Особливості ТО жаток зернозбиральних комбайнів

Зернозбиральні машини забезпечують якісне збирання тільки в разі, якщо їхні робочі органи дібрані й відрегульовані відповідно до властивостей культур, а рослини пристосовані для машинного збирання. Придатність тієї чи іншої культури до комбайнування визначається фізико-механічними властивостями і біологічними особливостями рослин, а також їхнім станом у період проведення жнив.

Жатка — перша техніко-технологічна система, яка «зустрічається» з культурою під час її збирання врежимі прямого комбайнування. І від того, наскільки повно, оперативно та якісно вона може сформувати порцію хлібної маси певних характеристик (навіть вологої) і стадії стиглості, зрізати її, подати на робочу платформу і потім перемістити в похилу камеру, залежить уся робота комбайна. Тому саме відповідно до цих технологічних операцій і розробляється основне конструкційне виконання її систем. У жатках різних фірм і моделей вони здебільшого фактично однотипні за принципом роботи та конструкційним виконанням.

Жатка комбайна, згідно зі своїм функціональним призначенням, є однією з основних техніко-технологічних систем комбайна і безпосередньо впливає на якість роботи всього комбайна. У цілому втрати зерна за нею на збиранні стоячих хлібів не повинні перевищувати 0,5%.

Проте без надійної і безвідмовної роботи жатки неможливо уявити повноцінного функціонування комбайна. За даними багаторічних досліджень, близько половини всіх відмов зернозбиральних комбайнів припадає саме на жниварку. Причина — «дбайливе» зберігання їх просто неба та неналежне обслуговування під час роботи.

Перше, на що слід звертати увагу щоразу під час роботи комбайна, — це пальці та сегменти різального механізму жатки. Їх потрібно оглядати щодня протягом періоду збиральних робіт! Адже не виключається можливість їхнього механічного пошкодження та навіть зламування в процесі роботи (наприклад, за стикання зі сторонніми предметами). Також щодня (якщо на вашій жниварці встановлено привід не типу «Шумахер», а інший) слід перевіряти кут відхилення коси у вертикальному напрямку: за зазору понад близько 2 мм потрібно сильніше притиснути косу до нижньої частини пальців. Максимальний зазор має становити не більше ніж 1 мм, в ідеалі — 0,5 мм.

Деякі виробники пропонують використовувати додаткові пластини, проте є випадки, коли навіть їхнє встановлення не дає бажаного результату. Звісно, можна пригнути притискну пластину за допомогою кувалди, проте таке блискавичне «вирішення» цього питання лише призведе до інтенсивнішого спрацювання коси, адже зміниться пляма контакту притискної пластини із сегментом. Якщо не замінити притискні пластини,то процес зрізання культури відбуватиметься все важче й важче і зрештою завершиться виходом із ладу приводу коси.

Редуктор приводу коси

Зазвичай сучасні жниварки оснащені системою швидкого зрізування типу планетарний привід системи «Шумахер». Планетарний привід ножа призначений для перетворення обертального руху шківа на зворотно-поступальний рух повзуна, з'єднаного з різальним апаратом робочої частини жатки. У системі планетарного приводу застосовують планетарні передачі, які рухають ніж тільки в поздовжньому напрямку в горизонтальній площині. Таким чином привід типу МПН (механізм плаваючого ножа) відбувається без вертикального коливання останнього, тому він позбавлений недоліків, притаманних МКШ (механізму коливальної шайби). Це дає змогу значно знизити шум, вібрацію, навантаження на головку ножа й збільшити швидкість різання (максимальна кількість рухів ножа на МКШ — 360 ходів/хв, а на МПН — до 950).

У редукторі комбайна зазвичай міститься 0,5 л оливи, яку потрібно міняти щороку. Під час роботи машини редукторна олива, як відомо, нагрівається та розширюється. Для того, щоб у редукторі не «повидавлювало» ущільнювальні прокладки, надмірна кількість оливи виводиться через спеціальний сапун. Проте цим самим шляхом у редуктор потрапляють і волога та пил, які негативно впливають на його роботу. Тому обов'язково потрібно щороку замінювати цю оливу та слідкувати за її рівнем.

Не менш важливою деталлю жниварок є ланцюгові та пасові передачі приводу шнека й редуктора. Тому потрібно постійно слідкувати за їхнім натягом. Адже за послаблення ланцюгів можливе передчасне спрацювання зубів привідних та ведучих зірочок. Якщо не контролювати їхній стан, пройде зовсім небагато часу — й потрібно буде міняти вже не тільки ведучу зірочку приводу…

Висота налаштування шнека

Усім знайома ситуація, коли стебла зрізаних рослин накопичуються у верхній частині шнека й не надходять до молотильного барабана. Потім, за певного накопичення маси, вона одним махом подається у молотарку, що призводить до перевантаження останньої. Щоб цього не відбувалось,

потрібно слідкувати за розміром зазору між днищем жатки та витками шнека. Так, для збирання ріпаку його параметри мають становити 4–5, а для пшениці — 2 см. А отже, відповідне регулювання має забезпечити рівномірне подавання маси. Для того, щоб кожного року не бігати з лінійкою для вимірювання просвіту, оператор комбайна наніс спеціальні мітки для швидкого встановлення потрібного зазору шнека, тому за настання гарячої пори регулювання займають зовсім мало часу й проводити їх легко та зручно.

Пальці шнека

До того ж потрібно перевіряти регулювання зазору не тільки у втулках («вічках») шнека, а й на чавунному валу всередині нього. Не варто економити на пластмасових втулках — їх слід міняти кожного року. Недотримання цієї вимоги може призвести до поломки чавунного вала. Зазвичай мало хто звертає увагу на днище шнека, натомість щороку потрібно проводити огляд його пластин: наскільки сильно вони протерлись і який мають вигин. Завеликий хід пластин може призвести до того, що шнек своїм витком дістане днища.

Регулювання вильоту пальців

Це налаштування виконують перестановкою спеціального важеля із правого боку жатки. Якщо зрізана маса забирається неповністю, то потрібно поставити важіль у середнє або верхнє положення. Якщо ж ми спостерігаємо намотування маси на шнек — слід переставити важіль у нижнє положення. Також постійно стежте за технічним станом гідравлічної системи жниварки, застосування якої в сучасних агрегатах дуже поширене і на частку якої припадає значне робоче навантаження.

С. Карабиньош, М. Карабиньош

Журнал «Пропозиція», №7-8, 2018 р.