Спецможливості
Агрохімія

Хвороби кукурудзи і заходи боротьби з ними

07.03.2017
10948
Хвороби кукурудзи і заходи боротьби з ними фото, ілюстрація

За ва­ло­вим збо­ром і вро­жайністю куль­ту­ра посідає пер­ше місце у світі, а в струк­турі посівних площ Ук­раїни на її ча­ст­ку при­па­дає 25%, в ок­ре­мих гос­по­дар­ст­вах — по­над 45% посівів. Во­на пер­спек­тив­на як си­ро­ви­на для ви­роб­ництва біое­та­но­лу та біога­зу, і, за про­гно­за­ми, до 2020 р. 15% її зер­на пе­ре­роб­ля­ти­меть­ся на біопа­ли­во (за­раз — до10%).

 

 

Дип­лодіоз і кла­до­с­поріоз кукурузи

Дип­лодіоз і кла­до­с­поріоз останніми роками в ек­с­перт­них партіях не ви­яв­ля­ли, але не­без­пе­ка їхньо­го по­ши­рен­ня існує. Кла­до­с­поріоз сіро-олив­ко­вий, або тем­не пліснявіння, вик­ли­ка­ють гри­би-напівпа­ра­зи­ти, за симп­то­ма­ми схо­жий на аль­тер­наріоз. Па­то­ген за­се­ляє пе­ре­важ­но трав­мо­ва­не, з мікротріщи­на­ми зер­но. Хво­ро­ба ду­же шкідли­ва: ура­жені схо­ди ги­нуть, посіви зріджу­ють­ся. Кла­до­с­поріоз у період дозріван­ня про­яв­ляється у ви­гляді чор­но­го на­льо­ту на зерні. За­се­лен­ня кла­до­с­поріозом відбу­вається за ви­со­кої во­ло­гості й тем­пе­ра­ту­ри по­над 12°С. По­ши­рюється опа­да­ми, вітром і до­щем, від хво­ро­го насіння до здо­ро­во­го. Гриб мо­же роз­ви­ва­тись у зер­но­с­хо­ви­щах за по­ру­шен­ня умов зберіган­ня зер­на.

Дип­лодіоз ку­ку­руд­зи — гриб­на хво­ро­ба, по­ши­рен­ня якої мо­же відбу­ва­ти­ся з насінням. У про­мис­ло­вих посівах її не діаг­но­с­ту­ва­ли. На про­ро­ст­ках куль­ту­ри ура­жен­ня про­яв­ляється у ви­гляді стеб­ло­вої гнилі, що при­зво­дить до їхньої ча­ст­ко­вої за­ги­белі (ли­ша­ють­ся тільки провідні пуч­ки), спри­чи­нює руй­ну­ван­ня ка­чанів, зли­пан­ня листків рос­лин. Хво­ро­ба вик­ли­кає зни­жен­ня схо­жості на 5–40%, є серй­оз­ним па­то­ге­ном ку­ку­руд­зи уп­ро­довж ве­ге­тації.

Хо­ча се­редній роз­ви­ток ос­нов­них хво­роб ку­ку­руд­зи в гос­по­дар­ст­вах Ук­раїни не над­то відрізняється за об­ла­с­тя­ми, але в розрізі рай­онів варіює в ши­ро­ких ме­жах.

На жаль, світові втра­ти зер­на ку­ку­руд­зи внаслідок шко­до­чин­ної дії фіто­па­то­генів ста­нов­лять у се­ред­нь­о­му 9,4%, в Ук­раїні цей по­каз­ник пе­ре­бу­ває у ме­жах 19–25% і більше. Для за­побіган­ня по­ши­рен­ню хво­роб потрібен ком­плекс­ний підхід і ко­ре­гу­ван­ня за­хис­них за­ходів. Про­ве­ден­ня діаг­но­с­ти­ки та фіто­санітар­но­го моніто­рин­гу па­то­ген­них ор­ганізмів є обов’яз­ко­вою умо­вою вдо­с­ко­на­лен­ня си­с­те­ми за­хи­с­ту рос­лин та ви­мо­гою для ек­с­пор­ту зер­на.

