Спецможливості
Новини

Південь спіткав неврожай

09.08.2012
416
Південь спіткав неврожай фото, ілюстрація

У степовій зоні країни через морози, посуху та імпорт сільгосппродукції аграрії підраховують збитки.

У степовій зоні країни через морози, посуху та імпорт сільгосппродукції аграрії підраховують збитки.

Валерій Друженко,
спеціально для журналу
«Пропозиція Нова»

Якщо в центральних та західних областях жнива здебільшого вдалі, то про Південь країни, де першими закінчують збиральну кампанію, цього аж ніяк не скажеш. Уже зрозуміло, що найбільший недобір хлібних культур дала степова зона: Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Луганська області та Крим. Приміром, на Херсонщині торік пшениці та ячменю зібрали по 31,2 ц/га, а на сьогодні - в середньому по 12,5. Як наслідок, урожай хлібних культур -  найнижчий за останні вісім років. А на Дніпропетровщині картина жнив на пшеничному та ячмінному ланах ще «бідніша»: тут ці культури дали по 11,9 ц/га (торік було по 25,9). Слабкою втіхою для аграріїв може стати той факт, що й світове виробництво зерна, за прогнозами, скоротиться на 30 млн т, тобто ціни на збіжжя зростатимуть. Уже тепер окремі вітчизняні зернотрейдери почали платити сільгоспвиробникам 2030 грн/т за пшеницю третього класу, хоча ще на початку липня пропонували 1610 грн.
Таку ситуацію з недоборами врожаю можна вважати повторенням 2003 р., але з тією різницею, що тоді неврожай був по всій країні. Тож хлібороби Півдня, які нарікають на морози та посухи, порушили питання про надання постраждалим господарствам дотацій, пролонгації кредитів та нових безвідсоткових позичок, щоб мати можливість провести посівну під урожай наступного року.
Про масштаби втрат можна судити з розповіді Катерини Луценко, керівника агрофірми «Злагода» (Запорізька обл.). Під час прес-туру, нещодавно організованого Аграрним союзом, жінка з розпачем розповідала журналістам, що з 1620 га озимих вимерзло все до гектара, тому що не було снігового покриву на ланах. Навесні сіяли кукурудзу, соняшник, ячмінь та горох. Цими самими культурами пересіяли і вимерзлі площі.
-  З 800 га кукурудзи, - сказала Катерина Луценко, - загинули всі 800. Гороху зібрали по 10 ц/га. Ячмінь дав по 7 ц. Навіть стійкий до посухи соняшник стоїть заввишки 50-70 см. У таких умовах було б доречним зрошення, адже невипадково в 60-ті роки минулого століття майже всі лани на Таврійських степах зрошували. Та, на жаль, у 90-ті системи здебільшого розтягнули на металобрухт.

А без води...
За словами директора агрофірми-радгоспу «Білозерський» Віктора Сілецького, в Білозерському районі Херсонщини на зорі незалежності під зрошенням було 48 тис. га. Тепер - три-чотири тисячі.
Схоже, зрозуміли «зрошувальну» проблему і в КабМіні. Прикро, що заговорили про неї лише після нищівної дії посухи та відчутних втрат на ланах. Прем'єр-міністр Микола Азаров на недавньому засіданні уряду з жалем констатував:
«Я був на Херсонщині, знайомився з відновленням програми крапельного зрошення. Ця програма була започаткована ще 2003 р. І "занедбана" вже з 2005. Якби наша держава не зазнала відомих потрясінь, на сьогодні ми мали б тисячі й тисячі гектарів зрошуваних земель, на яких вирощували б утричі-вчетверо більше овочів, ніж тепер. Гірко було усвідомлювати, скільки і в цій сфері втрачено часу. Скільки наші люди втратили через авантюрну безгосподарну політику минулих років!
Нині програма відновлення зрошення земель знову діє. Вперше на цю пору в Херсонській області зібрано понад 2 млн т овочів. Тому програма зрошення буде довгостроковою, і реалізовуватимуть її не тільки в Херсонській області, а й у Криму, в інших областях», - розповів про перспективи прем'єр.

