Спецможливості
Технології

Особливості захисту посівів цукрових буряків від бур’янів

04.06.2015
820
Особливості захисту посівів цукрових буряків від бур’янів фото, ілюстрація

У технології вирощування цукрових буряків особливої уваги заслуговує процес захисту посівів від бур’янів. Без перебільшення можна констатувати, що за неправильного догляду за посівами небажана рослинність здатна завдати значної шкоди врожаю цукрових буряків, а за його відсутності шансів вижити у рослин культури немає. Причиною цього є біологічні особливості цукрових буряків, які не дають змоги рослинам культури самостійно протистояти бур’янам аж до змикання листя у міжряддях, а це період 40–50 днів від появи сходів.

У технології вирощування цукрових буряків особливої уваги заслуговує процес захисту посівів від бур’янів. Без перебільшення можна констатувати, що за неправильного догляду за посівами небажана рослинність здатна завдати значної шкоди врожаю цукрових буряків, а за його відсутності шансів вижити у рослин культури немає. Причиною цього є біологічні особливості цукрових буряків, які не дають змоги рослинам культури самостійно протистояти бур’янам аж до змикання листя у міжряддях, а це період 40–50 днів від появи сходів.

Ю. Іоніцой,
заст. ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра,
І. Шам, на­ук. співробітник,
ТОВ «Аг­ро­скоп Інтер­нешнл»

Як пра­ви­ло, бур’янові уг­ру­по­ван­ня, які фор­му­ють­ся у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків, налічу­ють 13–20 видів, се­ред яких пред­став­ни­ки як кла­су дво­доль­них, так і од­но­доль­них. Здебільшо­го в струк­турі за­бур’яне­ності пе­ре­ва­жає ча­ст­ка од­норічних дво­доль­них видів, але як­що пе­ред­по­пе­ред­ни­ком бу­ла ку­ку­руд­за на си­лос, то ча­ст­ка зла­ко­вих бур’янів у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків зро­с­тає і не по­сту­пається дво­доль­ним. По­ряд з цим, за про­ве­ден­ня без­по­ли­це­во­го ос­нов­но­го об­робітку грун­ту за­галь­на за­бур’я­не­ність у посівах зро­с­тає у три-п’ять разів порівня­но з оран­кою. Знач­ний вплив на чи­сельність сходів бур’янів на оди­ниці площі справ­ля­ють до­б­ри­ва, ад­же де­які ви­ди ду­же по­зи­тив­но ре­а­гу­ють на їх вне­сен­ня, що про­яв­ляється у різко­му збільшенні кількості про­рос­лих насінин і ма­совій по­яві сходів. Так, у дослідах за вне­сен­ня 25 т гною + N90P120K90 кількість щи­риці зви­чай­ної зро­с­та­ла у 2,2 ра­за, порівня­но з не­удо­б­ре­ним фо­ном, а у варіан­тах із 25 т гною + N135P180K135 — у 4,1 ра­за (рисунок). Рос­ли­ни щи­риці зви­чай­ної у міру зро­с­тан­ня до­зи до­б­рив витісня­ли інші ви­ди бур’янів і зай­ма­ли май­же всю пло­щу міжрядь куль­ту­ри. Це до­во­дить знач­ний вплив аг­ро­технічних за­ходів на фор­му­ван­ня бур’яно­во­го ком­по­нен­та аг­рофіто­це­нозів цу­к­ро­вих бу­ряків, і їх вар­то вра­хо­ву­ва­ти в про­цесі ре­гу­лю­ван­ня за­бур’яне­ності посівів.
Проте од­ни­ми аг­ро­технічни­ми прий­о­ма­ми не вдається зни­зи­ти за­бур’яненість посівів цу­к­ро­вих бу­ряків ниж­че по­ро­гу шко­до­чин­ності, то­му ви­ни­кає не­обхідність у за­сто­су­ванні гербі­цидів. У су­час­них умо­вах є дві си­с­те­ми хімічно­го за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від не­ба­жа­ної рос­лин­ності, од­на з яких пе­ред­ба­чає вне­сен­ня гербі­цидів після по­яви сходів куль­ту­ри та бур’янів, а інша — комбіно­ва­на, — вклю­чає як після­с­хо­дові об­при­с­ку­ван­ня, так і за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів грун­то­вої дії.
До періоду зми­кан­ня листків у між­ряд­­дях (дру­га де­ка­да черв­ня) знач­на ча­с­ти­на площі бу­ря­ко­во­го по­ля за­ли­шає­ться вільною для про­ро­с­тан­ня бур’я­нів, і за цей час потрібно про­ве­с­ти декілька послідо­вних об­при­с­ку­вань гербіци­да­ми. Од­ним об­при­с­ку­ван­ням не­мож­ли­во за­без­пе­чи­ти чи­с­то­ту посівів, ад­же ос­нов­на ма­са насіння бур’янів, яке містить­ся у верх­нь­о­му шарі грун­ту, — це насін­ня од­норічних видів, що має роз­тяг­ну­тий період про­ро­с­тан­ня.

