Укр
Технології
Високопродуктивні сорти сорго
01.03.2017
13532
За різними даними, рід сорго Sorghum Moench. об’єднує велику кількість одно- і багаторічних видів. Із культурних видів на території України поширені такі ботанічні таксони: багаторічне (Sorghum almum Parodi.), віникове (Sorghum technicum Roshev), звичайне (двокольорове) (Sorghum bicolor L.), цукрове (Sorghum saccharatum (L.) Pers), суданське (Sorghum sudanense (Piper.) Stapt), сорго-суданковий гібрид (S. vulgare Pers. sudanense (Piper.) Stapt) (трав’янисте).
За напрямом використання рослин роду Сорго розрізняють такі чотири групи сорго: зернове, цукрове, віникове, трав’янисте (суданська трава). Їх вирощують для задоволення кормових, технічних та продовольчих потреб.
Сорго звичайне (двокольорове) Sorghum bicolor (L.) Moеnch. є важливою сільськогосподарською культурою, яка посідає третє місце у світі після пшениці та рису. У країнах Африки, Індії, Східної Азії це основна хлібна культура.
Сорго є перспективною культурою для України. Силосне сорго здатне задовольняти потреби тваринництва у високоякісному силосі та зеленій масі. Зернове сорго є відмінною альтернативою ячменю, кукурудзі, соняшнику в умовах посушливого клімату Півдня й Сходу України та здатне забезпечувати стійкі високі врожаї.
Зерно сорго має високу рентабельність виробництва. За дотримання рекомендованих технологій вирощування та проведення агротехнічних заходів його урожайність становить від 4 т/га і вище. Відтак, враховуючи стабільний попит на цю культуру у світі та в Україні, економічні результати її вирощування в перспективі не будуть нижчими за показники попередніх років.
В Україні сорго вирощують здебільшого у степовій зоні. Основні площі посіву розміщені в посушливих областях: Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській та ін.
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі — Реєстр), за період із 1995 по 2015 рік внесено всього 35 сортів сорго звичайного (двокольорового), з них п’ять сортів — вітчизняної селекції (14%) та 30 сортів — іноземної (86%).
Зокрема, за 1995–2000 рр. внесено лише один сорт, 2001–2005 рр. — п’ять, 2006–2010 рр. — 15, 2011–2014 — 12 сортів, у т. ч. у 2014 р. — п’ять сортів (рис. 1).
Найбільшу кількість сортів сорго звичайного (двокольорового) внесено до Реєстру за період 2006–2010 рр. — 15 сортів, а за роками реєстрації:
у 2011 р. — шість сортів, 2006 р. — чотири сорти.
Наведемо розподіл сортів сорго звичайного двокольорового, описаних у Реєстрі, за рекомендованими зонами вирощування (рис. 2).
— Степ (С): Алба F1, Брігга, Даш Е, Дніпровський 39, Краєвид, Кейрас F1, Космосол, НС–1, Одеський 205, Соларіус, Спринт W 341/22, Спринт 2, Стінг, Сонцедар, Фрігго (15);
— Степ, Лісостеп (С, Л): Арліс, Аракан, Арміда, Дніпрельстан, ЕС Аліза, ЕС Арматан, КСС19, КСС29, Квебек, Лан 59, МР Екліпс, Оггана, Прайм, Свіфт 380/79, Таргга, Фулгус (16);
— Лісостеп (Л): Бургго, ПР88У20 (2).
Вегетаційний період (сходи — повна стиглість) сорго звичайного (двокольорового) залежно від сорту і умов навколишнього середовища коливається від 110 до 145 діб. Зареєстровані в Україні сорти за тривалістю вегетаційного періоду розподілені на чотири групи (рис. 3).
— ранньостиглі (рс) — Брігга, Бургго, Лан 59, Оггана, Прайм, Стінг, Світ 380/79, Фрігго;
— середньоранні (ср) — Арліс, Аракан, Даш Е, Дніпрельстан, Кейрас F1, Краєвид, ПР88У20, Спринт W 341/22, Спринт 2, Сонцедар;
— середньостиглі (сс) — Алба F1, Дніпровський 39, Космосол, НС–1, Одеський 205;
— середньопізні (сп) — МР Екліпс;
— пізньостиглі (пс) — Арміда, ЕС Аліза, ЕС Арматан, Балто КС, Капелло КС, Квебек, Соларіус, Таргга, Фулгус.
