Хвороби кукурудзи і заходи боротьби з ними

Дип­лодіоз і кла­до­с­поріоз кукурузи

Дип­лодіоз і кла­до­с­поріоз останніми роками в ек­с­перт­них партіях не ви­яв­ля­ли, але не­без­пе­ка їхньо­го по­ши­рен­ня існує. Кла­до­с­поріоз сіро-олив­ко­вий, або тем­не пліснявіння, вик­ли­ка­ють гри­би-напівпа­ра­зи­ти, за симп­то­ма­ми схо­жий на аль­тер­наріоз. Па­то­ген за­се­ляє пе­ре­важ­но трав­мо­ва­не, з мікротріщи­на­ми зер­но. Хво­ро­ба ду­же шкідли­ва: ура­жені схо­ди ги­нуть, посіви зріджу­ють­ся. Кла­до­с­поріоз у період дозріван­ня про­яв­ляється у ви­гляді чор­но­го на­льо­ту на зерні. За­се­лен­ня кла­до­с­поріозом відбу­вається за ви­со­кої во­ло­гості й тем­пе­ра­ту­ри по­над 12°С. По­ши­рюється опа­да­ми, вітром і до­щем, від хво­ро­го насіння до здо­ро­во­го. Гриб мо­же роз­ви­ва­тись у зер­но­с­хо­ви­щах за по­ру­шен­ня умов зберіган­ня зер­на.

Дип­лодіоз ку­ку­руд­зи — гриб­на хво­ро­ба, по­ши­рен­ня якої мо­же відбу­ва­ти­ся з насінням. У про­мис­ло­вих посівах її не діаг­но­с­ту­ва­ли. На про­ро­ст­ках куль­ту­ри ура­жен­ня про­яв­ляється у ви­гляді стеб­ло­вої гнилі, що при­зво­дить до їхньої ча­ст­ко­вої за­ги­белі (ли­ша­ють­ся тільки провідні пуч­ки), спри­чи­нює руй­ну­ван­ня ка­чанів, зли­пан­ня листків рос­лин. Хво­ро­ба вик­ли­кає зни­жен­ня схо­жості на 5–40%, є серй­оз­ним па­то­ге­ном ку­ку­руд­зи уп­ро­довж ве­ге­тації.

Хо­ча се­редній роз­ви­ток ос­нов­них хво­роб ку­ку­руд­зи в гос­по­дар­ст­вах Ук­раїни не над­то відрізняється за об­ла­с­тя­ми, але в розрізі рай­онів варіює в ши­ро­ких ме­жах.

На жаль, світові втра­ти зер­на ку­ку­руд­зи внаслідок шко­до­чин­ної дії фіто­па­то­генів ста­нов­лять у се­ред­нь­о­му 9,4%, в Ук­раїні цей по­каз­ник пе­ре­бу­ває у ме­жах 19–25% і більше. Для за­побіган­ня по­ши­рен­ню хво­роб потрібен ком­плекс­ний підхід і ко­ре­гу­ван­ня за­хис­них за­ходів. Про­ве­ден­ня діаг­но­с­ти­ки та фіто­санітар­но­го моніто­рин­гу па­то­ген­них ор­ганізмів є обов’яз­ко­вою умо­вою вдо­с­ко­на­лен­ня си­с­те­ми за­хи­с­ту рос­лин та ви­мо­гою для ек­с­пор­ту зер­на.

Звернімо ува­гу на те, що ек­с­т­ре­мальні умо­ви на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща спри­чи­ню­ють за­хво­рю­ван­ня рос­лин. За втра­та­ми, що за­вда­ють неінфекційні хво­ро­би ку­ку­рудзі, во­ни не по­сту­па­ють­ся за­раз­ним (вик­ли­ка­ним збуд­ни­ка­ми хво­роб). За дефіци­ту во­ло­ги в ґрунті на ку­ку­рудзі ви­ни­кає розтріску­ван­ня зе­рен — біль ка­чанів. Від су­ховіїв куль­ту­ра не­до­за­пи­люється, пе­ред­час­но вси­хає, ут­во­рю­ють­ся дрібні зер­на або не­ви­пов­нені ка­ча­ни. Че­рез по­су­ш­ли­ву по­го­ду в другій по­ло­вині літа на більшості об­сте­же­них площ відбу­ва­лось за­си­хан­ня ниж­нь­о­го яру­су ли­с­тя у 24–62% рос­лин, а внаслідок не­до­стат­ньої во­ло­гості у поліських об­ла­с­тях спо­с­теріга­ли че­рез­зер­ни­цю ка­чанів. Підви­щені тем­пе­ра­ту­ри у липні — серпні спри­я­ли про­яву білі ка­чанів у Во­линській, Тер­нопільській та інших об­ла­с­тях на 0,1–2%.