Гадання на незібраному зерні
Але наразі, як сказав відомий політик, «маємо те, що маємо». Господарствам південних областей, які через неврожай опинилися в скруті, досить важко буде платити селянам за оренду землі. Невчасні виплати негативно позначаться й на продовольчому ринку. Адже близько 80% молока та м'яса виробляють домогосподарства. А тваринництво на подвір'ях тримається здебільшого на зерні, яке видають на паї.
Водночас аграрії Півдня небезпідставно вважають, що нині достукатися з цими проблемами до столичних кабінетів або одержати компенсації - навряд чи вдасться. Адже така складна ситуація - лише в кількох областях, тобто не загальнодержавна, а локальна. За прогнозами, в країні в цілому буде зібрано щонайменше 40 млн т зернових - за щорічної внутрішньої потреби у 26 млн. Тож у столиці з цього приводу все спокійно. А вже на часі - вибори до парламенту, й державні очільники негараздами (до того ж, - і з хлібом) громадську думку воліють не турбувати. Втім, як годиться, напередодні волевиявлення на лани вони почали навідуватися частіше. Так, міністр Мінагропроду Микола Присяжнюк під час своєї робочої поїздки на поля Київщини запевнив, що жодних підстав для подорожчання хліба немає. Він вважає, що в нас стабільні ціни на добрива, а на пально-мастильні матеріали навіть зафіксовано тенденцію до зниження.
«Держава за рік споживає 6 млн т продовольчого зерна. У нас на сьогодні - 2 млн в Аграрному фонді, 800 тис. - у Держрезерві. Понад мільйон сформовано в регіональних резервах. А ми цьогоріч зберемо від 13 до 14 млн т пшениці. Тому проблема продовольчої безпеки не має стояти як номер один. Держава має певний регулятор, щоб ціни на хліб не зростали», - закликав журналістів до поміркованості міністр під час робочої поїздки.
Не вбачає для себе жодних «хлібних проблем» і ще один Присяжнюк - керівник Київської облдержадміністрації. Він переконує, що уклав із виробниками угоду, тож цін на соціальні сорти хліба протягом п'яти років не змінюватимуть.
Багаторічні рослини
не пережили холодів
Які негативні наслідки залишила непогода аграріям Півдня, можна побачити у найбільшому в Україні саду кісточкових. Розкинувся він у Каховському районі Херсонської області.
Вирощують тут черешню. А ще - закінчують збирати абрикоси й персики. Але вже, кажуть, час підраховувати збитки. Причина недоборів - аномально холодна зима.
Останні два роки сад давав за сезон понад 5 тис. т плодів. На землях агроторгової фірми ім. Солодухіна багаторічні насадження займають майже тисячу гектарів. Якщо спочатку нинішнього року абрикосів планували зібрати 2,5-2,8 тис. т, то тепер - добре, якщо набереться 500 т. З персиками ситуація така сама. Зазвичай, їх знімають 2-2,2 тис. т, цього року розраховують хоча б на 400 т.
«Пов'язано це з тим, - розповіли в господарстві, - що перша половина зими була аномально тепла: 12...14°С. Рослини вийшли зі спокою, набрякли бруньки,.. а 2 лютого вдарив 29-градусний мороз, тоді як персик витримує лише до мінус 22°. Сильні холоди трималися досить довго. Грунт промерз углиб понад метр. Постраждали й коренева система, і багаторічна наземна частина.
У середньому, стверджують у господарстві, втрачено майже 38% персиків. Причому не плодів, а власне насаджень. Черешня вимерзла на половині площ, а виноград - на 90%. Рослини викорчовуватимуть. Уже замовлено посадковий матеріал (хоча він - великий дефіцит в Україні. Адже розплідники зима теж не пощадила).
«У грошовому вираженні збитки становлять близько 20 млн грн», - вважає директор агроторгової фірми Ігор Давиденко.
Здавалося б, у такій ситуації має бути для садівників і позитивний момент. Адже постраждали кісточкові на всьому Півдні України. А якщо неврожай - логічно, що ціна на ринку на персики й абрикоси зростає.
- Ціна, звісно, є, - розповідає директор. - Навіть вища за торішню. Але за валом ті втрати, яких ми зазнали, вона не покриє. Та парадокс - в іншому: ми не можемо продати в Україні навіть те, що зібрали. Приклад - порт «Южний». Що там коїться?! Доходить до того, що місцеві фермери хочуть перекривати дороги й не пускати машини з імпортом, який нищить наше сільське господарство. Ми зазнаємо збитків, сподіваємося хоч якось компенсувати втрати, а імпорт іде нескінченним потоком. Взяти хоча б Київ. Не знайдете там ані наших персиків, ані абрикосів. До 95% такої продукції завозять у столицю із-за кордону: з Туреччини, Греції.

