Спецможливості
Технології

Особливості нормування протруйників насіння

04.10.2012
2738
Особливості нормування протруйників насіння  фото, ілюстрація
Насіння рослин

Протруювання (передпосівна обробка) — конче потрібний захід для знищення різноманітних інфекцій та одержання високого врожаю.

 

Згідно з Законом України «Про захист рослин», основними принципами державної політики в сфері застосування засобів захисту рослин є:

  • недопущення пошкодженості рослин, погіршення їхнього фітосанітарного стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин;
  • визначення доцільності здійснення заходів щодо захисту рослин;
  • пріоритетність застосування інтегрованих засобів захисту рослин;
  • гарантування безпеки здоров'я людини та охорони довкілля під час здійснення захисних заходів;
  • збереження корисної флори та фауни;
  • суворе додержання регламентів зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин.

За сучасних умов господарювання (спеціалізація господарств, порушення науково обгрунтованого чергування культур у сівозмінах, висока вартість пально-мастильних матеріалів, спрощення системи основного обробітку грунту та обмеження операцій із догляду за посівами) значно погіршився фітосанітарний стан агроценозів, і збільшилися втрати урожаїв. Так, середня урожайність озимої пшениці за 2006-2010 рр. становить 2,92 т/га за потенційної продуктивності сучасних сортів - 7,5-12 т/га та врожайності у господарствах, що додержуються технології вирощування, - 7,1-9,9 т/га. Серед низки чинників, що обмежують продуктивність сучасних сортів, надзвичайно велику частку (30-35%) становлять втрати від шкідливих організмів. Ефективний захист посівів від них є надзвичайно вагомим резервом збільшення врожайності сільгоспкультур.
Послаблення цілеспрямованої селекції на стійкість сортів і гібридів проти шкідливих організмів, зведення нанівець організаційно-господарського та агротехнічного методів регуляції чисельності шкідливих організмів, неспроможність біометоду конкурувати з хімічним методом і невпинним зростанням попиту на рослинницьку продукцію - усе це надає переваги хімічному методу, без якого втрати врожаю подвояться.

За такого розкладу можливостей окремих методів захисту рослин і пріоритетності хімічного методу слід застосовувати найбезпечніші та найраціональніші способи застосування інсектофунгіцидів, до яких належить протруєння насіння.
Протруювання (передпосівна обробка) насіння (садивного матеріалу) - комплексний захід, спрямований на знищення інфекції рослинного (грибної природи) чи тваринного походження (бактерії) та пригнічення інфекцій, що перебувають у грунті й створюють небезпеку знищення рослин, зрідження густоти посівів, пригнічення їхнього росту і розвитку.

Протруювання насіннєвого (садивного) матеріалу захисно-стимулюючими речовинами (ПНМ) - нанесення окремого пестициду чи суміші різних компонентів захисно-стимулювальних речовин (інсектофунгіцидів, регуляторів росту рослин, мікроелементів) для знищення інфекції патогенів чи запобігання їхньому проникненню в рослинний організм і пошкодження рослин організмами тваринного походження. ПНМ відбувається шляхом інкрустації, дражування насіння та напівсухим способом.

Напівсухе протруювання - нанесення на насіннєвий (садивний) матеріал водної суспензії захисно-стимулювальних речовин (інсектофунгіцидів, регуляторів росту рослин, мікроелементів) чи порошкоподібного препарату після зволоження водою (5-30 л/т насіння) без дальшого просушування.

Інкрустація насіння - покриття насіння водною суспензією, що містить захисно-стимулювальні речовини (пестициди, регулятори росту рослин, мікроелементи) плівкоутворювач і барвник.

Дражування насіння - зміна форми та величини насінин за поступового додавання наповнювачів, клейких та/або захисно-стимулювальних речовин (пестицидів, регуляторів росту рослин, мікроелементів), що забезпечує точне висівання на кінцеву густоту рослин і захист від шкідливих організмів.

Посівна одиниця - кількісний показник висівання насіння (тис. шт./га, млн шт./га) в розрахунку на 1 га посіву.