   На час пер­шо­го вне­сен­ня гербіцидів у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків здебільшо­го трап­ля­ють­ся од­норічні дво­дольні ви­ди бур’янів із біо­логічних груп зи­му­ючих та ранніх ярих, се­ред яких гірчи­ця по­льо­ва, редь­ка ди­ка, та­ла­бан по­льо­вий, жабрій зви­чай­ний, фіал­ка по­льо­ва, зіроч­ник се­редній, рут­ка лікарсь­ка, ви­ди ло­бо­ди, гірчаку, ро­ма­шки. Про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів за­сто­со­ву­ють гербіци­ди бе­та­наль­ної гру­пи (фен­ме­ди­фам, де­с­ме­ди­фам, ето­фу­ме­зат, ле­на­цил), які кон­тро­лю­ють ши­ро­кий їхній спектр. Умо­вою для пер­шо­го об­при­с­ку­ван­ня посівів за після­с­хо­до­вої си­с­те­ми за­хи­с­ту є по­ява сходів куль­ту­ри та ма­со­ва по­ява дво­доль­них бур’янів, які перебувають у фазі сім’я­доль та пер­шо­го-дру­го­го лист­­­­­ків. Слід ско­ри­с­та­ти­ся тим, що на цьо­му етапі роз­вит­ку бур’яни ще не ма­ють фа­зо­вої стійкості до гербіцидів, і за­сто­су­ва­ти мінімальні нор­ми пре­па­ратів. У пізні­ фа­зи роз­вит­ку бур’я­ни на­ко­пи­чу­ють епіти­ку­лярні вос­ки, що на­дає їм стійкості до гербіцидів. Ба­га­то з та­ких бур’янів ви­жи­ва­ють після про­ве­ден­ня за­ходів хімічно­го за­хи­с­ту, про­дов­жу­ють ве­ге­тацію та ут­во­рю­ють насіння. То­му не вар­то зволіка­ти і до­пу­с­ка­ти, щоб бур’яни пе­ре­ро­с­та­ли. Крім цьо­го, більш ураз­ли­ви­ми бур’яни бу­дуть за ви­со­кої во­ло­гості повітря, а за жар­ких та су­хих по­год­них умов во­ни на­бу­ва­ють стій­кості, фор­му­ю­чи на ли­ст­ках за­хис­ний шар восків. Та­кож важ­ли­ве зна­чен­ня має тем­пе­ра­ту­ра повітря, ад­же дія гербіцидів бе­та­наль­ної гру­пи бу­де ефек­тив­ною ли­ше за тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че ніж 15...18°С. В умо­вах про­хо­лод­ної вес­ни доцільно вно­си­ти суміш з гербіцидів бе­та­наль­ної гру­пи та ме­тамітро­ну, який ак­тив­но пра­цює вже за тем­пе­ра­ту­ри повітря 5°С.
Орієнтов­но че­рез 6–10 днів після пер­шо­го об­при­с­ку­ван­ня вно­сять суміш, яка, крім на­ве­де­них ви­ще­ діючих ре­чо­вин, містить три­суль­фу­рон­ме­тил з по­верх­не­во-ак­тив­ною ре­чо­ви­ною. Та­кий прий­ом особ­ли­во підси­лює дію на рос­ли­ни щи­риці зви­чай­ної, ка­ла­чиків не­помітних, ка­нат­ни­ка Те­о­фра­с­та, пас­ль­о­ну чор­но­го, гірча­ку березко­подіб­но­го. Ця діюча ре­чо­ви­на ха­рак­те­ри­зується ви­со­кою ефек­тивністю дії про­ти бур’янів навіть за ви­со­ких тем­пе­ра­тур повітря без не­га­тив­но­го впли­ву на рос­ли­ни цу­к­ро­вих бу­ряків.

