Підроб­ка чи ди­версія ?

Кінець ро­ку. Де­які аг­рарії вже підби­ва­ють підсум­ки своєї «на­тяг­ну­тої» усіма зу­сил­ля­ми рен­та­бель­ності та пе­ре­бу­ва­ють у гли­бо­ких роз­ду­мах: що висіва­ти на­ступ­но­го ро­ку, аби поліпши­ти у кінце­во­му варіанті свої фінан­сові по­каз­ни­ки. А на до­лю де­ко­го із них по­точ­но­го ро­ку ви­па­ло за­зна­ти мільйон­них збитків, і не че­рез ве­ли­ку по­су­ху, зли­ву чи гра­добій, а вко­т­ре — че­рез сумнівну якість про­дук­ту, а мож­ли­во, і че­рез ди­версію.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Аг­рарій, який по­го­див­ся роз­повісти про те, як по­тра­пив у си­ту­ацію, яку ко­рот­ко мож­на оха­рак­те­ри­зу­ва­ти — «по­па­да­ло­во» (сло­во не зовсім ук­раїнське, але са­ма си­ту­ація — цілком), по­ба­жав, аби ми не на­зи­ва­ли не те що йо­го пер­со­наль­них да­них, а навіть об­ласті, у якій усе це тра­пи­ло­ся. Си­ту­ація ви­я­ви­лась ду­же ре­зо­нанс­ною, оскільки на­бу­ла знач­ної мас­штаб­ності у регіоні. «Роз­бор­ки» на кшталт хто вин­ний, а хто пра­вий, ідуть по цей день. Та­кож, відвер­то ка­жу­чи, вий­ти на зв’язок із аг­ро­ви­роб­ни­ком бу­ло не зовсім про­сто — він ствер­д­жу­вав, що ніяким чи­ном не ба­жає вза­галі десь «світи­ти­ся». Про­те після за­пев­нень із на­шо­го бо­ку що­до га­рантій анонімності — зустріч усе ж та­ки відбу­ла­ся.
   
«Про­по­зиція»: Дай­те, будь ла­с­ка, ко­рот­ке ре­зю­ме Ва­шо­го гос­по­дар­ст­ва: які клю­чові куль­ту­ри ви­ро­щуєте, які з них най­рен­та­бельніші?       
Аг­рарій: Ми маємо в об­робітку близь­ко 3,5 тис. га землі. Із ро­ку в рік висіваємо зер­нові ко­ло­сові куль­ту­ри на площі 1200 га, со­няш­ни­ку — 700, ку­ку­руд­зи — 400 та ози­мо­го ріпа­ку — 1200 га. Ос­нов­ни­ми куль­ту­ра­ми, від яких ми май­же щорічно от­ри­муємо не­по­гані фінан­сові по­каз­ни­ки, є со­няш­ник та ози­мий ріпак, уро­жайність яких у се­ред­нь­о­му за ро­ки ви­ро­щу­ван­ня ста­но­вить 3,6 та 3,2 т/га, відповідно.
       
