Хвороби кукурудзи і заходи боротьби з ними
За валовим збором і врожайністю культура посідає перше місце у світі, а в структурі посівних площ України на її частку припадає 25%, в окремих господарствах — понад 45% посівів. Вона перспективна як сировина для виробництва біоетанолу та біогазу, і, за прогнозами, до 2020 р. 15% її зерна перероблятиметься на біопаливо (зараз — до10%).
Диплодіоз і кладоспоріоз кукурузи
Диплодіоз і кладоспоріоз останніми роками в експертних партіях не виявляли, але небезпека їхнього поширення існує. Кладоспоріоз сіро-оливковий, або темне пліснявіння, викликають гриби-напівпаразити, за симптомами схожий на альтернаріоз. Патоген заселяє переважно травмоване, з мікротріщинами зерно. Хвороба дуже шкідлива: уражені сходи гинуть, посіви зріджуються. Кладоспоріоз у період дозрівання проявляється у вигляді чорного нальоту на зерні. Заселення кладоспоріозом відбувається за високої вологості й температури понад 12°С. Поширюється опадами, вітром і дощем, від хворого насіння до здорового. Гриб може розвиватись у зерносховищах за порушення умов зберігання зерна.
Диплодіоз кукурудзи — грибна хвороба, поширення якої може відбуватися з насінням. У промислових посівах її не діагностували. На проростках культури ураження проявляється у вигляді стеблової гнилі, що призводить до їхньої часткової загибелі (лишаються тільки провідні пучки), спричинює руйнування качанів, злипання листків рослин. Хвороба викликає зниження схожості на 5–40%, є серйозним патогеном кукурудзи упродовж вегетації.
Хоча середній розвиток основних хвороб кукурудзи в господарствах України не надто відрізняється за областями, але в розрізі районів варіює в широких межах.
На жаль, світові втрати зерна кукурудзи внаслідок шкодочинної дії фітопатогенів становлять у середньому 9,4%, в Україні цей показник перебуває у межах 19–25% і більше. Для запобігання поширенню хвороб потрібен комплексний підхід і корегування захисних заходів. Проведення діагностики та фітосанітарного моніторингу патогенних організмів є обов’язковою умовою вдосконалення системи захисту рослин та вимогою для експорту зерна.
Звернімо увагу на те, що екстремальні умови навколишнього середовища спричинюють захворювання рослин. За втратами, що завдають неінфекційні хвороби кукурудзі, вони не поступаються заразним (викликаним збудниками хвороб). За дефіциту вологи в ґрунті на кукурудзі виникає розтріскування зерен — біль качанів. Від суховіїв культура недозапилюється, передчасно всихає, утворюються дрібні зерна або невиповнені качани. Через посушливу погоду в другій половині літа на більшості обстежених площ відбувалось засихання нижнього ярусу листя у 24–62% рослин, а внаслідок недостатньої вологості у поліських областях спостерігали череззерницю качанів. Підвищені температури у липні — серпні сприяли прояву білі качанів у Волинській, Тернопільській та інших областях на 0,1–2%.
За азотного, фосфорного, калійного голодування, нестачі мікроелементів та негативного впливу погодних явищ відбуваються фізіологічні зміни кукурудзи, які сприяють розвитку інфекційних хвороб (проникненню патогенів у ослаблені рослини).
На початку вегетації кукурудза уражується пліснявінням і гнилями, далі можуть проявитися пухирчаста сажка та плямистості листя, вірози. Після викидання волоті шкодить летюча сажка, а у період від формування качанів до їхнього достигання можуть розвиватись збудники грибних та бактеріальних хвороб. Серед інфекційних хвороб в усіх зонах вирощування кукурудзи домінують пухирчаста і летюча сажки.
Пухирчаста сажка, або «мексиканський трюфель»
Пухирчаста сажка, або «мексиканський трюфель», була виявлена на 18% обстежених площ, що на 6% менше тогорічних показників. Ураженість рослин становила 2,7, качанів — 1,5%, що на 1% менше порівняно з минулим роком. Хвороба найбільшого поширення набула в Лісостепу, де її відмічали на 23% обстежених площ, у Степу — на 13 і на Поліссі — на 9%.
Ураження рослин у господарствах Лісостепу в середньому становило 2,8%, у Степу — 2,7 і на Поліссі — 2,3% та 1,2–3% качанів з пухирцями повсюди. Пухирчаста сажка зустрічалася як у сільськогосподарських посівах, так і на присадибних ділянках, де розвиток її був сильнішим.