Звернімо ува­гу на те, що ек­с­т­ре­мальні умо­ви на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща спри­чи­ню­ють за­хво­рю­ван­ня рос­лин. За втра­та­ми, що за­вда­ють неінфекційні хво­ро­би ку­ку­рудзі, во­ни не по­сту­па­ють­ся за­раз­ним (вик­ли­ка­ним збуд­ни­ка­ми хво­роб). За дефіци­ту во­ло­ги в ґрунті на ку­ку­рудзі ви­ни­кає розтріску­ван­ня зе­рен — біль ка­чанів. Від су­ховіїв куль­ту­ра не­до­за­пи­люється, пе­ред­час­но вси­хає, ут­во­рю­ють­ся дрібні зер­на або не­ви­пов­нені ка­ча­ни. Че­рез по­су­ш­ли­ву по­го­ду в другій по­ло­вині літа на більшості об­сте­же­них площ відбу­ва­лось за­си­хан­ня ниж­нь­о­го яру­су ли­с­тя у 24–62% рос­лин, а внаслідок не­до­стат­ньої во­ло­гості у поліських об­ла­с­тях спо­с­теріга­ли че­рез­зер­ни­цю ка­чанів. Підви­щені тем­пе­ра­ту­ри у липні — серпні спри­я­ли про­яву білі ка­чанів у Во­линській, Тер­нопільській та інших об­ла­с­тях на 0,1–2%.

За азот­но­го, фо­с­фор­но­го, калійно­го го­ло­ду­ван­ня, не­стачі мікро­е­ле­ментів та не­га­тив­но­го впли­ву по­год­них явищ відбу­ва­ють­ся фізіологічні зміни ку­ку­руд­зи, які спри­я­ють роз­вит­ку інфекційних хво­роб (про­ник­нен­ню па­то­генів у ос­лаб­лені рос­ли­ни).

На по­чат­ку ве­ге­тації ку­ку­руд­за ура­жується пліснявінням і гни­ля­ми, далі мо­жуть про­яви­ти­ся пу­хир­ча­с­та саж­ка та пля­ми­с­тості ли­с­тя, віро­зи. Після ви­ки­дан­ня во­лоті шко­дить ле­тю­ча саж­ка, а у період від фор­му­ван­ня ка­чанів до їхньо­го до­сти­ган­ня мо­жуть роз­ви­ва­тись збуд­ни­ки гриб­них та бак­теріаль­них хво­роб. Се­ред інфекційних хво­роб в усіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи доміну­ють пу­хир­ча­с­та і ле­тю­ча саж­ки.

Пу­хир­ча­с­та саж­ка, або «мек­си­кансь­кий трю­фель»

Пу­хир­ча­с­та саж­ка, або «мек­си­кансь­кий трю­фель», бу­ла ви­яв­ле­на на 18% об­сте­же­них площ, що на 6% мен­ше то­горічних по­каз­ників. Ура­женість рос­лин ста­но­ви­ла 2,7, ка­чанів — 1,5%, що на 1% мен­ше порівня­но з ми­ну­лим ро­ком. Хво­ро­ба найбільшо­го по­ши­рен­ня на­бу­ла в Лісо­сте­пу, де її відміча­ли на 23% об­сте­же­них площ, у Сте­пу — на 13 і на Поліссі — на 9%.

Ура­жен­ня рос­лин у гос­по­дар­ст­вах Лісо­сте­пу в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ло 2,8%, у Сте­пу — 2,7 і на Поліссі — 2,3% та 1,2–3% ка­чанів з пу­хир­ця­ми по­всю­ди. Пу­хир­ча­с­та саж­ка зустріча­ла­ся як у сільсько­го­с­по­дарсь­ких посівах, так і на при­са­диб­них ділянках, де роз­ви­ток її був сильнішим.

