Ем­ма­ну­ель Фурньє: «Кролівництво у Франції до­сить дов­го бу­ло дру­го­ряд­ним бізне­сом»

Кролики, як відомо, це не тільки цінне хутро, а й дієтичне м’ясо… Так, на сьогодні, за експертними оцінками ФАО, світове виробництво м’яса кролів перевищує 2 млн т: у Китаї його виробляють близько 1 млн т, в Італії — 160–180 тис. т, у Франції — 140–180 тис. т. Цифри реально вражають… Довгий час в Україні вирощуванням кролів займалися у приватних господарствах, і це дійсно було популярною справою. Практично кожен господар мав клітки з кролями. Згадую своє дитинство, коли, приїжджаючи у село до рідної тітки, спостерігала подібну картину майже на кожному подвір’ї. Часи минули… Що маємо наразі?

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com,
Н. Хіцька
n.khitskaya@univest-media.com

Спо­с­теріга­ю­чи  успіхи в про­мис­ло­во­му птахівництві й сви­нарстві,  з’яви­ли­­ся сміливці, які пе­ре­ве­ли кролів­ництво із при­ват­но­го ут­ри­ман­ня на про­мис­ло­ве роз­ве­ден­ня. Про фран­цузь­ких кро­ликів з ук­раїнською про­пи­с­кою, а та­кож про те, як за­оща­ди­ти на за­купівлі тва­рин, роз­повідає Ем­ма­ну­ель Фурньє — ди­рек­тор се­лекційного центру Eurolap.

Месьє Фурньє, років 20 то­му кролівництво у Франції ма­ло ама­торсь­кий ха­рак­тер. А сьо­годні про фран­цузь­ке про­мис­ло­ве кролівництво хо­дять ле­ген­ди…
— Справді, кролівництво у Франції до­сить дов­го бу­ло дру­го­ряд­ним бізне­сом... Крім то­го, більшість фер­мерів зай­ма­ли­ся мо­лоч­ним ско­тар­ст­вом як сімей­ним бізне­сом (за­зви­чай — це мо­лочні фер­ми на 50 корів), при­чо­му ос­нов­на фер­мерсь­ка ро­бо­та ля­га­ла са­ме на плечі чо­ловіків, дру­жи­на зай­ма­ла­ся дітьми та служ­бо­вою кар’єрою.
Зро­зуміло, так звані вільні гроші фран­цузь­ка ро­ди­на інве­с­ту­ва­ла в інші на­пря­ми сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, на­при­клад у кролів­ництво, об­ла­ш­то­ву­ю­чи ви­роб­ництво по­ряд із мо­лоч­ною фер­мою. Як не див­но, навіть не ска­жу чо­му, але кролівництво ста­ло улюб­ле­ною спра­вою фран­цузь­ких жінок (сміється)… Ось так, по­сту­по­во, кролівництво із хобі пе­ре­тво­ри­ло­ся  на бізнес і ста­ло до­сить при­бут­ко­вою га­луз­зю у Франції.

От­же, нині про­мис­ло­ве кролів­ництво у Франції витісни­ло ма­­ленькі сімейні кро­ле­фер­ми?
— Три­ває ре­с­т­рук­ту­ри­зація рин­ку, і як наслідок — про­гля­дається тен­денція пе­ре­бу­до­ви ма­лих сімей­них ферм у про­мис­лові (звісно, у ко­го є змо­га це ро­би­ти). Фер­мерські гос­по­дар­ст­ва із 200–300 кро­ле­мат­ка­ми по­сту­по­во ста­ють не­рен­та­бель­ни­ми й за­ли­ша­ють ри­нок, а сильніші — зміцню­ють­ся.
На жаль, ос­танніми ро­ка­ми, і це не тільки у Франції, лю­ди ста­ли мен­ше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти кро­ля­чо­го м’яса у своєму раціоні. По­пу­лярніши­ми є м’ясо птиці, яло­ви­чи­ни, сви­ни­ни. Так, рівень спо­жи­ван­ня кро­ля­чо­го м’яса се­ред фран­цузів не­ви­со­кий (на од­но­го жи­те­ля — мен­ше 1 кг/рік). То­му, і це логічно, три­ває реструк­ту­ри­зація  кролівництва як га­лузі.
На при­лав­ках су­час­них су­пер­мар­кетів мож­на по­ба­чи­ти різно­манітну м’яс­ну про­дукцію (а не тільки цільну туш­ку кро­ля, як це бу­ло раніше): ніжки, язич­ки, ча­с­ти­ни туш­ки в певній вазі то­що. Од­не сло­во, ви­роб­ни­ки роб­лять усе мож­ли­ве, щоб заціка­ви­ти спо­жи­ва­ча ку­пу­ва­ти більше са­ме кро­ля­чо­го м’яса.

