Спецможливості
Технології

«Премудрый глаз всевидящего Тока»

12.09.2013
310
«Премудрый глаз всевидящего Тока» фото, ілюстрація

Нині є актуальною проблема вирощування екологічно безпечної продукції із використанням технологій без застосування хімічних препаратів.

Нині є актуальною проблема вирощування екологічно безпечної продукції із використанням технологій без застосування хімічних препаратів.

С. Криводонов,
генеральний
директор,
ТОВ «Спецспектор»

Журнал «Пропозиція» неодноразово публікував на своїх сторінках статті як про технології знезаражування, зокрема й фумігації (С. Криводонов «Фумігація в Україні — реальна або формальна?», №7, 2011 р.; «Фумігація від А до Я», №№11, 12, 2011 р.), так і про мікрохвильові технології (В. Тучний «Нові технології для агропромислового комплексу України», №5, 1999 р.) з надією, що технічні нововведення знайдуть свого «втілювача», а отже, й посприяють поліпшенню якості життя населення України. У пропонованій статті доречно — з огляду на світове кризове становище — знову порушити питання про впровадження мікрохвильових технологій (енергії) у процесах обробки різних матеріалів і продуктів, застосування яких має певний світовий досвід. У статті результати досягнень наукових праць МХ-технологій перемежовуватимуться з абсурдами дійсності, відсутністю роботи, керуванням ризиками, обмеженою участю в державних програмах (наприклад у Національному плані дій на 2013 р.), браком розуміння поняття «цілісної медицини», про яку медики торочать повсякчас. Мова йде про впровадження конверсійних технологій у невійськові галузі промисловості, яке в нашій країні здійснюють злочинно повільно. По суті, цей потенціал залишається незатребуваним.
   Зміни в соціально-економічному становищі країн СНД і Східної Європи, пов’язані з переглядом структур внутрішнього й зовнішнього ринків, а також із перерозподілом національного доходу, потребують нового підходу до питань технічного переозброєння. Водночас, зважаючи на сформовані традиційні перекоси в розвитку промисловості, коли легку, харчову й переробну галузі фінансували за залишковим принципом, можна стверджувати, що питання ці складні й потребують не тільки великих матеріальних витрат, а й перегляду структури традиційних технологій.
У 90-ті роки минулого століття мені пощастило працювати з Євгеном Андрійовичем Левченком, який свого часу очолював лабораторію захисту зернових запасів у Селекційно-генетичному інституті Української академії аграрних наук, був учасником Міжвідомчої програми досліджень у 10-й п’ятирічці з проблем знезаражування суден і вантажів, має понад 260 опублікованих наукових статей про боротьбу зі шкідниками запасів. Він є кандидатом біологічних наук, членом-кореспондентом Міжнародної академії інформатизації (МАІ), завідувачем відділу біоелектроніки НВК ВТ «Південний», автором 45 наукових праць із МХ-технології, має три патенти. Воістину обдарована, талановита, вже немолода людина — він справив на мене незабутнє враження. Не переоціню, якщо скажу: він змінив моє ставлення до життя й кардинально змінив погляди на бізнес. М’який, лаконічний, інтелігентний, водночас дуже дотепний і веселий, він виховав у мені вміння тверезо оцінювати те, що відбувається, й бачити в ньому майбутнє, а головне — науковий підхід до ведення бізнесу.
   Завдяки його науці, я бачу перспективу знезаражування новими технологіями, бо ера знезаражування хімічними речовинами (активними отрутами й газами) наближається до свого завершального етапу через негативний вплив на людину та навколишнє середовище.
Нині є актуальною проблема вирощування екологічно безпечної продукції з використанням технологій без застосування хімічних препаратів. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, Луганський ін-т АПВ НААН, А. Шевченко підтверджує: «Одним із способів досягнення цієї мети є передпосівна обробка насіння в мікрохвильовому полі високої частоти. Багаторічними (майже 20 років) новаторськими дослідженнями співробітників ПФ ОПР МАІ, під керівництвом президента ПФ ОПР МАІ В. Тучного, як альтернативу застосуванню хімічних протруйників уперше в світовій практиці було розроблено мікрохвильову технологію знезаражування й стимуляції насіння сільськогосподарських культур із упровадженням у виробництво мікрохвильової установки “Мікростим-2”, що найповніше відповідає вимогам виробництва».
Результати восьмирічної програми наукових досліджень у 17 установах НААН (310 учених) і апробація у виробництві передпосівної мікрохвильової обробки насіння практично всіх сільськогосподарських культур (зернові, бобові, олійні та весь спектр овоче-баштанних культур) переконливо засвідчили ефективність мікрохвильової технології для підвищення польової схожості насіння, стійкості рослин до патогенів і несприятливих чинників навколишнього середовища, збільшення врожайності та якості продукції.
   Науковці Луганського інституту агропромислового виробництва НААН у 2006–2007 рр. вивчали вплив передпосівної мікрохвильової обробки насіння на продуктивні якості рослин. Досліди проводили на двох сортах нуту — Добробут і Орнамент. Контролем для кожного сорту використовували насіння, висіяне без обробки. В другому контролі здійснювали повсякденне протруювання насіння препаратом Вітавакс-200 ФФ у дозі 2,5 кг/т.
Для виявлення оптимальних стимулюючих доз насіння нуту піддавали обробці мікрохвильовим полем робочої частоти 2450 МГц із експозицією 20, 30, 35, 40 і 50 с. У дослідах було застосовано також завищені дози обробки насіння нуту, для того щоб виявити можливий мутагенний ефект мікрохвильового впливу. Високі експозиції сягали 300–330 с.
Результати досліджень показали, що протруювання насіння нуту в другому контролі спричинило істотне зниження продуктивності рослин обох сортів проти контролю без передпосівного протруювання насіння. Це пояснюється згубним впливом хімічного протруйника на життєдіяльність азотфіксуючих бактерій на кореневій системі нуту.