Найбільше ура­жен­ня рос­лин — 3,8–6% відміча­ли в Жи­то­мирській, Київській, Ми­ко­лаївській, Чернігівській об­ла­с­тях, а ка­чанів — у Іва­но-Франківській, Хер­сонській, Чернігівській. Осе­ред­ки ура­жен­ня хво­ро­бою — 12% рос­лин і ка­чанів — ви­яв­ле­но у Кіро­во­градській об­ласті та 15% — у Ми­ко­лаївській.

Спри­я­ють ура­жен­ню хво­ро­бою тривалий період з тем­пе­ра­ту­рою повітря від 18 до 25°С, періодичні опа­ди. На­ко­пи­чен­ня інфекційно­го за­па­су збуд­ни­ка хво­ро­би до­стат­ньо для про­яву пу­хир­ча­с­тої саж­ки в 2016 р., яке знач­ною мірою за­ле­жа­ти­ме від гідро­термічних умов, особ­ли­во в най­у­раз­ливіші періоди роз­вит­ку ку­ку­руд­зи: від сходів до ви­со­ти рос­лин 40 см (ак­тив­ний ріст), за два тижні до цвітіння во­ло­тей і до на­стан­ня мо­лоч­ної стиг­лості зернівок.

Для об­ме­жен­ня по­ши­рен­ня хво­ро­би слід уни­ка­ти по­втор­них посівів ку­ку­руд­зи, ви­ро­щу­ва­ти стійкі про­ти саж­ки гібри­ди, про­тру­ю­ва­ти насіння, ство­рю­ва­ти оп­ти­мальні умо­ви для рос­ту і роз­вит­ку куль­ту­ри, до­три­му­ва­тись рег­ла­ментів за­сто­су­ван­ня гербіцидів, за­хи­ща­ти посіви від шведсь­кої му­хи, стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка, ба­вов­ни­ко­вої сов­ки та інших шкідників.

Ле­тю­ча (во­ло­те­ва) саж­ка

Ле­тю­ча (во­ло­те­ва) саж­ка. Збільшен­ня посівних площ ку­ку­руд­зи, не­до­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри та швид­ке на­ро­с­тан­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря в період сівба — схо­ди при­зве­ли до істот­но­го по­ши­рен­ня хво­ро­би. Як­що у 2014 р. ле­тю­чу саж­ку спостерігали в 11 об­ла­с­тях на 6% об­сте­же­них площ, то в 2015 р. — у 16 об­ла­с­тях на 7% посівів, але се­ред­ня ура­женість рос­лин змен­ши­лась від 4 до 1,5%. У Сте­пу і на Поліссі ле­тю­чу саж­ку ви­яв­ля­ли на 1–8%, макс. 29% (Кіро­во­градсь­ка обл.), а у Лісо­сте­пу — на 1–30%, макс. 67% (Пол­тавсь­ка обл.) об­сте­же­них посівів. Найбільшо­го по­ши­рен­ня хво­ро­ба на­бу­ла в Пол­тавській, Сумській, Хмель­ницькій, Чер­каській об­ла­с­тях на 17–67% об­сте­же­них площ за ура­жен­ня 0,9–2% рос­лин. Не ви­яв­ля­ли ле­тю­чої саж­ки в гос­по­дар­ст­вах Вінниць­кої, За­кар­патсь­кої, За­порізької, Ми­ко­лаївської, Рівненсь­кої та Чернігівської об­ла­с­тей. Оп­ти­маль­ни­ми для збуд­ників хво­роб є тем­пе­ра­ту­ри 25…32°С та на­явність крап­лин­ної во­ло­ги.          