Ук­раїнський ви­роб­ник, ук­раїн­ський спо­жи­вач…
У чо­му їхня спе­цифіка порівня­но з євро­пейсь­ки­ми?
— Да­вай­те по по­ряд­ку. Що сто­сується спо­жи­ва­ча… Ук­раїнський спо­жи­вач хо­че ку­пу­ва­ти знач­но важ­чо­го кро­ля.  У Франції кро­ликів відправ­ля­ють на забій, ко­ли во­ни на­би­ра­ють 2,5 кг жи­вої ва­ги ( 70–72 дні), а в Ук­раїні — 2,8–3 кг (у віці 80 днів). Ще од­на, на мій по­гляд,  ду­же ціка­ва відмінність. Наразі у Франції надають перевагу розібраній тушці кроля, тоді як в Україні її продають переважно цілою. Іноді на прилавках французьких супермаркетів мож­на побачити цілу кролячу тушку, ала обов’язково — з головою (на відміну від України). В євро­пейсь­ких ма­га­зи­нах туш­ку кро­ли­ка тра­диційно про­да­ють тільки цілою, в Ук­раї­ні — це не є пра­ви­лом.
Так са­мо і з ви­роб­ництвом — є певні відмінності.  Як я вже ка­зав, кролів­ництво у Франції — до­сить серй­оз­но на­ла­го­д­же­ний бізнес, то­му за­во­ди із ви­роб­­ництва комбікормів са­ме для кро­ликів ма­ють не­по­гані «обо­ро­ти». Тоді як ук­раїнські гос­по­дар­ст­ва здебільшо­го са­мостійно за­без­пе­чу­ють свою кор­мо­ву ба­зу.
Ук­раїнські кролівничі фер­ми — це вер­ти­каль­но інте­г­ро­вані гос­по­дар­ст­ва із за­кри­тим ви­роб­ни­чим цик­лом, во­ни зай­ма­ють­ся  всім: від запліднен­ня до про­да­жу тва­рин. У Франції, на­при­клад, ко­жен ро­бить свою спра­ву: є спеціалізо­вані цен­т­ри запліднен­ня (такі, як Eurolap), є забійні це­хи, які зай­ма­ють­ся без­по­се­ред­ньо за­боєм (за­ку­по­ву­ють у фер­мерів жи­вих кролів) і здійсню­ють по­став­ки м’яс­ної про­дукції на при­лав­ки су­пер­мар­кетів і м’яс­них крам­ниць.

По­над 30 років ком­панія Eurolap зай­мається се­лекційною ро­бо­тою... Із чо­го все по­чи­на­ло­ся?
— Як завжди, все ве­ли­ке по­чи­нається з ма­ло­го, на­ша ком­панія — не ви­ня­ток. У 1975 р. це бу­ла не­ве­ли­ка сімей­на фер­ма у регіоні на північно­му за­ході Франції на півос­трові Бре­тань, що зай­ма­ла­ся тільки ге­не­ти­кою кролів. У 2000 р. гос­по­дар­ст­во бу­ло ви­куп­ле­не акціоне­ра­ми місце­во­го ко­о­пе­ра­ти­ву. От­же, Eurolap — дочірнє підприємство ко­о­пе­ра­ти­ву. Ми спе­ціа­лізуємо­ся на ге­не­тиці та се­лекції м’яс­ної по­ро­ди кролів (Hyla). На­ша се­лекційна ро­бо­та спря­мо­ва­на на го­ло­вне — одер­жа­ти ба­жа­ний приріст м’яса за най­мен­шо­го спо­жи­ван­ня кор­му. Зро­зумійте, нас як спеціалістів не ціка­вить пух­настість кро­ли­ка або до­вжи­на йо­го вух — перш за все, ми ак­цен­туємо свою ува­гу на м’яс­ні по­каз­ни­ки тва­ри­ни.
Та­кож ми здійснюємо кон­сал­тин­гові по­слу­ги, ак­тив­но пра­цюємо на ек­с­порт (на сьо­годні 50% то­ва­ро­обігу ком­панії ста­но­вить ек­с­порт племінно­го по­голів’я).

