Спецможливості
Технології

За­хист греч­ки від бур’янів: вітчиз­ня­ний та за­рубіжний досвід

14.01.2016
16987
За­хист греч­ки від бур’янів: вітчиз­ня­ний та за­рубіжний досвід фото, ілюстрація

Ре­зуль­та­ти дослі­джень свідчать, що бур’яни при­зво­дять до відчут­них втрат зер­на греч­ки, зо­к­ре­ма у Лісо­сте­пу Ук­раїни — до 15–20%, а в ро­ки з ек­с­т­ре­маль­ни­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми (надмірна во­логість або по­су­ха) во­ни мо­жуть ста­но­ви­ти май­же 40%. Тож не­до­оціню­ва­ти бур’яни у посівах греч­ки не вар­то.

Ре­зуль­та­ти дослі­джень свідчать, що бур’яни при­зво­дять до відчут­них втрат зер­на греч­ки, зо­к­ре­ма у Лісо­сте­пу Ук­раїни — до 15–20%, а в ро­ки з ек­с­т­ре­маль­ни­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми (надмірна во­логість або по­су­ха) во­ни мо­жуть ста­но­ви­ти май­же 40%. Тож не­до­оціню­ва­ти бур’яни у посівах греч­ки не вар­то.

І. Стор­чо­ус, канд. с.-г. на­ук  
Се­ге­таль­на рос­линність у посівах греч­ки пред­став­ле­на як од­носім’ядоль­ни­ми (Mono­coty­ledoneae), так і двосім’я­до­ль­ни­ми (Dicotyledoneae) кла­са­ми.
У посівах греч­ки по­ши­рені такі од­носім’ядольні ви­ди бур’янів, як мет­люг зви­чай­ний (Apera spica-venti L), пирій по­взу­чий (Elymus repens (L.) Gould), мишій си­зий і зе­ле­ний (Setaria glauсa L. Beauv., Setaria viridis (L.) Beauv.), ку­ря­че про­со (Echinochloa crus-galli (L.) Roem. et Schult).
До двосім’ядоль­них про­блем­них бур’янів, які засмічу­ють посіви греч­ки, на­ле­жать такі ос­новні ви­ди, як-от: осот жов­тий по­льо­вий (Sonchus arvensis L.), осот ро­же­вий (Cirsium arvense L.), ло­бо­да біла (Chenopodium album L.), редь­ка ди­ка (Raphanus raphanistrum L.), гірчи­ця по­­льо­­­­­ва (Sinapis arvensis L.), щи­ри­ця зви­чай­на (Amaranthus retroflexus L.), бе­рез­ка по­льо­ва (Convolvulus arvensis L.), мо­ло­чай ло­зя­ний (Euphorbia virgata W.K.), ка­пу­с­та по­льо­ва (Brassica campestris L.), гірчак бе­­рез­ко­подібний (Polygonum convolvulus L.) та інші.
Куль­ту­ру ви­ро­щу­ють за­для от­ри­ман­ня кру­пи, що є цінним дієтич­ним про­дук­том. Вра­хо­ву­ю­чи за­зна­че­не, за­сто­су­ван­ня гербіцидів уп­ро­довж ве­ге­тації греч­ки є не­ба­жа­ним. Хо­ча греч­ка кон­ку­рен­то­с­про­мож­на що­до бур’янів, та ра­зом з тим, площі під посів куль­ту­ри слід відво­ди­ти із не­ви­со­кою по­тен­ційною за­бур’яненістю. Висів куль­ту­ри ши­ро­ко­ряд­ним спо­со­бом і про­ве­ден­ня на­далі міжряд­них об­робітків за­без­пе­чує ефек­тивніший кон­троль бур’янів.
Нор­ми висіван­ня і гу­с­то­та сто­ян­ня рос­лин знач­ною мірою впли­ва­ють на ріст і роз­ви­ток бур’янів у посівах куль­­­ту­ри. У зрідже­них посівах ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для ма­со­вої по­яви сходів ранніх ярих бур’я­нів: гірчиці по­льо­вої, ло­бо­ди бі­­лої, гірча­ку бе­рез­ко­подібно­го та інших.
За вве­ден­ня у сівозміну греч­ки потрібно за­зда­легідь вра­хо­ву­ва­ти післядію гербіцидів, вне­се­них під по­пе­ред­ню куль­ту­ру у сівозміні. Не вар­то за­бу­ва­ти про за­лежність ди­наміки роз­кла­дан­ня гербіцидів у грунті від ком­плек­су фак­торів (во­ло­гості, рН та тем­пе­ра­ту­ри грун­ту, спо­собів йо­го об­ро­біт­ку та ба­га­ть­ох інших), що ут­руд­ню­ють фор­му­ван­ня до­стовірно­го про­гно­зу що­­­до фіто­ток­сич­ності пре­па­ратів для на­ступ­ної у сівозміні куль­ту­ри. Зо­к­ре­ма, післядія по­си­люється за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів у мак­си­маль­них нор­мах ви­т­ра­ти, а та­кож за су­хих по­год­них умов після об­ро­бок, ко­ли роз­кла­дан­ня діючої ре­чо­ви­ни гербіци­ду вповільнюється. То­му у разі сумніву кра­ще висіва­ти ба­га­то­ком­по­нентні сумішки куль­тур­них рос­лин, а підсіван­ня про­во­ди­ти сівал­ка­ми із дис­ко­ви­ми сош­ни­ка­ми.
У «Пе­реліку пе­с­ти­цидів і аг­ро­хімі­катів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» асор­ти­мент гербіцидів, ре­ко­мен­до­ва­них для зни­щен­ня се­ге­таль­ної рос­лин­ності без­по­се­ред­ньо у посівах греч­ки, ду­же не­ве­ли­кий. Од­нак мож­ли­ве за­сто­су­ван­ня інших пре­па­ратів згідно з рег­ла­мен­та­ми їхньо­го вне­сен­ня для кон­тро­лю пев­них видів бур’янів і ре­ко­мен­дацій фірм-ви­роб­ників.
Ос­танніми ро­ка­ми че­рез доміну­ван­ня зер­но­вих ко­ло­со­вих у сівозмінах у всіх грун­то­во-кліма­тич­них зо­нах Ук­раї­ни та, відповідно, внаслідок си­с­те­ма­тич­но­го за­сто­су­ван­ня гербіцидів для зни­щен­ня двосім’ядоль­них видів бур’я­нів у цих посівах спо­с­терігається збіль­шен­ня і тен­денція до по­ши­рен­ня зла­ко­вих (од­носім’ядоль­них) бур’янів. То­му кон­троль чи­сель­ності зла­ко­вих видів бур’янів у посівах греч­ки, як і в посівах інших куль­тур, є од­ним із ос­нов­них аг­ро­номічних за­ходів.