У зв’яз­ку з на­ко­пи­чен­ням інфекції ле­тю­чої саж­ки ку­ку­руд­зи та по­ру­шен­ням сівозмін, у 2016 р. мож­ли­ве роз­ши­рен­ня аре­а­лу хво­ро­би і зро­с­тан­ня її шко­до­чин­ності. До­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри, добір стійких гібридів, сівба про­труєним си­с­тем­ни­ми пре­па­ра­та­ми насінням в оп­ти­мальні стро­ки і на за­да­ну гли­би­ну знач­ною мірою змен­шу­ють ри­зик по­ши­рен­ня ле­тю­чої саж­ки.

Саж­кові хво­ро­би роз­ви­ва­ти­муть­ся на фоні не­якісно про­труєно­го насіннєво­го ма­теріалу і за умо­ви близь­ко роз­та­шо­ва­них то­горічних посівів ку­ку­руд­зи, де зберіга­ють­ся інфіко­вані рос­линні решт­ки.

Як ми за­зна­ча­ли, зміни кліма­тич­них умов ра­зом з не­да­ле­ко­гляд­ним гос­по­да­рю­ван­ням (од­нобічним удо­б­рен­ням, мо­но­куль­ту­рою) погіршу­ють фіто­санітар­ний стан аг­ро­це­нозів, зо­к­ре­ма спри­я­ють аг­ре­сив­ності і по­ши­рен­ню пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя, які раніше діаг­но­с­ту­ва­ли рідко.

Гельмінто­с­поріоз ли­с­тя 

Гельмінто­с­поріоз ли­с­тя ви­яв­ля­ли в усіх аг­рокліма­тич­них зо­нах на 2–49%, макс. 93%, об­сте­же­них площ, з се­реднім ура­жен­ням 7,6% рос­лин (у 2014 р. — 11,3%). Помітно­го роз­вит­ку хво­ро­ба на­бу­ла у західних об­ла­с­тях Полісся та Лісо­сте­пу, за на­яв­ності опадів та теп­лої по­го­ди, в кінці ве­ге­тації ку­ку­руд­зи на ли­ст­ках ниж­нь­о­го яру­су, зо­к­ре­ма, на посівах пізніх строків сівби та на пізньо­с­тиг­лих гібри­дах. Найбільшо­го по­ши­рен­ня гельмінто­споріоз на­був у Іва­но-Франківській, Львівській, Пол­тавській, Тер­но­пільській, Хмель­ницькій та Чер­нігівській об­ла­с­тях на 30–50% об­сте­же­них площ, з ура­жен­ням 3–31% рос­лин за слаб­ко­го сту­пе­ня роз­вит­ку.

Гельмінто­с­поріоз та інші пля­ми­с­тості до­б­ре по­чу­ва­ють­ся в на­шо­му аг­ро­це­нозі. Шкідливість — у се­ред­нь­о­му 6–27%, а мак­си­маль­на (за кор­до­ном) — ут­во­рен­ня не­о­зер­не­них ка­чанів че­рез «вси­хан­ня» у во­ло­гу по­го­ду.

Діапа­зон тем­пе­ра­тур повітря — 20…300 С сприяє ут­во­рен­ню спо­ро­но­шен­ня, а за во­ло­гості мен­ше 60% збуд­ник не по­ши­рюється.

У 2016 р. по­ши­рен­ня хво­ро­би слід очіку­ва­ти в західних і північних об­ла­с­тях за во­ло­гої і теп­лої по­го­ди, особ­ли­во у другій по­ло­вині ве­ге­тації ку­ку­руд­зи. Роз­ви­ток хво­ро­би об­ме­жу­ва­ти­ме сівозміна, подрібнен­ня та за­орю­ван­ня по­жнив­них ре­ш­ток на при­лег­лих по­лях, вне­сен­ня до­б­рив згідно із зо­наль­ни­ми ре­ко­мен­даціями.