Всі сорти, рекомендовані до Реєстру, мають офіційний опис. Виробники та споживачі, користуючись Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні, мають можливість вибирати сорти сорго всіх видів для різних зон вирощування за такими показниками: врожайністю, якістю зерна (вміст білка та крохмалю), періодом достигання, стійкістю до осипання зерна, вилягання, посухи, ураження хворобами (пухирчаста сажка, гельмінтоспоріоз).
Сорго звичайне (двокольорове)
Капелло КС
Заявник — «Коссад Семанс ЕС А»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2014 р. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 3,59 т/га, в зоні Лісостепу — 7,41 т/га, гарантована прибавка — 0,9–1,88 т/га, або 33–34%, відповідно за зонами. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен у зоні Степу — 27,4 г, у зоні Лісостепу — 31,7 г. Висота рослини 106–115 см. Стійкість до вилягання — 8,6–9,0 балів, осипання — 8,8–9,0 та посухи — 8,1–9,0 балів. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: в зоні Степу — 11,60%, Лісостепу — 9,8%. Вміст крохмалю: в зоні Степу — 75,3%, Лісостепу — 76,6%. Напрям використання — зерновий.
Балто КС
Заявник — «Коссад Семанс ЕС А»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2014 р. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 3,18 т/га, в зоні Лісостепу — 6,73 т/га, гарантована прибавка — 0,5–1,2 т/га, або 18–22%, відповідно за зонами. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен у зоні Степу — 28,6 г, у зоні Лісостепу — 28,7 г. Висота рослини — 104–111 см. Стійкість до вилягання — 8,6–9,0 балів, осипання — 8,8–9,0 та посухи — 7,9–9,0 балів. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: в зоні Степу — 12,0%, Лісостепу — 10,0%. Вміст крохмалю: в зоні Степу — 75,2%, Лісостепу — 76,4%. Напрям використання — зерновий.
МР Еклипс
Заявник — «Адванта Сід Інтернешнал»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2014 р. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 3,80 т/га, в зоні Лісостепу — 6,91 т/га, гарантована прибавка — 1,1–1,38 т/га, або 41–25%, відповідно за зонами. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен у зоні Степу — 28,1 г, у зоні Лісостепу — 30,0 г. Висота рослини — 101–109 см. Стійкість до вилягання — 8,9–9,0 балів, осипання — 8,9–9,0 та посухи — 7,7–9,0 балів. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: в зоні Степу — 10,6%, Лісостепу — 9,5%. Вміст крохмалю: в зоні Степу — 76,6%, Лісостепу — 74,8%. Напрям використання — зерновий.
Арміда
Заявник — «Євраліс Семанс»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2014 р. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 3,55 т/га, в зоні Лісостепу — 7,26 т/га, гарантована прибавка — 0,85–1,73 т/га, або 31,5–31,3%, відповідно за зонами. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен у зоні Степу — 28,6 г, у зоні Лісостепу — 28,7 г. Висота рослини — 103–113,4 см. Стійкість до вилягання — 8,9–9,0 балів, осипання — 9,0 та посухи — 7,7–9,0 балів. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: в зоні Степу — 12,0%, Лісостепу — 9,4%. Вміст крохмалю: в зоні Степу — 74,0%, Лісостепу — 76,2%. Напрям використання — зерновий.
ЕС Арматан
Заявник — «Євраліс Семанс»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2014 р. Середня урожайність за роки випробування в зоні Степу становила 3,17 т/га, в зоні Лісостепу — 6,61 т/га, гарантована прибавка — 0,5–1,08 т/га, або 17,4–19,5%, відповідно за зонами. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен у зоні Степу — 25,7 г, у зоні Лісостепу — 27,5 г. Висота рослини — 134–142 см. Стійкість до вилягання — 8,7–9,0 балів, осипання — 9,0 та посухи — 7,9–9,0 балів. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: в зоні Степу — 10,8%, Лісостепу — 9,5%. Вміст крохмалю: в зоні Степу — 74,0%, Лісостепу — 75,6%. Напрям використання — на зерно.