  Для кон­тро­лю зла­ко­вих видів бур’янів у посівах греч­ки ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти гербіци­ди на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни флу­а­зи­фоп-П-бу­тил, які за­ре­ко­мен­ду­ва­ли свою ефек­тив­ність в об­ме­женні чи­сель­ності як од­но­річних, так і ба­га­торічних зла­ко­вих бур’я­­нів. Об­при­с­ку­ван­ня посіву для кон­тро­лю од­норічних видів про­во­дять по ве­ге­ту­ючій куль­турі у фазі двох-чо­ти­рь­ох листків бур’яну, для кон­тро­лю ба­га­торічних видів — по ве­ге­ту­ючій куль­турі за ви­со­ти бур’янів 10–15 см.
Діюча ре­чо­ви­на пе­реміщується із місця на­не­сен­ня повільно (про­тя­гом се­ми-де­ся­ти днів), але на ве­ли­ку відстань (на гли­би­ну до 2 м) і спри­чи­няє за­ги­бель ко­ре­не­вищ у радіусі 30 см. Симп­то­ми дії пре­па­ратів мож­на спо­с­теріга­ти на од­норічних рос­ли­нах че­рез дві-чо­ти­ри до­би, на ба­га­торічних — че­рез сім-де­сять, по­вна їхня за­ги­бель на­стає че­рез 20 днів і більше. Бур’яни спо­чат­ку на­бу­ва­ють світло-зе­ле­но­го за­барв­лен­ня, потім жовтіють, зне­барв­лю­ють­ся, втра­ча­ють тур­гор, за­си­ха­ють і че­рез 14–20 днів ги­нуть.
Вно­си­ти такі гербіци­ди доцільно під час ак­тив­ної ве­ге­тації се­ге­таль­ної рос­лин­­­ності, то­му що пре­па­ра­ти по­трап­ля­ють усе­ре­ди­ну бур’янів че­рез ли­с­тя й інші над­земні ор­га­ни. Так, пирій по­ви­нен ма­ти три-чо­ти­ри асиміляційні ли­ст­ки (ви­со­та стеб­ла — 10–20 см), осо­ти — чо­ти­ри-п’ять листків (діаметр ро­зет­ки — 10–20 см). Для кон­тро­лю пирію за­сто­со­ву­ють гербіцид із нор­мою ви­т­ра­ти 3–4 л/га (за кон­цен­т­рації
д. р. — 360 г/л), для видів по­ли­ну — 5,
а осотів — 5–6 л/га відповідно. Зяб­ле­ву оран­ку про­во­дять не раніше ніж че­рез 15 днів після вне­сен­ня гербіцидів.
Вод­но­час по ве­ге­ту­ю­чих бур’янах доцільно вне­сти 40 або 50% в. к. амінної солі 2,4-Д (1,6 кг/га) для кон­тро­лю од­норічних дво­доль­них бур’янів у посівах греч­ки за два-три дні до по­яви її сходів. Об­роб­ка посівів у пізніші терміни мо­же вик­ли­ка­ти пригнічен­ня і за­ги­бель куль­тур­них рос­лин.
За­вдя­ки си­с­темній дії гербіцид по­ру­шує ріст і роз­ви­ток чут­ли­вих до ньо­го бур’янів, зо­к­ре­ма вик­ли­кає не­кон­тро­­льо­ва­ний поділ клітин у рос­линній тка­нині, не­при­род­не по­до­вжен­ня клітин. У ре­зуль­таті стеб­ла і ли­ст­ки скру­чу­ють­ся, по­тов­щу­ють­ся, що при­зво­дить до вис­на­жен­ня і за­ги­белі се­ге­таль­них рос­лин. Цей гербіцид на ос­нові на­зва­ної ви­ще діючої ре­чо­ви­ни ефек­тив­ний для об­ме­жен­ня чи­сель­ності од­норічних і де­я­ких ба­га­торічних дво­доль­них бур’янів.
Ра­зом з тим, для кон­тро­лю дво­сім’я­доль­них бур’янів у посівах греч­ки у Пів­нічно­му Лісо­сте­пу Ук­раїни вив­ча­ли ефек­тивність грун­то­во­го гербіци­ду з діючою ре­чо­ви­ною 2,4-Д ди­ме­ти­л­амін­­­­­­­на сіль для збільшен­ня ви­роб­ництва якіс­­­­­но­го зер­на й підви­щен­ня ме­до­про­дук­тив­ності куль­ту­ри. От­ри­мані ре­зуль­та­ти засвідчи­ли, що за­сто­су­ван­ня грун­то­во­го гербіци­ду із д. р. 2,4-Д ди­ме­ти­ламінна сіль із нор­мою ви­т­ра­ти 1,2 л/га до по­яви сходів куль­ту­ри спри­я­ло по­­ліпшен­ню фіто­санітар­но­го ста­ну сортів греч­ки Кру­пин­ка та Ан­тарія. У посівах греч­ки сор­ту Кру­пин­ка бу­ло зни­ще­но 29,4%, а у сор­ту Ан­тарія — 29,0% бур’янів.

