Спецможливості
Архів

«Ноу-тілл» із по­прав­ка­ми

09.04.2015
539
«Ноу-тілл» із по­прав­ка­ми фото, ілюстрація

«На­разі на­ста­ли такі ча­си, ко­ли “жирні” бу­дуть худ­ну­ти, а “худі” — трух­ну­ти. Са­ме ті фер­ме­ри, котрі вже не пер­ший рік за­сто­со­ву­ють на своїх по­лях си­с­те­му зем­ле­роб­ст­ва “ноу-тілл”, змо­жуть най­кра­ще адап­ту­ва­ти­ся до важ­ких еко­номічних  змін», — так вва­жає керівник СФГ «Аль­та» Ва­силь Гри­го­рен­ко.

«На­разі на­ста­ли такі ча­си, ко­ли “жирні” бу­дуть худ­ну­ти, а “худі” — трух­ну­ти. Са­ме ті фер­ме­ри, котрі вже не пер­ший рік за­сто­со­ву­ють на своїх по­лях си­с­те­му зем­ле­роб­ст­ва “ноу-тілл”, змо­жуть най­кра­ще адап­ту­ва­ти­ся до важ­ких еко­номічних  змін», — так вва­жає керівник СФГ «Аль­та» Ва­силь Гри­го­рен­ко.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Си­с­те­ма «ноу-тілл» в Ук­раїні впро­ва­д­жується ук­раїнськи­ми аг­раріями що­най­мен­ше по­над 10 років. Зда­ва­ло­ся б, нічо­го склад­но­го: зібрав уро­жай по­пе­ред­ни­ка, висіяв на­ступ­ну куль­ту­ру, за­хи­с­тив її, удо­б­рив, зібрав но­вий уро­жай — і так «за­мк­ну­те ко­ло». Про­те у цьо­му «колі», за­леж­но від то­го, в якій аг­рокліма­тичній зоні розміще­не ва­ше гос­по­дар­ст­во, ви­ни­ка­ють що­ра­зу нові пи­тан­ня, відповіді на які аг­ро­ви­роб­ни­ки здебільшо­го шу­ка­ють самі — шля­хом влас­них ек­с­пе­ри­ментів, тоб­то ме­то­дом проб та по­ми­лок. Тож са­ме де­я­ки­ми ню­ан­са­ми цієї тех­но­логії поділив­ся під час зустрічі з пред­став­ни­ком ре­дакції пан Гри­го­рен­ко.   

«Про­по­зиція»: Про­тя­гом п’яти років за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» із яки­ми труд­но­ща­ми Ви зіткну­ли­ся, чи, мож­ли­во, са­ма тех­но­логія настільки про­ста, що не­да­рем­но от­ри­ма­ла на­род­не виз­на­чен­ня, що це — «тех­но­логія для ле­да­чо­го фер­ме­ра»?           
— Про­тя­гом п’яти років уп­ро­ва­­джен­ня си­с­те­ми «ноу-тілл» у нас ви­ник­ла про­бле­ма із післяж­нив­ни­ми решт­ка­ми, які за­ли­ша­ють­ся на по­верхні по­ля після зби­ран­ня ози­мої пше­ниці та ку­ку­руд­зи. Так, се­ред­ня вро­жайність ози­мої пше­ниці за ос­тан­ня п’ять років у нас ста­но­ви­ла 5–6 т/га, а торік — 7 т. Співвідно­шен­ня ос­нов­ної про­дукції до побічної ста­но­вить 1:1. Оскільки ми пе­ре­бу­ваємо у зоні нестійко­го зво­ло­жен­ня з річною кількістю опадів 450–500 мм, то та­кої кількості во­ло­ги зовсім не­до­стат­ньо для при­род­но­го роз­кла­дан­ня со­ло­ми ози­мої пше­ниці. Влас­не про­цес роз­кла­дан­ня клітко­ви­ни три­ває на­весні — за на­яв­ності вес­ня­ної во­ло­ги та тем­пе­ра­ту­ри по­над 5°С, та пізно во­се­ни — та­кож за умо­ви на­яв­ності во­ло­ги. Влітку за су­хої спе­кот­ної по­го­ди та взим­ку — навіть ко­ли є во­ло­га, але під впли­вом низь­кої тем­пе­ра­ту­ри — життєдіяльність бак­терій при­зу­пи­не­на. Роз­кла­дан­ня ре­ш­ток не відбу­вається і та­ким чи­ном за ви­со­ких уро­жаїв із ро­ку в рік на­ко­пи­чується ве­ли­ка кількість не­пе­ре­гни­лої со­ло­ми. Хто б там що не го­во­рив, але за­гна­ти сівал­ку (сош­ни­ки) у та­ку «постіль» зовсім не­мож­ли­во.
Після сої про­блем із післяж­нив­ни­ми решт­ка­ми не­має, по­за­як во­ни ли­ша­ють­ся на полі не в такій кількості, як після зби­ран­ня пше­ниці. До то­го ж співвідно­шен­ня вуг­ле­цю до азо­ту в со­ломі пше­ниці ста­но­вить 60:1, що за кла­сифікацією до­ступ­ності роз­кла­дан­ня післяж­нив­них ре­ш­ток ха­рак­те­ри­зується як ду­же слаб­ке. На­при­клад, у стеб­ловій масі со­няш­ни­ку та­ке співвідно­шен­ня 30:1, то­му про­блем із роз­кла­дан­ням та­ких рос­лин­них ре­ш­ток не­має.
       