Іржа ку­ку­руд­зи

Іржу ку­ку­руд­зи ви­яв­ля­ли у Кіро­во­градській, Хер­сонській, Київській і Тер­нопільській об­ла­с­тях. Ура­жен­ня рос­лин ста­но­ви­ло 0,5–5%. Найбільшо­го роз­вит­ку хво­ро­ба до­сяг­ла в Тер­нопільській об­ласті, де відміче­но ура­жен­ня 26,2% рос­лин на 33–44% об­сте­же­них посівів, а в осе­ред­ках до 38% рос­лин. Ви­со­ка во­логість повітря, а та­кож над­лиш­ко­ве азот­не жив­лен­ня спри­я­ють роз­вит­ку хво­ро­би. Хво­ро­ба не­без­печ­на в ши­ро­ко­му діапа­зоні тем­пе­ра­тур повітря: від 4 до 32°С, але оти­маль­ною є 18°С. Пе­ре­но­сить­ся вітром на ве­ликі відстані. Рос­ли­ни лег­ко за­ра­жу­ють­ся спо­ра­ми і нові симп­то­ми з’яв­ля­ють­ся че­рез 5–8 днів після за­ра­жен­ня. Шкідливість іржі ку­ку­руд­зи про­яв­ляється у ви­гляді розтріску­ван­ня, за­вчас­но­го вси­хан­ня листків, внаслідок чо­го ка­ча­ни не­до­роз­ви­нуті, в них ут­во­рюється плю­с­к­ле зер­но. У 2016 р. по­ши­рен­ня сеп­торіозу та іржі мож­ли­ве за во­ло­гої і теп­лої по­го­ди, пе­ре­важ­но у другій по­ло­вині ве­ге­тації ку­ку­руд­зи.

Пліснявіння, гнилі та інші хвороби кукурузи

Менш по­ши­ре­ни­ми, але шкідли­ви­ми є такі хво­ро­би.

Сеп­торіоз на­був по­ши­рен­ня у гос­по­дар­ст­вах Жи­то­мирсь­кої, Київської, Ми­ко­лаївської, Пол­тавсь­кої, Харківської, Хер­сонсь­кої, Чер­кась­кої об­ла­с­тей на 0,2–7% об­сте­же­них площ за ура­жен­ня 0,5–8% рос­лин у Сте­пу. За­га­лом хво­ро­ба роз­ви­ва­лась на се­ред­нь­о­ба­га­торічно­му рівні.

Не­значні про­яви аль­тер­наріозу відміча­ли у Тер­нопільській об­ласті. Він мо­же вик­ли­ка­ти не­кро­зи ли­с­тя і в ро­ки епіфітотій спри­чи­ни­ти втра­ти зер­на від 12 до 32%. У посівах ку­ку­руд­зи у 2015 році про­яву хво­ро­би спри­я­ли підви­ще­на тем­пе­ра­ту­ра повітря та три­валі періоди з силь­ни­ми ро­са­ми. Бу­ло ви­яв­ле­но в се­ред­нь­о­му 5,1–12% ура­же­них рос­лин на 28% площ куль­ту­ри. Оскільки інфекція зберігається як на насінні, так і на рос­лин­них решт­ках і на­весні мо­же роз­не­с­ти­ся вітром, до­щем та ко­ма­ха­ми на мо­лоді рос­ли­ни, то в 2016 р. мож­на пе­ред­ба­чи­ти про­яв, а за підви­ще­них тем­пе­ра­тур повітря та до­стат­ньої кількості во­ло­ги — по­ши­рен­ня аль­тер­наріозу в ос­лаб­ле­них посівах ку­ку­руд­зи.

Шко­до­чин­ним був це­фа­ло­с­по­ріоз, який на ранніх ета­пах ура­жує ос­лаб­лені рос­ли­ни. По­чорніння су­дин­них пучків, або це­фа­ло­с­поріоз, по­ши­ре­ний скрізь, де ви­ро­щу­ють ку­ку­руд­зу мо­но­куль­ту­рою. Про­яв­ляв­ся після цвітіння — під час мо­лоч­ної стиг­лості зер­на на 1–3% рос­лин. Ве­ге­та­тивні ор­га­ни на­бу­ва­ють чер­во­но-пур­пур­но­го за­барв­лен­ня, інко­ли бу­ро­го, рос­ли­ни ча­с­то не фор­му­ють насіння. Че­рез за­ку­по­рю­ван­ня спо­ра­ми гри­ба провідних пучків стеб­ла в розрізі ма­ють тем­не за­барв­лен­ня, обмін ре­чо­вин у рос­лині по­ру­шується.