  Слід відміти­ти, що в сусідній країні, Біло­русі, для кон­тро­лю од­норіч­них двосім’ядоль­них і зла­ко­вих бур’я­нів вно­си­ли гербіци­ди на ос­нові поєд­нан­ня та­ких діючих ре­чо­вин, як де­с­ме­ди­фам + фен­ме­ди­фам + ето­фу­ме­зат, а та­кож де­с­ме­ди­фам + фен­ме­ди­фам. На посівах греч­ки ці гербіци­ди вно­си­ли у фазі од­­но­го справжнь­о­го ли­ст­ка із нор­мою ви­т­­­ра­ти сумішей д. р. де­с­ме­ди­фам + фен­­­ме­ди­фам + ето­фу­ме­зат — 0,75 л/га та де­с­ме­ди­фам + фен­ме­ди­фам — 2,0 л/га. Спектр дії гербіцидів бе­та­наль­ної гру­пи по­ши­рюється на такі бур’яни, як ло­бо­да біла, ви­ди щи­риці, редь­ка ди­ка, та­ла­бан по­льо­вий, галінсо­га дрібно­квіт­ко­ва, ви­­­ди жабрію, гірчак, паслін чор­ний та інші. За та­ких норм ви­т­ра­ти до­­стат­ня технічна ефек­тивність до­ся­га­ла­ся під час вне­сен­ня їх у фазі сім’ядоль бур’я­нів. Вне­сен­ня цих гербіцидів у пізніші фа­зи роз­вит­ку бур’янів не завжди за­без­пе­чу­ва­ло ефек­тив­не зни­жен­ня за­­смічен­ня се­ге­таль­ною рос­линністю посівів греч­ки.
Де­с­ме­ди­фам і фен­ме­ди­фам швид­ко про­ни­ка­ють у ли­ст­ко­ву пла­с­тин­ку, але по­даль­шої їхньої транс­ло­кації не відбу­вається. Ето­фу­ме­зат є інгібіто­ром ліпідної си­с­те­ми рос­лин, по­ру­шує ріст ме­ри­с­тем­них тка­нин, уповільнює поділ клітин, об­ме­жує ут­во­рен­ня зовнішньо­го вос­ко­во­го ша­ру. Лег­ко аб­сор­бується про­­­ро­ст­ка­ми і корінням під час про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів, але по­га­но про­ни­кає че­рез ли­с­тя після фор­му­ван­ня ку­­­­­ти­ку­ли. Транс­ло­кація йо­го в рос­лині об­ме­же­на. Во­ло­гий грунт знач­но по­си­лює дію ето­фу­ме­за­ту, а су­хий грунт і ви­со­кий вміст ор­ганічних ре­чо­вин зни­жують йо­го ак­тивність. Ви­димі оз­на­ки гербіцид­ної дії про­яв­ля­ють­ся про­тя­гом двох-се­ми днів після за­сто­су­ван­ня. По­в­­на за­ги­бель бур’янів на­стає че­рез два-три тижні.
Для об­ме­жен­ня чи­сель­ності од­но­річних двосім’ядоль­них видів бур’янів (ло­бо­да біла, ро­маш­ка не­па­ху­ча, ви­ди гірчаків, бе­рез­ка по­льо­ва, зіроч­ник се­редній, галінсо­га дрібно­квітко­ва та інші) і зла­ко­вих (про­со ку­ря­че, ви­ди мишію та інші) у Біло­русі вно­си­ли гербіцид на ос­нові діючої ре­­чо­ви­ни про­ме­т­рин після висіван­ня до сходів куль­ту­ри із нор­мою ви­т­ра­ти 1,0–1,2 л/га. Бу­ло відміче­но, що у разі надмірної во­ло­гості грун­ту мо­же відбу­ва­ти­ся пригні­чен­ня (або за­ги­бель) сходів греч­ки, то­му за та­ких умов нор­му ви­т­ра­ти гербіци­ду на ос­нові діючої ре­­чо­­­ви­ни про­ме­т­рин зни­жу­ва­ли до 1,0 л/га. Гербіцид бло­кує ре­акцію Хілла і галь­мує про­цес фо­то­син­те­зу, та­ким чи­ном зни­щує бур’яни під час їхньо­го про­ро­с­тан­ня за до­схо­до­во­го вне­сен­ня або про­тя­гом чо­ти­рь­ох-се­ми днів за після­с­хо­до­во­го вне­сен­ня. До речі, після вне­сен­ня цьо­го гербіци­ду не ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти міжряд­них роз­пу­шу­вань грун­ту за ши­ро­ко­ряд­но­го посіву.