«Про­по­зиція»:  Який вихід із цієї си­ту­ації ви знай­ш­ли?
— Зовсім про­стий. У грунті завжди є пев­на кількість во­ло­ги. Тож що слід ро­би­ти? Пра­виль­но — післяж­нивні решт­ки потрібно ча­ст­ко­во за­гор­ну­ти. То­му ми виріши­ли про­ве­с­ти дис­ку­ван­ня на гли­би­ну 5–6 см, за­сто­су­вав­ши ме­тод І. Є. Ов­синсь­ко­го. Та­ким чи­ном що­ро­ку пе­ре­дис­ко­вуємо по 1 тис. га.        
«Про­по­зиція»:  Але ж це вже бу­де не «ноу-тілл», а мінімаль­ний об­робіток?           
—У грудні із ро­бо­чим візи­том я відвіду­вав гос­по­дар­ст­ва у Бра­зилії (на південь від Сан-Па­у­лу). Ук­раїнським аг­раріям відо­мо, що вся країна ви­ро­щує куль­ту­ри за си­с­те­мою «ноу-тілл», при­чо­му от­ри­мує по два вро­жаї на рік. Про­тя­гом ро­ку тут ви­па­дає близь­ко 1200 мм опадів і тем­пе­ра­ту­ра ниж­че 15°С не опу­с­кається, то­му про­цес роз­кла­дан­ня клітко­ви­ни йде без­пе­рерв­но, і в них про­блем із на­ко­пи­чен­ням ве­ли­кої кількості рос­лин­них ре­ш­ток на по­­верхні грун­ту не ви­ни­кає. Але у них є інші труд­нощі. Че­рез надмірну кількість опадів їхні грун­ти здатні до за­пли­ван­ня, то­му на де­я­ких по­лях один раз на п’ять років про­во­дять гли­бо­ке роз­пу­шу­ван­ня грун­ту.
За­сто­су­ван­ня та­ко­го тех­но­логічно­го еле­мен­та мож­на на­зва­ти «по­прав­кою» до тех­но­логії «ноу-тілл».

