Спецможливості
Агрохімія

Що відбувається на ринку добрив?

13.03.2020
2438
Що відбувається на ринку добрив? фото, ілюстрація

Ті, хто не піддався паніці торік, коли запроваджували ембарго на імпорт російських добрив, переконалися в своїй правоті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«З початку сезону 2019/20 найпопулярніше в Україні добриво — аміачна селітра — подешевшала в 1,5 рази — з 9000 до 6500 грн/т», — розповів комерційний директор фірми «УТК ХімАльянс» Сергій Рубан. Паніка, яку здійняло ембарго на імпорт російських міндобрив, уляглася. По-перше, бумерангом ударив по ринку сам ажіотаж, спровокований у липні-серпні минулого року. Адже якщо в попередні роки, як розповів керівник проекту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук, імпорт аміачної селітри не перевищував 400 тис. т, то протягом 2019 р. її завезли 700 тис. т. І завозили в середньому по $242 або 7600 грн за тонну.

В період ажіотажу ціни були ще вищими. Особливо за умови термінової доставки товару. Наприклад, як розповів Дмитро Гордейчук, 50 тис. т аміачної селітри з Литви по $288 за тонну приїхали до України за 3 дні — при тому, що зазвичай добрива по Україні від виробника або трейдера до господарства можуть їхати до місяця. «Коли турки побачили, що українські покупці конкурують один з одним, то миттєво виставили їм ціну в $220 за тонну, хоча ринкова ціна на той час становила $170 за тонну», — продовжив він. Через це був момент, коли в портах Чорного моря ціни на аміачну селітру перевищували ціни на аміак. «Враховуючи те, що для виробництва 1 т селітри потрібно 600 кг аміаку, виробник за таких цін мав 40% виробничої рентабельності», — прокоментував Д. Гордейчук. Втім, навіть за таких цін, додає він, внесення добрив усе одно було вигідним. Тому їх і купували.

Однак знову не справдилися прогнози на кшталт «без Росії ми всі помремо»: в Україну завезли значні обсяги аміачної селітри з Грузії (192 тис. т), Туреччини й Болгарії (по 135 тис. т), Польщі, Казахстану й Литви. Завозилася селітра й з Росії — 35 тис. т, тобто, залишки поставок за контрактами, укладеними до ембарго, тоді як у попередні роки імпортувалося по 300 тис. т.

Другим фактором, який зупинив ажіотаж, став фінансовий стан покупців. Зниження цін на сільгосппродукцію в світі і потреба в акумуляції коштів на викуп землі призвели до зниження обсягів закупівель добрив, завезених в Україну трейдерами під час ажіотажного попиту.

По-третє, ревальвація гривні дала змогу знижувати гривневі ціни на імпортні добрива. Як і на вітчизняну селітру, для виробників якої імпортний газ теж подешевшав (якщо рахувати в гривні). Тим більше, що вони, за словами Д. Гордейчука, мали змогу купувати газ на 2 грн/м3 дешевше цін «Нафтогазу України».

Через ревальвацію, як розповів Сергій Рубан, частина добрив, придбаних трейдерами за свої кошти і навіть за кошти аграріїв, «підвисла»: товар, який завозився або вироблявся в Україні пізніше, був дешевшим. На сьогодні, за його словами, обсяг ринку добрив нижчий, ніж торік. В умовах, коли проблем із забезпеченням ринку добривами нема, це призвело до того, що багато трейдерів, як зауважив С. Рубан, намагаються підтримати аграріїв переходом від повної передоплати до часткової або до оплати після поставки, пропонуючи кредитні умови.

Комерційний директор фірми «УТК ХімАльянс» Сергій РубанВтім, через різке обмеження витрат аграріями, за його словами, зріс попит на прості азотні (аміачну селітру) та фосфорні добрива, на КАС. Як вважає С. Рубан, ці самі причини стримують інтерес аграріїв до високотехнологічних продуктів, таких, як інгібітори нітрифікації чи безводний аміак. Хоча ринок цих продуктів, за його оцінками, все одно зростає зі швидкістю щонайменше 10–15% на рік.

Наприклад, аміаку аграрії торік використали, за оцінками Д. Гордейчука, 205­–210 тис. т. Щоправда, більше в формі аміачної води, ніж у формі безводного аміаку. Все ж аміачна вода дешевша і не вимагає такого складного обладнання для внесення. Хоча безводний аміак, як нагадує С. Рубан, може бути не тільки добривом, а й негативно впливає на патогенну флору, комах, бур’яни. «Там, де вносять безводний аміак, немає мишей», — відзначив він.

Вітчизняні фахівці настійно рекомендують звернути увагу на альтернативи аміачній селітрі, тим більше, що це загальносвітова тенденція. «У світі аміачна селітра не така вже й популярна. Натомість популярні такі добрива, як КАН (кальцинований нітрат амонію), кальцієва селітра, КАС, карбамід», — говорить Д. Гордейчук. Так, в умовах теплої зими в перше весняне підживлення (те, що традиційно робили по мерзлоталому грунту), замість аміачної селітри, котру вносили, щоб «пропекти» кірку на поверхні грунту, можна внести сульфат амонію, карбамід, а за нинішніх температур місцями навіть КАС. «Популярність КАН у Німеччині зумовлена, зокрема, тим, що це добриво не закислює грунт», — пояснив Д. Гордейчук.

