Півден­на і єги­петсь­ка ба­вов­ни­ко­ва сов­ки: хто не­без­печніший?

Наскільки бавовникові совки небезпечні для українських ланів? Звісно, для вітчизняних аграріїв є проблеми й актуальніші, але якщо вчасно не виявити потенційну небезпеку, можна потім пошкодувати.

А. Фокін,
канд. біол. на­ук

Півден­на сов­ка - Spodoptera eridania Cramer
Півден­на сов­ка - Spodoptera eridania - як для Ук­раїни, так і для всьо­го Ста­ро­го Світу є об'єктом зовнішньо­го ка­ран­ти­ну. Вид по­ши­ре­ний у Південній Аме­риці - у Бра­зилії, Чи­лі, Ек­ва­дорі, Пе­ру; Па­ра­гваї на Га­ла­па­гось­ких ос­т­ро­вах; у Цен­т­ральній Аме­риці та країнах Ка­рибсь­ко­го ба­сей­ну - Кубі, Домініканській Ре­с­пуб­ліці, Гре­наді, Гва­де­лупі, Гон­ду­расі, Мар­тиніці, Ніка­ра­гуа, Пу­ер­то-Ріко, Трині­да­ді й То­ба­го; в Північній Аме­риці - США (шта­ти Фло­ри­да, Північна та по­ча­с­ти Півден­на Ка­роліна, Те­хас, Ва­шинг­тон).
Вра­хо­ву­ю­чи, що півден­на сов­ка є по­лі­фа­гом, не­с­клад­но уя­ви­ти ту за­гро­зу, яку во­на яв­ляє для Єв­ро­пи, Азії та Аф­ри­ки. Од­нак, наскільки ця за­гро­за є мас­штаб­ною та на­уко­во об­грун­то­ва­ною? Мо­де­лю­ван­ня мож­­ли­во­го по­ши­рен­ня півден­ної сов­ки в світі на­оч­но по­ка­зує "пер­спек­ти­ви" шкідни­ка.