   На час дру­го­го об­при­с­ку­ван­ня на де­я­ких по­лях мож­ли­ва по­ява сходів ба­га­торічних ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих видів бур’янів, а са­ме осо­ту жов­то­го та бу­дя­ка по­льо­во­го. Че­рез особ­ли­вості ко­ре­не­вої си­с­те­ми цих видів рос­лин їхні уг­ру­по­ван­ня на полі розміщу­ють­ся ло­каль­но, то­му й об­ро­би­ти мож­на тільки за­бур’я­нені ділян­ки. Най­кра­ще для цьо­го придатні гербіци­ди на ос­нові клопіраліду, які за­сто­со­ву­ють у період від фор­му­ван­ня бур’яна­ми ро­зет­ки до по­чат­ку ут­во­рен­ня ге­не­ра­тив­но­го па­го­на. Така об­роб­ка та­кож бу­де ефек­тив­ною про­ти ам­б­розії по­ли­но­ли­с­тої та куль­ба­би лі­карсь­кої. По­ряд з цим, вигіднішим спо­со­бом очи­щен­ня полів від ба­га­торічних ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів, до яких відно­сить­ся і березка по­льо­ва, є зни­щен­ня їх у посівах по­пе­ред­ни­ка цу­к­ро­вих бу­ряків — ози­мої пше­ниці. Для цьо­го доби­ра­ють гербіци­ди, які містять 2,4-Д, ди­кам­бу, три­бе­ну­рон-ме­тил, мет­суль­фу­рон-ме­тил, фло­ра­су­лам, флу­рок­сипір.