Найбільше ураження рослин — 3,8–6% відмічали в Житомирській, Київській, Миколаївській, Чернігівській областях, а качанів — у Івано-Франківській, Херсонській, Чернігівській. Осередки ураження хворобою — 12% рослин і качанів — виявлено у Кіровоградській області та 15% — у Миколаївській.
Сприяють ураженню хворобою тривалий період з температурою повітря від 18 до 25°С, періодичні опади. Накопичення інфекційного запасу збудника хвороби достатньо для прояву пухирчастої сажки в 2016 р., яке значною мірою залежатиме від гідротермічних умов, особливо в найуразливіші періоди розвитку кукурудзи: від сходів до висоти рослин 40 см (активний ріст), за два тижні до цвітіння волотей і до настання молочної стиглості зернівок.
Для обмеження поширення хвороби слід уникати повторних посівів кукурудзи, вирощувати стійкі проти сажки гібриди, протруювати насіння, створювати оптимальні умови для росту і розвитку культури, дотримуватись регламентів застосування гербіцидів, захищати посіви від шведської мухи, стеблового метелика, бавовникової совки та інших шкідників.
Летюча (волотева) сажка
Летюча (волотева) сажка. Збільшення посівних площ кукурудзи, недотримання технології вирощування культури та швидке наростання температури повітря в період сівба — сходи призвели до істотного поширення хвороби. Якщо у 2014 р. летючу сажку спостерігали в 11 областях на 6% обстежених площ, то в 2015 р. — у 16 областях на 7% посівів, але середня ураженість рослин зменшилась від 4 до 1,5%. У Степу і на Поліссі летючу сажку виявляли на 1–8%, макс. 29% (Кіровоградська обл.), а у Лісостепу — на 1–30%, макс. 67% (Полтавська обл.) обстежених посівів. Найбільшого поширення хвороба набула в Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській областях на 17–67% обстежених площ за ураження 0,9–2% рослин. Не виявляли летючої сажки в господарствах Вінницької, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської, Рівненської та Чернігівської областей. Оптимальними для збудників хвороб є температури 25…32°С та наявність краплинної вологи.
У зв’язку з накопиченням інфекції летючої сажки кукурудзи та порушенням сівозмін, у 2016 р. можливе розширення ареалу хвороби і зростання її шкодочинності. Дотримання технології вирощування культури, добір стійких гібридів, сівба протруєним системними препаратами насінням в оптимальні строки і на задану глибину значною мірою зменшують ризик поширення летючої сажки.
Сажкові хвороби розвиватимуться на фоні неякісно протруєного насіннєвого матеріалу і за умови близько розташованих тогорічних посівів кукурудзи, де зберігаються інфіковані рослинні рештки.
Як ми зазначали, зміни кліматичних умов разом з недалекоглядним господарюванням (однобічним удобренням, монокультурою) погіршують фітосанітарний стан агроценозів, зокрема сприяють агресивності і поширенню плямистостей листя, які раніше діагностували рідко.
Гельмінтоспоріоз листя
Гельмінтоспоріоз листя виявляли в усіх агрокліматичних зонах на 2–49%, макс. 93%, обстежених площ, з середнім ураженням 7,6% рослин (у 2014 р. — 11,3%). Помітного розвитку хвороба набула у західних областях Полісся та Лісостепу, за наявності опадів та теплої погоди, в кінці вегетації кукурудзи на листках нижнього ярусу, зокрема, на посівах пізніх строків сівби та на пізньостиглих гібридах. Найбільшого поширення гельмінтоспоріоз набув у Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернігівській областях на 30–50% обстежених площ, з ураженням 3–31% рослин за слабкого ступеня розвитку.
Гельмінтоспоріоз та інші плямистості добре почуваються в нашому агроценозі. Шкідливість — у середньому 6–27%, а максимальна (за кордоном) — утворення неозернених качанів через «всихання» у вологу погоду.
Діапазон температур повітря — 20…300 С сприяє утворенню спороношення, а за вологості менше 60% збудник не поширюється.
У 2016 р. поширення хвороби слід очікувати в західних і північних областях за вологої і теплої погоди, особливо у другій половині вегетації кукурудзи. Розвиток хвороби обмежуватиме сівозміна, подрібнення та заорювання пожнивних решток на прилеглих полях, внесення добрив згідно із зональними рекомендаціями.