Сорти нуту виявили специфічну реакцію продуктивності на обробку насіння мікрохвилями. Оптимальними як для сорту Добробут, так і для Орнаменту були режими обробки 35–40 с. Підвищення продуктивності рослин, порівняно із контролем, становило 5,3–12%. За тривалості обробки 40 с перевищення, порівняно із контролем, збереглося в різних умовах вирощування 2006 і 2007 рр. Високі експозиції обробки спричинили різке зменшення продуктивності сорту Орнамент, а от Добробут, навпаки, продемонстрував унікальну здатність формувати добру продуктивність.
   За впливом на елементи структури продуктивності рослини нуту мали значні розходження. Сорт Добробут у варіантах із перевищенням контролю формував велику кількість бобів на рослині з істотним рівнем різниці. Це стосується як варіантів з оптимальним режимом обробки насіння, так і з максимальним. А сорт Орнамент, за незначних змін кількості бобів, формував насіння істотно більшого розміру.
У середньому за два роки на контрольних варіантах зібрали такий урожай: Добробут — 14,3 ц/га, Орнамент — 14,5 ц/га. За обробки протягом 35–40 с мали істотне збільшення врожаю насіння: Добробут — 3,4 ц/га (на 23,3% більше, ніж на контролі), Орнамент — 3,6 ц/га (перевищення контролю на 24,8%).
У 2002 р. МХ-технологію Українська академія аграрних наук рекомендувала Мінагропрому і південній філії ОПР МАІ при ООН для широкого впровадження в АПК.
До процесу впровадження мікрохвильових технологій мають долучитися фахівці харчової гігієни, гігієни праці, токсикологи, дієтологи, фармацевти, фахівці ветеринарних, фітосанітарних служб та захисту рослин. А найголовнішими лобістами цієї технології мають бути політики й перші особи держави, бо зусиль тільки вчених і міністерства недостатньо. «Глашатаями» між фахівцями й політиками мають бути громадські організації. На жаль, глави громадських рад, асоціацій, фондів, керівники бізнесу не звертають уваги на довгострокову перспективу й не хочуть займатися тим, що не дає легкої вигоди. Якщо ж замаячить можливість хутко й неенерговитратно збагатитися, тоді корупційні схеми працюють, як злагоджений механізм, і безпекою та якістю не переймаються.
   Щодня, стикаючись віч-на-віч із проблемами впровадження нових технологій, спостерігаємо: що надовше відкладають їх «у довгий ящик», то гострішою стає актуальність їхнього впровадження. Якщо звернутися до бібліографії з проблем розробки та впровадження мікрохвильових технологій, там ми віднайдемо понад 230 опублікованих статей у різних періодичних виданнях за 1995–2012 рр., тоді як перспективність даного напряму очевидна так само, як і декларативність того, що влада думає й переживає за науку, підприємництво, малий та середній бізнес, добробут населення України.
   МХ-технології можна застосовувати і в нафтопереробній промисловості. Використання відомих технологій пов’язане з великими витратами часу, енергії й засобів для нагрівання нафтопродуктів, а також зі значними простоями залізничних цистерн. На сьогодні застосовують практично одну технологію нагрівання нафтопродуктів для їхнього транспортування й зливання. Вона грунтується на подаванні безпосередньо в залізничні цистерни й нафтопроводи потужної пари. Ця технологія має очевидні недоліки, а саме: наявність котельні (джерела потужної пари) і теплових мереж значної довжини; втрати енергії (тепла) під час транспортування пари від джерела до споживача; подавання води разом із парою в разі зниження її температури, утворення конденсату і, як наслідок, потреба проведення робіт з осушення нафтопродуктів; досить великі витрати енергії (палива) на технологічне забезпечення. Виходом може стати застосування установки НВЧ-нагрівання загустілих нафтопродуктів у залізничних цистернах (бітуми, мазути), що дає змогу в кілька разів скоротити час розігрівання й енерговитрати, порівняно з наявними методами, й не дає шкідливих викидів в атмосферу.
Під час експериментів з НВЧ-нагріванням різних речовин було зафіксовано ефективність використання НВЧ-енергії для розігрівання загустілих продуктів лісохімічної промисловості (лісотехнічні смоли, бітуми й мазути), а також для регенерації активованого вугілля, яке використовують для очищення води.
Ще академік МАІ, прем’єр-міністр Республіки Молдова А. Сангелі, писав:  «Сільське господарство України, навіть у його нинішньому занедбаному й “недореформованому” стані, дає можливість країні відігравати важливу роль на світових продовольчих ринках. У країни з’явився шанс ефективно скористатися своїми природними ресурсами й зайняти одне з провідних місць серед світових виробників продовольства.
Зрозуміло, що для цього потрібно багато чого зробити, насамперед, рішуче активізувати процеси модернізації сільського господарства країни, відбираючи й прискорюючи впровадження в аграрне виробництво новітніх досягнень науки й техніки. До таких сміливо можна зарахувати технологію стимуляції й знезаражування насіння — продукт багаторічних досліджень учених українського воєнно-промислового комплексу й аграрної науки, який не має аналогів у світовій практиці».
Питання й проблеми знезаражування як такого в нашій країні набирають загрозливих форм економічного, тактичного, стратегічного й, зрештою, політичного провалу, що вже тягне за собою захворюваність, отруєння, травматизм, порушення гігієни праці і харчування, смертність людей працездатного віку та дитячу.
Звичайно, пропонований читачеві матеріал не претендує на повноту викладу. В його основі лежить опис досвідів і праць, які я обрав із найцікавіших.
   Причин про це писати й «бити в дзвони» немало (досить одного лише висновку про стимуляцію й знезаражування насіння агрокультур, підтвердженого дослідами вчених 20 інститутів УААН, базованими на 17 тис. експериментів). Та описати всю повноту й гаму переваг цих технологій в одній статті неможливо, бо їх понад 40.