«Про­по­зиція»:  Які ще по­прав­ки до «ноу-тілл»-тех­но­логії Ви впро­ва­д­жуєте на своїх по­лях ?   
— Для тих, хто хо­че пе­ре­хо­ди­ти на цю си­с­те­му грун­то­об­робітку, потрібно на­сам­пе­ред роз­по­чи­на­ти… із ком­бай­на. Тоб­то під час зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка потрібно за­без­пе­чи­ти якісне подрібнен­ня ком­бай­ном післяж­нив­них ре­ш­ток і що не менш важ­ли­во — рівномірне їхнє роз­поділен­ня по­верх­нею по­ля. На пер­ший по­гляд (ко­ли вже не пер­ший рік за­сто­со­вуєш «ноу-тілл»), здається, що це за­вдан­ня цілком по­силь­не. Про­те по­пе­редній рік нас де­чо­му на­вчив...
Усі пам’ята­ють, що у більшості регіонів Ук­раїни в період фор­му­ван­ня та на­ли­ван­ня зер­на у ози­мих ко­ло­со­вих куль­тур прой­ш­ли бу­ревії, що спри­чи­ни­ли на знач­них пло­щах ви­ля­ган­ня хлібів. Ко­ли пше­ни­ця до­стиг­ла, на тих посівах, що ви­ляг­ли, по­ча­ли­ся про­бле­ми з об­мо­ло­чу­ван­ням: ком­байн по­чи­нає ру­ха­ти­ся чов­ни­ко­вим спо­со­бом і «сми­ка­ти­ся» на­зад у разі за­би­ван­ня жат­ки. То­му по­за­ду ньо­го ут­во­рю­ють­ся ку­пи із подрібне­ною со­ло­мою. Як­що ви після цьо­го висієте, скажімо, ку­ку­руд­зу або іншу куль­ту­ру, то на та­ко­му полі от­ри­маєте за­над­то нерівномірні схо­ди — і цю по­мил­ку по­точ­но­го ро­ку вже ніяк не ви­пра­ви­ти. Тож для за­без­пе­чен­ня рівномірно­го по­крит­тя по­ля рос­лин­ни­ми решт­ка­ми та за­побіган­ня скуп­чен­ню со­ло­ми на по­верхні після про­хо­д­жен­ня ком­бай­на ми за­сто­со­вуємо у зчіпці з ним зуб­часті бо­ро­ни. Хоч-не-хоч, а по-іншо­му «кар­ти­ну не пе­ре­ма­люєш». Ли­ше після цьо­го роз­по­чи­наємо висіван­ня ку­ку­руд­зи.               
«Про­по­зиція»:  Зро­зуміло, що із кількістю рос­лин­них ре­ш­ток у Вас про­блем не­має, те­пер потрібно «зму­си­ти» їх пра­цю­ва­ти на збільшен­ня гу­му­су. А си­де­ральні (проміжні) куль­ту­ри ви­ро­щуєте?
— Так, ще кілька років то­му ми у своєму гос­по­дарстві за­кла­да­ли дослід із вив­чен­ня ефек­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня си­де­раль­них куль­тур. Висіва­ли по 10 га со­няш­ни­ку, про­са та гірчиці ярої (сівбу про­во­ди­ли 10 лип­ня). Звісно, по хре­с­тоцвітих про­ве­ли за­хист, а со­няш­ник за­хи­ща­ли від дов­го­но­си­ка. А ще так тра­пи­ло­ся, що про­со повністю до­стиг­ло, до По­кро­ви я йо­го змо­ло­тив (тоді во­но да­ло 22 ц/га), а рос­линні решт­ки роз­ки­дав по­лем. Так-от: си­де­ра­ти на зи­му при­пи­ни­ли ве­ге­тацію, на­весні я їх «при­гла­див» кот­ка­ми та висіяв ку­ку­руд­зу.
 У період зби­ран­ня вро­жаю най­кра­ще «за­ре­ко­мен­ду­вав» се­бе в якості си­де­раль­но­го удо­б­рен­ня со­няш­ник, який за­без­пе­чив при­бав­ку ку­ку­руд­зи на 8 ц/га більше, ніж про­со, і на 5 ц більше, ніж на варіанті із гірчи­цею, та на
6 ц/га більше після пше­ниці як ос­нов­но­го по­пе­ред­ни­ка. Так, за­вдя­ки довгій стриж­невій ко­ре­невій си­с­темі, яка ся­гає по­над 3 м зав­глиб­шки, со­няш­ник кра­ще «підтяг­нув» на по­верх­ню грун­ту фо­с­фор і калій та зв’язав нітрат­ний азот, який про­мив­ся у нижній грун­то­вий го­ри­зонт. Та­кож со­няш­ник най­кра­ще про­явив се­бе як куль­ту­ра-сніго­за­т­ри­му­вач. Та­ким чи­ном ось уже чо­ти­ри ро­ки поспіль після зби­ран­ня пше­ниці я всти­гаю на 600 га висіва­ти со­няш­ник у якості си­де­ра­ту із нор­мою 200 тис./га.