 

Агротехнічні вимоги щодо протруювання насіннєвого (посадкового) матеріалу
Œ

Насіння багатьох сільгоспкультур є джерелом інфекції низки збудників хвороб різної природи, які перебувають у насінні (наприклад, летюча сажка зернових колосових культур) або на його поверхні (спори, плодові тіла) і в зовнішній частині (міцелій грибів, бактеріальні клітини, що за висівання ураженого насіння призводить до його загибелі чи ослаблення рослин у період сходів, а згодом і дорослих рослин - гельмінтоспоріози, фузаріози, аскохітози). Як домішки до насіння в ньому можуть бути ріжки злакових культур, склероції сірої та білої гнилей соняшнику, які, проростаючи у грунті, заражують рослини. Низка збудників хвороб і шкідників, перебуваючи у грунті, уражує проросле насіння чи рослини, а грунтові шкідники пошкоджують насіння, паростки та кореневу систему, наземні - наземні органи рослин у період сходів, що загалом призводить до зрідженості посівів і недобору до 30% і більше врожаю.

Для обмеження негативної дії шкідливих організмів застосовують протруювання насіннєвого (посадкового) матеріалу.
Сучасна передпосівна обробка насіннєвого (посадкового) матеріалу - більш комплексний захід, ніж протруєння, оскільки при цьому на насіннєвий (посадковий) матеріал, окрім фунгіцидних чи інсектофунгіцидних протруйників, наносять захисно-стимулювальні матеріали, що містять стимулятори росту рослин, комплексні мікродобрива, окремі мікроелементи та плівкоутворювальні речовини, що забезпечує як захист, так і стимуляцію ростових процесів рослин.
Захисно-стимулювальні композиції містять низку компонентів різного спрямування (одну-дві д. р. інсектицидів, одну-три д. р. фунгіцидів, регулятори росту рослин, мікродобрива тощо), що потребує наукового підходу до їхнього дозування. При цьому обов'язково має бути враховано норму висівання насіння (млн шт./га), фракційну масу 1000 насінин (у грамах), яка в різних сортів та гібридів і за різних умов вирощування дуже варіює: за витрати протруйників на тонну насіння це надзвичайно впливає на ступінь протруювання.

Перед протруюванням насіння має бути очищеним, відкаліброваним, доведеним до високих посівних кондицій із вологістю не вище встановленої норми для кожної культури.

Ž Вибір тих чи інших протруйників визначає агроном господарства, спираючись на фітосанітарний стан полів, біологічні особливості шкідників і патогенів, ступінь зараженості насіння збудниками хвороб, імунологічні особливості сорту, запрограмовану врожайність культури, технологію вирощування та призначення врожаю.

Для правильного визначення найефективніших протруйників слід завчасно здати насіння в спеціалізовану насіннєву лабораторію для встановлення інфекційного складу збудників хвороб.

Враховуючи площі посівів, якість насіннєвого матеріалу, норми висівання насіння, агроном господарства встановлює загальний обсяг протруювання насіння, визначає препарати для протруювання кожної культури та завозить у господарство потрібний асортимент і потрібну кількість протруйників та інших компонентів (плівкоутворювачів, мікродобрив, регуляторів росту рослин тощо).

Для підвищення якості протруювання, запобігання осипанню протруйників із насіння та поліпшення санітарно-гігієнічних умов у захисно-стимулюючих сумішах, окрім протруйників, використовують плівкоутворювачі: полівініловий спирт (ПВС), натрієву сіль карбоксил-метилцелюлози (NаКМЦ), а також рідкі комплексні добрива (РДК) марок 10-34, 8-24, СМАН-20. Для приготування 10 л такої рідини на 1 т насіння застосовують 100-200 г ПВС або 100-200 г NаКМЦ, чи 3 л РДК 1,5 л СМАН-20.

За використання композицій, що містять інсектофунгіцидні протруйники, регулятори росту рослин, мікроелементи та плівкоутворювачі, в 0,2% інкрустуючу рідину вливають маточний розчин регулятора росту рослин, мікродобрива і протруйники насіння у формі рідких препаратів (т. к. с.; к. с.; к. е.; в. с. к.).
За використання сучасних протруйників у рідких препаративних формах без додавання прилипачів препарати розводять певною кількістю води. Для протруювання насіння колосових культур витрачають 8-10 л/т; гороху, сої, люпину - 8; соняшнику - 12-15; кукурудзи - 6-8; ріпаку - 10; картоплі - 5-6.

