Спецможливості
Технології

Жимолость: особливості вирощування

14.09.2020
2595
Жимолость: особливості вирощування фото, ілюстрація

Жимолость — відносно нова культура, проте популярність її у світі росте з кожним роком. В Україні є всі умови для промислового вирощування цієї культури. Ґрунтово-кліматичні умови, достатня кількість сортів та інноваційні технології дають змогу механізувати всі процеси її вирощування та сприяють отриманню високих урожаїв.

 

 

 

 

 

 

Жимолость — на сьогодні найрозвиненіша культура споживання в Японії. В цій країні її вживають у їжу досить давно, тоді як для багатьох країн вона є новою. Багато цих ягід споживають і експортують у Польщі та Канаді. Найбільші об’єми виробництва жимолості в Китаї (понад 2000 га площі), який орієнтований, в основному, на японський ринок. Друге місце займає Польща, де площі під цією культурою становлять від 1800 і 3000 га. Активно почали культивувати її і в США та Кореї.

Вартість ягід жимолості, порівняно з іншими культурами, доволі висока. В середньому на світовому ринку ціна цих ягід — $5–6 за кг. І навіть невисока врожайність із куща дає змогу заробити значні кошти й цілком окупити витрати на закладання плантації та вирощування та отримати достатньо високий прибуток. Враховуючи такі тенденції, розсадницькі господарства добре заробляють на вирощуванні саджанців жимолості.

Жимолость їстівна — перша ягідна культура, яка потрапляє на споживчий ринок. Ягоди жимолості, залежно від погодних умов та сорту, дозрівають у середині третьої декади травня, пізні сорти — в червні. Загалом ягоди жимолості попадають на ринок раніше від ранніх сортів суниць ананасових та черешні.

Довговічність рослин сягає до ста років. Плодоносить жимолость на пагонах минулорічної вегетації. Починає плодоносити на другий-третій рік, промислових урожаїв досягає на сьомий рік. Урожайність жимолості невисока. З молодого куща можна отримати 0,5–1,5 кг ягід, зі зрілих великих кущів — у середньому 3–5 кг.

 

Розмноження жимолості

Для промислового розмноження надають перевагу розмноженню живцямиДля розведення сортів жимолості використовують вегетативні способи розмноження: зеленими й напівздерев’янілими живцями або відсадками. Розмножувати жимолость живцями складніше, ніж смородину, але легше, ніж троянди.

За розмноження відсадками нижні розгалуження куща пригинають до землі, в заздалегідь вириті рівчаки. Фіксують металевими, або дерев’яними скобами, підв’язують гілку до кілочка, основу загортають ґрунтом. За сезон отримують досить сильні, добре укорінені, молоді рослини — відсадки. Розмножувати відсадками легше, але вихід садивного матеріалу незначний. Тому для промислового розмноження надають перевагу розмноженню живцями.

Технологія розмноження живцями

Внесення добрив перед садінням жимолостіСпочатку викопують котлован під гряди, в який засипають дренаж із дрібної гальки або керамзиту. Дренажний матеріал покривають ґрунтовою сумішшю — легким, багатим на органіку ґрунтом. Гряди вкривають плівкою або агроволокном, натягнутим на дуги-опори з дроту діаметром 6 мм або на інші варіанти дуг. Для створення мікроклімату з високою вологістю забезпечують систематичне зволоження, дуже добрі результати отримують за використання туманоутворювальних зрошувальних установок.

На гряди висаджують пагони поточної вегетації, відібрані відразу ж після плодоношення. Довжина живців має становити 15–18 см. Нижні листки зрізують, площу листкових пластинок двох- трьох верхніх листків зменшують на 1/3. Живці на дванадцять годин замочують у стимулятор росту (Гетероауксин, бурштинову кислоту, Корнестим та інші). Висаджують за схемою 10х10, або 6х8 см під кутом 45°, заглиблюючи живець на 2/3 довжини в ґрунт. Живці укорінюються за 15–20 днів. Далі молоді рослини пересаджують у горщечки з родючим субстратом (піщано-торф’яно-перегнійною суміш­шю) об’ємом 1–2 л. У реалізацію йдуть, як правило, дворічні рослини.