«Про­по­зиція»:  Мо­же­те роз­повісти про ос­новні ас­пек­ти ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи за си­с­те­мою «ноу-тілл»?           
— Як я вже за­зна­чав, по­пе­ред­ни­ка­ми (проміжни­ми куль­ту­ра­ми) слу­гу­ють ози­ма пше­ни­ця та со­няш­ник. Во­се­ни, при­близ­но на по­чат­ку жовт­ня, на то­му полі, де не встиг висіяти проміжну куль­ту­ру (со­няш­ник), вно­си­мо гліфо­сат для зни­щен­ня па­да­лиці ози­ми­ни. Ад­же, як по­ка­зує прак­ти­ка, па­да­ли­ця пше­ниці ду­же силь­но пригнічує рос­ли­ни висіяної ку­ку­руд­зи, внаслідок чо­го мож­на не­до­от­ри­ма­ти близь­ко 30% уро­жаю. Там, де висіва­ли со­няш­ник, пше­нич­на па­да­ли­ця вхо­дить у зи­му ду­же ос­лаб­ле­ною че­рез ве­ли­ку кон­ку­ренцію із со­няш­ни­ком і, як пра­ви­ло, взим­ку ги­не. На­весні, за на­стан­ня тем­пе­ра­тур­них строків, сівал­кою для «ноу-тілл» вно­си­мо кар­бамід у нормі 220–230 кг/га на гли­би­ну 6–8 см. Відра­зу після удо­б­рен­ня азо­том про­во­ди­мо висіван­ня куль­ту­ри на гли­би­ну 5 см із од­но­ча­сним вне­сен­ням 110 кг склад­них до­б­рив у зміще­ний віднос­но висіяних ку­ку­руд­зя­них зе­рен ря­док. Після цьо­го роз­по­чи­наємо гербіцид­ний за­хист. Торік скла­ли­ся такі по­годні умо­ви, що, по­при на­явність ве­ли­кої кількості по­жнив­них ре­ш­ток, ми вно­си­ли грун­то­вий гербіцид Хар­нес.    
«Про­по­зиція»:  Уточніть, які са­ме потрібні умо­ви?   
— Тут тре­ба спійма­ти мо­мент, ко­ли йде дощ. Так, торік під час за­тяж­но­го, але не­силь­но­го до­щу нам вда­ло­ся «на­кри­ти» Хар­не­сом увесь посів ку­ку­руд­зи. Чо­му спри­ят­ли­ва са­ме та­ка по­го­да для йо­го вне­сен­ня? Спра­ва в то­му, що пре­па­рат ра­зом з опа­да­ми лег­ко про­ми­вається че­рез рос­линні решт­ки і закріплюється на по­верхні грун­ту, та­ким чи­ном по­чи­нає швид­ше діяти. Із прак­ти­ки мо­жу ска­за­ти, що навіть як­що дощ скінчив­ся, ви маєте ще близь­ко півдня, щоб вне­сти грун­то­вий гербіцид. А вже після то­го, як рос­линні решт­ки на по­верхні про­сох­нуть, ефек­ту від грун­то­во­го пре­па­ра­ту не бу­де. Тож як­що є опа­ди — вно­си­мо грун­то­вий гербіцид, не­має — за­сто­со­вуємо Тітус (до 7-го ли­ст­ка куль­ту­ри) як стра­хо­вий. Як­що ви довіряєте по­годі, і, за про­гно­зом си­ноп­тиків, на за­в­т­ра, на­при­клад, обіця­ють опа­ди, і ви ба­чи­те, що це цілком імовірно, то мо­же­те зве­чо­ра по­чи­на­ти вно­си­ти грун­то­вий гербіцид. Ми торік та­ким чи­ном по­кри­ли 800 га по­ля під ку­ку­ру­дзою, а на решті площі під нею вно­си­ли стра­хові гербіци­ди.   
Під час ве­ге­тації вно­си­мо різно­го ро­ду мікро­до­б­ри­ва. Про­ти стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка за­сто­со­вуємо три­хо­г­ра­му.        
«Про­по­зиція»:  Тож на який рівень уро­жай­ності Ви вий­ш­ли у своєму гос­по­дарстві за си­с­те­мою «ноу-тілл» і чи є, вза­галі, на Ва­шу дум­ку, пер­спек­ти­ва мас­штабнішо­го впро­ва­д­жен­ня цієї тех­но­логії в Ук­раїні?   
— Торік ми от­ри­ма­ли 95 ц/га ку­ку­руд­зи із во­логістю 18%, 2013-го —
100 ц за во­ло­гості 16%, пше­ниці — на рівні 6–7 т, сої — 3,0–3,2 т/га. Що­до пер­спек­ти­ви, то ба­га­то фер­мерів про­сто по­бо­ю­ють­ся цієї тех­но­логії. Ад­же, на­при­клад, ко­ли ми впер­ше висіяли ку­ку­руд­зу і по­ба­чи­ли, з яки­ми труд­но­ща­ми во­на повільно «лізе» з-під рос­лин­них ре­ш­ток, а у сусідів на полі за мінімаль­ної чи іншої тех­но­логії рос­ли­ни вже бу­ли як мінімум на тре­ти­ну ви­щи­ми, то, чес­но ка­жу­чи, ми їх ро­­­зуміємо: по­чи­нає до­б­ре ман­д­ра­жи­ти. Про­те кінце­вий ре­зуль­тат за «ноу-тілл» ви­яв­ляється завжди кра­щим. На­разі ті аг­ро­ви­роб­ни­ки, які на­вчи­ли­ся пра­цю­ва­ти за цією тех­но­логією та вчас­но ви­прав­ля­ти тех­но­логічні по­мил­ки або швид­ко прий­ма­ти пра­вильні рішен­ня за­леж­но від умов, які скла­да­ють­ся на полі, — за те­перішніх часів бу­дуть про­сто у «шо­ко­ладі».

Інтерв'ю
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее

1
0