Час освоювати сорго?

В умовах кліматичних змін та економічної нестабільності українським сільгоспвиробникам доводиться диверсифікувати виробництво. Одним з перспективних напрямків є, на думку фахівців, вирощування сорго. Ця поки що нішева для України культура має всі шанси стати однією з основних, заявив під час конференції “Нішеві культури. Проблеми й перспективи”, що була проведена в Києві 26 червня аналітичною компанією «ПроАгро», директор “НВТ Укрсорго” Ярослав Бардін.

Хоча сорго на сьогодні — малопоширена в Україні культура, площі якої станом на 2018 рік займають лише 40 тис. га, проте її навряд чи можна віднести до нішевих. Адже завдяки своїм особливостям вона має величезний промисловий та експортний потенціал та здатна, за прогнозами, у найближчі 5 років повністю замінити в Україні кукурудзу й цукровий буряк. “У 2000 році я написав монографію по ріпаку. Тоді цією культурою в Україні було засіяно 41 тис га, я ж прогнозував, що незабаром площі під озимим ріпаком становитимуть 500–600 тис га. Так і сталося. В ті самі часи сої було 40 тис га, сьогодні вже понад мільйон гектарів, і вже ніхто не вважає сою нішевою культурою. Через 3–4 роки сорго буде вирощуватися в Україні на площі від 1 до 3 млн га”, — переконаний пан Ярослав.

Чому сорго?

Останніми роками у зв’язку із підвищенням посушливості клімату в степовій зоні України значно зросла потреба в розширенні посівів посухо- і спекостійких культур. Однією із придатних до таких умов культур є сорго. Його властивість давати високі врожаї в посушливому кліматі уже оцінили й українські аграрії.

Сорго — це африканська культура, яка потребує найменшу кількість вологи на одиницю продукції. Це найбільш стійка до спеки й посухи серед усіх польових культур, яка має високу адаптивність, невимоглива до родючості грунту та навіть, відповідно до досліджень, сприяє його оздоровленню.

Согрго - найстійкіша до спеки й посухи серед усіх польових культур, яка має високу адаптивність, невимоглива до родючості грунту та навіть сприяє його оздоровленню.

“Ця культура більш посухостійка і вимагає вдвічі менше води, ніж кукурудза, та в 3–3,5 рази менше, ніж соя, соняшник та ріпак”, — розповідає Ярослав Бардин.

Сорго оптимально вписується в традиційну сівозміну, є ідеальним попередником для озимої пшениці, а в посушливі роки за врожайністю переважає кукурудзу. Сучасні гібриди забезпечують по 12–13 т зерна з гектара. Крім того, сорго має на 2–3 % більше білку, ніж кукурудза, та не поступається їй за амінокислотним складом.

Зернове сорго знаходиться на 4 місці в світі за обсягами виробництва після пшениці, рису та кукурудзи. На полях Мексики, США, Аргентини ця культура займає значні площі в зонах ризикованого землеробства.

Вирощування сорго

Попри те, що сорго саме по собі є невибагливою культурою та здатне давати високі урожаї, є низка інноваційних технологій, які здатні ще більше підвищити рентабельність вирощування цієї культури.

Зокрема, відмінно працює для сорго інноваційний спосіб посіву «твін-роу» — здвоєні рядки. Цей метод в останні два роки пан Ярослав активно впроваджує у своє виробництво. Спосіб вже давно відомий на американському ринку та передбачає схему міжрядь 50+20.

Здвоєні рядки дають приріст урожаю сорго 0,7 т/га тільки за рахунок більш раціонального розміщення рослин у грунті. Таке розміщення дає меншу конкуренцію, краще водоспоживання й мінеральне живлення з грунту. Крім того, сучасні сівалки дають можливість посередині вужчого міжряддя вносити на глибину 10–14 см мінеральні добрива.