Даш Е
Заявник — Дочернє підприємство «Рейлін», Кейджо, Інк.
Сорт внесений до Державного реєстру з 2005 р. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 5,7 т/га, гарантована прибавка — 2,02 т/га. Сорт відноситься до середньоранньої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 29,5 г. Висота рослини — 102 см. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка — 10,6%, крохмалю — 78,7%. Напрям використання — харчовий, фуражний.
Кейрас F1
Заявник — «Євраліс Семанс»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2003 року. Урожайність в зоні Степу — 3,15 т/га, на рівні стандарту. Ураження хворобами: пухирчаста сажка — 0,0%. Стійкість до посухи в зоні Степу — 8,0 балів, вилягання — 8,6, осипання — 8,6 бала. Вміст білка у зоні Степу — 11,0%, крохмалю — 65,0%. Напрям використання — харчовий.
Одеський 205
Заявник — Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 1995 року. Урожайність зерна — 3,55 т/га. Вегетаційний період — 125 днів. Висота рослини — 112 см. Маса 1000 зерен — 24,1г. Стійкість до вилягання — 4,7 бала, осипання — 4,9, посухи — 4,1 бала. Напрям використання — харчовий, фуражний.
Оггана
Заявник — Р2н
Сорт внесен в Госреестр с 2011-го. Средняя урожайность за годы экспертизы в зоне Степи составила 4,57 т/га, Лесостепи — 5,91 т/га. Гарантированная прибавка: Степь — 0,71 т/га, или 18,4%, Лесостепь — 0,26 т/га, или 4,6%. Сорт относится к раннеспелой группе спелости. Масса 1000 зерен — 30,6 г. Высота растения: Степь — 103,7 см, Лесостепь — 108,4 см. Устойчивость к полеганию: Степь — 8,7 балла, Лесостепь — 8,3 балла, осыпанию — 8,9 и 9,0, засухи — 8,2 и 8,8 балла соответственно. Устойчив к пузырчатой головне, гельминтоспориозу. Содержание белка: Степь — 11,5%, Лесостепь — 9,6%. Содержание крахмала Степь — 73,7%, Лесостепь — 74,7%. Направление использования — зерновое.
Стінгг
Заявник — Р2н
Сорт внесений до Державного реєстру з 2011 року. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 4,57 т/га, Лісостепу — 5,91 т/га. Гарантована прибавка: Степ — 0,71 т/га, або 18,4%, Лісостеп — 0,26 т/га, або 4,6%. Сорт відноситься до ранньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 30,6 г. Висота рослини: Степ — 103,7 см, Лісостеп — 108,4 см. Стійкість до вилягання: Степ — 8,7 бала, Лісостеп — 8,3 бала, осипання — 8,9 і 9,0, посухи — 8,2 та 8,8 бала відповідно. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: Степ — 11,5%, Лісостеп — 9,6%. Вміст крохмалю: Степ — 73,7%, Лісостеп — 74,7%. Напрям використання — зерновий.
Фрігго
Заявник — Р2н
Сорт внесений до Державного реєстру з 2011 року. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 4,14 т/га, гарантована прибавка — 0,28 т/га, або 7,3%. Сорт відноситься до ранньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 26,7 г. Висота рослини — 111 см. Стійкість до вилягання — 8,6 бала, осипання — 8,9 та посухи — 7,7 бала. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка — 12,0%, крохмалю — 70,0%. Напрям використання — на зерно.
Арліс
Заявник — «СЮД СЕРЕАЛЬ»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2010 року. Урожайність сорту за роки експертизи в зоні Степу становила 3,86 ц/га, Лісостепу — 5,27 ц/га. Сорт відноситься до ранньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен: Степ — 27,9 г, Лісостеп — 30,4 г. Висота рослини: Степ — 113 см, Лісостеп — 120 см. Днів до достигання: Степ — 117, Лісостеп — 121. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка: Степ — 13,1%, Лісостеп — 10,2%. Вміст крохмалю: Степ — 73,4%, Лісостеп — 75,2%.