Іржа кукурудзи
Іржу кукурудзи виявляли у Кіровоградській, Херсонській, Київській і Тернопільській областях. Ураження рослин становило 0,5–5%. Найбільшого розвитку хвороба досягла в Тернопільській області, де відмічено ураження 26,2% рослин на 33–44% обстежених посівів, а в осередках до 38% рослин. Висока вологість повітря, а також надлишкове азотне живлення сприяють розвитку хвороби. Хвороба небезпечна в широкому діапазоні температур повітря: від 4 до 32°С, але отимальною є 18°С. Переноситься вітром на великі відстані. Рослини легко заражуються спорами і нові симптоми з’являються через 5–8 днів після зараження. Шкідливість іржі кукурудзи проявляється у вигляді розтріскування, завчасного всихання листків, внаслідок чого качани недорозвинуті, в них утворюється плюскле зерно. У 2016 р. поширення септоріозу та іржі можливе за вологої і теплої погоди, переважно у другій половині вегетації кукурудзи.
Пліснявіння, гнилі та інші хвороби кукурузи
Менш поширеними, але шкідливими є такі хвороби.
Септоріоз набув поширення у господарствах Житомирської, Київської, Миколаївської, Полтавської, Харківської, Херсонської, Черкаської областей на 0,2–7% обстежених площ за ураження 0,5–8% рослин у Степу. Загалом хвороба розвивалась на середньобагаторічному рівні.
Незначні прояви альтернаріозу відмічали у Тернопільській області. Він може викликати некрози листя і в роки епіфітотій спричинити втрати зерна від 12 до 32%. У посівах кукурудзи у 2015 році прояву хвороби сприяли підвищена температура повітря та тривалі періоди з сильними росами. Було виявлено в середньому 5,1–12% уражених рослин на 28% площ культури. Оскільки інфекція зберігається як на насінні, так і на рослинних рештках і навесні може рознестися вітром, дощем та комахами на молоді рослини, то в 2016 р. можна передбачити прояв, а за підвищених температур повітря та достатньої кількості вологи — поширення альтернаріозу в ослаблених посівах кукурудзи.
Шкодочинним був цефалоспоріоз, який на ранніх етапах уражує ослаблені рослини. Почорніння судинних пучків, або цефалоспоріоз, поширений скрізь, де вирощують кукурудзу монокультурою. Проявлявся після цвітіння — під час молочної стиглості зерна на 1–3% рослин. Вегетативні органи набувають червоно-пурпурного забарвлення, інколи бурого, рослини часто не формують насіння. Через закупорювання спорами гриба провідних пучків стебла в розрізі мають темне забарвлення, обмін речовин у рослині порушується.
Пліснявіння проростаючого насіння і сходів мало місце повсюди. У всіх зонах вирощування кукурудзи відмічали 0,2–2% уражених рослин, що нижче рівня попередніх років. У приватному секторі Харківської області спостерігали осередки з ураженням до 12% насіння і проростків за значного пошкодження їх ґрунтовими шкідниками. Переважав фузаріозний тип пліснявіння.
У 2016 р. хвороба розвиватиметься скрізь за умов висіву в непрогрітий ґрунт, тривалого періоду прохолодної погоди після сівби, неякісної підготовки ґрунту і насіння, утворення ґрунтової кірки під час проростання. Зменшуватиме шкідливість пліснявіння інкрустація насіння баковими сумішами протруйників з біологічно активними речовинами, вирощування холодостійких гібридів, сівба в прогрітий до 10…12°С на глибині 10 см ґрунт і досходове боронування посівів.
Кореневі і стеблові гнилі проявлялись у період сходи — 2–3 пари справжніх листків у вигляді загнивання коренів проростків та нижньої частини стебла у фазі повної стиглості кукурудзи. Завдяки теплій вологій погоді хвороба не набула значного поширення (спостерігали на 0,6% рослин). В осередках, на ранніх посівах у Кіровоградській, Тернопільській та Черкаській областях ураження рослин досягало 2,4%. Наростання розвитку кореневих і стеблових гнилей спостерігали у фазі молочно-воскової стиглості кукурудзи. Високі температури повітря влітку сприяли прискореному достиганню кукурудзи і суттєво зменшили строк шкідливості хвороби. У фазі повної стиглості кількість уражених рослин становила 0–7%, що в шість разів менше, ніж торік, а площ, охоплених хворобою, — менше в три рази. У Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Херсонській областях ураженість рослин була незначною — 0,5%, у Лісостепу — 0–7% (Київська, Тернопільська обл.), на Поліссі в Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській і Львівській областях — 0,7–3%. Максимально — 8–12% уражених рослин в осередках Кіровоградської і Харківської областей. Повсюди домінував фузаріозний тип гнилі.
Наразі хвороба перебуває в депресії, але після «затишку» можливе поступове зростання. У 2016 р. кореневі і стеблові гнилі проявлятимуться переважно у Степу і Лісостепу, в окремих районах Полісся, за нестачі вологи в період найбільшого водоспоживання кукурудзи, починаючи з фази 7–8 листків і до молочної стиглості. Обмежуватимуть шкодочинність хвороби вирощування стійких проти кореневих і стеблових гнилей гібридів, подрібнення і заорювання пожнивних решток, сівба інкрустованим насінням в оптимальні строки, в якісно підготовлений і заправлений добривами грунт, руйнування ґрунтової кірки в досходовий період, вчасне збирання врожаю.
