Спецможливості
Досвід господарств

Інтенсивний сад: шляхом проб і помилок. Кейс від ФГ «Відродження»

07.03.2017
14551
Інтенсивний сад: шляхом проб і помилок. Кейс від ФГ «Відродження» фото, ілюстрація
Ярмолюк Іван, директор ФГ "Відродження"

Фермерське господарство «Відродження» з села Лобойківка, що біля райцентру Петриківка на Дніпропетровщині, землі має небагато — всього 350 га. При цьому займається всім потроху: зерновими, кількома овочевими та ягідними культурами і навіть має 50 га ставків. Але головною гордістю в господарстві вважають інтенсивний яблуневий сад площею 80 га.

 

Найменш трудозатратна — кукурудза

На чому можна заробити, маючи в розпорядженні всього 350 га землі? Як виявилося з досвіду ФГ «Відродження» — багато на чому. Адже є головне — можливості: 200 га поливних земель (завдяки свердловинам) і мегаполіс на відстані 50 км. Відтак, відвівши богар під зернові, на поливних землях ФГ «Відродження» вирощує 7 овочевих культур і 6 ягідних, які знаходять збут переважно в Дніпрі. І це не говорячи про яблуневий сад.

З точки ж зору бізнесу найулюбленішою з-поміж усіх вирощуваних культур директор господарства називає кукурудзу. «Усього 8 людино-годин на гектар за рік, бо найбільша наша біда — це люди», — говорить директор ФГ «Відродження» Іван Ярмолюк і пояснює, що на селі всі звикли бідкатися, мовляв немає роботи, а насправді її більше ніж достатньо. Бракує лише трудяг, як ті, що колись піднімали країну після світової війни. Сучасна молодь здебільшого не бачить сенсу в праці, не отримує задоволення від неї як їхні батьки. Втім, зуміли у ФГ «Відродження» знайти й роботящу молоді. Одному з агрономів господарства — за 50, зате двом іншим немає й 30 — вчаться. Щоправда, шукати їх довелось по всій області.

Вміють тут добиватися результату і від простих працівників, яких тут кілька десятків. «У нас 1 людина за 8 годин збирає 1,5 т яблук. Тоді як за радянськими нормами було 300 кг, і це за дуже хорошої врожайності», — розповідає І. Ярмолюк. Мотивувати збирачів до такої продуктивності вдалося за рахунок високої оплати праці, причому погодинної — 30–40 грн/год. «Колеги практикують зазвичай відрядну оплату праці — за зібрані кілограми, але ми від цього відмовилися: втрачаємо якість, а разом із нею — і ціну реалізації. Та водночас ми прекрасно знаємо, скільки кілограмів яблук можна зібрати за годину в нашому саду за відповідної врожайності, якщо не лінуватися, — пояснює директор і додає, — хто не лінується — в сезон заробляє стільки, що й у Дніпрі таку зарплатню ще треба пошукати».

Свою улюблену культуру Іван Ярмолюк продає прямо з поля. По-перше, немає коштів для інвестицій для зберігання, сушку, очистку. По-друге, такі інвестиції не завжди виправдані: ціна через півроку після збирання врожаю може бути навіть нижчою, ніж у жнива. Оскільки кукурудза вирощується на богарі, то врожайність сильно коливається — від 6 т/га в посушливий рік до 11,3 т/га в вологий.

Овочі та ягоди як спосіб диверсифікації

Овочі й ягоди в господарстві вирощують за принципом «усього потроху», насамперед — щоб диверсифікувати ризики й задіяти людей, поки не почався сезон у саду. Так, тільки на збиранні 10 га ріпчастої цибулі тут задіяно 150 чоловік. Збирають цю культуру в ФГ «Відродження» вже в червні. Це дає змогу продавати товар за значно кращою ціною, ніж у серпні-вересні, коли на ринок надходить основна маса врожаю. Цього вдається досягти, вирощуючи цибулю через розсаду, яку висівають у 280-у касету у січні-лютому в опалювані плівкові теплиці, а в 60-денному віці висаджують в поле густотою 600 тис. росл./га. Щойно теплиці звільняються від розсади цибулі, там висівають пекінську капусту. Вона, а також рання картопля, цукрова кукурудза і весь «борщовий набір» (крім картоплі) займають ще 20 га.

На невеликій ділянці випробовують 8 сортів малини, зокрема, ремонтантних, покладаючи на цю культуру чималі сподівання. А от суницю, яка зараз займає 2,5 га, в цьому році хочуть вивести — невигідно. «Одна тільки закладка плантації обходиться в 150 тис. грн/га. А ціна на ягоду оптом — ті самі 16–18 грн/кг, що й 10 років тому», — пояснює директор господарства.