  Для кон­тро­лю од­норічних (ви­ди мишію, про­со ку­ря­че, вівсюг зви­чай­ний та інші) та ба­га­торічних (пирій по­взу­чий) зла­ко­вих бур’янів ефек­тив­ним за­хо­дом бу­де вне­сен­ня грамініцидів, по­чи­на­ю­чи із фа­зи сходів до фа­зи бу­тонізації куль­ту­ри, за на­яв­ності  двох-чо­ти­рь­ох листків у од­норічних зла­ко­вих і за ви­со­ти пирію по­взу­чо­го 10–15 см.
Грамініци­ди — це су­часні гербіци­ди, які ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють для кон­тро­лю зла­ко­вих бур’янів. На сьо­годні най­е­фек­тивніши­ми гербіци­да­ми виз­на­но такі грамініци­ди, до скла­ду яких вхо­дять похідні ари­лок­си­фе­нок­си­про­піоно­вої кис­ло­ти, цик­ло­гек­сан­діо­нів або фенілпіра­зо­лу. До них на­ле­жать гербі­ци­ди на ос­нові діючих ре­чо­вин фе­нок­са­проп-П-етил, флу­а­зи­фоп-П-бу­тил, се­ток­си­дим, те­пра­лок­си­дим та інші.
Діючі ре­чо­ви­ни грамініцидів, зо­к­ре­ма фе­нок­са­проп-П-етил, ма­ють вла­с­тивість по­гли­на­ти­ся бур’яна­ми тільки че­рез ли­с­тя, ду­же швид­ко пе­ре­но­си­ти­ся до точ­ки рос­ту біля ос­но­ви стеб­ла і руй­ну­ва­ти син­тез жир­них кис­лот, бло­ку­ю­чи аце­тил-ко­ен­зим А. Внаслідок цьо­го вже че­рез кілька го­дин бур’яни при­пи­ня­ють ріст, точ­ка рос­ту стає бу­ро­го ко­ль­о­ру, че­рез чо­ти­ри-п’ять днів відми­рає і лег­ко вий­мається ра­зом зі стеб­лом. По­вна за­ги­бель бур’янів на­стає про­тя­гом 10–20 днів.
Гербіци­ди на ос­нові та­ких д. р. впли­ва­ють на точ­ку рос­ту, тому во­ни діють найбільш швид­ко й ефек­тив­но під час ак­тив­ної ве­ге­тації бур’я­нів. Дія гербіцидів мо­же уповіль­ню­ва­ти­ся, як­що бур’яни пе­ре­бу­ва­ють у стані стре­су, який мо­же бу­ти вик­ли­ка­ний по­су­хою, за­мо­роз­ка­ми, а та­кож че­рез про­ве­ден­ня міжряд­но­го об­ро­біт­ку грун­ту або че­рез по­пе­реднє вне­сен­ня грун­то­вих гербіцидів.

