Спецможливості
Статті

Оксана Вялова: «Морська ферма — це город у морі, на якому потрібно працювати щодня…»

13.08.2013
361
Оксана Вялова:  «Морська ферма — це город у морі,  на якому потрібно працювати щодня…» фото, ілюстрація

« — Стоишь на берегу и чувствуешь солёный запах ветра, что веет с моря. И веришь, что свободен ты, и жизнь лишь началась…
— Я не был на море… Не успел, не вышло.
 — Пойми, на небесах только и говорят, что о море. Как оно бесконечно прекрасно. О закате, который они видели. О том, как солнце, погружаясь в волны, стало алым, как кровь. И почувствовали, что море впитало энергию светила в себя, и солнце было укрощено, и огонь уже догорал в глубине. А ты? Что ты им скажешь? Ведь ты ни разу не был на море…»
Діалог персонажів із кінофільма
«Достукатись до небес» / «Knockin' On Heaven's Door »

« — Стоишь на берегу и чувствуешь солёный запах ветра, что веет с моря. И веришь, что свободен ты, и жизнь лишь началась…
— Я не был на море… Не успел, не вышло.
 — Пойми, на небесах только и говорят, что о море. Как оно бесконечно прекрасно. О закате, который они видели. О том, как солнце, погружаясь в волны, стало алым, как кровь. И почувствовали, что море впитало энергию светила в себя, и солнце было укрощено, и огонь уже догорал в глубине. А ты? Что ты им скажешь? Ведь ты ни разу не был на море…»
Діалог персонажів із кінофільма
«Достукатись до небес» / «Knockin' On Heaven's Door »
Саме ці слова згадалися мені зараз, позаяк найповніше передають мої відчуття…
Із чим у вас асоціюється Чорне море? Правильно: безтурботний відпочинок на пляжі, сонячні ванни, купання в теплих морських водах, розмірено-заспокійливий плюскіт лагідних прибережних хвиль тощо. Донедавна саме так було і зі мною, доки не потрапила на одну морську ферму. Чесно кажучи, колись чула про таке, але на той час для мене це було чимось далеким, незвичним і... трохи дивним.
І якби не знайомство із Оксаною Вяловою, співзасновником морської ферми, науковцем і просто чарівною жінкою, моє світобачення не збагатилося б новим досвідом і цікавим спілкуванням, захопливими пізнаннями і дивовижними враженнями. А ще — гордістю. За наших людей, які вміють за будь-яких умов (чи то погодні кризи, чи економічні) знайти перспективний вихід, які не бояться братися за нове, незвичне діло, які спроможні бачити красу в буденному, здатні самі щиро і самовіддано захоплюватися справою і заряджати позитивом інших…

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Оксано, саме поняття «морська ферма» звучить досить незвично... Як виникла ідея створити таку ферму? Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
— Ідея створення морської ферми виникла зовсім випадково… на відпочинку, в Будинку творчості вчених, у селищі Кацивелі, близько дев’яти років тому. В компанії були хлопці з Москви, які планували зайнятися бізнесом на Південному березі Криму. Ось так, практично в один день, моя ідея та мрія про створення мідійної ферми стала втілюватися в життя. Звичайно, довелося здійснити чимало рутинної роботи: оформлення документів, вивчення законодавства та історії морського фермерства біля берегів України, вибір об’єктів вирощування, технології, листування з колегами з Росії, Італії, Франції, Великої Британії... Прислужилися пристойне володіння англійською мовою та кандидатський ступінь... гори іноземної літератури й довідників.
Нарешті, у 2005 р., було підписано останні документи — і ферма в морі запрацювала...

Не секрет, організація будь-якого господарства потребує чималих інвестицій. Які кошти було витрачено на створення мідійно-устричної ферми?
— Тепер уже й важко сказати про весь обсяг вкладень у діючу ферму. Вони були постійними і не завжди плановими, і часу відтоді минуло багато, все змінилося... Світова фінансова криза та інфляція внесли свої значні корективи у фінансову складову морської ферми. Можу сказати, що на сьогодні ціна питання, в основному, визначається обсягами й асортиментами майбутніх урожаїв і географічним положенням ферми: берегова інфраструктура, віддаленість від берега, загальна площа акваторії тощо. Так, для вирощування 500 т мідій і півмільйона устриць за рік потрібні вкладення на рівні 1–1,5 млн дол., окупність проекту три — чотири з половиною роки. У цю суму входить придбання плавзасобу, всього такелажу, обладнання, виготовлення та установлення якірних систем, монтажні й водолазні роботи, облаштування берегової бази та рибоприймального пункту (це вимога законодавства з аквакультури) тощо.