Аракан
Заявник — «СЮД СЕРЕАЛЬ»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2010 року. Урожайність за роки випробування в зоні Степу становила 3,99 т/га, Лісостепу — 4,73 т/га. Сорт відноситься до середньоранньої групи стиглості. Маса 1000 зерен: Степ — 29,4 г, Лісостеп — 30,3 г. Висота рослини: Степ — 106 см, Лісостеп — 112 см. Днів до достигання: Степ — 116, Лісостеп — 123. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка: Степ — 12,9%, Лісостеп — 10,7%. Вміст крохмалю: Степ — 73,8%, Лісостеп — 75,6%. Напрям використання — зерновий.
Дніпрельстан
Заявник — Інститут зернового господарства УААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 2006 року. Зерно крупне, маса 1000 насінин — 34,2–41,6 г. Вміст таніну в зерні малий (0,1%). Вміст протеїну в зерні — 13,4%, крохмалю — 73,5%. Зерно придатне для виготовлення крупи, муки та інших харчових продуктів. Урожайність зерна — 3,91–6,16 ц/га. Придатний для механізованого збирання. Посухостійкий, холодостійкий. Стійкість до ураження сажкою висока та середня, стійкий до пошкодження попелицею.
Квебек
Заявник — «ТерраВіта (Оувесіз) Лімітед»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2011 року. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 3,81 т/га, Лісостепу — 4,64 т/га. Гарантована прибавка: Степ — 0,46 т/га, або 13,7%; Лісостеп — 0,17 т/га, або 3,8%. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості.
Маса 1000 зерен — 26,2 г. Висота рослини: Степ — 98,0 см, Лісостеп — 110,8 см. Стійкість до вилягання: Степ — 8,9 бала, Лісостеп — 8,8 бала, осипання — 9,0, посухи — 7,7 і 8,5 бала відповідно. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: Степ — 11,4%, Лісостеп — 9,5%. Вміст крохмалю: Степ — 73,0%, Лісостеп — 75,3%. Напрям використання — зерновий.
Краєвид
Заявник — Інститут зернового господарства УААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 2004 року. Урожайність — 3,24 т/га, на рівні стандарту. Стійкість до вилягання — 9,0 балів, посухи — 8,1, осипання — 9,0 балів. Стійкість проти пухирчастої сажки — 9,0 балів. Поникання волоті — 9,0 балів. Вміст білка — 11,0%, крохмалю — 71,4%. Напрям використання — харчовий, фуражний.
Лан 59
Заявник — Інститут зернового господарства УААН, Синельниківська селекційно-дослідна станція Інституту зернового господарства УААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Ранньостиглий сорт. Рослини заввишки до 134 см. Середня урожайність за роки експертизи становила в зоні Степу 3,56 т/га, Лісостепу — 54,2 ц/га. Гарантована прибавка — 0,7–3,2 ц/га.
Вміст білка — 11,2–13,4%, крохмалю — 71,3–72,5%.
Сорт відносно стійкий до вилягання, осипання, посухи. Ураження хворобами незначне. Напрям використання — зерновий.
ПР88У20
Заявник — «Піонер Семена Холдінг ГезмбХ»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2009 року. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Лісостепу становила 6,81 т/га, гарантована різниця — 0,75 т/га. Сорт відноситься до середньоранньої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 28,3 г. Висота рослини — 103 см. Стійкість до вилягання — 9 балів, осипання — 9 та посухи — 9 балів. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка — 10,2%, крохмалю — 73,6%.
Сонцедар
Заявник — «Пітер Богдан Чикалюк»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2010 року. Урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 3,79 т/га. Сорт відноситься до середньоранньої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 26,2 г. Висота рослини — 106,6 см. Днів до достигання —117. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка — 12,0%, крохмалю — 74,3%. Напрям використання — зерновий.
Спринт W 341/22
Заявник — Дочірнє підприємство «Рейлін», Кейджо, Інк.
Сорт внесений до Державного реєстру з 2005 року. Урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 5,55 т/га. Сорт відноситься до середньоранньої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 29,5 г. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка — 9,8%, крохмалю — 77,7%. Напрям використання — зерновий, харчовий.
Спринт 2
Заявник — Дочірнє підприємство «Рейлін», Кейджо, Інк.