За азот­но­го, фо­с­фор­но­го, калійно­го го­ло­ду­ван­ня, не­стачі мікро­е­ле­ментів та не­га­тив­но­го впли­ву по­год­них явищ відбу­ва­ють­ся фізіологічні зміни ку­ку­руд­зи, які спри­я­ють роз­вит­ку інфекційних хво­роб (про­ник­нен­ню па­то­генів у ос­лаб­лені рос­ли­ни).

На по­чат­ку ве­ге­тації ку­ку­руд­за ура­жується пліснявінням і гни­ля­ми, далі мо­жуть про­яви­ти­ся пу­хир­ча­с­та саж­ка та пля­ми­с­тості ли­с­тя, віро­зи. Після ви­ки­дан­ня во­лоті шко­дить ле­тю­ча саж­ка, а у період від фор­му­ван­ня ка­чанів до їхньо­го до­сти­ган­ня мо­жуть роз­ви­ва­тись збуд­ни­ки гриб­них та бак­теріаль­них хво­роб. Се­ред інфекційних хво­роб в усіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи доміну­ють пу­хир­ча­с­та і ле­тю­ча саж­ки.

Пу­хир­ча­с­та саж­ка, або «мек­си­кансь­кий трю­фель»

Пу­хир­ча­с­та саж­ка, або «мек­си­кансь­кий трю­фель», бу­ла ви­яв­ле­на на 18% об­сте­же­них площ, що на 6% мен­ше то­горічних по­каз­ників. Ура­женість рос­лин ста­но­ви­ла 2,7, ка­чанів — 1,5%, що на 1% мен­ше порівня­но з ми­ну­лим ро­ком. Хво­ро­ба найбільшо­го по­ши­рен­ня на­бу­ла в Лісо­сте­пу, де її відміча­ли на 23% об­сте­же­них площ, у Сте­пу — на 13 і на Поліссі — на 9%.

Ура­жен­ня рос­лин у гос­по­дар­ст­вах Лісо­сте­пу в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ло 2,8%, у Сте­пу — 2,7 і на Поліссі — 2,3% та 1,2–3% ка­чанів з пу­хир­ця­ми по­всю­ди. Пу­хир­ча­с­та саж­ка зустріча­ла­ся як у сільсько­го­с­по­дарсь­ких посівах, так і на при­са­диб­них ділянках, де роз­ви­ток її був сильнішим.

Найбільше ура­жен­ня рос­лин — 3,8–6% відміча­ли в Жи­то­мирській, Київській, Ми­ко­лаївській, Чернігівській об­ла­с­тях, а ка­чанів — у Іва­но-Франківській, Хер­сонській, Чернігівській. Осе­ред­ки ура­жен­ня хво­ро­бою — 12% рос­лин і ка­чанів — ви­яв­ле­но у Кіро­во­градській об­ласті та 15% — у Ми­ко­лаївській.

Спри­я­ють ура­жен­ню хво­ро­бою тривалий період з тем­пе­ра­ту­рою повітря від 18 до 25°С, періодичні опа­ди. На­ко­пи­чен­ня інфекційно­го за­па­су збуд­ни­ка хво­ро­би до­стат­ньо для про­яву пу­хир­ча­с­тої саж­ки в 2016 р., яке знач­ною мірою за­ле­жа­ти­ме від гідро­термічних умов, особ­ли­во в най­у­раз­ливіші періоди роз­вит­ку ку­ку­руд­зи: від сходів до ви­со­ти рос­лин 40 см (ак­тив­ний ріст), за два тижні до цвітіння во­ло­тей і до на­стан­ня мо­лоч­ної стиг­лості зернівок.

Для об­ме­жен­ня по­ши­рен­ня хво­ро­би слід уни­ка­ти по­втор­них посівів ку­ку­руд­зи, ви­ро­щу­ва­ти стійкі про­ти саж­ки гібри­ди, про­тру­ю­ва­ти насіння, ство­рю­ва­ти оп­ти­мальні умо­ви для рос­ту і роз­вит­ку куль­ту­ри, до­три­му­ва­тись рег­ла­ментів за­сто­су­ван­ня гербіцидів, за­хи­ща­ти посіви від шведсь­кої му­хи, стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка, ба­вов­ни­ко­вої сов­ки та інших шкідників.

