Спецможливості
Статті

Перспективи вирощування кукурудзи та сої на зрошуваних землях Півдня України

26.09.2008
618
Перспективи вирощування кукурудзи та сої на зрошуваних землях Півдня України фото, ілюстрація

У південному регіоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. Особливе значення приділяють тут вирощуванню кукурудзи та сої.

У південному регіоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. Особливе значення приділяють тут вирощуванню кукурудзи та сої.

Площі посіву цих культур на зрошенні та неполивних землях регіону досягають, відповідно, 630 і 200 тис. га. Проте врожай зерна у великих та дрібних сільгосппідприємствах різко коливається. Основні причини, що негативно впливають на врожаї: порушення науково обгрунтованої технології вирощування, значне забур’янення посівів, ураження хворобами, пошкодження фітофагами тощо.
Багато господарств різних форм власності в умовах зрошення щорічно одержують 3,2–4,0 т/га сої, по 10,0 і більше тонн зерна кукурудзи на великих площах. У цьому можна переконатися, відвідавши ЗАТ “Фрідом Фарм Інтернешнл”, що в Горностаївському районі Херсонської області.
Грунти — темно-каштанові середньосуглинкові. Гумусовий горизонт — 25–27 см. Вміст гумусу в шарі 0–40 см — 2,1–2,5%, найменша вологоємкість метрового шару — 21,5, пористість — 49,2, водопроникність — 1,25 мм за хвилину.
Господарство самостійно почало працювати в 1999 році на 1000 га, застосовуючи інтенсивні технології. Перші успіхи зумовили зростання посівних площ. Нині в господарстві 30 тис. га ріллі, більшість із яких донедавна була в занедбаному стані.
Спеціалісти господарства плідно працюють із науковцями Інституту землеробства південного регіону УААН, державного аграрного університету та інших наукових закладів над упровадженням нових наукових розробок у виробництво, перспективних сортів і гібридів, над раціональним застосуванням мінеральних добрив, оптимальних режимів зрошення та ефективних засобів захисту рослин.
Завдяки використанню високоякісного посівного матеріалу з провідних селекційних центрів світу, дотриманню оптимальних строків сівби, високому рівню агротехніки, повноцінному підживленню, своєчасному використанню новітніх засобів захисту рослин та інших агрозаходів, у господарстві щорічно досягають високої врожайності не лише на демонстраційних посівах, а й на всій вирощуваній площі цих культур. Так, середній урожай сухого зерна кукурудзи за останні п’ять років становить 8,7 т/га на площі 9,8 тис. га; сої — 3,1 на площі 27,2 тис. гектарів.
Близько 30% площ сільгоспугідь у господарстві займає соя. Це цінна продовольча й кормова культура, що, як і інші бобові культури, сприяє підвищенню родючості грунту, збагачуючи його азотом (залишає на кожному гектарі 50–70 кг азоту), і є добрим попередником для багатьох культур. У зерні сої міститься 35–45% білка, 20–25 — олії, 25–27% — вуглеводів, а також багато незамінних амінокислот та вітамінів.
Багаторічний досвід вирощування сої за інтенсивною технологією свідчить, що грунтово-кліматичні умови господарства сприяють вирощуванню високопродуктивних сортів з потенціалом урожайності 3,5–4,5 т з гектара.
Виробництво сталих і високих урожаїв сої та кукурудзи базується на високій культурі землеробства й використанні сучасних комплексів машин. Технологія вирощування сої передбачає: внесення добрив згідно з аналізом грунту кожного поля та з програмованим урожаєм; основний та передпосівний обробіток грунту; дотримання оптимальної норми висіву; режим зрошення; боротьбу з бур’янами, шкідниками й хворобами; збирання та післязбиральну обробку врожаю.
Основним обробітком грунту під сою є нульова технологія. За два-три тижні до сівби насіння протруюють Максимом ХL 035 FS, т.к.с. (1,0 л/т), а в день сівби обробляють соєвим Ризоторфіном (200 г/т). Спосіб сівби широкорядний із міжряддям для низькорослих і скоростиглих сортів 45 см, для середньоранніх і середньостиглих — 60, для високорослих і пізньостиглих сортів — 70 см. Глибина загортання насіння за достатньої вологості грунту — 3–4 см. У разі недостатньої зволоженості верхнього шару насіння загортають на глибину 5–6 сантиметрів.