Використовують також горщечкову культуру розмноження жимолості, укорінюючи живці безпосередньо в горщечках, наповнених субстратом.

 

Технології вирощування

Загортання добрив у ґрунт за допомогою фрезиПідготовка ґрунту. На відміну від лохини чи брусниці, жимолость не потребує перезволожених ґрунтів. Ділянку, виділену під насадження жимолості, звільняють від каменів, кущів, пнів. За великих перепадів площини ділянки за висотою її вирівнюють за допомогою бульдозерів чи грейдерів. У такому разі доводиться переміщувати родючий горизонт у валки, вирівнювати підґрунтя, а потім рів­номірно розподіляти родючий шар ґрунту поверхнею. За незначних перепадів висот використовують планувальники. Далі ґрунт ділянки переорюють. Неглибокі ґрунти орють на глибину родючого горизонту. На глибоких ґрунтах застосовують плантажну оранку на глибину до 50 см. Для глибокого розпушення ґрунту з невеликим гумусним горизонтом часто використовують культиватори-чизелювальники. За значних переміщень ґрунту треба вжити заходів із відновлення родючості. Для цього щонайменше протягом півроку виконують культивацію ґрунту двічі-тричі на місяць. Це дає змогу позбутися багаторічних бур’янів (кореневищних і коренепаросткових). У червні-липні висівають сидерати (гірчицю, фацелію, люпин та інші), дискують їх у фазі максимального нарощування зеленої маси (бутонізації) і заорюють на глибину 28–30 см.

Мульчування рядів перед садіннямОсновне удобрення. Дози органіки залежать від родючості ґрунту. Жимолость — невибаглива культура, але краще росте й плодоносить на багатих, родючих ґрунтах. На середньозабезпечених ґрунтах достатньо 40–50 т/га органічних добрив, потребу фосфорно- калійних добрив розраховують за даними ґрунтової діагностики залежно від вмісту цих елементів у ґрунті. Найкращий спосіб внесення добрив — стрічковим методом у смугу майбутнього ряду насадження.

За застосування технології вирощування жимолості з використанням мульчувальних синтетичних матеріалів (агроволокно, чорна плівка) останніми застеляють смугу ряду. Попередньо, ясна річ, укладають елементи зрошувальної системи або ж облаштовують краплинний полив безпосередньо під кущ по поверхні мульчувального матеріалу. Слід пам’ятати, що синтетичні мульчматеріали недовговічні: деякі не витримують і чотири-п’ять років використання. Багато господарств відмовляються від мульчування синтетичним матеріалом, а застосовують торф, тирсу, перегній, засипаючи їх уздовж ряду.

Розмноження жимолості в горщечковій культурі в закритому ґрунтіСадіння жимолості. Рекомендований період садіння саджанців жимолості кінець вересня — середина жовтня. В такому разі до замерзання ґрунту саджанці жимолості встигають добре прижитися. Схема садіння залежить від сорту, тобто від сили росту кущів (1–1,5 х 2–2,5 м). Під час садіння обов’язково організовують полив: об’єм води — 20–30 л на кущ.

Садивні ями заправляють перегноєм із розрахунку 1–2 кг, додаючи міндобрива (100–150 г сульфату калію, 150–200 г суперфосфату). Добрива перемішують із ґрунтом у ямі. Висаджують саджанці на глибину кореневої системи, заглиблюючи лише на 1,5–2 см нижню частину пагонів. Щедро поливають. Після садіння загортають лунку сухим ґрунтом із поверхні.

Догляд за саджанцями навесні полягає у своєчасному мульчуванні ґрунту перегноєм, розпушуванні приштамбових смуг, а також легкому підгортанні рослин. Молоді насадження жимолості утримують у системі чорного пару.