«Про­по­зиція»: Яким за­со­бам за­хи­с­ту рос­лин під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур, особ­ли­во клю­чо­вих, віддаєте пе­ре­ва­гу: оригіна­ль­ним, ана­ло­го­вим чи ге­не­рич­ним?   
Аг­рарій: Ро­зумієте, за сьо­годнішніх цін на обо­ротні за­со­би ви­роб­ництва оригіна­ль­них за­собів за­хи­с­ту не на­ку­пиш­ся, а як­що і ма­ти­ме­те та­ку мож­ливість, то ви­ро­ще­ний уро­жай со­няш­ни­ку чи ріпа­ку бу­де «зо­ло­тим». І навіть за дов­го­т­ри­ва­ло­го зберіган­ня ви­ро­ще­ної про­дукції в очіку­ванні піднят­тя цін до прий­нят­но­го рівня — все од­но не бу­деш рен­та­бель­ним. То­му в сьо­годнішніх ре­аліях аг­ро­ви­роб­ництва мені не зустріча­ли­ся фер­ме­ри, що у своєму гос­по­дарстві під час ви­ро­щу­ван­ня сільгоспкуль­тур за­сто­со­ву­ють схе­му їхньо­го за­хи­с­ту, яка 100%-во скла­дається із оригіна­ль­них про­дуктів. У нас, на­при­клад, та­кий підхід: як­що це фунгіцид­ний за­хист, то ма­ють бу­ти ли­ше оригінальні про­дук­ти, як­що гербіцид­ний чи інсек­ти­цид­ний — за­сто­со­вуємо ана­ло­гові пре­па­ра­ти, а в де­я­ких ви­пад­ках вно­си­мо пе­ревірені ге­не­ричні про­дук­ти. Звісно, за ос­тан­нь­о­го варіан­та ко­жен підпа­дає під ри­зи­ки, ад­же за рівнем ефек­тив­ності во­ни мо­жуть спра­цю­ва­ти 50/50. За та­ким прин­ци­пом ми пра­цюємо вже по­над де­сять років. І от цьо­го ро­ку, мож­на ска­за­ти, до­пра­цю­ва­ли­ся.
   
«Про­по­зиція»: Що зна­чить — до­пра­цю­ва­ли­ся: прид­ба­ли один із пре­па­ратів, а він ви­я­вив­ся не­ефек­тив­ним?   
Аг­рарій: Навіть не знаю, як вам це по­яс­ни­ти… Ро­зумієте, це зна­чить по­тра­пи­ти у си­ту­ацію, ко­ли очікуєш на од­не, а от­ри­муєш… На­при­клад, ку­пуєте інсек­ти­цид і вно­си­те йо­го про­ти ком­плек­су шкідників, а пре­па­рат, окрім інсек­ти­цид­ної дії, ви­яв­ляється, ще мо­же діяти і як гербіцид — із пригнічу­валь­ною дією на куль­ту­ру…
       