Пліснявіння про­ро­с­та­ю­чо­го насіння і сходів ма­ло місце по­всю­ди. У всіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи відміча­ли 0,2–2% ура­же­них рос­лин, що ниж­че рівня по­пе­редніх років. У при­ват­но­му сек­торі Харківської об­ласті спо­с­теріга­ли осе­ред­ки з ура­жен­ням до 12% насіння і про­ростків за знач­но­го по­шко­д­жен­ня їх ґрун­то­ви­ми шкідни­ка­ми. Пе­ре­ва­жав фу­заріоз­ний тип пліснявіння.

У 2016 р. хво­ро­ба роз­ви­ва­ти­меть­ся скрізь за умов висіву в не­прогрітий ґрунт, тривалого періоду про­хо­лод­ної по­го­ди після сівби, не­якісної підго­тов­ки ґрун­ту і насіння, ут­во­рен­ня ґрун­то­вої кірки під час про­ро­с­тан­ня. Змен­шу­ва­ти­ме шкідливість пліснявіння інкру­с­тація насіння ба­ко­ви­ми суміша­ми про­труй­ників з біологічно ак­тив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, ви­ро­щу­ван­ня хо­ло­достійких гібридів, сівба в прогрітий до 10…12°С на гли­бині 10 см ґрунт і до­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня посівів.

Ко­ре­неві і стеб­лові гнилі про­яв­ля­лись у період схо­ди — 2–3 па­ри справжніх листків у ви­гляді за­гни­ван­ня ко­ренів про­ростків та ниж­ньої ча­с­ти­ни стеб­ла у фазі по­вної стиг­лості ку­ку­руд­зи. За­вдя­ки теплій во­логій по­годі хво­ро­ба не на­бу­ла знач­но­го по­ши­рен­ня (спо­с­теріга­ли на 0,6% рос­лин). В осе­ред­ках, на ранніх посівах у Кіро­во­градській, Тер­нопільській та Чер­каській об­ла­с­тях ура­жен­ня рос­лин до­ся­га­ло 2,4%. На­ро­с­тан­ня роз­вит­ку ко­ре­не­вих і стеб­ло­вих гни­лей спо­с­теріга­ли у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості ку­ку­руд­зи. Ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри повітря влітку спри­я­ли при­ско­ре­но­му до­сти­ган­ню ку­ку­руд­зи і суттєво змен­ши­ли строк шкідли­вості хво­ро­би. У фазі по­вної стиг­лості кількість ура­же­них рос­лин ста­но­ви­ла 0–7%, що в шість разів мен­ше, ніж торік, а площ, охоп­ле­них хво­ро­бою, — мен­ше в три ра­зи. У До­нецькій, Кіро­во­градській, Лу­ганській, Хер­сонській об­ла­с­тях ура­женість рос­лин бу­ла не­знач­ною — 0,5%, у Лісо­сте­пу — 0–7% (Київська, Тер­нопільська обл.), на Поліссі в За­кар­патській, Во­линській, Іва­но-Франківській і Львівській об­ла­с­тях — 0,7–3%. Мак­си­маль­но — 8–12% ура­же­них рос­лин в осе­ред­ках Кіро­во­градсь­кої і Харківської об­ла­с­тей. По­всю­ди доміну­вав фу­заріоз­ний тип гнилі.