Аналіз мож­ли­во­го по­ши­рен­ня в Ук­раїні
Ана­ло­гом півден­ної сов­ки в Ук­раїні за шкідливістю знач­ною мірою мо­же ви­с­ту­пи­ти луч­ний ме­те­лик. Обид­ва ви­ди є поліфа­га­ми, жив­лять­ся знач­ним спе­к­т­ром куль­тур­них рос­лин і втра­ти за­вда­ють на стадії гу­се­ниці. Для акліма­ти­зації півден­ної сов­ки у нас ви­т­ри­му­ють­ся перші дві умо­ви "тріади Іжевсь­ко­го". От­же, це у су­куп­ності дає підста­ви до вне­сен­ня шкідни­ка до спи­с­ку А-1 ка­ран­тин­них об'єктів, відсутніх на те­ри­торії краї­ни, тоб­то тих видів, яким при­діле­но пер­шо­чер­го­ву ува­гу ка­ран­тин­ної служ­би для за­побіган­ня їхній по­яві на на­ших те­ре­нах.
По­при свою на­зву і півден­но­а­ме­ри­кансь­ке по­хо­д­жен­ня, півден­на сов­ка - ко­ма­ха до­волі хо­ло­достійка. У Півден­но-Східній Азії є регіони, при­датні для її акліма­ти­зації, в яких тем­пе­ра­ту­ра взим­ку опу­с­кається до -12,9°С. Це на­во­дить на дум­ку, що шкідник мо­же успішно існу­ва­ти на значній те­ри­торії Ук­раїни, при­найм­ні в південній ча­с­тині зо­н Лісо­сте­пу та Сте­пу і, бе­зу­мов­но, на Кримсь­ко­му півос­трові. Од­нак на­справді це не зовсім так. По­бу­до­ва­на на­ми мо­дель свідчить, що в Ук­раїні є зо­ни ли­ше низь­кої при­дат­ності для ак­лі­ма­ти­зації цьо­го ка­ран­тин­но­го об'єк­та. Але й во­ни є до­волі ло­калізо­ва­ни­ми й існу­ють ли­ше на чор­но­морсь­ко­му уз­бе­режжі північно-західно­го Кри­му (Тар­хан­кутсь­кий пів­ост­рів), на півдні Хер­сонсь­кої об­ласті та у західній ча­с­тині Одесь­кої - на кор­доні з Ру­мунією (Придніпровсь­ка ни­зови­на). Північна ме­жа мож­ли­во­го аре­а­лу пів­ден­­ної сов­ки в Ук­раї­ні не пе­ре­ти­нає 48° півн. ш., а пів­ден­на про­хо­дить при­близ­но по 45° півн. ш. Мож­ли­вий же аре­ал на за­ході Оде­щи­ни у східно­му на­прям­ку об­ме­жується 29° східної довжини.
Ха­рак­те­ри­с­ти­ка кліма­ту мож­ли­вої зо­ни по­ши­рен­ня півден­ної сов­ки в Кри­му та на Хер­сон­щині свідчить, що се­ред­ня річна тем­пе­ра­ту­ра в її ме­жах на уз­бе­режжі ко­ли­вається від 10,6 до 11,5°С, а в центрі зо­ни - від 9,9 до 11,3°С. Мак­си­ма­льні тем­пе­ра­ту­ри на уз­бе­режжі не пе­ре­ви­щу­ють 28,8°С, мінімальні - не опу­с­ка­ють­ся ниж­че -4,5°С, а в центрі - пере­бу­вають у ме­жах 27,8...29°С та -6(-3,1)°С відповідно.
Тем­пе­ра­ту­ри на північній межі мож­ли­вої зо­ни акліма­ти­зації ста­нов­­лять: мінімаль­на за хо­лод­ний період - -6,4°С, мак­си­маль­на за теп­лий - 28,9°С. На східній межі зо­ни ці по­каз­ни­ки де­що інші: -3,1°С та 28,8°С, відповідно. Крім то­го, на східній ча­с­тині мож­ли­во­го аре­а­лу спо­с­терігається до­волі знач­ний "хвіст", се­ред­нь­орічна тем­пе­ра­ту­ра в яко­му ста­но­вить 11,0...11,6°С, міні­маль­на - -2(-3,4)°С, а мак­си­маль­на - 28,6...28,8°С.
За Одесь­кою об­ла­с­тю мож­ли­вий аре­ал ха­рак­те­ри­зується та­ки­ми тем­пе­ра­тур­ни­ми по­каз­ни­ка­ми: в центрі зо­ни - се­ред­ня річна тем­пе­ра­ту­ра ко­ли­вається в ме­жах 10,5...11,1°С, мак­­си­маль­на за теп­лий період пе­ре­бу­ває в інтер­валі 27,6...28,3°С, а мі­ні­маль­на за хо­лод­ний - -5,2(-4,8)°С; по краю зо­ни - 10,3...11,2, 27,4...28,3 та -5,5(-4,6)°С від­по­від­но.
У ціло­му ж не­знач­на при­датність те­ри­торії на­шої країни для акліма­ти­зації півден­ної сов­ки по­яс­нюється не стільки тем­пе­ра­тур­ни­ми по­каз­ни­ка­ми, скільки поєднан­ням їх із во­логістю повітря. Ад­же, по­гля­нув­ши на кар­ти, ми ба­чи­мо, що про­гно­зо­ва­ний аре­ал шкідни­ка здебіль­шо­го прив'яза­ний до при­морсь­ких райо­­нів, ба­сейнів ве­ли­ких річок або зай­має ни­зови­ни.
От­же, вис­нов­ки: на те­ри­торії Ук­раїни кліма­тич­них зон, що є по­вни­ми ана­ло­га­ми кліма­тич­них зон у ме­жах зви­чай­но­го існу­ван­ня шкідни­ка, не­має. Ма­ють місце ло­каліте­ти ни­зь­кої при­дат­ності для існу­ван­ня ка­ран­тин­но­го об'єкта в Кри­му, Одесь­кій та Хер­сонській об­ла­с­тях.
Пунк­та­ми про­ник­нен­ня півден­ної сов­­ки на те­ри­торію Ук­раїни мо­жуть бу­ти пор­ти Ска­довськ, Євпа­торія та Ізмаїл, а та­кож при­кор­донні з Ру­мунією те­ри­торії ба­сей­ну Ду­наю по­бли­зу йо­го дель­ти.

Єги­петсь­ка ба­вов­ни­ко­ва сов­ка - Spodoptera littoralis Boisd
Єги­петсь­ка ба­вов­ни­ко­ва сов­ка - Spodoptera littoralis Boisd - на­ле­жить до най­не­без­печніших об'єктів зов­ніш­ньо­го ка­ран­ти­ну, оскільки по­шко­д­жує 87 видів рос­лин, зо­к­ре­ма: ба­вов­ник, ку­ку­руд­зу, кар­топ­лю, рис, сою, прак­тич­но всі ово­чеві, а у за­хи­ще­но­му грунті, крім овочів, ще й квіткові куль­ту­ри. Шкідник уже тепер ду­же по­ши­рив­ся в світі, зай­няв­­ши всю те­ри­торію Аф­ри­ки (за ви­нят­ком пу­с­тель­них рай­онів), країни Азії (Іран, Ірак, Са­удівську Аравію, Турк­менистан, Кир­гиз­стан, Ка­зах­стан, Аф­ганістан, Па­ки­с­тан, Індію, В'єтнам, Японію, Індо­не­зію), Ав­ст­ралію та Но­ву Зе­ландію, краї­ни обох аме­ри­кансь­ких кон­ти­нентів (Бра­зилію, Пе­ру, Ар­ген­ти­ну, Ко­лум­бію, Ве­не­су­е­лу, Болівію, Ек­ва­дор, Уруг­вай, Чилі, Мек­си­ку, США, пів­день Ка­на­ди), країни півден­ної Єв­ро­пи (Італію, пів­день Іспанії і Фран­ції, Грецію то­що).