Сорт внесений до Державного реєстру з 2005 року. Урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 5,69 т/га. Сорт відноситься до середньоранньої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 30,2 г. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка — 10,9%, крохмалю — 77,0%. Напрям використання — зерновий, харчовий.
ЕС Алізе
Заявник — «Євраліс Семанс»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2013 року. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 4,1 т/га, в зоні Лісостепу — 6,59 т/га, гарантована прибавка — 1,0–2,2 т/га, або 32–51%, відповідно за зонами. Сорт відноситься до ранньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен у зоні Степу — 26,9 г, у зоні Лісостепу — 28,4 г. Висота рослини — 107–121 см. Стійкість до вилягання — 8,7–8,8 бала, осипання — 8,9–9,0 та посухи — 8,3–8,8 бала. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка в зоні Степу — 11,60%, Лісостепу — 10,2%. Вміст крохмалю в зоні Степу — 74,6%, Лісостепу — 76,4%. Напрям використання — зерновий.
Соларіус
Заявник — «СЮД СЕРЕАЛЬ»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2010 року. Урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 4,17 т/га. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 29,5 г. Висота рослини — 108 см. Днів до достигання — 122. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка у зоні Степу — 12,4%, крохмалю — 74,6%. Напрям використання — зерновий.
Таргга
Заявник — Р2н
Сорт внесений до Державного реєстру з 2011 року. Середня урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 4,66 т/га, Лісостепу — 5,93 т/га. Гарантована прибавка: Степ — 1,31 т/га, або 39,1%, Лісостеп — 1,46 т/га, або 32,6%. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен — 29,0 г. Висота рослини: Степ — 102,3 см, Лісостеп — 105,8 см. Стійкість до вилягання: Степ — 8,9 бала, Лісостеп — 9,0 балів, осипання — 9,0 і 8,8, посухи — 8,6 та 9,0 балів відповідно. Стійкий проти пухирчастої сажки, гельмінтоспоріозу. Вміст білка: Степ — 12,0%, Лісостеп — 9,6%. Вміст крохмалю: Степ — 72,8%, Лісостеп — 74,8%. Напрям використання — зерновий.
Фулгус
Заявник — «СЮД СЕРЕАЛЬ»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2010 року. Урожайність за роки експертизи в зоні Степу становила 3,99 т/га, Лісостепу — 5,64 т/га. Сорт відноситься до пізньостиглої групи стиглості. Маса 1000 зерен: Степ — 27,9 г, Лісостеп — 30,2 г. Висота рослини: Степ — 113 см, Лісостеп — 108 см. Днів до достигання: Степ — 120, Лісостеп — 130. Стійкий до вилягання, посухи. Стійкий проти пухирчастої сажки. Вміст білка: Степ — 12,6%, Лісостеп — 9,2%. Вміст крохмалю: Степ — 73,9%, Лісостеп — 74,1%. Напрям використання — зерновий.
Цукрове сорго
Cc 506
Заявник — «Сінгента Сідз С.А.С.»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Маса 1000 насінин — 27,8 г. Пізньостиглий. Залистяність — 37,8%. Висота рослин — 250–300 см. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання. Сорт характеризується стабільним високим урожаєм зеленої маси, стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня урожайність сухої речовини становить 10,0 т/га, насіння — 3,55 т/га. Вміст сирого протеїну — 9,2%, клітковини — 30,7%.
Г 1990
Заявник — «Сінгента Сідз С.А.С.»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Висота рослин — 270 см. Залистяність — 33,5%. Сорт середньопізній, високопродуктивний. Середня урожайність сухої речовини становить 14,60 т/га, насіння — 4,15 т/га. Вміст сирого протеїну — 8,7%, клітковини — 29,7%. Сорт стійкий до вилягання, осипання, посухи та ураження хворобами.
Рона 1
Заявник — ТОВ «Хімагромаркетинг»
Сорт внесений до Державного реєстру з 2009 року. Середня урожайність сухої речовини становить 22,24 т/га, насіння — 2,41 т/га. Вміст сирого протеїну — 9,2%, клітковини — 26,8%. Вегетаційний період — 95 днів. Сорт достатньо посухостійкий, незначно уражується хворобами. Напрям використання — кормовий. Рекомендована зона вирощування — Степ.