  Ра­зом з тим, у Європі, зо­к­ре­ма в північно-західній ча­с­тині Хор­ватії, у Сло­венії і в де­я­ких інших країнах, про­во­ди­ли досліди що­до ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня гербіцидів для кон­тро­лю се­ге­таль­ної рос­лин­ності. Ви­ро­щу­ван­ня греч­ки як проміжної куль­ту­ри у цих краї­­­­нах на­бу­ло по­ши­рен­ня в ос­танні два де­ся­тиліття, відповідно, посівні площі під її куль­ти­ву­ван­ня збільшу­ють­ся. Це й ста­ло при­чи­ною про­ве­ден­ня досліджень що­до не­га­тив­но­го впли­ву се­ге­таль­ної рос­лин­ності на уро­жайність куль­ту­ри.
Ви­про­бо­ву­ва­ли такі гербіци­ди та їхні комбінації: Dual 500 EC, Bravo, Targa, Dual 500 EC у поєднанні із Deherban A, Dual 500 EC — із Dicofluid MP Combi, Bravo — з Deherban A і Bravo — з Dicofluid MP Combi.
Гербіци­ди та їхні комбінації, за ви­нят­ком Targa, вно­си­ли у той са­мий день після висіву куль­ту­ри, гербіцид Targa бу­ло за­сто­со­ва­но у фазі трьох-ше­с­ти листків у бур’янів. Ефек­тивність гербіцидів та їхніх комбінацій вста­нов­лю­ва­ли за та­ки­ми по­каз­ни­ка­ми, як облік кількості бур’я­нів на 1 м2, який про­во­ди­ли з періодичністю че­рез 15, 30 і 60 днів після їхньо­го за­сто­су­ван­ня, та фіто­ток­сичність цих пре­па­ратів для куль­ту­ри, що оціню­ва­ли візу­аль­но за шка­лою EWRC.
У складі се­ге­таль­ної рос­лин­ності греч­ки бу­ло ви­яв­ле­но 14 видів бур’янів, із яких чо­ти­ри бу­ли пред­став­ни­ка­ми кла­су Monocotyledoneae: Digitaria san­gui­nalis (L.) Scop., Echinochloa crus-galli (L.) PB, Setaria glauca (L.) PB, Triticum vulgare (L.), а ре­ш­та на­ле­жа­ли до кла­су дво­сім’я­­доль­них Dicotyledoneae: Amaranthus retroflexus (L.), Ambrosia artemisiifolia (L.), Chenopodium album (L.), Diplotaxis mu­­ralis (L.) DC., Hibiscus trionum (L.), Polygonum lapa­thi­folium (L.), Raphanus sativus var. oleifera species, Solanum nigrum (L.), Stel­laria media (L.) Vill., Veronica persica Poir.
Се­ред од­носім’ядоль­них бур’янів доміну­вав на 15-й день обліків вид Echinochloa crus-galli (L.) P. Beauv. У се­ред­нь­о­му на кон­трольній ділянці бу­ло зафіксо­ва­но 72 росл./м2.
З-поміж двосім’ядоль­них бур’янів най­чис­леннішим був Chenopodium album (L.), у се­ред­нь­о­му йо­го кількість ста­но­ви­ла 21 росл./м2. Пе­ред зби­ран­ням уро­жаю куль­ту­ри із за­галь­ної кількості двосім’ядоль­них бур’янів у посівах греч­ки найбільшу пи­то­му ча­ст­ку (88%) ста­но­вив вид Raphanus sativus var. oleifera species. Це олійний вид, яким засіва­ють по­ля після стер­нь­о­вих по­пе­ред­ників у якості си­де­ра­ту, але па­да­ли­ця яко­го знач­ною мірою є шкідли­вим об’єктом у посівах греч­ки.
 Інші двосім’ядольні бур’яни, такі як Amaranthus retroflexus (L.), Ambrosia artemisiifolia (L.), Polygonum lapathifolium (L.), Solanum nigrum (L.), Stellaria media (L.) Vill., ма­ли не­знач­ну шкідливість. Ра­зом з тим, кліма­тичні умо­ви під час про­ве­ден­ня досліджень бу­ли спри­ят­ливіші для по­ши­рен­ня у посівах греч­ки двосім’ядоль­них бур’янів, аніж для од­носім’ядоль­них.
За­сто­су­ван­ня ком­по­зиції пре­па­ратів Dual 500 EC у поєднанні з Dicofluid MP Combi та Bravo — із Deherban A ма­ли не­знач­ну ефек­тивність що­до об­ме­жен­ня чи­сель­ності ши­ро­ко­ли­с­тих бур’янів. Ча­ст­ка за­гиб­лих двосім’ядоль­них бур’янів ста­но­ви­ла від 39,1 до 81,5%. 