Зате кавуном тут пишаються. «Смугасті ягоди збираємо раніше, ніж на Херсонщині — 15 червня», — розповідає керівник. Секрет такого раннього врожаю — вирощування через розсаду на гряді під мульчувальною плівкою.

Та загалом ягідництво — складний і ризикований бізнес. Шпалера, мульчувальна плівка, ручний збір — усе це вимагає чималих затрат. «У цій галузі потрібна вузька спеціалізація, під конкретного замовника», — підсумовує керівник господарства.

Інтенсивний сад — предмет гордості

Справжнім предметом гордості для господарства є яблуневий сад. Перший сад фермерське господарство насадило в 1993-му, а через 9 років його викорчували, щоб закласти насадити новий, інтенсивний. «21 поїздка за кордон, в тому числі навіть у далекі Чилі й Аргентину, принесла розуміння того, що садівництво слід починати з чистого аркуша», — коментує І. Ярмолюк.

Перший інтенсивний сад закладали 2-річними саджанцями на карликовій підщепі сорту Емпайр. Як згадує керівник господарства, тоді з-за кордону доводилося завозити не тільки саджанці, а й систему краплинного зрошення, гріпел, штробофікс, кембрік (який ще називають агротрубкою з ПВХ і використовують для підв’язування) і навіть елементарний дріт для шпалери, бо тоді в Україні випускався тільки метиз згідно радянських ГОСТів, які допускали розтягнення на 20%. Використання його в саду призвело б того, що через кілька років шпалера лягла б.

Крону формували і досі формують за схемою «веретено» — центральний провідник і бокові скелетні гілки віком не старше 4 років. «Найбільша продуктивність, найсмачніше і найкраще забарвлене яблуко — на пагонах віком 2–3 роки», — пояснює І. Ярмолюк. На 4-6-річних гілках, за його словами, яблуко дрібнішає і вже не таке красиве. Тому гілки періодично обрізують, а зі зрізу швидко відростають молоді.

Колоновидні яблуні, які зараз активно рекламуються серед любителів, керівник господарства не хоче навіть випробовувати. Пояснює, що за кордоном вони з’явилися 40–50 років тому, швидко завоювали популярність і швидко повністю її втратили через низьку врожайність і короткий термін плодоношення.

Перші інтенсивні насадження закладали за схемою 4х1,5 м. Зараз висаджують яблуні за схемою 3,5х1,2, 3,5х1, 3,5х0,8 м і вже експериментують з відстанню в ряду всього півметра. «Будь-яка з цих схем може дати хороші результати — все залежить від уміння і знань садівника», — резюмує І. Ярмолюк. Звичайно, чим менший проміжок між деревами в ряду, тим слабша сила росту і тим менше яблук на дереві. Кількість плодів на яблуні, як розповіли у ФГ «Відродження», грубо приблизно дорівнює відстані між деревами в сантиметрах: метр — 100 яблук, півтора метри — 150. Також у господарстві відзначають, що хоча при дуже загущеній посадці яблуньки й слаборозвинуті, але по 12–13 кг плодів на дереві родить. А за густоти стояння 3000–3500 дерев/га отримуємо врожайність у 50 т/га. На деяких ділянках виходять на 60 т/га.

Однак урожайність — вже далеко не основний показник для ФГ «Відродження». «Наші польські колеги кажуть, що мають урожайність 35 т/га і їм цього вистачає, бо немає проблем з хворобами, стабільністю врожаїв з року в рік, не потрібно розвантажувати дерево і плоди красиві й великі», — говорить керівник господарства.

Для нього головне зараз — вигідно продати. А щоб вигідно продати яблуко, потрібно, щоб воно було велике і ходове. Причому ходове не для кінцевого покупця, а для роздрібних мереж. А останні вимагають у першу чергу красивого товарного вигляду та тривалого строку зберігання. «Якщо яблуня дала 25 кг, але це 100 яблук, їх можна продати оптом по 10 грн/кг. — пояснює І. Ярмолюк. — Якщо ж ці самі 25 кг — це 200 яблук, то таку продукцію можна продати хіба що на переробку в кращому разі по 2,5 грн/кг».

Вибір сортів зараз підпорядкований не тільки вимогам агрономів, а й вимогам гуртових покупців. Наприклад, прекрасний сорт Симиренка вітчизняним рітейлерам виявився нецікавим. Хоч він довго зберігається (у сховищі всі півроку) і популярний в Росії, яка тепер закрила для нас свій ринок. «Рітейл зараз просить червоне яблуко, а в мене 40% зеленого», — продовжує керівник господарства.