Саджанці жимолості в пластикових контейнерах (готові до реалізації)Обрізування кущів. Наступної весни після садіння молоді саджанці жимолості потребують стимулювання росту пагонів, тому застосовують укорочування пагонів до 7–10 см. Це дасть змогу отримати потужний, добре розгалужений кущ. Із ростом і розвитком рослин у наступні роки молоді кущі жимолості практично не обрізують. За потреби, щоб кущ у майбутньому сильно не загущувався, видаляють невелику кількість розгалужень, що ростуть усередину куща. До 15 років кущ буде завжди в ідеальній формі. З подальшим розвитком кущів видаляють лише гілки, які лягають на ґрунт (заважають обробітку приштамбових смуг), перекручені та поламані.

Рослини віком понад п’ять-сім років систематично обрізують, видаляючи найстарші розгалуження, щоб дати змогу світлу проникати в глибину крони куща й розвиватися молодим розгалуженням. Слід пам’ятати, що плодоносить жимолость на приростах минулої вегетації, тому обрізку виконують таким чином, щоб зберегти ці прирости й закласти більше молодих розгалужень на майбутню вегетацію. Також слід звернути увагу, що жимолость їстівна не утворює прикореневої порослі. Нові пагони відростають на старих розгалуженнях — це так звані пагони формування другого порядку. Обрізуванням забирають стару частину крони, замінюючи її сильним молодим пагоном формування наступного порядку. Таким чином забезпечують довговічність куща. З часом, через зменшення кількості плодоносної деревини, виникає потреба в омолодженні куща. Для омолодження куща зрізують скелетні гілки на висоті 40–50 см. Після цього пробуджуються сплячі бруньки, з яких розвиваються сильні прирости, на яких на другий рік закладається перший урожай. На четвертий рік рослина вже формує промисловий урожай.

Викопування садивних ям за допомогою механічного пристосуванняПідживлення рослин. Щорічне мульчування приштамбових смуг перегноєм збагачує ґрунт поживними елементами. За стабільного плодоношення та високих урожаїв для підтримування активного росту молодих пагонів і високої родючості жимолость потребує також мінерального живлення. Дози добрив розраховують, беручи до уваги запас поживних елементів у ґрунті. За застосування фертигації мінеральні добрива подають із поливною водою. Позакореневе підживлення також ефективне. Для цього використовують гумусові витяжки, комплексні добрива (макро- й мікроелементи) в рекомендованих виробником дозах, обприскуючи рослини по листю. Ефективне позакореневе обприскування за активного розвитку листя після цвітіння рослини, а також після збору врожаю (вже без азотних добрив). Не слід зловживати надмірним удобренням азотом. Як правило, надлишок цього елемента спричиняє погіршення якості ягід, а в другій половині вегетації призводить до затягування ростових процесів, погіршуєть­ся закладання генеративних бруньок, знижується ступінь визрівання пагонів.

Збір урожаю. Оскільки в основної маси сортів жимолості період дозрівання ягід розтягнутий через неодночасне дозрівання, їх збирають вибірково. Є два способи механізованого збору врожаю ягід: струшування і зчісування. Для кожного з них добирають певні сорти. Так, для збирання методом струшування краще придатні сорти з легким прикріпленням ягід, які легко осипаються. А для застосування зчісувальних механізмів — сорти з міцною шкіркою ягід і практично одночасним їхнім дозріванням. Ягоди в більшості сортів жимолості їстівної мають тонку шкірку й ніжну м’якоть, тому довгостроковому зберіганню вони не підлягають. У холодильнику починають псуватися вже на третій день.

Оскільки рослини завершують плодоношення наприкінці весни — на початку літа, в них закладена природна здатність до швидкого визрівання тканин і завершення ростових процесів. Ріст пагонів припиняється вже в середині літа, а через пару тижнів починається процес їхнього визрівання. В цей період бажано позакоренево обприскати рослини розчинами фосфорно-калійних добрив із мікроелементами. За потреби слід внести фосфорно-калійні добрива в зону ряду під час фертигації або врозсип та загорнути. Жимолость, як і більшість ягідних рослин, не витримує хлору, тому калій­на сіль для її підживлення не годиться.