Водночас перехід на мікрохвильові технології повністю унеможливлює розвиток окислювальних процесів, які знижують якість продукту.
Поліпшуються санітарно-гігієнічні умови на виробництвах, період стерилізації скорочується до кількох хвилин (автоклавування), а холодна пастеризація молока, молочних продуктів, пива й безалкогольних напоїв прискорюється в 20–30 разів.
   Ще одним прикладом універсальності може бути процес мікрохвильового консервування плодоовочевої продукції. Особливо ефективне застосування в мікрохвильовому сушінні ферментних препаратів. Щороку на зберігання закладають тисячі, мільйони тонн сільськогосподарської сировини й харчових продуктів. Та минає п’ять-шість місяців, і через комах та шкідників господар має майже 30% втрат. А мікрохвильовий комплекс удесятеро скоротив би втрати, та ще й не потрібно було б дезінфікувати приміщення.
Щодо гарантування збільшення посівних якостей насіння, то тут яскравим прикладом є Акт упровадження наукової розробки колективу науковців у складі: доктора с.-г. наук, професора, академіка УААН Т. Горової, канд. с.-г. наук Г. Ярового, канд. с.-г. наук О. Могильної, наук. співробітника Ю. Молчанова. Вони встановили: найефективніша обробка  мікрохвильовим полем насіння, що втратило до 10% схожості проти кондиційного, забезпечує збільшення посівних якостей на 63% та урожайність столової моркви сорту Яскрава зросла на 5,5 т/га, капусти білоголової пізнього сорту Харківська зимова — на 6,1 т/га, буряків столових сорту Бордо Харківського — на 8,8 т/га, томатів сорту Іскорка — на 6 т/га, гарбуза сорту Мозоліївський-15 — на 7,8 т/га, що на 20,9% більше, ніж загальна врожайність на контрольних ділянках, насіння яких не обробляли мікрохвильовим полем.