На­разі хво­ро­ба пе­ре­бу­ває в де­пресії, але після «за­тиш­ку» мож­ли­ве по­сту­по­ве зро­с­тан­ня. У 2016 р. ко­ре­неві і стеб­лові гнилі про­яв­ля­ти­муть­ся пе­ре­важ­но у Сте­пу і Лісо­сте­пу, в ок­ре­мих рай­о­нах Полісся, за не­стачі во­ло­ги в період найбільшо­го во­до­спо­жи­ван­ня ку­ку­руд­зи, по­чи­на­ю­чи з фа­зи 7–8 листків і до мо­лоч­ної стиг­лості. Об­ме­жу­ва­ти­муть шко­до­чинність хво­ро­би ви­ро­щу­ван­ня стійких про­ти ко­ре­не­вих і стеб­ло­вих гни­лей гібридів, подрібнен­ня і за­орю­ван­ня по­жнив­них ре­ш­ток, сівба інкру­с­то­ва­ним насінням в оп­ти­мальні стро­ки, в якісно підго­тов­ле­ний і за­прав­ле­ний до­б­ри­ва­ми грунт, руй­ну­ван­ня ґрун­то­вої кірки в до­схо­до­вий період, вчас­не зби­ран­ня вро­жаю.

Вірусні хвороби кукурузи

Віру­сним хво­ро­бам ку­ку­руд­зи приділя­ло­ся не­до­стат­ньо ува­ги че­рез склад­ну діаг­но­с­ти­ку і опо­се­ред­ко­ва­ний кон­троль, але во­ни впев­не­но відвой­о­ву­ють своє «місце під сон­цем». За ре­зуль­та­та­ми ла­бо­ра­тор­но­го аналізу зразків ку­ку­руд­зи вста­нов­ле­но, що у поліських об­ла­с­тях на не­ве­ли­ких пло­щах ви­яв­ле­но вірус сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці. На­уковці по­пе­ре­­джа­ють, що ку­ку­руд­за мо­же ура­жу­ва­ти­ся мо­заїчною хво­ро­бою, штри­ху­ватістю ку­ку­руд­зи, кар­ли­ковістю, крап­частістю та ін. За­хо­ди за­хи­с­ту зво­дять­ся до зни­щен­ня хво­рих рос­лин і бур’янів, особ­ли­во в насіннєвих посівах, ре­гу­ляції ко­мах-пе­ре­нос­ників (по­пе­лиць, ци­ка­док, клопів), до­бо­ру стійких гібридів та сортів.

Хво­ро­би ка­чанів відміча­ли скрізь від фе­но­фа­зи мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості зернівок до збо­ру вро­жаю. Їхня шко­до­чинність ду­же ви­со­ка че­рез погіршен­ня то­вар­ної якості та втра­ти під час зби­ран­ня вро­жаю (руй­ну­ван­ня зернівок).

У період по­вної стиг­лості ку­ку­ру­дзи пе­ре­ва­жа­ла фу­заріоз­на гниль, якою бу­ло ура­же­но 0,7–5% ка­чанів, що на 10% мен­ше то­горічних по­каз­ників. Фу­заріоз ка­чанів на сла­бо ура­же­них зер­нах в су­ху по­го­ду про­яв­ляється як бурі пля­ми, з ледь помітним міцелієм, за зво­ло­жен­ня — він білий, з ро­же­вим відтінком.

Сіра гниль роз­ви­вається у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості за підви­ще­ної тем­пе­ра­ту­ри повітря (30…35°С). Ура­женість ка­чанів сірою гнил­лю і біллю ста­но­ви­ла 0,1–2%, макс. 4%, у Кіро­во­градській об­ласті.

Гельмінто­с­поріоз­ну гниль ви­я­ви­ли у Дніпро­пе­т­ровській, Іва­но-Фран­ківській, Львівській, Харківській об­ла­с­тях на 0,6–7%, макс. 12%, ка­чанів.