Яка продуктивність вашої ферми? Скільки тонн мідій і устриць вирощує ваше господарство за рік?
— Планова потужність ферми — 100 т мідій і 300 тис. шт. устриць. Скажу чесно, ми поки що вирощуємо менші обсяги — цьому є об’єктивні й суб’єктивні причини. Хоча на площі в 5 га водної гладі це зовсім реальні цифри. Молюски вирощуємо в підвісній культурі, тобто використовуємо всю товщу води до дна. Таким чином збільшується біопродуктивність району й ферми.

Яка собівартість мідій?
— У середньому собівартість 1 кг мідій — 4–5 грн.

Скільки людей працює на фермі?
— Непросте питання: людський фактор і пов’язані з ним проблеми. Потрібні досвідчені сильні рибалки, люди, які знають морську роботу. Таких небагато... Постійних працівників четверо-п’ятеро, запрошуємо сезонних робітників на сортування й перебирання устричних кошів, для здійснення водолазних робіт...

У вас є цехи переробки продукції чи працюєте з живим продуктом?
— Наша ферма спеціалізується поки що тільки на продажі живих свіжовиловлених молюсків, хоча в планах — будівництво невеликого переробного комплексу з лабораторією для контролю якості, відсаджувальними й карантинними басейнами для тимчасового зберігання молюсків на березі.

Куди постачаєте свою продукцію?
— В основному, ми працюємо з ресторанами Ялти, Севастополя та інших міст Криму. Не відмовляємо й приїжджим приватним особам: для них за попереднім замовленням можемо організувати навіть дегустацію.
Експерти зазначають, що найближчим часом підвищеного інтересу до мідійного промислу чекати не варто. Цитую: «Займатися мідійним промислом наважуються окремі ентузіасти... Господарствам важко збувати вирощену продукцію, оскільки собівартість вітчизняних мідій вища, ніж іноземних». Чи справді це так? Прокоментуйте, будь ласка...
— На жаль, усі державні програми розвитку морського фермерства припиняли своє існування, так і не розпочавши його... Наприклад, до 2010 р. планувалося організувати два устричні розплідники та кілька морських мідійно-устричних ферм. Власних розплідників і досі немає, втім, як і сучасних оснащених мідійних ферм... Посадковий матеріал — личинку, або спат, тихоокеанської устриці — щороку завозимо з європейських розплідників, висаджуємо в море й вирощуємо до товарного розміру. Слід сказати, що в Чорному морі прекрасні умови для вирощування мідії і двох видів устриць: тихоокеанської та європейської (чорноморської). Обладнання для ферми доводиться закуповувати теж за кордоном: устричні коші, колектори, апарати для сортування й очищення молюсків, навіть спеціалізовані плавзасоби.
З 1 липня 2013 р. набрав чинності Закон України про аквакультуру, чекаємо ще на низку підзаконних актів і сподіваємося, що ситуація зміниться на краще.
Скептикам про майбутнє морської аквакультури можу сказати таке: потрібно діяти в кількох напрямах. По-перше, розвивати власний ринок морепродуктів. Згідно зі статистичними даними, загальний обсяг завезених молюсків (мідії та устриці) за 2011 р. становив понад 4 млн т на суму 7 млн 408,8 тис. дол., із них на частку тихоокеанської устриці припало близько 86 тис. т, або 1 млн 233,4 тис. дол. Ринок України споживає величезні кількості мідій і устриць у різних видах (морожені, живі в мушлях і чисте м’ясо). Висновок один: ми годуємо чужу аквакультуру!!! Я навіть не обговорюватиму низьку якість імпортованих морепродуктів, особливо морожене м’ясо мідій з Китаю та Чилі.
Ринок риби й морепродуктів України на 80–90% імпортозалежний. І це при тому, що ми — морська держава! Мені соромно. Адже цей показник нам під силу наполовину зменшити завдяки власним потужностям. Згодна, ми не зможемо постачати багатьох видів риб, наприклад, океанічну. Але і частка її в українському імпорті невелика.