!Переваги мікрохвильової технології:
   скорочення технічних циклів у 20–65 разів;
   заощадження енерговитрат до 60%;
   зменшення технологічних площ у 3–5 разів.

Приклад: фумігаційний майданчик може бути будь-яких розмірів, але, відповідно до санітарних норм і правил, потрібно убезпечити громадські й адміністративні об’єкти, віддаливши його як мінімум на 200–250 м; простій під фумігацією не менш ніж 72 год + дегазація (як мінімум доба), сотні й тисячі кілограмів утилізації залишків розкладання таблеток, утилізація тари й багато-багато іншого.

На сьогодні можна констатувати: двадцятилітню роботу вчених України з розробки МХ-технологій для багатьох галузей народного господарства завершено.
Серед основних достоїнств науково доведених технологій потрібно особливо відзначити такі:
   можливість підвищувати класність насіння, перетворюючи насіння низької схожості на кондиційне, що дає можливість скоротити дефіцит висококласного насіння всіх сільськогосподарських культур, і як наслідок, значно поліпшити врожайні показники та якість продукції;
   оброблене насіння підвищує польову схожість на 15–25%, а насіння зернобобових до — 38,7%;
   нова технологія пришвидшує дозрівання врожаю сільгоспкультур на 8–14 днів;
   обробка насіння МХ-полем підвищує врожайність практично всіх оброблюваних в Україні сільгоспкультур до однієї тонни з гектара й більше (Як засвідчив семирічний досвід Інституту овоче-баштанних культур УААН, найбільше зростання врожаю (до 96 ц з 1 га площі) мали на овоче-баштанних культурах.);
   технологія екологічно безпечніша (урожай чистіший в 1,6 раза);
   обробка насіння підвищує стійкість рослин до морозів і посухи (зокрема унеможливлює загоряння);
   з обробленого насіння добре перезимовує на 450–500 тис. рослин на гектарі більше;
   з новою технологією можна збирати два врожаї за рік з однієї площі;
   нова технологія дає можливість ефективно боротися з кореневими гнилями;
   мікрохвильове поле пригнічує фітопатогени, отже, не потрібно використовувати отрутохімікати. Завдяки цьому можна заощадити значні кошти і зменшити кількість профзахворювань персоналу;
   мікрохвильовий комплекс працює з продуктивністю від 1,5–2 т/год, що дає змогу обробити понад 2,5 тис. т насіння ярового клину й засіяти 10–12 тис. га. При цьому збільшення врожаю становить понад 1 т/га площі.
Перелік напрямів, де можливо використовувати МХ-технології, інформацію про  патенти, які вручено українським вченим і фахівцями, а також додаткову інформацію можна одержати за адресою: spsp.com.ua.
Пропонована стаття спрямована на те, щоб цивілізована людина глибше відчула перевагу МХ-технологій, які за один рік окуплять витрати  селянина й держави.
Сподіваюся, що керівники КБ, наукових інститутів, учені, технологи  не нарікатимуть на мене за те, що я  використав їхні праці й праці моїх однодумців, які дотепер є не розгаданими таємницями для широких мас населення.

Інтерв'ю
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0