«Про­по­зиція»: Вам не здається, що Ви зро­би­ли відкрит­тя, ад­же при­наймні аг­ро­ви­роб­ни­ки не во­лодіють та­кою інфор­мацією, щоб інсек­ти­цид діяв ще й як гербіцид — із пригнічу­валь­ним впли­вом… на куль­ту­ру. Зро­зуміло, що шкідників потрібно ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти, щоб збе­рег­ти вро­жай, а от для чо­го в цей час пригнічу­ва­ти куль­ту­ру? Роз­кажіть, будь ла­с­ка, де­тальніше, що це за пре­па­рат та на якій куль­турі йо­го за­сто­со­ву­ва­ли.
Аг­рарій: Торік, на се­зон 2014 р., ми висіяли 1200 га ози­мо­го ріпа­ку. Во­се­ни от­ри­ма­ли по­вноцінні схо­ди, про­ве­ли, як во­дить­ся, по­вноцінний осінній та ран­нь­о­вес­ня­ний за­хист, при­чо­му 70% усіх за­сто­со­ву­ва­них пре­па­ратів бу­ли оригіна­ль­ни­ми. Аг­рарії, котрі про­фесійно зай­ма­ють­ся ви­ро­щу­ван­ням ози­мо­го ріпа­ку, зна­ють, що найбільше по­бо­ю­вань що­до цієї куль­ту­ри са­ме во­се­ни: ко­ли під час її висіван­ня у посівно­му шарі за­ма­ло во­ло­ги, то мож­на от­ри­ма­ти зріджені схо­ди, а під час пе­ре­зимівлі такі посіви ви­мер­за­ють, тож на­весні до­во­дить­ся їх пе­ресіва­ти яри­ми. Прак­тич­но, як­що ми успішно оми­наємо ці ру­бежі ри­зи­ку чи вда­ло їх до­лаємо, то до пе­ре­мо­ги у ви­ро­щу­ванні ріпа­ку — ру­кою по­да­ти. Так і ми ду­ма­ли, але, як ви­я­ви­лось, ос­нов­ний рубіж у нас був усе ще по­пе­ре­ду.
Не менш важ­ли­вий за­хист ріпа­ку та­кож у період цвітіння та фор­му­ван­ня стручків. У цей період особ­ли­во не­без­печ­ний квіткоїд, олен­ка во­ло­ха­та та по­пе­лиці. Про­ти ком­плек­су цих шкідників ми вже три­ва­лий період за­сто­со­ву­ва­ли до­б­ре пе­ревіре­ний прак­ти­кою інсек­ти­цид Моспілан (д. р. — аце­таміприд, 200 г/кг) із нор­мою 0,10 г/га. Пре­па­рат ефек­тив­но вирішує про­бле­ми не ли­ше із на­зва­ни­ми ви­ще шкідни­ка­ми, а й кон­тро­лює низ­ку інших. Це си­с­тем­ний інсек­ти­цид, тож має по­до­вже­ний період дії — до трьох тижнів.
Цьо­го ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну за­для зни­жен­ня собівар­тості ози­мо­го ріпа­ку ми виріши­ли де­що зе­ко­но­ми­ти на інсек­ти­цид­но­му за­хисті, прид­бав­ши в од­но­го із дис­три­бу­торів інсек­ти­цид, як він за­пев­нив, ана­ло­го­вий Моспіла­ну, але за де­що ниж­чою ціною. Рішен­ня про оп­то­ву за­купівлю пре­па­ра­ту бу­ло прий­ня­те керівництвом. Отож прид­ба­ли йо­го та вне­сли на площі 1200 га. Ефект від за­сто­су­ван­ня був на рівні оригіна­лу, при­наймні спра­цю­вав пре­па­рат ду­же швид­ко — ре­зуль­тат за­хис­ної дії бу­ло вид­но вже про­тя­гом пер­шо­го тиж­ня. Далі йо­го ефек­тивність про­ти шкідників нас уже не хви­лю­ва­ла.

«Про­по­зиція»: Чо­му не хви­лю­ва­ла, що — вне­сли і за­бу­ли про шкідників?
Аг­рарій: Так, за­бу­ли не ли­ше про шкідників, а й по­ча­ли про­ща­ти­ся навіть із на­шим… ріпа­ком. Ми­нув тиж­день після вне­сен­ня «ана­ло­го­во­го» інсек­ти­ци­ду — і на ріпа­ку з'яви­ли­ся сильні оз­на­ки фіто­ток­сич­ності. Рос­ли­ни пе­ред­час­но по­ча­ли «ски­да­ти» квіти, верхні гілки по­ча­ли по­сту­по­во жовтіти, потім буріти. Ми­ну­ло три тижні, си­ту­ація на полі бу­ла близь­кою до ка­та­ст­рофічної. Для то­го, аби зна­ти, як діяти у такій скруті та які рішен­ня прий­ма­ти на­далі — потрібно виявити са­му при­чи­ну фіто­ток­сич­ності. Ми бу­ли цілком упев­нені, що ріпак по­тер­пав са­ме від вне­сен­ня інсек­ти­ци­ду. Та­ке у нашій прак­тиці відбу­ло­ся впер­ше. Звісно, за по­ря­ту­нок ріпа­ку ми вже не бра­ли­ся — мар­на спра­ва: зіпсо­ва­не не відно­виш. По­ча­ли шу­ка­ти при­чи­ни та вин­них, які б ком­пен­су­ва­ли наші ви­т­ра­ти (втра­ти).                   
«Про­по­зиція»: Ви не до­пу­с­каєте, що фіто­ток­сичність міг спри­чи­ни­ти гербіцид, який за­ли­шив­ся в об­при­с­ку­вачі че­рез не­ре­тель­не йо­го про­ми­ван­ня?
Аг­рарій: Як­би за­лиш­ки гербіци­ду за­ли­ши­ли­ся в об­при­с­ку­вачі внаслідок йо­го не­ре­тель­но­го про­ми­ван­ня, то фіто­ток­сичність от­ри­ма­ли б при­наймні рос­ли­ни ріпа­ку, що об­роб­ля­ли­ся пер­шою за­прав­кою. Після дру­гої та на­ступ­них за­пра­вок ро­бо­чим роз­чи­ном інсек­ти­ци­ду оз­нак фіто­ток­сич­ності на куль­турі уже не про­яви­ло­ся б. А в на­шо­му ви­пад­ку рос­ли­ни по­ст­раж­да­ли на всій ви­ро­щу­ваній площі.

