Спецможливості
Архів

Вихід на “нуль”

26.09.2008
657
Вихід на “нуль” фото, ілюстрація

Події, які розгортаються сьогодні в Україні: енергетична криза, інфляція тощо — напряму впливають на сільське господарство, бо вести його без застосування новітніх технологій неможливо. Навіть не те що неможливо, а, правильно сказати, невигідно. Адже доки аграрії шукатимуть нові технології, доти може нормально функціонувати господарство.

Події, які розгортаються сьогодні в Україні: енергетична криза, інфляція тощо — напряму впливають на сільське господарство, бо вести його без застосування новітніх технологій неможливо. Навіть не те що неможливо, а, правильно сказати, невигідно. Адже доки аграрії шукатимуть нові технології, доти може нормально функціонувати господарство.

Весна. Триває посівна кампанія, і в кожного з керівників господарств, фермерів “болять” питання: де взяти кошти на добрива, насіння, паливо? На чому варто зекономити так, щоб і грошей небагато вкласти, і непоганий урожай зібрати. Основні затрати під час вирощування культур, як водиться, “набігають” на підготовці грунту: треба й дискувати, й орати. Навесні теж доведеться здійснити ще кілька технологічних операцій з підготовки грунту до сівби, а все це потребує немалої копійки. Тож розпочату справу не завжди вдається довести до логічного завершення, тобто висіяти — висіяли, а далі чекаємо врожаю. Про захист говорити нічого, бо кошти закінчилися. Так і працює більшість господарств, що й донині займаються вирощуванням культур за традиційною технологією. Якщо навіть і здійснили всі заходи з догляду, то рентабельність, однак, зводиться нанівець.
Микола Петрович Калініченко. Любов до землі зародилася ще з дитинства. Із молодших класів влітку працював на колгоспному току та помічником комбайнера. Після закінчення школи пішов навчатися в Маловисторопський технікум ім. Маршала Рибалка. Здобувши диплом з відзнакою, за направленням пішов працювати в Краснопільський район агрономом-овочівником. Пропрацювавши тривалий час, став начальником дільниці, через три роки — заступником керівника господарства, а 1984 року взяв під своє керівництво Велику Рибицю, колишній колгосп “Червоний жовтень”. У 2000 році, після реформування, виникла агрофірма “Псьол”. Все життя в цьому господарстві землі було 1 тис. гектарів. Неодноразово побувавши на вітчизняних та зарубіжних семінарах, виставках, ознайомившись із

Микола Калініченко,
керівник АФ “Псьол”

досвідом зарубіжних країн, Микола Петрович прийняв рішення про придбання зарубіжної техніки, впровадження нових технологій та розширення господарства. Адже для того щоб нормально функціонувати, потрібно не стояти на одному місці, а постійно удосконалюватися. З часом приєднали ще кілька господарств, землі яких були в занедбаному стані, й почали розкручувати цю нелегку справу. На сьогодні господарство має вже близько 7 тис. га родючої землі.
“Наше господарство, — розповідає Микола Петрович, — спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових культур, технічних та олійних. Найвищі рекордні врожаї цукрових буряків мали по 580 ц/га, але, на жаль, сьогодні існує велика проблема із реалізацією цукру, тому на майбутнє не плануємо вирощування цукрових буряків. Урожайність пшениці мали по 62 ц/га, торік вийшли на нові рекорди — близько 80–90 ц/га. Основні сорти — Фаворитка, Кірея, Подолянка, під які восени внесли по 300 ц/га нітроамофоски. Кукурудзи збираємо на рівні 80 ц/га, в основному використовуємо сорти та гібриди зарубіжної селекції. Вирощуємо також насіннєвий матеріал для державного резервного насіннєвого фонду “Суми-насіння”, ячмінь на площі 1700 гектарів. Великі проблеми мали з доочищенням та досушуванням зернових культур, тож збудували зерноочисний комплекс, продуктивність якого 900 т за добу.
 У тваринництві маємо 350 голів ВРХ. Залежно від того, як складеться ситуація із вступом до СОТ, плануємо в найближчий час побудувати корівник на 400 голів за методом “Агросоюзу” та завезти племінних корів із Німеччини. Маємо також власний рибгосп, де вирощуємо коропа за трирічним циклом, площа водоймищ — близько 100 га.
Власними силами будуємо дороги в господарстві. Торік проклали 3 км, на які витратили 300 тис. грн, тоді як держава на весь район