Це дуже важливо в посушливі роки або в такій ситуації, як цього року, коли весна проминула за 2–3 тижні й перейшла в літо, в результаті чого верхній шар присихає, і ті добрива, які вносяться сівалкою, фактично не працюють через брак вологи. А на глибині 10–14 см завжди є волога, тож міндобрива гарантовано спрацьовують. “Коли ми вносимо мінеральні добрива врозкид, ми фактично живимо 70-сантиметрове міжряддя, завдяки чому бур’яни активно там ростуть. За технології здвоєних рядків бур’янів буде мало, і вони дуже кволі”, — розповідає Ярослав Бардин.

Цукрове сорго

Цукрове сорго за технологією вирощування, якістю продукту і користю значно перевершує цукровий буряк. Білий цукор на 99,8% складається із сахарози. Характерною особливістю цукрового сорго є те, що в соку стебел рослин містяться вуглеводи (10–20%), які на 60–80% складаються із сахарози і 20–40% — фруктози та глюкози. Крім того, цукор із сорго має у своєму складі калій, кальцій, магній, фосфор, залізо та інші корисні мікроелементи.

“Через 8–10 років ми перейдемо від вирощування цукрових буряків до отримання цукру з цукрового сорго, яке дає врожайність 120 т/га, що значно більше, ніж цукровий буряк. Сік цукрового сорго на 24 % складається із цукру, після його виварювання ми отримуємо 80% цукровий сироп. Сьогодні на цукровий буряк використовується стільки пестицидів та мінеральних добрив, що в жомі вже не можуть жити бактерії й переробляти його на біогаз, оскільки він є отруйний та шкідливий. Білий цукор отримується хімічним способом, а цукровий сироп із цукрового сорго — біологічним”, — розповідає Ярослав Бардин.

При вирощуванні цукрового сорго здійснюється тільки обробка насіння засобами захисту. Надалі культура не потребує внесення гербіцидів та інсектицидів, тож  є екологічно чистим продуктом.

Харчове сорго

Зернове сорго окрім кормового використання, має великий потенціал у переробці, зокрема на продукти харчування. Він добре зберігається та його склад багатий на такі компоненти, як  вітаміни РР, Н, В, Е, С, холін, мікроелементи кальцій, цинк, калій, мідь, магній, залізо, кремній. У харчовій промисловості його переробляють на крупу, борошно та крохмаль.

На світових ринках продукти із сорго мають великий попит. Це пояснюється відсутністю в складі сорго глютену, завдяки чому продукти з нього є повноцінним харчуванням для великої кількості людей, яким призначена безглютенова дієта.

У 2018 році “НВТ Укрсорго” планує побудувати в Херсоні елеватор на 40 тис. т для зберігання харчового сорго. “Де є харчове сорго, там не може бути інших культур: ні пшениці, ні жита. Це пояснюється тим, що сорго є безглютеновим продуктом, і не має змішуватися із глютеновими. Сорго потребує специфічних умов зберігання для використання його на харчі”, — розповів Ярослав Бардин.

Ринки збуту та перспективи сорго

За статистикою, понад 60% виробленого в Україні сорго відправляється на експорт. За підсумками 2016/17 МР Україна експортувала 165 тис. т сорго, що на 40% більше, ніж у попередньому сезоні. Основним ринком збуту українського сорго є країни Євросоюзу, куди в 2016/17 МР пішло понад 83% всього експортованого з України обсягу.

Розвиток ринку сорго гальмують низька обізнаність виробників із технологією вирощування сорго, неналагодженість переробки та збуту цієї продукції. Хоча культура має високий експортний потенціал: на світовому ринку сорго дорожче за кукурудзу, а собівартість вирощування — значно нижча.

З точки зору експорту найбільш перспективний китайський ринок. Китай щорічно імпортує 8 млн т цукрового сорго і для кормів, і для виробництва альтернативного палива ― біоетанолу. Три роки тому Україна зверталась до Китаю з проханням надати їй квоту на продаж 500 тис. т сорго. До недавнього часу Китай купував негенномодифіковане сорго в Америці. У цьому році торгові війни між Китаєм і Америкою призвели до того, що Китай дав квоту тільки на 5 млн тонн поставки сорго. Тож ми можемо зайняти цю нішу.

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com