Ле­тю­ча (во­ло­те­ва) саж­ка

Ле­тю­ча (во­ло­те­ва) саж­ка. Збільшен­ня посівних площ ку­ку­руд­зи, не­до­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри та швид­ке на­ро­с­тан­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря в період сівба — схо­ди при­зве­ли до істот­но­го по­ши­рен­ня хво­ро­би. Як­що у 2014 р. ле­тю­чу саж­ку спостерігали в 11 об­ла­с­тях на 6% об­сте­же­них площ, то в 2015 р. — у 16 об­ла­с­тях на 7% посівів, але се­ред­ня ура­женість рос­лин змен­ши­лась від 4 до 1,5%. У Сте­пу і на Поліссі ле­тю­чу саж­ку ви­яв­ля­ли на 1–8%, макс. 29% (Кіро­во­градсь­ка обл.), а у Лісо­сте­пу — на 1–30%, макс. 67% (Пол­тавсь­ка обл.) об­сте­же­них посівів. Найбільшо­го по­ши­рен­ня хво­ро­ба на­бу­ла в Пол­тавській, Сумській, Хмель­ницькій, Чер­каській об­ла­с­тях на 17–67% об­сте­же­них площ за ура­жен­ня 0,9–2% рос­лин. Не ви­яв­ля­ли ле­тю­чої саж­ки в гос­по­дар­ст­вах Вінниць­кої, За­кар­патсь­кої, За­порізької, Ми­ко­лаївської, Рівненсь­кої та Чернігівської об­ла­с­тей. Оп­ти­маль­ни­ми для збуд­ників хво­роб є тем­пе­ра­ту­ри 25…32°С та на­явність крап­лин­ної во­ло­ги.          

У зв’яз­ку з на­ко­пи­чен­ням інфекції ле­тю­чої саж­ки ку­ку­руд­зи та по­ру­шен­ням сівозмін, у 2016 р. мож­ли­ве роз­ши­рен­ня аре­а­лу хво­ро­би і зро­с­тан­ня її шко­до­чин­ності. До­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри, добір стійких гібридів, сівба про­труєним си­с­тем­ни­ми пре­па­ра­та­ми насінням в оп­ти­мальні стро­ки і на за­да­ну гли­би­ну знач­ною мірою змен­шу­ють ри­зик по­ши­рен­ня ле­тю­чої саж­ки.

Саж­кові хво­ро­би роз­ви­ва­ти­муть­ся на фоні не­якісно про­труєно­го насіннєво­го ма­теріалу і за умо­ви близь­ко роз­та­шо­ва­них то­горічних посівів ку­ку­руд­зи, де зберіга­ють­ся інфіко­вані рос­линні решт­ки.

Як ми за­зна­ча­ли, зміни кліма­тич­них умов ра­зом з не­да­ле­ко­гляд­ним гос­по­да­рю­ван­ням (од­нобічним удо­б­рен­ням, мо­но­куль­ту­рою) погіршу­ють фіто­санітар­ний стан аг­ро­це­нозів, зо­к­ре­ма спри­я­ють аг­ре­сив­ності і по­ши­рен­ню пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя, які раніше діаг­но­с­ту­ва­ли рідко.

Гельмінто­с­поріоз ли­с­тя 

Гельмінто­с­поріоз ли­с­тя ви­яв­ля­ли в усіх аг­рокліма­тич­них зо­нах на 2–49%, макс. 93%, об­сте­же­них площ, з се­реднім ура­жен­ням 7,6% рос­лин (у 2014 р. — 11,3%). Помітно­го роз­вит­ку хво­ро­ба на­бу­ла у західних об­ла­с­тях Полісся та Лісо­сте­пу, за на­яв­ності опадів та теп­лої по­го­ди, в кінці ве­ге­тації ку­ку­руд­зи на ли­ст­ках ниж­нь­о­го яру­су, зо­к­ре­ма, на посівах пізніх строків сівби та на пізньо­с­тиг­лих гібри­дах. Найбільшо­го по­ши­рен­ня гельмінто­споріоз на­був у Іва­но-Франківській, Львівській, Пол­тавській, Тер­но­пільській, Хмель­ницькій та Чер­нігівській об­ла­с­тях на 30–50% об­сте­же­них площ, з ура­жен­ням 3–31% рос­лин за слаб­ко­го сту­пе­ня роз­вит­ку.