  Най­е­фек­тивнішим поєднан­ням суміші гербіцидів для кон­тро­лю дво­сім’ядоль­них бур’янів бу­ло за­сто­су­ван­ня ком­по­зиції пре­па­ратів Bravo у поєднанні із Dicofluid MP Combi із нор­мою ви­т­ра­ти 5,0 + 2,5 л/га, технічна ефек­тивність якої ста­но­ви­ла 87,4%.
За ре­зуль­та­та­ми досліджень от­ри­ма­но вро­жайність куль­ту­ри, яка ва­­ріюва­ла­ від 1117 кг/га на кон­тролі, до 1935 — на ділян­ках, об­роб­ле­них комбінацією пре­па­ратів Bravo та Dicofluid MP Combi.

  Вод­но­час для за­без­пе­чен­ня га­ран­то­ва­ної ефек­тив­ності їхньо­го за­сто­су­ван­ня вар­то вра­хо­ву­ва­ти та­кий чин­ник, як по­годні умо­ви. Цей фак­тор знач­ною мірою впли­ває на ре­зуль­та­тивність хімічно­го за­хо­ду за­хи­с­ту куль­ту­ри від бур’янів. Кліма­тичні умо­ви про­тя­гом літніх місяців із ко­рот­ки­ми або дов­ги­ми періода­ми по­су­хи ма­ють знач­ний вплив на ефек­тивність гербіцидів різних хімічних груп, які за­сто­со­ву­ють­ся для кон­тро­лю шко­до­чин­них бур’янів у посівах греч­ки. Вра­хо­ву­ва­ти це особ­ли­во важ­ли­во в умо­вах напівпо­су­ш­ли­во­го періоду. Ра­зом з тим, вплив по­су­хи на ефек­тивність гербіцидів на сьо­годні по­тре­бує до­дат­ко­во­го вив­чен­ня, оскільки досвід що­до кон­тро­лю бур’янів у посівах греч­ки за до­по­мо­гою хімічно­го ме­то­ду по­ки що ду­же не­знач­ний.

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее

1
0