Спецможливості
Агробізнес

Парламент відповів за базар

10.11.2009
338
Парламент  відповів за базар фото, ілюстрація

Заборону торгувати салом на ринках відтерміновано

У парламентарів нарешті дійшли руки до розв'язання так званих СОТівських проблем. Може, те, що незабаром відбудуться президентські вибори, а може, так збіглося, але депутати згадали, що, навзамін вступу до Світової організації торгівлі, Україна з 1 січня наступного року "підписалася" заборонити продаж на базарах молока та м'яса домашнього виробництва. Подбати про благополуччя простих селян мали одразу чотири законопроекти від кількох політичних сил, які й було винесено на засідання сесії.

Заборону торгувати салом на ринках відтерміновано

У парламентарів нарешті дійшли руки до розв'язання так званих СОТівських проблем. Може, те, що незабаром відбудуться президентські вибори, а може, так збіглося, але депутати згадали, що, навзамін вступу до Світової організації торгівлі, Україна з 1 січня наступного року "підписалася" заборонити продаж на базарах молока та м'яса домашнього виробництва. Подбати про благополуччя простих селян мали одразу чотири законопроекти від кількох політичних сил, які й було винесено на засідання сесії. Їхня суть полягала в тому, що здійснити цю обіцянку перед світовою спільнотою наша держава поки що не зможе, а тому час "ч" потрібно відтермінувати на кілька років. Бо з такою СОТівською нормою селянам були б непереливки.
Молоко та м'ясо в небезпеці
Справді, було б важкувато. Адже, готуючись до вступу, Україна взяла на себе чимало зобов'язань, зокрема тих, що стосувалися внесення змін до національного законодавства в частині збільшення вимог безпеки до продуктів харчування тваринного походження. В рамках цих змін ще чотири роки тому прийняли в новій редакції Закон України "Про безпечність та якість харчових продуктів". Саме одним із пунктів "Прикінцевих положень" того документа й передбачено заборонити з 1 січня 2010 року забій на подвір'ях домашньої живності для подальшої реалізації м'яса та продаж на базарах необробленого молока й сиру домашнього виробництва.
У прагненні стати членом СОТ закон парламентарії тоді ухвалили. Але, напевно, мало хто з народних депутатів вірив у практичне його втілення. Адже нині в сільській місцевості постійно проживає понад 14,5 млн громадян, тож інтереси більшості з них документ зачіпає. За даними Держкомстату, населення утримує понад 3,8 млн голів великої рогатої худоби, зокрема, майже 2,2 млн корів. У господарствах населення виробляють 46% м'яса та 80,6% молока. Обмеження реалізації за таких обсягів виробництва призведе до різкого зменшення мотивації та винищення поголів'я ВРХ. Наслідком заборони, беззаперечно, стане погіршення як соціальної, так і фінансової ситуації в сільській місцевості. Навряд чи санкціям зрадіє пересічний споживач, бо ж це загроза продовольчій безпеці держави та неконтрольоване зростання цін на тваринницьку продукцію.
Голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк неспроможність виконати СОТівські вимоги пояснив так: із вступом наша держава підняла планку - досягнути європейських норм і стандартів. Та "протягом п'яти років, практично, в цьому напрямі нічого не зроблено. І якщо ми не внесемо змін, то й матимемо таку ситуацію, що з початку 2010 року селяни будуть зобов'язані велику рогату худобу відправляти на м'ясокомбінати, а потім везти на реалізацію. Але ми маємо пам'ятати, що 78% худоби від загального поголів'я в країні утримують у приватному секторі, там же виробляють і 80% молока... Заборона реалізації на ринках забитої у господарствах населення худоби та виготовлених молочних продуктів змусить селян за копійки продавати молоко перекупникам, возити худобу в інші села, що призведе до згортання виробництва продукції тваринництва.
Якщо ми це обмеження не знімемо, не подовжимо термін ще на п'ять років і не зобов'яжемо Кабінет Міністрів відпрацювати програму підтримки розвитку санітарних та забійних цехів, матимемо велику проблему з реалізацією молока та м'яса з особистих селянських господарств, підсумував голова комітету.