Сило 700Д
Заявник — Дочірнє підприємство «Рейлін», Кейджо, Інк.
Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Середньостиглий. Маса 1000 насінин — 25,2–30,5 г. Висота рослин — 165–180 см. Залистяність — 44,1–53,3%. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання. Сорт характеризується стабільним високим урожаєм зеленої маси та насіння, стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня урожайність сухої речовини за роки експертизи на державних сортодослідних станціях становила: Степ — 9,38 т/га, насіння — 6,57 т/га; Лісостеп — 8,49 т/га; насіння — 6,79 т/га. Вміст сирого протеїну — 9,0%, клітковини — 29,2%.
Силосное 42
Заявник — Інститут зернового господарства НААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 2003 року. Урожайність сухої речовини в зоні Лісостепу — 8,22 т/га; насіння — 3,79 т/га. Ураження хворобами: антракноз — 2,5%, гельмінтоспоріоз — 10,0%. Стійкість до посухи в зоні Лісостепу — 8,0 балів; вилягання — 8,5, осипання — 9,0 балів. Вміст білка — 8,7%, клітковини — 32,8%. Днів до дозрівання в зоні Лісостепу: сухої речовини — 78, насіння — 124. Напрям використання — силосний.
Троїстий
Заявник — Інститут зернового господарства НААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 2007 року. Середньостиглий. Маса 1000 насінин — 26,6–30,5 г. Висота рослин — 206–241см. Залистяність — 37,8–44,2%. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання. Сорт характеризується стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня урожайність сухої речовини за роки експертизи на державних сортовипробувальних станціях становила: Степ — 8,88 т/га, насіння — 4,62 т/га; Лісостеп — 8,40 т/га; насіння — 5,80 т/га. Вміст сирого протеїну — 9,0%, клітковини — 27,5%.
Фаворит
Заявник — Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 2003 року. Урожайність у зоні Лісостепу сухої речовини становила 93,9 т/га; насіння — 32,8 т/га. Ураження хворобами: антракноз — 2,0%, гельмінтоспоріоз — 3,3%. Стійкість у зоні Лісостепу: до посухи — 8,2 бала, вилягання — 8,6, осипання — 9,0 балів. Вміст білка у зоні Лісостепу — 10,1%, клітковини — 28,2%. Днів до дозрівання: сухої речовини — 78; насіння — 124. Напрям використання — силосний.
Сорго суданське
Дніпровска 54
Заявник — Синельниківська селекційно-дослідна станція Інституту зернового господарства НААН
Сорт внесений до Державного реєстру з 2004 року. Урожайність, т/га: Степ — 9,44; Лісостеп — 9,42; насіння — Степ — 2,29; Лісостеп — 2,84. Залистяність, %: Степ — 42,7; Лісостеп — 36,1. Днів до дозрівання першого укосу: Степ — 73, Лісостеп — 78; насіння: Степ — 118, Лісостеп — 122. Стійкість до посухи у зоні Степу — 7,9, Лісостепу — 8,0 балів, виляання — 7,5 і 6,9 бала. Стійкість проти сажки у зоні Степу — 9,0; Лісостепу — 9,0 балів; темно-бурої плямистості — у зоні Степу — 9,0, Лісостепу — 9,0 балів. Вміст білка: Степ — 10,7%, Лісостеп — 9,2%. Вміст клітковини: Степ — 30,1%; Лісостеп — 32,6%. Сорт середньостиглий. Напрям використання — кормовий.
Н. Джулай, ст. наук. співробітник, Український інститут експертизи сортів рослин
Інформація для цитувания
Високопродуктивні сорти сорго / Н. Джулай // Спецвипуск ж. Пропозиція. Новинки селекції / — 2016. — С. 43-48
Попередня стаття
Читайте також
Інтерв'ю
Зараз іде палке обговорення законопроекту про обіг сільськогосподарських земель. Сьогодні з цього приводу збереться комітет ВР з питань аграрної та земельної політики. Напередодні ми поспілкувалися з секретарем комітету Іваном Чайківським... Подробнее
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Статті
1
0