Бак­теріоз ка­чанів. За­ра­жен­ня спри­чи­ня­ють кло­пи та ме­ханічне уш­ко­д­жен­ня насіння. Симп­то­ми про­яв­ля­ють­ся на ко­рон­ках зернівок у верхній ча­с­тині ка­ча­на: сірі пля­ми не­пра­виль­ної фор­ми. Погіршується якість і лежкість зер­на, зни­жу­ють­ся кількісні та якісні по­каз­ни­ки вро­жай­ності. Торік  бак­теріозом бу­ло ура­же­но 1–3% ка­чанів, в ос­нов­но­му, в Лісо­сте­пу і на Поліссі.

Хво­ро­би ка­чанів пе­ре­важ­но про­яв­ля­ють­ся на по­шко­д­же­них шкідни­ка­ми рос­ли­нах і мо­жуть про­гре­су­ва­ти під час зберіган­ня зер­на. Зни­щен­ня бур’янів і забезпечен­ня до­стат­ньої ае­рації ґрун­ту змен­шу­ва­ти­ме ступінь роз­вит­ку фу­заріозу, бак­теріозу ка­чанів, інших фіто­па­то­генів.

Ос­новні за­хо­ди за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи від хво­роб

Своєчас­ний і якісний об­робіток ґрун­ту та за­сто­су­ван­ня си­с­те­ми удо­б­рен­ня відповідно до зо­наль­них ре­ко­мен­дацій і ре­зуль­татів аг­рохімічно­го аналізу грун­ту. Висіван­ня рай­о­но­ва­них гібридів зни­щу­ва­ти­ме зи­му­ю­чий за­пас плісня­ви, ко­ре­не­вих і стеб­ло­вих гни­лей, саж­ко­вих хво­роб. Висів насіння після на­стан­ня стійкої се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 12°С на гли­бині 10 см. Кот­ку­ван­ня посівів в умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня ґрун­ту. Про­ведення сівби у стислі стро­ки стійки­ми до хво­роб і стре­со­вих умов гібри­да­ми чи сор­та­ми, що є еко­номічно вигідним та поліпшує еко­логічні умо­ви аг­ро­це­но­зу.

Обов’яз­ко­вий за­хист насіння в період про­ро­с­тан­ня від ком­плек­су хво­роб грун­тується на про­тру­ю­ванні його од­ним із доз­во­ле­них «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів…» пре­па­ратів. Од­но­час­но з про­труй­ни­ка­ми за­сто­со­ву­ють мікро­е­ле­мен­ти (солі цин­ку, мар­ган­цю, 0,5–0,6 кг/т), ре­гу­ля­то­ри рос­ту Емістим С, 15–20 мл/т, Зе­а­с­ти­мулін, 15 мл/т. До­три­ман­ня тех­но­логії за­сто­су­ван­ня гербіцидів та своєчас­ний за­хист від шкідників ку­ку­руд­зи спри­я­ти­ме то­ле­рант­ності куль­ту­ри. За ран­нь­о­го про­яву симп­томів гельмінто­с­поріозу, іржі та за спри­ят­ли­вих по­год­них умов, особ­ли­во в період ви­ки­дан­ня во­лоті, про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів од­ним із фунгіцидів: Аба­кус, мк.е.; Акан­то плюс 28, КС; Амістар Ек­с­т­ра 280 SC, КС; Ко­ро­нет 300 SC, КС; Ре­тен­го, КЕ, з до­три­ман­ням рег­ла­ментів за­сто­су­ван­ня. 

 

К. Банніко­ва, канд. с.-г. на­ук,  го­лов. спеціаліст відділу про­гно­зу­ван­ня, фіто­санітар­ної діаг­но­с­ти­ки рос­лин, М. Яв­до­щен­ко, канд. с.-г. на­ук,  ст. на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії за­хи­с­ту рос­лин,  ДУ ІСГСЗ НА­АН

 

Інформація для цитування
Хво­ро­би ку­ку­руд­зи 2015 ро­ку, та про­гноз їхньо­го по­ши­рен­ня у 2016-му / К. Банніко­ва, М. Яв­до­щен­ко
 // Спецвипуск ж. Пропозиція. Кукурудза: від насіння до прибутку / — 2016. — С. 35-38

 

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0