Норма висіву насіння для ранньостиглих сортів — 600–700 тис. шт., для середньостиглих — 500–600 тис. і пізньостиглих — 400–500 тис. шт. схожих насінин на гектар.
Висівають насіння кукурудзяними сівалками, завчасно відрегулювавши їх на заплановані норму висіву й глибину загортання.
Усі технологічні операції з догляду за посівами сої здійснюють якісно і в оптимальні строки. Догляд за посівами, крім вегетаційних поливань та хімічного захисту від хвороб і шкідників, передбачає також систему агротехнічних заходів боротьби з бур’янами (боронування до появи сходів та дві культивації міжрядь).
Міжрядними обробітками розпушують ущільнений шар грунту, знищують бур’яни, зменшують втрату вологи з грунту, покращують аерацію, що стимулює діяльність мікроорганізмів. Культивації здійснюють на глибину 5–6 см — першу за появи першого трійчастого листка, другу — перед змиканням рядків з обов’язковим підживленням добривами. Перше підживлення проводять у фазі бутонізації: N15P7 кг/га діючої речовини мінеральних добрив. Друге, позакореневе, — у фазі утворення зелених бобів сої : N10P10К10 з додаванням мікроелементів сірки та молібдену для підвищення вмісту білка в бобах.
Зрошення. Критичний період водоспоживання сої настає під час цвітіння — формування та наливання бобів, що потребує проведення трьох-чотирьох вегетаційних поливань у нормі 400–500 м3/га. Поливають за допомогою дощувальних машин “Фрегат”. Оптимальний режим зрошення досягається за вологості грунту в шарі 0–0,7 м не нижче 65% найменшої вологоємкості (НВ) до цвітіння, 70 — у період цвітіння — наливання зерна і 70–80% — у період наливання-дозрівання. В разі повітряної посухи під час критичного періоду додатково здійснюють освіжаючі поливання.
Сходи сої сильно пригнічуються багатьма широколистими й злаковими бур’янами, проти яких застосовують агротехнічні та хімічні засоби боротьби.
Для боротьби з бур’янами застосовують грунтові (Дуал Голд 960 ЕС, к.е., і Гезагард 500 FW, к.с.) та страхові гербіциди (Базагран, в.р., Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.). Проти шкідників (тютюновий трипс, павутинний кліщ, бобова вогнівка, саранові) застосовують інсектициди та акарициди, рекомендовані “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Жнивують на сої зернозбиральними комбайнами, коли починає опадати листя, буріють боби, а вологість зерна сягає 14–16%. Жниварку комбайна використовують тільки з плаваючим брусом, що забезпечує скошування на висоті 5–6 см, а молотильно-сепарувальні органи регулюють на оптимальні режими роботи з мінімальними втратами зерна.
Післязбиральну переробку зерна сої здійснюють на обладнанні фірми Insta Pro. Оптимальна вологість зерна для зберігання не перевищує 13 відсотків.
Останніми роками високий урожай дали сорти сої Аполлон, Спринт, Равніца — 3,8–4,0 т з гектара.
За сприятливих умов по 3,7 т/га дають сорти з досить коротким вегетаційним періодом — Фаетон та Іванка, які є добрими попередниками під озиму пшеницю.
Динаміку виробництва сої в господарстві за останні п’ять років наведено в таблиці 1.
Економічні показники вирощування сої в господарстві наведено в табл. 2.
Отже, виробництво сої в господарстві є досить прибутковим. Як свідчать дані таблиці, за дотримання рекомендованої технології вирощування сої на зрошуваних землях Півдня України можна щорічно збирати врожаї зерна по 2,5–3,5 т/га із собівартістю зерна 570–846 грн/га, рентабельністю 38,4–66,1%. Такі показники на великих площах вирощування в Україні дають можливість вирішити проблему рослинного білка та олії.
Обираючи сортовий склад кукурудзи, в господарстві перевагу віддають гібридам із високою врожайністю, швидкістю дозрівання, стійкістю рослин до вилягання та проти стеблового метелика. Пріоритет надають середньораннім та пізнім гібридам із вегетаційним періодом ФАО 350–400. Це гібриди ДК-440, ДК-443, ПК 38А24, Анеста та інші.