Садіння саджанця жимолості із закритою кореневою системоюПісля збору врожаю виконують певні види робіт залежно від способу утримання міжрядь. Так, за утримання міжрядь насадження жимолості в системі чорного пару ґрунт розпушують фрезами чи культиваторами. Оскільки коренева система жимолості залягає неглибоко, практично під поверхнею ґрунту, розпушення приштамбових смуг неглибоке — на 5–7 см, у міжряддях глибше — на 12–15 см. Раз на три-чотири роки посередині міжряддя виконують глибоке розпушення (чизелювання) на глибину до 30 см. Це покращує повітряно-водний баланс ґрунту.

За системи залужених міжрядь скошують травостій, згрібаючи траву в зону ряду. Часто міжряддя на зиму засипають подрібненими органічними рештками: соломою, кукурудзяними подрібненими стеблами тощо. Цей покрив зберігає вологу, до того ж, розкладаючись, збагачує ґрунт органікою, покращує ґрунтову структуру.

 

Кращі сорти жимолості їстівної

Мульчування міжрядь соломою на насадженнях жимолості їстівноїБеррі Смарт Блю. Чеський сорт, який має швидкий й потужний ріст, заввишки до 1,5–2 м. Утворює велику кількість квітів і є дуже добрим запилювачем. Плоди дрібні, кислі. Дуже добрий для консервування.

Бореаліс. Канадський сорт жимолості, отриманий в Саскачеванському університеті від схрещування курильського сорту Київ 8 і російського сорту Томічка. Сорт пізнього строку дозрівання, достигає в середині червня. Кущ компактний за формою, заввишки трохи більший від одного метра. Зацвітає в дру­гій декаді травня. Один з найсмачніших сортів з терпкуватим смаком ягід. Плоди масою 1,6 г, овальної форми. Плоди заховані під листям, міцно кріпляться до плодової гілочки. Збір урожаю вручну, бо плоди мають дуже ніжну шкірку. З одного куща можна зібрати до 2–3 кг. Призначений для присадибних господарств. Стійкий до хвороб.

Дует. Сорт польської селекції, раннього строку дозрівання (в кінці травня на початку червня). Сильнорослий кулеподібний кущ заввишки 1,5 м. Ягоди завдовжки до 2 см, синього забарвлення з сильним восковим нальотом, солодкі. Плодоношення щедре.

сорт АлісіяАлісія. Український сорт, отриманий від вільного запилення відбірної форми жимолості камчатської. Кущ заввишки до 1,1 м, розлогий. Сорт стій­кий до комплексу хвороб і шкідників. Ягоди масою 0,9–1,1 г, еліптичної форми, темно-сині з сильним восковим нальотом і з горбкуватою поверхнею. Шкірочка тоненька. М’якоть ніжна, соковита, кисло-солодка, десертного смаку. Ягоди не осипаються, урожайність — до 1 кг із куща. Строк дозрівання середньопізній, розтягнуте дозрівання ягід.

Спокуса. Український сорт, отриманий від вільного запилення відбірної форми жимолості камчатської. Кущ сильнорослий — до 1,6 м, прямостоячий. Сорт стійкий до комплексу хвороб і шкідників. Ягоди масою 1,1–1,2 г, видовженої глекоподібної форми з тупим кінцем, темно-сині з сильним восковим нальотом і слабогорбкуватою поверхнею. Шкірочка середньої щіль­ності. М’якоть ніжна, соковита, кисло- солодка, десертного смаку (дегустаційна оцінка — 8,6 бала). Ягоди універсального призначення, транспортабельність висока. Урожайність — більш як 1 кг із куща. Строк дозрівання середній, ягоди дозрівають одночасно.

 

І. Гель, І. Рожко, кандидати с.-г. наук, доценти

Журнал «Пропозиція», №6, 2019 р.

сорт Беррі Смарт БлюСорт БореалісСорт ДуетСорт Німфасорт Спокуса

Інтерв'ю
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до

1
0