А за базар відповісти нікому
- А як же, - запитую співрозмовника, - широко розрекламовані урядом оптові ринки, створення яких ініціювали в столичних кабінетах? Невже вони не рятують ситуації?
Ігор Давиденко впевнений, що першорядне завдання його господарства - вирощувати продукцію, а не думати про реалізацію в усій країні. «Інакше, - сказав він, - довелося б додатково наймати на роботу ще тисячу осіб». А в Україні, на жаль, - не оптові ринки, а базари. Припустимо, в саду відпускна ціна на персик - 15 грн. І якщо це справжній оптовий ринок, він «наварив» собі дві гривні, за винятком транспортних послуг, і віддав на дрібний опт. Тоді плоди в Києві продавали б по 20 грн. А на сьогодні так: бере персик в господарстві покупець - привіз у столицю, віддав оптовикові - 3-4 грн "наварив". Той продав її роздрібному торговцю - і теж 3-4 грн поклав у свою кишеню. Роздрібник віддав на лоток - забрав свою виручку. Отже, відпускну ціну персика треба множити мінімум на два, поки товар опиниться в кінцевого споживача.
Нашим урядовцям, щоб були справжні оптові ринки, потрібно три-чотири прошарки посередників «прибрати». Оптовий ринок має працювати так, як у всій об'єднаній Європі: виробник - оптовий ринок - кінцевий споживач. А наші оптові ринки перетворилися на ті самі базари. Скільки там імпортних машин стоїть... Вони просто платять за місце і продають продукцію.
- Як у Копанях, що неподалік нашого господарства. Там сотні тонн персиків, абрикосів, але переважно турецьких, грецьких, македонських. Я, - розповідає директор, - на всіх нарадах кажу: «А чи можу я завантажити хуру персиків і відправити до Туреччини або Греції?» Питання риторичне. А тут сотні тонн «чужих» персиків! На захист імпорту кажуть: «Нижча ціна - споживачеві краще». Але мільйонам громадян, які живуть у селі й вирощують продукцію, - їм від цього не краще. Розумієте, весь ринок ЄС дотують. Ось вам проста арифметика: якщо їхній виробник бере кредит, то безпроцентний або під 4-5%. Якщо я беру в нашого банку, то під 25%, отож і доводиться їх до ціни додавати. Як я можу дешевше продавать? Створіть мені умови. А якщо ви хочете запустити сюди імпорт, то обкладіть його, будь ласка, податком на суму дотацій, які тамтешні виробники одержують, та плюс увізне мито. І вирівняйте його в ціні в такий спосіб. А покупець розбереться, чий товар кращий!
- Чи звертали ви увагу чиновників на цьогорічну ситуацію із загибеллю кісточкових у вашому саду?
- В області стан справ розуміють. У КабМін від Херсонщини було направлено листа з проханням надати або безвідсоткові кредити, або компенсацію, щоб хоч якось підтримати господарство. Адже такі погодні катаклізми - це нездоланна сила. Що ми не так зробили? Як я можу вплинути на ситуацію? Одержали відповідь: вирішуйте питання з Мінагропродом, з їхніх витрат. Як? Вони затверджені, ці витрати, на Верховній Раді, в бюджеті. Хто їх може змінити? Це тільки забрати у тваринництва або рослинництва? Така відповідь, думаю, смішна, некомпетентна й образлива. Знаєте, аби відписати...
Наш прем'єр (може, йому «підказують») каже, що не треба бідкатися - потрібно шукати суперсучасні технології, що дало б змогу одержувати хороші прибутки, а не на колінах вирощувати. Скажіть, хіба ж у нас несучасна технологія!? Та такі технології, як тут, - де ще побачиш! Дайте лишень продукцію! Не даєте, імпортом давите...
Як мені підвищити працівникам зарплати? Скажіть! Як продати технічний виноград, бо він уже дозрів, а нікому не потрібний - на переробку ніхто не бере. Трагедія, коли починаєш думати, куди його прилаштувати для виноробства. Бо в Інституті виноградарства й вина кажуть, що 98% коньяків, вироблених у нашій країні, не містять українського винограду. Крапка! Баржі, цистерни - зі спиртом, дистилятом якимось... Будь-що, тільки не українське. Розлив у пляшки - й навіщо морочитися з вирощуванням?! А нам як платити зарплату виробникам на селі?

Страхуватися - страх як хочеться. Але...
- Чи пробували ви страхувати своє виробництво? Адже воно ризиковане, просто неба.
- Пробували, тільки ніхто не страхує. Озимі, щоправда, страхуємо - це хоч якось уписується в нормативи. Страхові компанії від 3,5 до 5% беруть страховий внесок плюс 10-15 - франшиза. Це ще сяк-так. Коли ми пропонуємо страхувати сади-виноградники, відповідають: «Можна, тільки це великі ризики. Тому заплатіть 15% страхового внеску плюс 25-30 - франшиза». Отже, я маю заплатити 6-7 млн грн за наші площі! Але ж ці гроші потрібно заробити! Це який прибуток треба мати, щоб тільки за страховий внесок заплатити таку суму? Притому, якщо настане страховий випадок, оцінений, приміром, у ті самі 6-7 млн збитків, банк поверне нам тільки 4 млн. Чому? Бо франшиза 30% сягає, а банк її не сплачує. От і все. Яке вже тут страхування!
Виростив урожай, а тебе імпортом задавили. Ти знизив ціну - і вже не вкладаєшся в собівартість. Рікою тече винний фальсифікат - і виноград уже не потрібний. Тобто питань багато...

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее

1
0