На основі біологічних ознак гібридів кукурудзи в господарстві розробляють такі технології, які забезпечують врожаї сухого зерна на рівні 12,0 т з гектара.
Основний обробіток грунту — глибокий полицевий або плоскорізний. Багаторічні дані вивчення впливу основного обробітку грунту на врожайність кукурудзи засвідчують, що за глибокого обробітку врожай зерна на 4,5–5,0 ц/га вищий, ніж за нульового.
Сіяти починають 10 квітня й закінчують 1 травня. Під час підживлення вносять потрібну кількість мінеральних добрив згідно з картограмою та запланованою врожайністю (під основне внесення — N150P70K30 і під час підживлення —  N10P7K7). Багаторічний досвід вирощування кукурудзи показав, що проведення такого підживлення у фазі 7–9 листків сприяє підвищенню якості пилку в разі повітряної посухи та запобігає утворенню череззерниці в качанах.
Густота стояння на зрошуваних землях для середньостиглих гібридів становить 84 тис./га, для середньопізніх та пізньостиглих — 78 тис./га.
Передпосівне протруювання здійснюють Максимом ХL 035 FS, т.к.с. (1,0 л/т).
Основою режиму зрошення кукурудзи є вегетаційні поливання, якими підтримують вологість на рівні 70–75 НВ у півметровому шарі грунту. Поливають дощувальними машинами “Фрегат” після утворення 9–10 листків у середньоранніх та середньостиглих гібридів і 8–9 листків у середньопізніх та пізньостиглих гібридів.
Важливого значення набуває боротьба з бур’янами. Тут успішно поєднують агротехнічні заходи із хімічними засобами. З гербіцидів застосовують Дуал Голд 960 ЕС, к.е., Мілагро 040 SС, к.с., та суміш Мілагро з Банвелом 4S 480 SL, в.р.к., у загальноприйнятих нормах витрати.
Із фітофагів зрошуваній кукурудзі серйозно шкодять стебловий метелик і бавовникова совка, проти яких надійний захист забезпечує триразовий випуск трихограми.
Якісне та своєчасне виконання зазначених вище агрозаходів, застосування хімічних і біологічних засобів щорічно гарантує одержання високих урожаїв зерна кукурудзи (табл. 3).
Збирають урожай за допомогою зернових комбайнів із приставкою, коли вологість зерна сягає не більше 20%, що убезпечує його від травмування.
Економічні показники вирощування кукурудзи в ЗАТ “Фрідом Фарм Інтернешнл” наведено в табл. 4.
Отже, незважаючи на природні негаразди, ЗАТ “Фрідом Фарм Інтернешнл” щорічно збирає високі врожаї сої та кукурудзи. Багаторічний досвід вирощування цих культур у господарстві свідчить: високі врожаї зерна кукурудзи та сої в степовій зоні України можливі за впровадження таких технологій вирощування, які базуються на оптимальній сівозміні, своєчасному та якісному виконанні всіх агротехнічних операцій, вирощуванні сортів і гібридів інтенсивного типу, внесенні науково обгрунтованих норм мінеральних і бактеріальних добрив, оптимальному режимі зрошення та інтегрованій системі захисту посівів від бур’янів, хвороб і шкідників, а також за своєчасного, без втрат, збирання врожаю.
Виробництво зерна сої та кукурудзи в ЗАТ “Фрідом Фарм Інтернешнл” є досить прибутковим. Так, за врожайності сої 2,73 т/га рівень рентабельності сягає 50,5%, за врожайності 3,27 т/га — 69,0%. Рівень рентабельності кукурудзи з урожаєм 8,14 і 11,8 т/га становить, відповідно, 40,8 і 80,0 відсотків.
Тож кукурудза й соя — культури високоінтенсивного типу, які на зрошуваних землях Півдня України, за умови дотримання всіх агротехнічних вимог, можуть формувати високі врожаї. 

В. Нікішенко,
канд. с.-г. наук, директор Інституту землеробства південного регіону УААН
О. Шелудько,
канд. біол. наук, провідний науковий співробітник ІЗПР УААН
В. Ігнатенко,
заст. генерального директора
ЗАТ “Фрідом Фарм Інтернешнл”

Попередня стаття

Інтерв'ю
Николай Сафонов
Потенціал зростання органічного сегменту великий, його частка може досягти 5-10%. Тоді як поки що в Україні на нього припадає це менше 0,1% від загального споживання продуктів харчування. І статися це може в найближчі 5-10 років. Багато що... Подробнее
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних

1
0