Гельмінто­с­поріоз та інші пля­ми­с­тості до­б­ре по­чу­ва­ють­ся в на­шо­му аг­ро­це­нозі. Шкідливість — у се­ред­нь­о­му 6–27%, а мак­си­маль­на (за кор­до­ном) — ут­во­рен­ня не­о­зер­не­них ка­чанів че­рез «вси­хан­ня» у во­ло­гу по­го­ду.

Діапа­зон тем­пе­ра­тур повітря — 20…300 С сприяє ут­во­рен­ню спо­ро­но­шен­ня, а за во­ло­гості мен­ше 60% збуд­ник не по­ши­рюється.

У 2016 р. по­ши­рен­ня хво­ро­би слід очіку­ва­ти в західних і північних об­ла­с­тях за во­ло­гої і теп­лої по­го­ди, особ­ли­во у другій по­ло­вині ве­ге­тації ку­ку­руд­зи. Роз­ви­ток хво­ро­би об­ме­жу­ва­ти­ме сівозміна, подрібнен­ня та за­орю­ван­ня по­жнив­них ре­ш­ток на при­лег­лих по­лях, вне­сен­ня до­б­рив згідно із зо­наль­ни­ми ре­ко­мен­даціями.

Іржа ку­ку­руд­зи

Іржу ку­ку­руд­зи ви­яв­ля­ли у Кіро­во­градській, Хер­сонській, Київській і Тер­нопільській об­ла­с­тях. Ура­жен­ня рос­лин ста­но­ви­ло 0,5–5%. Найбільшо­го роз­вит­ку хво­ро­ба до­сяг­ла в Тер­нопільській об­ласті, де відміче­но ура­жен­ня 26,2% рос­лин на 33–44% об­сте­же­них посівів, а в осе­ред­ках до 38% рос­лин. Ви­со­ка во­логість повітря, а та­кож над­лиш­ко­ве азот­не жив­лен­ня спри­я­ють роз­вит­ку хво­ро­би. Хво­ро­ба не­без­печ­на в ши­ро­ко­му діапа­зоні тем­пе­ра­тур повітря: від 4 до 32°С, але оти­маль­ною є 18°С. Пе­ре­но­сить­ся вітром на ве­ликі відстані. Рос­ли­ни лег­ко за­ра­жу­ють­ся спо­ра­ми і нові симп­то­ми з’яв­ля­ють­ся че­рез 5–8 днів після за­ра­жен­ня. Шкідливість іржі ку­ку­руд­зи про­яв­ляється у ви­гляді розтріску­ван­ня, за­вчас­но­го вси­хан­ня листків, внаслідок чо­го ка­ча­ни не­до­роз­ви­нуті, в них ут­во­рюється плю­с­к­ле зер­но. У 2016 р. по­ши­рен­ня сеп­торіозу та іржі мож­ли­ве за во­ло­гої і теп­лої по­го­ди, пе­ре­важ­но у другій по­ло­вині ве­ге­тації ку­ку­руд­зи.

Пліснявіння, гнилі та інші хвороби кукурузи

Менш по­ши­ре­ни­ми, але шкідли­ви­ми є такі хво­ро­би.

Сеп­торіоз на­був по­ши­рен­ня у гос­по­дар­ст­вах Жи­то­мирсь­кої, Київської, Ми­ко­лаївської, Пол­тавсь­кої, Харківської, Хер­сонсь­кої, Чер­кась­кої об­ла­с­тей на 0,2–7% об­сте­же­них площ за ура­жен­ня 0,5–8% рос­лин у Сте­пу. За­га­лом хво­ро­ба роз­ви­ва­лась на се­ред­нь­о­ба­га­торічно­му рівні.