 

Обробка насіння захисно-стимулювальними речовинами

Розрахунок потрібної кількості води й протруйників проводять так: наприклад, для протруювання 1 т насіння пшениці потрібно 0,4 л/т Круїзеру 350 FS, т. к. с., і Дивіденд Стару 036 FS, т. к. с., - 2 л/т, цю кількість препаратів потрібно розвести в 7,6 л води. Місткість резервуару протруювача ППШ-5 «Господар» - 100 л. Отже, для заповнення резервуару потрібно 76 л води, 4 л Круїзеру 350 FS і 20 л Дивіденд Стару 036 FS. Цією «заправкою» слід протруїти 10 т насіння.

Під час протруювання насіння варто додержуватися таких вимог:

  • вологість насіння після протруювання не повинна підвищуватися понад 1%;
  • для завчасного протруювання (інкрустації) дозволяється використовувати насіння з вологістю на 1-3% меншою від кондиційної норми;
  • недопущення травмування насіння в процесі проведення робіт з протруювання;
  • повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулювальними речовинами;
  • додержання запрограмованої норми витрати препаратів для кожної партії насіння з відхиленням від запрограмованої норми на ± 10%;
  • насіння з вологістю понад 14% можна обробляти не раніше як за 2-3 дні до висівання.

Санітарні правила щодо протруювання насіннєвого матеріалу, його зберігання, транспортування та висівання