Битва законопроектів
Як вже зазначалося, на розгляд сесійної зали було подано одразу чотири законопроекти на цю тематику. Але парламентський комітет з питань аграрної політики підтримав і пропонував узаконити один - проект М. Присяжнюка. Сам голова комітету спробував пояснити, чим його проект № 5053-1 кращий за інші.
Він зазначив, що проект № 5053 Інни Богословської, незважаючи на те, що був зареєстрований першим, не повною мірою вирішує наявні проблеми. Бо він, по-перше, не передбачає зняття або відтермінування заборони здійснення подвірного забою великої рогатої худоби та птиці. По-друге, він погіршує гарантії безпеки продуктів харчування. По-третє, звужує повноваження Головного державного ветеринарного інспектора та Головного державного санітарного лікаря у сфері допуску продукції до продажу на ринках.
Проекти № 5053-2 (автор - Кабінет Міністрів) та № 5053-3 (автори - комуністи Сергій Гордієнко та Марина Перестенко) подані пізніше за інші. Вони подібні до проекту № 5053-1 і теж передбачають перенесення строку введення в дію заборони реалізації на ринках продукції домашнього виробництва та здійснення подвірного забою тварин до 1 січня 2015 року. Але, на думку пана Присяжнюка, є менш вдалими, ніж проект його авторства.
Адже урядовий законопроект передбачає доручення Кабінету Міністрів підготувати та затвердити план заходів з реалізації відповідних положень Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів". Але не передбачає джерел фінансування цих заходів. Без державної участі, вважає М. Присяжнюк, і в наступні п'ять років потрібної інфраструктури не буде створено.
Проект комуністів, навпаки, передбачає тільки щорічні видатки на створення відповідної мережі, без комплексного підходу та розробки чіткої програми охоплення сільських територій. До того ж, проект 5053-3 пропонує утворення виключно державних пунктів закупівлі молока та м'яса. Чи вистачить у держави ресурсів на такі цілі?.. Думаю, розмірковував голова парламентського комітету, ринкові процеси на селі зайшли занадто далеко. Держава може в чомусь допомогти приватникові, але створити та забезпечити утримання цих пунктів - малореально.
Певно, тому голова комітету й запропонував прийняти його законопроект 5053-1 за основу та одразу в цілому. Мовляв, часу на друге читання до нового року може не вистачити. Запропоновано було відкласти заборону продажу на ринках молока й сирів домашнього виробництва і туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою до 1 січня 2015 року. Разом із цим, Кабінету Міністрів доручити у тримісячний термін розробити та затвердити державну програму створення й відкриття пунктів закупівлі молока та боєнь (забійно-санітарних пунктів) тварин, що утримуються в господарствах населення, а також щорічно передбачати фінансування заходів відповідної програми в проекті Державного бюджету.

Утримувачам корів - по медалі!
Чого лише не буває перед виборами
Під час розгляду законопроектів не обійшлося без взаємних звинувачень. Приміром, комуністи досі ображаються за вступ до СОТ. Так, народний депутат Адам Мартинюк запропонував, щоб "кожна фракція, яка голосувала за СОТ, вийшла і покаялася, що вона зробила. А то спочатку вступили туди, куди не треба, а тепер починають задкувати. Треба було й тоді мудрими бути". Микола Кравченко з фракції партії комуністів, наголосив: у сесійній залі займаються політикою подвійних стандартів. Спершу "створюємо самі собі труднощі, потім мужньо їх долаємо". Скажіть, будь ласка, чиїми голосами було прийнято закон про вступ до СОТ? Помаранчевою командою і деякими іншими фракціями. Хто плескав у долоні, коли комуністи говорили, що біда зачепить, насамперед, сільськогосподарського товаровиробника?
Народний депутат зажадав також, щоб заступник міністра економіки, відповідальний за впровадження державної політики з питань членства України в СОТ, "сказав, де ті 5 мільярдів доларів, які той обіцяв" сільгоспвиробникам, якщо Україна вступить до Світової організації торгівлі? Звучали й думки, що корінь зла в іншому. Мовляв, душить селянина імпорт. Буцімто, за останні сім місяців, порівняно з сімома попередніми, до нашої держави ввезено з-за кордону в 126 разів більше молока й молочних продуктів. А також хвостів, крилець, лап, кігтів, ратиць. Звозять увесь непотріб, зібраний поза Україною. А закон приймати треба, але закон про захист тих, хто доїть корів, і давати господарям ордени й медалі за те, що вони тримають худобу!
Зрештою, попри розбіжності, Рада все ж проголосувала в першому читанні, в цілому, за відтермінування заборони. Хоча навіть після цього не факт, що законопроект одразу стане законом: для цього потрібно, щоб під документом підписався й Президент Ющенко. 

Галина Квітка

Advertisement

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0