Не­значні про­яви аль­тер­наріозу відміча­ли у Тер­нопільській об­ласті. Він мо­же вик­ли­ка­ти не­кро­зи ли­с­тя і в ро­ки епіфітотій спри­чи­ни­ти втра­ти зер­на від 12 до 32%. У посівах ку­ку­руд­зи у 2015 році про­яву хво­ро­би спри­я­ли підви­ще­на тем­пе­ра­ту­ра повітря та три­валі періоди з силь­ни­ми ро­са­ми. Бу­ло ви­яв­ле­но в се­ред­нь­о­му 5,1–12% ура­же­них рос­лин на 28% площ куль­ту­ри. Оскільки інфекція зберігається як на насінні, так і на рос­лин­них решт­ках і на­весні мо­же роз­не­с­ти­ся вітром, до­щем та ко­ма­ха­ми на мо­лоді рос­ли­ни, то в 2016 р. мож­на пе­ред­ба­чи­ти про­яв, а за підви­ще­них тем­пе­ра­тур повітря та до­стат­ньої кількості во­ло­ги — по­ши­рен­ня аль­тер­наріозу в ос­лаб­ле­них посівах ку­ку­руд­зи.

Шко­до­чин­ним був це­фа­ло­с­по­ріоз, який на ранніх ета­пах ура­жує ос­лаб­лені рос­ли­ни. По­чорніння су­дин­них пучків, або це­фа­ло­с­поріоз, по­ши­ре­ний скрізь, де ви­ро­щу­ють ку­ку­руд­зу мо­но­куль­ту­рою. Про­яв­ляв­ся після цвітіння — під час мо­лоч­ної стиг­лості зер­на на 1–3% рос­лин. Ве­ге­та­тивні ор­га­ни на­бу­ва­ють чер­во­но-пур­пур­но­го за­барв­лен­ня, інко­ли бу­ро­го, рос­ли­ни ча­с­то не фор­му­ють насіння. Че­рез за­ку­по­рю­ван­ня спо­ра­ми гри­ба провідних пучків стеб­ла в розрізі ма­ють тем­не за­барв­лен­ня, обмін ре­чо­вин у рос­лині по­ру­шується.

Пліснявіння про­ро­с­та­ю­чо­го насіння і сходів ма­ло місце по­всю­ди. У всіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи відміча­ли 0,2–2% ура­же­них рос­лин, що ниж­че рівня по­пе­редніх років. У при­ват­но­му сек­торі Харківської об­ласті спо­с­теріга­ли осе­ред­ки з ура­жен­ням до 12% насіння і про­ростків за знач­но­го по­шко­д­жен­ня їх ґрун­то­ви­ми шкідни­ка­ми. Пе­ре­ва­жав фу­заріоз­ний тип пліснявіння.

У 2016 р. хво­ро­ба роз­ви­ва­ти­меть­ся скрізь за умов висіву в не­прогрітий ґрунт, тривалого періоду про­хо­лод­ної по­го­ди після сівби, не­якісної підго­тов­ки ґрун­ту і насіння, ут­во­рен­ня ґрун­то­вої кірки під час про­ро­с­тан­ня. Змен­шу­ва­ти­ме шкідливість пліснявіння інкру­с­тація насіння ба­ко­ви­ми суміша­ми про­труй­ників з біологічно ак­тив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, ви­ро­щу­ван­ня хо­ло­достійких гібридів, сівба в прогрітий до 10…12°С на гли­бині 10 см ґрунт і до­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня посівів.

Ко­ре­неві і стеб­лові гнилі про­яв­ля­лись у період схо­ди — 2–3 па­ри справжніх листків у ви­гляді за­гни­ван­ня ко­ренів про­ростків та ниж­ньої ча­с­ти­ни стеб­ла у фазі по­вної стиг­лості ку­ку­руд­зи. За­вдя­ки теплій во­логій по­годі хво­ро­ба не на­бу­ла знач­но­го по­ши­рен­ня (спо­с­теріга­ли на 0,6% рос­лин). В осе­ред­ках, на ранніх посівах у Кіро­во­градській, Тер­нопільській та Чер­каській об­ла­с­тях ура­жен­ня рос­лин до­ся­га­ло 2,4%. На­ро­с­тан­ня роз­вит­ку ко­ре­не­вих і стеб­ло­вих гни­лей спо­с­теріга­ли у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості ку­ку­руд­зи. Ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри повітря влітку спри­я­ли при­ско­ре­но­му до­сти­ган­ню ку­ку­руд­зи і суттєво змен­ши­ли строк шкідли­вості хво­ро­би. У фазі по­вної стиг­лості кількість ура­же­них рос­лин ста­но­ви­ла 0–7%, що в шість разів мен­ше, ніж торік, а площ, охоп­ле­них хво­ро­бою, — мен­ше в три ра­зи. У До­нецькій, Кіро­во­градській, Лу­ганській, Хер­сонській об­ла­с­тях ура­женість рос­лин бу­ла не­знач­ною — 0,5%, у Лісо­сте­пу — 0–7% (Київська, Тер­нопільська обл.), на Поліссі в За­кар­патській, Во­линській, Іва­но-Франківській і Львівській об­ла­с­тях — 0,7–3%. Мак­си­маль­но — 8–12% ура­же­них рос­лин в осе­ред­ках Кіро­во­градсь­кої і Харківської об­ла­с­тей. По­всю­ди доміну­вав фу­заріоз­ний тип гнилі.