«Про­по­зиція»: Яки­ми бу­ли Ваші перші кро­ки у цьо­му розсліду­ванні?
Аг­рарій: На­сам­пе­ред — взя­ли за­лиш­ки пре­па­ра­ту із тієї та­ри, у яку йо­го бу­ло роз­фа­со­ва­но, та на­пра­ви­ли на ек­с­пер­ти­зу в дві ла­бо­ра­торії Києва. Че­рез три тижні ре­зуль­та­ти обох ла­бо­ра­торій бу­ли іден­тич­ни­ми: окрім д. р. аце­таміприд, пре­па­рат містив 2% д. р. три­бе­ну­рон-ме­ти­лу, тоб­то яки­мось чи­ном в інсек­ти­цид по­тра­пив гербіцид. Усім відо­мо, що гербіци­ди із д. р. три­бе­ну­рон-ме­тил за­сто­со­ву­ють на од­но­доль­них куль­ту­рах про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів. Оскільки ози­мий ріпак є дво­доль­ною куль­ту­рою, то згуб­на дія три­бе­ну­рон-ме­ти­лу бу­ла не­ми­ну­чою.
               
«Про­по­зиція»: 2% три­бе­ну­рон-ме­ти­лу в інсек­ти­циді — не та­ка вже й ве­ли­ка кон­цен­т­рація, щоб спри­чи­ни­ти фіто­ток­сичність ріпа­ку. Мож­ли­во, при­чи­на криється у чо­мусь іншо­му?
Аг­рарій: Так, на пер­ший по­гляд, 2% — це не­ве­ли­ка кон­цен­т­рація. Але ра­зом із ре­ко­мен­до­ва­ною нор­мою вне­сен­ня інсек­ти­ци­ду — 300 г/га рос­ли­нам ріпа­ку діста­ла­ся не­пе­ред­ба­чу­ва­на
(і го­ло­вне — шкідли­ва!) до­бав­ка у ви­гля­ді гербіци­ду із д. р. три­бе­ну­рон-ме­тил у дозі 6 г/га. А це май­же по­ло­ви­на нор­ми, на­при­клад, гербіци­ду Гран­стар Про 75! От вам і лож­ка дьог­тю у бочці ме­ду…

«Про­по­зиція»: А як, на Ва­шу дум­ку, гербіцид міг по­тра­пи­ти в інсек­ти­цид?
Аг­рарій: Осо­би­с­то у ме­не версій ли­ше дві. Пер­ша — гербіцид міг по­тра­пи­ти в інсек­ти­цид у про­цесі ви­роб­ництва че­рез нед­баль­ст­во співробітників під час тех­но­логічно­го про­це­су (сум­нозвісний «людсь­кий фак­тор»: не­ре­тель­не про­ми­ван­ня тех­но­логічно­го об­лад­нан­ня чи щось подібне). Дру­га версія — змішу­ван­ня мог­ло відбу­ти­ся під час фа­су­ван­ня пре­па­ра­ту.
   