Аналіз мож­ли­во­го по­ши­рен­ня в Ук­раїні
В Ук­раїні "пер­спек­ти­ви" мож­ли­во­го по­ши­рен­ня єги­петсь­кої ба­вов­ни­ко­вої сов­ки роз­поділя­ють­ся так: зон ви­ключ­ної і ду­же ви­со­кої при­дат­ності не­має.
Ви­со­ка при­датність те­ри­торій - у За­кар­патській, на півдні Одесь­кої (за 46° півн. ш. и 29° с. д.) і більшої ча­с­ти­ни Хер­­сонсь­кої об­ла­с­тей (пів­нічний кор­дон про­хо­дить при­близ­но по 47° півн. ш.), пів­нічної ча­с­ти­ни Кримсь­ко­го півос­тро­ва, а та­кож на півден­них кор­до­нах Він­ниць­кої і Чернівець­кої об­ла­с­тей (при­близ­но по 48° півн. ш.).
Се­редній ступінь при­дат­ності ха­рак­тер­ний для більшої ча­с­ти­ни Іва­но-Франківської, Одесь­кої, Дніпро­пе­т­ров­сь­кої, Ми­ко­лаївської та Сум­сь­­­кої об­ла­с­тей. Повністю в цю зо­ну по­трап­ля­ють Хмель­ниць­ка, Тер­но­пільська, Во­линсь­ка, Рів­нен­сь­ка, Жи­­то­мирсь­ка, Київська, Чер­кась­ка, Кіро­во­градсь­ка, Пол­тавсь­ка та Чер­нігівська об­ласті. Східний кор­дон зо­ни се­ред­нь­о­го сту­пе­ня при­дат­ності про­хо­дить по 35° східної дов­готи.
Низь­кий ступінь при­дат­ності для акліма­ти­зації шкідни­ка про­гно­зують у східних рай­о­нах За­порізь­кої, Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ла­с­тей, півден­но-західних - Ми­ко­лаївської об­ласті та півден­них рай­о­нах Одесь­кої, що ме­жу­ють із Чор­ним мо­рем. Нею ж ха­рак­те­ри­зу­ють­ся і гірські рай­о­ни (Крим, ча­с­ти­на За­кар­патсь­кої, Іва­но-Франківської і Черні­вець­­кої об­ла­с­тей), що дає змо­гу зро­би­ти при­пу­щен­ня що­до "об­ме­жу­валь­ної" ролі гірських ма­сивів у по­ши­ренні єги­петсь­кої ба­вов­ни­ко­вої сов­ки (особ­ли­во у За­кар­патті), як це спо­с­теріга­ло­ся що­до за­хідно­го ку­ку­руд­зя­но­го жу­ка та аме­ри­кансь­ко­го бі­ло­го ме­те­ли­ка. По­тра­пи­ти ж з єв­ро­пейсь­ких зон ду­же ви­со­кої при­дат­ності на те­ри­торію Ук­раїни шкідник мо­же (зви­чай­но, крім ви­пад­ко­вих за­ве­зень) в обхід Кар­патсь­ких гір: че­рез Ру­мунію, Бол­гарію та Мол­до­ву.
От­же, мож­на зро­би­ти вис­но­вок про при­датність для існу­ван­ня єги­петсь­кої ба­вов­ни­ко­вої сов­ки, тією чи іншою мі­рою, прак­тич­но всієї те­ри­торії Ук­раїни, а відтак - мож­ли­вість акліма­ти­зації ви­ду в країні (особ­ли­во у півден­них рай­о­нах) у разі йо­го за­не­сен­ня цілком імовірна.
Щодо роз­г­ля­ну­тих у статті шкід­ників відсутні за­реєстро­вані інсек­ти­ци­ди. Од­нак у таблиці ми по­дає­мо орієнтов­ний пе­релік діючих ре­чо­вин інсек­ти­цид­ної дії, пре­па­ра­ти на ос­нові яких мо­жуть бу­ти за­реєстро­вані в Ук­раїні що­до ка­ран­тин­них видів со­вок у май­бут­нь­о­му.