На­разі хво­ро­ба пе­ре­бу­ває в де­пресії, але після «за­тиш­ку» мож­ли­ве по­сту­по­ве зро­с­тан­ня. У 2016 р. ко­ре­неві і стеб­лові гнилі про­яв­ля­ти­муть­ся пе­ре­важ­но у Сте­пу і Лісо­сте­пу, в ок­ре­мих рай­о­нах Полісся, за не­стачі во­ло­ги в період найбільшо­го во­до­спо­жи­ван­ня ку­ку­руд­зи, по­чи­на­ю­чи з фа­зи 7–8 листків і до мо­лоч­ної стиг­лості. Об­ме­жу­ва­ти­муть шко­до­чинність хво­ро­би ви­ро­щу­ван­ня стійких про­ти ко­ре­не­вих і стеб­ло­вих гни­лей гібридів, подрібнен­ня і за­орю­ван­ня по­жнив­них ре­ш­ток, сівба інкру­с­то­ва­ним насінням в оп­ти­мальні стро­ки, в якісно підго­тов­ле­ний і за­прав­ле­ний до­б­ри­ва­ми грунт, руй­ну­ван­ня ґрун­то­вої кірки в до­схо­до­вий період, вчас­не зби­ран­ня вро­жаю.

Вірусні хвороби кукурузи

Віру­сним хво­ро­бам ку­ку­руд­зи приділя­ло­ся не­до­стат­ньо ува­ги че­рез склад­ну діаг­но­с­ти­ку і опо­се­ред­ко­ва­ний кон­троль, але во­ни впев­не­но відвой­о­ву­ють своє «місце під сон­цем». За ре­зуль­та­та­ми ла­бо­ра­тор­но­го аналізу зразків ку­ку­руд­зи вста­нов­ле­но, що у поліських об­ла­с­тях на не­ве­ли­ких пло­щах ви­яв­ле­но вірус сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці. На­уковці по­пе­ре­­джа­ють, що ку­ку­руд­за мо­же ура­жу­ва­ти­ся мо­заїчною хво­ро­бою, штри­ху­ватістю ку­ку­руд­зи, кар­ли­ковістю, крап­частістю та ін. За­хо­ди за­хи­с­ту зво­дять­ся до зни­щен­ня хво­рих рос­лин і бур’янів, особ­ли­во в насіннєвих посівах, ре­гу­ляції ко­мах-пе­ре­нос­ників (по­пе­лиць, ци­ка­док, клопів), до­бо­ру стійких гібридів та сортів.

Хво­ро­би ка­чанів відміча­ли скрізь від фе­но­фа­зи мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості зернівок до збо­ру вро­жаю. Їхня шко­до­чинність ду­же ви­со­ка че­рез погіршен­ня то­вар­ної якості та втра­ти під час зби­ран­ня вро­жаю (руй­ну­ван­ня зернівок).

У період по­вної стиг­лості ку­ку­ру­дзи пе­ре­ва­жа­ла фу­заріоз­на гниль, якою бу­ло ура­же­но 0,7–5% ка­чанів, що на 10% мен­ше то­горічних по­каз­ників. Фу­заріоз ка­чанів на сла­бо ура­же­них зер­нах в су­ху по­го­ду про­яв­ляється як бурі пля­ми, з ледь помітним міцелієм, за зво­ло­жен­ня — він білий, з ро­же­вим відтінком.

Сіра гниль роз­ви­вається у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості за підви­ще­ної тем­пе­ра­ту­ри повітря (30…35°С). Ура­женість ка­чанів сірою гнил­лю і біллю ста­но­ви­ла 0,1–2%, макс. 4%, у Кіро­во­градській об­ласті.