  1. Протруювання насіння є обов'язковим заходом захисту, що забезпечує повнішу густоту сходів рослин та збереження до 30% і більше потенційних втрат урожаю від шкідливих організмів, він є найраціональнішим, екологічно найбезпечнішим та економічно найвигіднішим заходом застосування пестицидів, що поєднується з органічним землеробством.
  2. Протруювання насіння низки технічних культур (соняшнику, цукрових буряків, сої, ріпаку, кукурудзи тощо) здійснюється централізовано на спеціалізованих насіннєвих заводах із дотриманням санітарних правил і регламентів.
  3. Централізоване протруювання насіння відбувається на насіннєвих заводах і пунктах, устрій і експлуатація яких мають відповідати «Гигиеническим требованиям к проектированию, устройству и эксплуатации отделений централизованного протравливания», «Нормам технического проектирования предприятий послеуборочной обработки и хранения продовольственного, фуражного зерна, семян масличных культур и трав» та чинним інструкціям, погодженим з Міністерством охорони здоров'я.
  4. Машини для централізованого протруювання насіння мають відповідати вимогам ГОСТ 23914-79 «Протравители семян. Общие технические условия», ГОСТ 12. 2003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности».
  5. Насіння, протруєне пестицидними протруйниками, прирівнюється за небезпечністю до пестицидів, а тому за завчасного завезення в господарства чи за децентралізованого протруювання таке насіння слід зберігати в спеціальних приміщеннях, ізольованих від складів із продовольчим та фуражним зерном, продовольчими і побутовими товарами.
  6. Приміщення для роботи з пестицидами та протруєним насінням мають бути обладнаними проточно-витяжною вентиляцією, робочі місця - локальними респіраторними пристроями.
  7. Лабораторний контроль за вмістом у повітрі робочої зони пестицидів першого класу здійснюється не рідше одного разу на місяць, інших класів - не рідше двох разів на рік.
  8. Забороняється застосовувати для протруювання насіння пестициди, не дозволені чинним «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
  9. Підбір пестицидних протруйників здійснюють залежно від зональної поширеності небезпечних шкідливих організмів, спектра дії препаратів. Нормування протруйників є найвідповідальнішим елементом протруювання насіннєвого матеріалу, від якого залежить технічна, економічна та енергетична ефективність захисту рослин і технології вирощування культур в цілому. Нормування пестицидних протруйників здійснюється згідно з «Агротехнічними вимогами щодо протруйників» і додатками 1, 2, 3, 4.
  10. Децентралізоване протруювання насіння здійснюється в господарствах на відкритому повітрі (пункти протруювання) або в спеціальних приміщеннях відповідно до відомчих інструкцій, погоджених з МОЗ.
  11. Пункти протруювання розташовують з урахуванням рози вітрів і перспективного плану забудови населених пунктів на відстані не менше 200 м від житлової зони, підприємств, приміщень для утримання худоби та птиці, джерел водопостачання. Забороняється їхнє розміщення в 1 і 2 зонах округів санітарної охорони курорту, на території заповідників, а також у санітарних зонах рибогосподарських водойм.
  12. Майданчик для протруювання насіння розташовують на ділянці з рівнем грунтових вод не менше 1,5 м. Майданчик повинен мати ухил для відводу зливових вод, навіс, тверде покриття (асфальт або бетон). Не допускається відведення зливових вод у водні об'єкти без попереднього знешкодження.
  13. Територія пунктів протруювання має бути озеленена та огороджена.
  14. У приміщеннях для протруювання насіння у господарствах слід передбачити облицювання стін глазурованою плиткою, покриття стелі олійною фарбою, наявність цементованих або вкритих плиткою підлог, ухилів для стоку води, збір і знешкодження забрудненої пестицидами води; повітря перед викидом в атмосферу підлягає очищенню за допомогою фільтрів.
  15. Кількість протруєного насіння має суворо реєструватися. Не допускається протруювання насіння у кількостях, що перевищують потребу для сівби.
  16. Завчасне протруювання насіння дозволяється тільки за наявності спеціальних приміщень для його безпечного збереження.
  17. Варто здійснювати напіввологе протруювання посівного матеріалу з використанням плівкоутворювальних препаратів. Сухе протруювання не допускається.
  18. Завантаження протруєного насіння має здійснюватися лише в щільно пригнані до вивантажувальних пристроїв мішки з міцних, непроникних для пестицидів, матеріалів або в завантажники сівалок. На мішках має бути напис стійкою фарбою «Отруйне» або «Протруєно».
  19. Мішки з протруєним насінням мають зашиватися спеціальними машинами або щільно зав'язуватися.
  20. Не допускається пересипання розфасованого протруєного насіння в іншу тару.
  21. Залишки використаних за зміну пестицидів передаються черговій зміні, про що робиться запис у книзі обліку протруєного насіння. У разі припинення на тривалий час робіт із протруювання агрегат знешкоджується, а залишки пестицидів здаються на склад, про що робиться запис у журналі обліку.
  22. У приміщеннях, де встановлено протруювачі або проводять фасування насіння, забороняється виконувати інші роботи.
  23. Протруєне насіння для сівби відпускається тільки за письмовим дозволом керівника господарства або організації з точною вказівкою його кількості. Невикористане для сівби насіння за актом повертається на склад або передається іншим господарствам лише для сівби. Залишок протруєного насіння варто зберігати в ізольованому приміщенні до майбутнього року з додержанням усіх правил і запобіжних заходів, установлених для пестицидів.
  24. Протруєне насіння зберігають у мішках (із щільної тканини, паперових або поліетиленових) під замком або в силосних місткостях, що мають пристрої для подання насіння та автонавантажувачі сівалок. Забороняється зберігання протруєного насіння на підлозі та майданчиках насипом.
  25. Категорично забороняється зберігання протруєного насіння разом із продовольчим, фуражним зерном. Облік посівного матеріалу проводить комірник, який відповідає за його безпечне зберігання.
  26. Категорично забороняється змішувати протруєне насіння з непротруєним, здавати його на хлібоприймальні пункти, використовувати як харчовий продукт, корм сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці.
  27. Перевозити протруєне насіння до місця сівби дозволяється лише в мішках із щільної тканини або в автонавантажувачах сівалок. Забороняється перевезення людей разом із протруєним насінням.
  28. Для сівби протруєного насіння слід використовувати лише справні сівалки. Кришка насіннєвого ящика має бути весь час щільно зачинена. Не допускається вирівнювати рівень протруєного насіння у сівалці руками, для цього використовують дерев'яні лопатки. 

 

С. Трибель, д-р с.-г. наук, професор,
О. Стригун, канд. с.-г. наук, Інститут захисту рослин НААН

Ключові слова: захист рослин

Інтерв'ю
Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх... Подробнее
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее

1
0