Як розповів аналітик ІА «Інфоіндустрія» Костянтин Кінжалов, за минулий рік зросли обсяги використання азотно-фосфорних добрив. Значною мірою — завдяки тому, що кризу, пов’язану з ембарго на російські добрива, ці сегменти пережили ще в 2018 р. Тоді ж були знайдені нові джерела постачання. І якщо в 2017 р. було ввезено 362 тис. т, а використано 407 тис. т, у 2018 р. імпорт знизився до 253 тис. т, а використання — до 370 тис. т, то в 2019 р. завезено більше 500 тис. т, вироблено 100 тис. т і використано, відповідно більше 600 тис. т. Зокрема, якщо в 2017–18 р. р. увесь амофос (відповідно 193 і 57 тис. т) завозився з Росії, то в 2019 р. на Росію припадало вже 65% з загальних обсягів імпорту, що оцінюються в 100 тис. т. Теж ж саме з сульфоамофосом (20:20): у 2017–18 р. р. він імпортувався тільки з Росії (відповідно 101 і 54 тис. т), то в 2019 р. на Росію припадало трохи більше третини з загальних обсягів імпорту в 140 тис. т.

Ціни на амофос у липні-серпні минулого року теж підскочили. Трейдери розповідають, що як тільки виробник у російській Розсоші почув про наближення ембарго, підвищив ціну з $240 до $340 за тонну. І це при тому, що в інших регіонах світу, наприклад, у портах Балтійського моря, ціна стабільно знижувалася. Втім, зараз трейдери завозять добриво по $200 за тонну з Марокко і прогнозують привабливі ціни й надалі. Адже ціни на фосфорні добрива в світі досягли 14-річного мінімуму.

Стабілізувалися обсяги імпорту комплексних добрив (NPK): 1284 тис. т у 2019 р. проти 1234 тис. т у 2018 р., після того як різко знизилися (з 1546 тис. т у 2017 р.). А частка Росії в імпорті стабільно знижувалася: 69% у 2017 р., 51% у 2018 р. і 29% у 2019 р. Відповідно, в минулому році збільшилися обсяги використання комплексних добрив (з 1314 до 1395 тис. т), як і виробництва (з 82 до 147 тис. т).

Найбільше серед комплексних добрив завозилося нітроамофоски 16:16:16 — 357 тис. т. На 2 місці за обсягами імпорту, за даними ІА «Інфоіндустрія», — діамофоска (10:26:26), якої завезено 162 тис. т. Далі йдуть такі формуляції, як 8:19:29, 15:15:15, 12:24:12, 8:24:24 і 9:25:25 з обсягами імпорту не більше 100 тис. т кожна. При цьому імпорт як нітроамофоски, так і діамофоски знижувався як у 2018, так і в 2019 р. Ціни на нітроамофоску в Україні в липні-серпні підскочили до $450 за тонну, знизившись до кінця року до менше ніж $400, тоді як в інших регіонах, наприклад, у портах Балтійського моря увесь цей час повільно знижувалася і опустилася врешті до менш ніж $300 за тонну.

Також аналітики ІА «Інфоіндустрія» прогнозує збільшення обсягів використання рідких комплексних добрив. Адже цього вимагають кліматичні зміни, які виражаються в Україні в зростанні посушливості, особливо навесні. До того ж фахівці відзначають, що внесення рідких добрив у нормі 50 кг/га за ефективністю дорівнює 100 кг/га гранульованих, внесених урозкид.

Тим більше, що і в передових країнах інтенсивно переходять на рідкі добрива. Як розповів директор американської фірми AgriGuardian Девід Сессіл, який 24 роки пропрацював науковцем в Університеті Міссурі (м. Коламбія), у США рідкі добрива займають уже 30% ринку. Він додав, що якщо під основний обробіток традиційно продовжують вносити гранульовані добрива, то в рядок під час сівби — рідкі. Крім того, зростають обсяги листових підживлень, які можна здійснювати тільки рідкими добривами.

Подібні тенденції вже прослідковуються і в Україні. «Наприклад, тверді фосфатні добрива заміняють рідкими поліфосфатними. Вітчизняні умільці дообладнують наявну в господарствах техніку, щоб забезпечити можливість внесення рідких добрив. Крім того, аграрії купують готову техніку з такою опцією», — розповідає С. Рубан. Він додав, що деякі господарства пішли ще далі і виготовляють бакові суміші для удобрення полів самостійно. Щоправда, зберігати їх неможливо, тому готувати їх можна лише за добу-дві до внесення.

І вже кілька років зростає ринкова частка КАС, які вдвічі ефективніші за аміачну селітру або карбамід за прямого внесення. Наприклад, втрати азоту з КАС становлять 10%, тоді як з більш традиційних добрив — 30–40%, а за деякими даними — всі 60%.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: ринок добрив, міндобрива

Інтерв'ю
В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили... Подробнее
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці

1
0