Гельмінто­с­поріоз­ну гниль ви­я­ви­ли у Дніпро­пе­т­ровській, Іва­но-Фран­ківській, Львівській, Харківській об­ла­с­тях на 0,6–7%, макс. 12%, ка­чанів.

Бак­теріоз ка­чанів. За­ра­жен­ня спри­чи­ня­ють кло­пи та ме­ханічне уш­ко­д­жен­ня насіння. Симп­то­ми про­яв­ля­ють­ся на ко­рон­ках зернівок у верхній ча­с­тині ка­ча­на: сірі пля­ми не­пра­виль­ної фор­ми. Погіршується якість і лежкість зер­на, зни­жу­ють­ся кількісні та якісні по­каз­ни­ки вро­жай­ності. Торік  бак­теріозом бу­ло ура­же­но 1–3% ка­чанів, в ос­нов­но­му, в Лісо­сте­пу і на Поліссі.

Хво­ро­би ка­чанів пе­ре­важ­но про­яв­ля­ють­ся на по­шко­д­же­них шкідни­ка­ми рос­ли­нах і мо­жуть про­гре­су­ва­ти під час зберіган­ня зер­на. Зни­щен­ня бур’янів і забезпечен­ня до­стат­ньої ае­рації ґрун­ту змен­шу­ва­ти­ме ступінь роз­вит­ку фу­заріозу, бак­теріозу ка­чанів, інших фіто­па­то­генів.

Ос­новні за­хо­ди за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи від хво­роб

Своєчас­ний і якісний об­робіток ґрун­ту та за­сто­су­ван­ня си­с­те­ми удо­б­рен­ня відповідно до зо­наль­них ре­ко­мен­дацій і ре­зуль­татів аг­рохімічно­го аналізу грун­ту. Висіван­ня рай­о­но­ва­них гібридів зни­щу­ва­ти­ме зи­му­ю­чий за­пас плісня­ви, ко­ре­не­вих і стеб­ло­вих гни­лей, саж­ко­вих хво­роб. Висів насіння після на­стан­ня стійкої се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 12°С на гли­бині 10 см. Кот­ку­ван­ня посівів в умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня ґрун­ту. Про­ведення сівби у стислі стро­ки стійки­ми до хво­роб і стре­со­вих умов гібри­да­ми чи сор­та­ми, що є еко­номічно вигідним та поліпшує еко­логічні умо­ви аг­ро­це­но­зу.

Обов’яз­ко­вий за­хист насіння в період про­ро­с­тан­ня від ком­плек­су хво­роб грун­тується на про­тру­ю­ванні його од­ним із доз­во­ле­них «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів…» пре­па­ратів. Од­но­час­но з про­труй­ни­ка­ми за­сто­со­ву­ють мікро­е­ле­мен­ти (солі цин­ку, мар­ган­цю, 0,5–0,6 кг/т), ре­гу­ля­то­ри рос­ту Емістим С, 15–20 мл/т, Зе­а­с­ти­мулін, 15 мл/т. До­три­ман­ня тех­но­логії за­сто­су­ван­ня гербіцидів та своєчас­ний за­хист від шкідників ку­ку­руд­зи спри­я­ти­ме то­ле­рант­ності куль­ту­ри. За ран­нь­о­го про­яву симп­томів гельмінто­с­поріозу, іржі та за спри­ят­ли­вих по­год­них умов, особ­ли­во в період ви­ки­дан­ня во­лоті, про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів од­ним із фунгіцидів: Аба­кус, мк.е.; Акан­то плюс 28, КС; Амістар Ек­с­т­ра 280 SC, КС; Ко­ро­нет 300 SC, КС; Ре­тен­го, КЕ, з до­три­ман­ням рег­ла­ментів за­сто­су­ван­ня. 

К. Банніко­ва, канд. с.-г. на­ук,  го­лов. спеціаліст відділу про­гно­зу­ван­ня, фіто­санітар­ної діаг­но­с­ти­ки рос­лин, М. Яв­до­щен­ко, канд. с.-г. на­ук,  ст. на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії за­хи­с­ту рос­лин,  ДУ ІСГСЗ НА­АН

Інформація для цитування
Хво­ро­би ку­ку­руд­зи 2015 ро­ку, та про­гноз їхньо­го по­ши­рен­ня у 2016-му / К. Банніко­ва, М. Яв­до­щен­ко // Спецвипуск ж. Пропозиція. Кукурудза: від насіння до прибутку / — 2016. — С. 35-38