,6, потрібне вапнування. На кислих грунтах доступність поживних елементів сильно обмежена.

Сорго і волога

Якщо для інших культур для початку формування врожаю необхідно 300 мм вологи, то для сорго — всього 150, і це з усіх джерел (грунтова волога, опади, полив). В умовах низької

кількості опадів сорго ефективніше використовує вологу, ніж інші зернові.

Розрахунки, проведені в Амарілло (шт. Техас), показали, що 1 мм води забезпечує врожайність у 15 кг/га. Таким чином, 500 мм опадів дають змогу розраховувати на врожайність у 7,5 т/га.

Останніми роками в регіонах Південних Великих Рівнин останніми роками переходять на мінімальний і нульовий обробіток грунту, щоб зменшити втрати вологи. Крім того, з метою зниження випаровування з грунту сорго сіють з вужчими міжряддями, щоб листя краще їх затінювало. Також з метою економії води ті, хто вирощує сорго на поливі, переходить до підґрунтового краплинного зрошення.

Захист

Для сорго потрібне чисте поле, а відтак — досходові гербіциди. Найбільш критичним періодом з точки зору конкуренції з бур’янами є перші 30 днів вегетації сорго. Водночас досходові гербіциди можуть бути фітотоксичними для цієї культури. Тому вибір конкретного гербіциду слід здійснювати з урахуванням попередників і ЗЗР, які на них застосовувалися. Фітотоксичність також може проявлятися в умовах низьких температур грунту в період сівби та висіву глибше за оптимальні показники а також запізнілого внесення після сходових гербіцидів. Більшість після сходових гербіцидів вноситься до фази 5-го листка культури. Норма гербіциду залежить і від типу грунту та його кислотності.

Серед хвороб сорго — летюча сажка, пероноспороз, стеблова гниль, вірус карликової мозаїчності кукурудзи, маткові ріжки, антракноз та ін. Симптоми багатьох хвороб сорго схожі з симптомами природних стресів, ушкоджень шкідниками та фітотоксичності.

Збирання та зберігання

Зернове сорго — одна з найскладніших для збирання культур. Дуже важливо точно визначити оптимальну дату збирання. Зернини сорго дозрівають з верхівки волоті донизу. Відтак перевіряти на стиглість слід зернини на нижньому кінці волоті. Про дозрівання сорго сигналізують чорні цятки на обох кінчиках зерняти.

Збирають сорго зерновою жаткою з жорстким різальним апаратом, жорстко закріпленою гнучкою («флексі»-) жаткою або жаткою для просапних культур.

Стебла сорго під час збирання значно вологіші, ніж стебла кукурудзи, і можуть липнути через те, що містять цукри. Стеблова і листкова маса, потрапляючи в комбайн, значно частіше, ніж у інших культур, утворюють грудки, що призводить до втрат зерна та потрапляння відходів у бункер. Згодом такі грудки спричинятимуть проблеми під час сушіння та зберігання.

Відтак з метою висушування листя та стебел а також насіння й волотей, які не встигли дозріти, рекомендують десикацію.

Зазвичай вологість зерна у фазі дозрівання — 25–30%. Трейдери ж часто вимагають, щоб вологість зерна не перевищувала 14%. Відтак фермери або чекають, поки зерно висохне природнім шляхом у полі, або застосовують десикацію. За сприятливих умов (температура вище 24°С, легкий вітерець, низька вологість повітря) вологість зерна знижується на 1% за день. У більш вологих місцевостях фермери віддають перевагу збиранню зерна з вологістю 17–20% перед очікуванням кращої погоди. Якість такого зерна вища, хоча й вищі витрати на сушіння.

Мінімізація втрат

Втрати врожаю перед збиранням виникають переважно внаслідок погодних умов, і основний спосіб їм запобігти — правильно визначитися зі строком збирання. Негода напередодні або під час збирання може спричинити вилягання.

Втрати під час збирання включають в себе роздроблені зерна та полеглі й незжаті волоті. Занадто висока швидкість обертання мотовила може призвести до розбиття зернин, тоді як занадто повільна — до полягання волотей. Зменшити втрати може встановлення спеціальне обладнання жаток або використання жаток для просапних культур.

Невимолочене зерно — головне проблема під час збирання зернового сорго. Часто доводиться шукати компроміс між часткою невимолоченого зерна і часткою роздушеного. Роздроблення зерна може бути причиною як занадто малого зазору підбарабання, так і занадто високої швидкості обертів барабана, але частіше — внаслідок другої причини. Часто заради досягнення найкращого результату доводиться миритися з 2% невимолоченого зерна. Якщо доводиться збирати вологе зернове сорго, швидкість обертів барабана та налаштування підбарабання набувають критичного значення. Часто такі умови вимагають встановлення більшого зазору, ніж за збирання порівняно сухого сорго.

Та найбільш серйозні втрати зернового сорго, на які звертають найменше уваги, як показали дослідження Університету шт. Канзас, відбуваються на решетах: при збільшенні швидкості комбайна на третину втрати врожаю саме на решеті зростають до більш ніж 4%. Крім того, ці втрати зростають при роботі комбайна на схилах.

Сушіння

Сушити сорго слід починати не пізніше, ніж через 2–4 год після збирання. Зерна вологого сорго прилягають одне до одного значно щільніше, ніж у випадку з кукурудзою, що погіршує циркуляцію повітря і призводить до перегрівання, злежування і проростання.

Шар зерна сорго під час сушіння не повинен перевищувати 1,2 м. Після висушування зерно радять охолодити і перемістити до іншого сховища, щоб звільнити місце для свіжозібраної партії. Опір шару зерна сорго завтовшки 90 см еквівалентний опору шару кукурудзи завтовшки 120 см за темпів подачі повітря 0,27 м³/хв. Більший опір уповільнює процес сушіння, хоча окрема зернина сорго висушується швидше, ніж зернина кукурудзи. Таким чином, сорго і висушується, і охолоджується довше, ніж, наприклад, кукурудза.

Оптимальна температура сушіння залежить від типу сушарки, інтенсивності потоку повітря, цільового призначення зерна та вологості, яку хочуть отримати на виході.

Для насіннєвого сорго температура сушіння не повинна перевищувати 43°С, для сорго для подальшого помолу на борошно — 49–60 °С залежно від типу сушарки, кормове можна сушити за температури до 82°С. Також американські фахівці радять охолоджувати зерно після сушіння до температури, що не вище більше, ніж на 3–5°С за температуру навколишнього середовища. Сушіння повітря без попереднього нагрівання останнього можливе за атмосферної вологості не більше 55% та вологості зерна не більше 15%. При цьому шар зерна не повинен перевищувати 3 м. Потужність системи охолодження повинна бути не менше 1–2 м³/хв. на кожну тонну зерна. Оскільки сушіння проходить повільно, вентиляцію слід вмикати, щойно зерно заповнить усю площу підлоги сховища.

Зберігання

Один з найважливіших елементів технології зберігання сорго — вентиляція. Вона продовжує строк зберігання, запобігаючи перезволоженню та розвитку деяких хвороб і шкідників.

Вентиляцію слід починати, коли середня температура повітря буде на 5–8°С нижчою, ніж температура зерна. В даному випадку береться середнє між найвищою й найнижчою температурою за 3–5-денний період. Температуру зерна слід вимірювати термометром у різних ділянках.

Зерно під час зберігання слід перевіряти принаймні раз на тиждень. Про відхилення показника вологості зерна можуть свідчити кірка або конденсат на його поверхні. Будь-яке зростання температури, якщо температура зовнішнього повітря не вища за температуру зерна, сигналізує про проблеми.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com