У агрономів свої претензії до сортів, зокрема й тих, від яких вони були в захваті, побачивши їх за кордоном. Так, британський клубний сорт Пінк Леді рожевим так і не став: як виявилося, на Дніпропетровщині забракло суми активних температур. Завезли зі США зимовий сорт Хані Крісп — він у Лобойківці достигав ще влітку, хворів, обсипався і не набирав свого забарвлення. Високоімунний сорт Флоріна розчарував товарним виглядом — недостатньою вирівняністю. Навіть всесвітньо відомий Джонаголд у цій місцевості не забарвлюється через специфіку в різниці денних і нічних температур, та й Фуджі не забарвлюється так, як повинен. «Чужий досвід — це добре, але треба все випробовувати на місці», — підсумовує Іван Ярмолюк.

Подібні випробування в господарстві проводили з підщепами — і з 9-ю, і з 7-ю, і з 26-ю. Виявилося, що для даної місцевості для умов зрошуваного саду найкращою виявилася підщепа М9, а для умов богара — 106-а, більш сильноросла, стійкіша до спеки та інших стресів.

Протягом усього сезону в інтенсивному саду кипить робота. «Трактор проходить по саду 40 разів на рік», — говорить директор господарства. За рік виконується 14–15 хімічних обробок, ще стільки ж листових підживлень. «Якщо вік листка більше 40 днів, з ним уже нічого не станеться. — розповідає керівник. — Але протягом цих 40 днів його потрібно підтримати. Тому ми робимо акцент на листкове живлення, адже тільки так листок можна швидко забезпечити азотом і мікроелементами». Застосовують тут і підживлення гуматами. Навколостовбурову зону обробляють гербіцидами.

8 разів на рік трактор заїздить у сад косити міжряддя. Також для удобрення грунту використовують зрізані гілки, які тут же, в саду, й подрібнюють.

Працюють у саду не тільки люди й машини, а й комахи. Нещодавно сюди завезли джмелів, встановивши по 2 вулики на гектар. Як вважають у господарстві, високі затрати (100–120 євро за вулик) були цілком виправданими, адже джміль літає і в холоднішу, і в вітряну погоду, коли бджола не вилазить з вулика, і радіус польоту становить усього 150 м. Тобто, з саду джміль не вилітає. В той час, як бджола досить примхлива: коли цвіте акація або ріпак, в саду її не побачиш, та й навіть у саду часто відволікається на квіти в міжряддях. Однак, проекспериментувавши з джмелями, директор господарства прийшов до висновку, що найкращий запилювач — осмії, яких неважко розвести й самотужки.

Гострою проблемою є зберігання яблук. Сховище вимагає значних капітальних затрат, тому холодильник у господарстві невеликий — 2 камери загальною місткістю 500 т. А яблук господарство щорічно збирає 3000 т. Тому доводиться орендувати в Дніпрі, платячи щомісяця по 20 коп./кг. До того ж неможливо знайти такі умови, які б повністю відповідали вимогам садівників. Що вже говорити, коли власний холодильник відповідає вимогам не всіх сортів. Наприклад, температура знаходиться в діапазоні від +1 до +4. А сорт Голден Делішес вимагає, щоб відхилення температури не перевищувало півградуса. Та ще й вологості на рівні 96%. А в наявних сховищах доводиться підтримувати вологість дідівським способом — виливати воду на підлогу.

Зараз у господарстві ламають голову над тим, як розширити холодильні потужності. Тепле яблуко починає втрачати свої характеристики вже через 2 год після збирання. Тож до орендованих у Дніпрі можна просто не довезти. От якби охолодити його зразу — тоді охолоджене можна везти на тисячі кілометрів, навіть без рефрижератора. А на будівництво камер у себе господарство не має грошей. «Яблуко теж продається за ту саму ціну, що й 10 років тому, хоча основні складові інтенсивного саду подорожчали за цей час у 3–4 рази», — скаржиться керівник господарства.

Через це є ідея на частині площ цього року вирізати 15-річний сад (хоч він міг би підтримувати рівень плодоношення до 20-25-го року) і насадити грушу. Цей фрукт і коштує дорожче, і висаджувати його можна частіше — через півметра сміливо. Але це поки що ідея. «За грушею важче доглядати, ніж за яблунею. Обробку яблуні можна починати за температури +5, тобто в березні, а груші — вже в лютому, коли мороз ослабне до 1–2 градусів. Та й саджанців хороших сортів в Україні немає», — відзначив І. Ярмолюк.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Органічне землеробство в поєднанні з бджолозапиленням - новий перспективний тренд у сільському господарстві. Не відстають від світових тенденцій і українські аграрії. Компанія "Агроінвест Холдинг" ризикнула і запустила пілотний проект з... Подробнее

1
0