   Третє вне­сен­ня гербіцидів про­во­дять орієнтов­но че­рез 10–14 днів після дру­го­го, в період но­вої ма­со­вої по­яви сходів бур’янів. Як пра­ви­ло, в цей час про­ро­с­та­ють од­норічні зла­кові ви­ди, най­частіше з-поміж яких трап­ля­ють­ся мишій си­зий і зе­ле­ний, пло­с­ку­ха зви­чай­на, елев­зи­на індійська. Очи­с­ти­ти посіви від них мож­на за до­по­мо­гою грамі­ніци­дів на ос­нові діючих ре­чо­вин: хіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, хіза­ло­фоп-П-етил, га­лок­си­фоп-R-ме­тил, про­пахізо­фоп, кле­то­дим та ін. Ці пре­па­ра­ти ча­с­то до­да­ють до ба­ко­вих сумішей, але за жар­кої по­го­ди після об­роб­ки посівів спо­с­тері­гається пригнічен­ня рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків. При­чи­ною стре­су є зро­с­тан­ня у та­ких ба­ко­вих сумішах кон­цен­т­рації по­верх­не­во-ак­тив­них ре­чо­вин, що знач­но підси­лю­ють дію гербі­цидів. То­му, за мож­ли­вості, доцільно про­во­ди­ти ок­ре­ме об­­при­с­ку­ван­ня посівів грамініци­да­ми, ад­­же будь-який стрес у рос­лин куль­ту­ри — це змен­шен­ня май­бут­нь­о­го вро­жаю. Для зни­щен­ня у посівах осе­редків ба­га­торічних од­но­доль­них видів бур’янів (частіше за все це пирій по­взу­чий) нор­ми вне­сен­ня грамініцидів збільшу­ють і про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня за висоти рослин бур’янів 10–15 см.
Комбіно­ва­на си­с­те­ма хімічно­го за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’я­нів вклю­чає вне­сен­ня гербіцидів грун­то­вої дії на ос­нові хло­ри­да­зо­ну, ме­тамітро­ну, ме­то­лах­ло­ру, ди­ме­те­наміду і ле­на­ци­лу. Ці пре­па­ра­ти мож­на вно­си­ти до, під час та після сівби, але до по­яви сходів куль­ту­ри. Та­кий захід за­без­пе­чує чисті посіви про­тя­гом 30–35 днів, стри­му­ю­чи по­яву сходів бур’янів шля­хом пригнічен­ня їхніх про­ростків у грунті. За за­сто­су­вання комбіно­ва­ної си­с­те­ми хімічно­го за­хи­с­ту, а са­ме гербіцидів грун­­то­вої дії, важ­ли­ве зна­чен­ня має рівень зво­ло­жен­ня, вміст гу­му­су та кис­лотність грун­ту. За до­що­вої вес­ни до­стат­ньо ли­ше вне­сти пре­па­ра­ти, а за не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня грун­ту не­об­хід­но про­ве­с­ти за­гор­тан­ня, яке підви­щує ефек­тивність дії гербіцидів на 15–30%. У другій по­ло­вині трав­ня, ко­ли у посівах поч­нуть з’яв­ля­ти­ся схо­ди бур’я­нів, за­хист посівів здійсню­ють ана­логічно після­с­хо­довій си­с­темі за­хи­с­ту відповідно до ви­до­во­го скла­ду бур’янів.
По­чи­на­ю­чи з дру­гої по­ло­ви­ни черв­ня у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків відбу­вається зми­кан­ня міжрядь, що пе­ре­шко­д­жає до­сту­пу світла до по­верхні грун­ту і уне­мож­лив­лює по­яву но­вих сходів бур’янів. Але та­кий фіто­це­но­тич­ний кон­троль бур’янів мож­ли­вий ли­ше на посівах, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся до­стат­­ньою гу­с­то­тою сто­ян­ня та рівно­мір­ністю розміщен­ня рос­лин на площі. Так, гу­с­то­та посівів цу­к­ро­вих бу­ряків на пе­ріод зби­ран­ня куль­ту­ри у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня має ста­но­ви­ти
100–110 тис. шт./га, нестійко­го — 95–100 і не­до­стат­нь­о­го —
90–95 тис. шт./га. В іншо­му разі посіви вва­жа­ють­ся зрідже­ни­ми і навіть за якісно про­ве­де­но­го за­хи­с­ту по­втор­но за­ро­с­та­ють бур’яна­ми, які здатні суттєво знизити вро­жайність куль­ту­ри. Як пра­ви­ло, це ранні та пізні ярі ви­ди, се­ред яких паслін чор­ний, гірчак бе­рез­ко­подібний та по­че­чуй­ний, не­за­бут­ни­ця дрібно­квітко­ва, півня­че про­со, мишій си­зий і зе­ле­ний та ін.
От­же, для успішно­го за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів потрібно вра­хо­ву­ва­ти цілу низку фак­торів, ос­нов­ни­ми се­ред яких є їхній ви­до­вий і кількісний склад, фа­зи роз­вит­ку, по­годні умо­ви, ха­рак­те­ри­с­ти­ки грун­ту, стан рос­лин куль­ту­ри, вибір пре­па­ратів та норм їхнього вне­сен­ня, добір сумішей, у яких взаємодія гербіцидів має ха­рак­тер си­нергізму тощо. Посіви цу­к­ро­вих бу­ряків — це фіто­це­но­зи, які штуч­но ство­рені лю­ди­ною, то­му без її до­гля­ду і під­трим­ки їхнє по­вноцінне існу­ван­ня немож­ли­ве.

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про

1
0