Мідії і устриці... Наскільки ця продукція має попит в Україні?
— Чорноморські мідії та устриці набувають популярності — стають основними продуктами кримських ресторанів і кафе. Попит на морепродукти високий у будь-яку пору року. З літнього Криму він переміщається у великі міста восени та взимку.
Особливий м’який мікроклімат Чорного моря, його помірна солоність (17–18 промілей) надають унікального смаку молюскам, вирощеним тут. Про це кажуть експерти й просто аматори вирощування та поціновувачі морепродуктів з України, Росії, Франції та інших країн.
Смакові якості устриць із Чорного моря було гідно оцінено ще в ХІХ ст. До 1871 р. в Севастопольській бухті працювало п’ять устричних заводів, загальний обсяг делікатесного молюска сягав кількох мільйонів штук за рік, частину яких постачали в Петербург і Москву.
Потрібно прищеплювати сучасну традицію споживання чорноморських морепродуктів, проводити дегустації і гастрономічні фестивалі, брати участь у ярмарках і виставках. Гості Криму приїжджають задля екзотики, специфіки місцевої кухні, розмаїття продуктів і смаків. На це й слід робити ставку. А в поєднанні з автентичними винами наші морепродукти стають кулінарними шедеврами. Протягом двох років ми проводили гастрономічний фестиваль «Мідійний експрес», який припав до вподоби і жителям, і гостям Севастополя.

Морська ферма — це рентабельно чи, швидше, для задоволення?
— Будь-який добре продуманий бізнес буде рентабельним. Щодо морської ферми, то тут ключовий фактор — час... Живі організми мають свої особливості росту, фізіологічного стану, протягом року змінюються їхня комерційна привабливість (як кажуть на Заході) і смакові якості. Якщо контролювати всі чинники, знати деталі біології та фізіології не тільки вирощуваних морських організмів, а й життєві цикли їхніх потенційних паразитів і хижаків, то й результат буде успішним.
В устриці, коли вона росте, стільки естетики, таке розмаїття забарвлення мушлі — від ніжно-кремового до пурпурного й чорного, витончені форми черепашки, тонка «спідничка» зони росту... Це ж краса, створена самою природою. Тож особисто для мене вирощувати молюски — це ще й величезне естетичне задоволення...

Як відомо, в Чорне море потрапляє велика кількість органічних відходів. Чи впливає не зовсім сприятлива морська екологія на вашу живність і на продуктивність ферми в цілому?
— Море, справді, — унікальна екологічна система, в якій усе взаємозалежне значно сильнішою мірою, ніж на березі... Будь-яка хвороба або забруднення практично не бувають локальними, вони загрожують усім живим істотам, бо течія й хвилі розносять усе на великі відстані. Шторми, сильні сезонні вітри й хвилі, антропогенний вплив, хижаки й паразити, захворювання й т. д. — звичайні речі, з якими потрібно боротися або мінімізувати їхній вплив. Левову частку знань здобуваєш із досвідом...
Для кожного району Чорного моря добираються індивідуальні технології культивування водних організмів і проект технологічних конструкцій у морі, адаптовані до місцевих умов: течія, рельєф дна, особливості грунту, гідрологічні й гідрохімічні режими, видовий склад фітопланктону (кормової бази для мідій і устриць), бентосу, обростань і паразитофауни.

Чи є на вашій фермі ветеринарне обслуговування? Якщо так, то як його організовано?
— В Законодавстві України передбачено постійні ветеринарні контролі за процесом вирощування й реалізації живої продукції. Ми уклали договори на обслуговування з ветеринарними службами Ялти, є обов’язкова ставка ветлікаря.

Скільки морських ферм працює в Україні?
— На сьогодні в Криму працює кілька морських ферм, але мідійно-устрична лишень одна. Створено й асоціацію — кластер «Продукти моря», яку я й очолюю. Основні напрями діяльності такої організації складаються з розвитку морського прибережного фермерства, комерціалізації наукових розробок і біотехнологій, впровадження їх в аквакультуру й переробку морських організмів, популяризації дбайливого ставлення й використання моря, органічної аквакультури.

Які плани на майбутнє?
— Риба. Сажове вирощування риби в морі. Не дають мені спокою лаври турецьких колег. Біля берегів Туреччини щороку вирощують кілька тисяч тонн чорноморського лосося й лаврака (сибаса). Наші умови в прибережній зоні набагато зручніші для рибництва.
А ще — перший Український морський інститут цього року відкриває кафедру морських біоресурсів. Пропонують читати кілька курсів для студентів, ділитися знаннями, готувати молоду зміну ентузіастів. Спробую!

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее

1
0