Владислав Тютюник,
головний агроном

виділила лише 1 млн. У 2006 році зробили 5 км, а цього року плануємо прокласти ще 5 км. Усі витрати на перевезення, заправку дорожньої техніки, навіть харчування робітників, беремо на себе. Населення, що тут проживає, правильно оцінює наші дії. Хочу наголосити, що минулий рік був найкращим у плані фінансування сільського господарства. Було відпрацьовано програми на здешевлення кредитів на рослинництво, тваринництво. Спасибі уряду, що й цього року виділено не меншу суму, ніж торік, і не викреслено ніякі програми. Бо для нас, аграріїв, це було б лихо”.
Владислав Анатолійович Тютюник працює головним агрономом.
“Як показує світова практика, ми повертаємося до того, з чого й розпочиналося, власне кажучи, сільське господарство. Тобто використовуємо мінімальні технології з переходом на нульові. За системою но-тілл — майбутнє. Наведу приклад для порівняння. Торік, обробляючи площу 5 тис. га, ми витратили 330 т дизпалива. Господарство, яке не застосовує мінімальну та нульову технології, використало на такій самій площі 600 т. Цього року, застосовуючи систему нo-тілл, ми плануємо використати на 7 тис. га лише 200 т пально-мастильних матеріалів. Щоб перейти на цю систему, ми протягом чотирьох-п’яти років працювали за мінімальною технологією. Потім першим висіяли озимий ріпак за нульовою технологією. Цього року плануємо сіяти ярий ячмінь за цією системою. Поки що сільгоспвиробники неактивно впроваджують цю систему, бо в період переходу відчуватимуть значні збитки. Але за послідовності та розумного обгрунтування не варто відступати назад. Бо рано чи пізно це треба зробити. Для переходу на нo-тілл систему, насамперед, потрібно вирівняти поверхню поля, щоб можна було рівномірно загорнути насіння в грунт. Далі придбати імпортну широкозахватну техніку, яка зменшить кількість проходів агрегату полем і забезпечить потрібні умови праці (наприклад, іноземні самохідні обприскувачі) бо умови праці із причіпним обприскувачем значно гірші, а людям здоров’я сьогодні важливіше за гроші. Треба приділяти увагу живленню рослин як одному з основних елементів підвищення врожайності. Слід зазначити, що за системі нo-тілл вносити тверді органічні добрива не можна, тому ми інтенсивно використовуємо сидерати. Вони можуть проявляти алелопатію (алелопатія — явище, коли виділення кореневої системи однієї рослини пригнічують ріст та розвиток іншої рослини. В даному разі культура діє на бур’ян), що значно полегшує ситуацію із забур’яненістю і сприяє накопиченню органічних решток у грунті. А надалі плануємо вносити рідкі органічні добрива. Поки що органіку використовуємо лише для вирощування кормових культур”.
Ігор Миколайович Чіхар — завідуючий машинно-тракторним парком.
“Сьогодні у нас працюють 19 трактористів, один токар і один зварювальник. Чимало проблем маємо із обслуговуванням техніки, тож активно співпрацюємо з “Агросоюзом”:  наші спеціалісти їздять до них на навчання та консультації. У господарстві є два трактори “Джон Дір”; один трактор “Версіталь”; два комбайни “Клаас”; по одному “Славутич”, “Дон-1500”; бурякозбиральний комбайн “Матрот” (Франція); культиватор “Хорш” — 12,4 м; одна зернова сівалка “Хорш” — 12,4 м, сівалка “Джон Дір” для просапних культур та один самохідний обприскувач “Мазотті”. Цього року плануємо придбати ще один трактор “Джон-Дір” та самохідний обприскувач. Власний автотракторний парк використовуємо на 70%. Треба зазначити, що за системи но-тілл строк експлуатації техніки значно подовжується, що є однією з основних переваг цієї системи”.

Геннадій Жолобецький

Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками

1
0