Вірусні хвороби кукурузи
Вірусним хворобам кукурудзи приділялося недостатньо уваги через складну діагностику і опосередкований контроль, але вони впевнено відвойовують своє «місце під сонцем». За результатами лабораторного аналізу зразків кукурудзи встановлено, що у поліських областях на невеликих площах виявлено вірус смугастої мозаїки пшениці. Науковці попереджають, що кукурудза може уражуватися мозаїчною хворобою, штрихуватістю кукурудзи, карликовістю, крапчастістю та ін. Заходи захисту зводяться до знищення хворих рослин і бур’янів, особливо в насіннєвих посівах, регуляції комах-переносників (попелиць, цикадок, клопів), добору стійких гібридів та сортів.
Хвороби качанів відмічали скрізь від фенофази молочно-воскової стиглості зернівок до збору врожаю. Їхня шкодочинність дуже висока через погіршення товарної якості та втрати під час збирання врожаю (руйнування зернівок).
У період повної стиглості кукурудзи переважала фузаріозна гниль, якою було уражено 0,7–5% качанів, що на 10% менше тогорічних показників. Фузаріоз качанів на слабо уражених зернах в суху погоду проявляється як бурі плями, з ледь помітним міцелієм, за зволоження — він білий, з рожевим відтінком.
Сіра гниль розвивається у фазі молочно-воскової стиглості за підвищеної температури повітря (30…35°С). Ураженість качанів сірою гниллю і біллю становила 0,1–2%, макс. 4%, у Кіровоградській області.
Гельмінтоспоріозну гниль виявили у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Харківській областях на 0,6–7%, макс. 12%, качанів.
Бактеріоз качанів. Зараження спричиняють клопи та механічне ушкодження насіння. Симптоми проявляються на коронках зернівок у верхній частині качана: сірі плями неправильної форми. Погіршується якість і лежкість зерна, знижуються кількісні та якісні показники врожайності. Торік бактеріозом було уражено 1–3% качанів, в основному, в Лісостепу і на Поліссі.
Хвороби качанів переважно проявляються на пошкоджених шкідниками рослинах і можуть прогресувати під час зберігання зерна. Знищення бур’янів і забезпечення достатньої аерації ґрунту зменшуватиме ступінь розвитку фузаріозу, бактеріозу качанів, інших фітопатогенів.
Основні заходи захисту кукурудзи від хвороб
Своєчасний і якісний обробіток ґрунту та застосування системи удобрення відповідно до зональних рекомендацій і результатів агрохімічного аналізу грунту. Висівання районованих гібридів знищуватиме зимуючий запас плісняви, кореневих і стеблових гнилей, сажкових хвороб. Висів насіння після настання стійкої середньодобової температури грунту 12°С на глибині 10 см. Коткування посівів в умовах недостатнього зволоження ґрунту. Проведення сівби у стислі строки стійкими до хвороб і стресових умов гібридами чи сортами, що є економічно вигідним та поліпшує екологічні умови агроценозу.
Обов’язковий захист насіння в період проростання від комплексу хвороб грунтується на протруюванні його одним із дозволених «Переліком пестицидів і агрохімікатів…» препаратів. Одночасно з протруйниками застосовують мікроелементи (солі цинку, марганцю, 0,5–0,6 кг/т), регулятори росту Емістим С, 15–20 мл/т, Зеастимулін, 15 мл/т. Дотримання технології застосування гербіцидів та своєчасний захист від шкідників кукурудзи сприятиме толерантності культури. За раннього прояву симптомів гельмінтоспоріозу, іржі та за сприятливих погодних умов, особливо в період викидання волоті, проводять обприскування посівів одним із фунгіцидів: Абакус, мк.е.; Аканто плюс 28, КС; Амістар Екстра 280 SC, КС; Коронет 300 SC, КС; Ретенго, КЕ, з дотриманням регламентів застосування.
К. Баннікова, канд. с.-г. наук, голов. спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики рослин, М. Явдощенко, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник лабораторії захисту рослин, ДУ ІСГСЗ НААН
Інформація для цитування
Хвороби кукурудзи 2015 року, та прогноз їхнього поширення у 2016-му / К. Баннікова, М. Явдощенко // Спецвипуск ж. Пропозиція. Кукурудза: від насіння до прибутку / — 2016. — С. 35-38