«Про­по­зиція»: Чи до­пу­с­каєте Ви та­кий варіант, як ди­версія?
Аг­рарій: Звісно, в житті не без про­блем. Їх ви­с­та­чає в усіх. Та що­до зло­го умис­лу… осо­би­с­то я не маю та­ких пі­-дозр, щоб ко­мусь прий­ш­ло у го­ло­ву на­вмис­но підміша­ти пре­па­ра­ти. До то­го ж є ба­га­то простіших спо­собів до­шку­ля­ти зем­ле­ро­бам. То­му ди­версія тут відпа­дає од­но­знач­но. Підтвер­д­жен­ням цьо­го є те, що в нашій ок­рузі не ли­ше я «по­пав­ся». За­галь­на пло­ща, на якій вно­си­ли цей інсек­ти­цид, ся­га­ла 5 тис. га. Окрім нас, «про­горіли»
та­кож ще два гос­по­дар­ст­ва.   

«Про­по­зиція»: То яка ос­та­точ­на до­ля цьо­го ріпа­ку, чи вда­ло­ся йо­го «ре­аніму­ва­ти»? Він все-та­ки «оду­жав», і ви йо­го змо­ло­ти­ли, чи пе­ре­дис­ку­ва­ли?
Аг­рарій: Ос­нов­на ча­с­ти­на інсек­ти­ци­ду під час вне­сен­ня по­па­ла на верхній та ос­нов­ний (се­редній) яру­си рос­лин. То­му струч­ки цих ярусів бу­ли пригнічені повністю і не сфор­му­ва­ли вро­жаю. Струч­ки ниж­нь­о­го яру­су най­мен­ше підпа­ли під вплив пре­па­ра­ту, то­му сфор­му­ва­ли по­вноцінний уро­жай. Як відо­мо, у ниж­нь­о­му ярусі фор­мується при­близ­но 30% уро­жаю. Ми зро­би­ли підра­хун­ки і виріши­ли та­ки змо­ло­ти­ти. В кінце­во­му ре­зуль­таті ма­ли 0,9 т/га (очіку­ва­на вро­жайність — на рівні 2,8 т/га, це се­реднє зна­чен­ня за ро­ки ви­ро­щу­ван­ня у на­шо­му гос­по­дарстві).

«Про­по­зиція»: Ви ра­ху­ва­ли збит­ки, яких за­зна­ли від за­сто­су­ван­ня цьо­го «кок­тей­лю», та яким чи­ном відстоюєте своє пра­во на їхнє відшко­ду­ван­ня?
Аг­рарій: Так, як­що взя­ти всі прямі та не­прямі ви­т­ра­ти, то збит­ки ся­га­ють 9–10 млн грн. Що сто­сується їхньо­го відшко­ду­ван­ня, то ми пішли шля­хом індивіду­аль­них пе­ре­го­ворів. На­разі це дієво, але, звісно, відшко­до­ву­ва­ти та­ку су­му ніхто не бу­де. Вза­галі, ми очікуємо по­зи­тив­но­го ре­зуль­та­ту, але ж по­ки — це все на сло­вах. Для то­го, щоб звер­ну­ти­ся до су­до­вої си­с­те­ми, потрібно відібра­ти ве­ли­ку кількість зразків, відпра­ви­ти їх на аналізи… за­га­лом пи­тан­ня стоїть так: потрібно або далі ве­с­ти гос­по­дарсь­ку діяльність, або ки­да­ти все — і зай­ма­ти­ся цією спра­вою…

«Про­по­зиція»: І які вис­нов­ки із цієї си­ту­ації Ви зро­би­ли?   
Аг­рарій: У житті, як і в при­роді, не завжди все вдається «греб­ти» тільки «під се­бе», іноді потрібно і відда­ва­ти. Тут скла­ла­ся та­ка си­ту­ація, що навіть сам по­ста­чаль­ник інсек­ти­ци­ду був «у шоці» від та­ко­го «сюр­при­зу». На жаль, на сьо­годні в Ук­раїні такі умо­ви, що під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур еко­но­ми­ти до­во­дить­ся навіть на дрібни­цях. То­му ми не зби­раємо­ся на­далі відмов­ля­ти­ся від ана­ло­го­вих чи ге­не­рич­них про­дуктів. От такі вис­нов­ки. Або пан, або про­пав…