На­разі  ком­панія  Eurolap ак­тив­но співпра­цює  з ук­раїнськи­ми кро­лів­­ни­чи­ми гос­по­дар­ст­ва­ми. Як са­ме і чо­му — Ук­раїна?
— Справді, по­над три ро­ки то­му роз­по­ча­ла­ся ця співпра­ця. Ми пра­цюємо з декількома ук­раїнськи­ми ви­роб­ни­чи­ми фер­ма­ми: одні з них — до­сить досвідчені та відомі, інші — порівня­но мо­лоді, але ду­же амбіційні, і це та­кож до­б­ре… Ми го­тові на­да­ва­ти кон­суль­тації та здійсню­ва­ти по­став­ки на­шої про­дукції в будь-яку ук­раїнську ком­панію, як­що в ній пра­цю­ють кваліфіко­вані спеціалісти із ши­ро­ки­ми амбіційни­ми пла­на­ми на май­бутнє. Са­ме та­кою ком­панією, на наш по­гляд, є ТОВ «Кролікофф» (кількість по­голів’я — 10 тис. кро­ле­ма­ток).  Ця ком­панія во­лодіє ком­плек­сом  із за­мк­ну­тим і безвідход­ним цик­лом ви­роб­ництва, який вклю­чає комбікор­мо­вий за­вод, се­лекційно-племінне гос­по­дар­ст­во, фер­ми із ви­ро­щу­ван­ня кролів, забійну ділян­ку, відділи пе­ре­роб­ки і ре­алізації про­дукції (м’яса та шкіри).

Як ча­с­то Ви бу­ваєте в Ук­раїні? Чи відвідуєте своїх «ви­хо­ванців» на ук­раїнських фер­мах?
— Так, без­пе­реч­но. В Ук­раїну  приїжджаю двічі на рік, трап­ляється і частіше. Торік ми зро­би­ли по­став­ку пле­мінно­го по­голів’я (у лютому, травні, червні та серпні), а вже в ли­с­то­паді я відвідав  пра­бать­ків­ське по­голів’я, що вже да­ло пер­ших батьків.

Ве­те­ри­нар­ний кон­троль в Ук­раї­ні має свої ню­ан­си (втім, як і в інших країнах). Із яки­ми пе­ре­шко­да­ми сти­­каєте­ся під час ек­с­пор­ту племінно­го по­голів’я в ук­раїнські гос­по­дар­ст­ва? А мо­же, —  на­в­па­ки: що до­по­ма­гає?
— Од­ра­зу ска­жу, що наш центр має ак­ре­ди­тацію для ек­с­пор­ту по­голів’я в усі країни світу. Кож­ну партію, яку го­ту­ють на від­ван­та­жен­ня, кон­тро­лює не­за­леж­ний дер­жав­ний ве­те­ри­нар: він  пе­реві­ряє про­дукцію, оформ­ляє дозвільні до­ку­мен­ти для ви­ве­зен­ня по­голів’я. Ще чо­ти­ри ро­ки то­му із ек­с­пор­том племінно­го кро­ли­ко­по­голів’я в Ук­раїну бу­ли значні труд­нощі, ад­же між країна­ми має бу­ти підпи­са­ний відповідний ве­те­ри­нар­ний сер­тифікат про те, що тва­рин мож­на ек­с­пор­ту­ва­ти (або імпор­ту­ва­ти) з однієї країни в іншу. Про­те на по­чат­ку 2010 р. та­ко­го сер­тифіка­та вза­галі не бу­ло, тож і до­­ста­ви­ти тва­рин із Франції в Ук­раїну бу­ло не­мож­ли­во. Нині вже ми йо­го маємо.
Декілька слів — про про­гра­му вак­ци­нації кролів. У цих тва­рин, не­за­леж­но від місця їхньо­го про­жи­ван­ня, є два ос­нов­них, так би мо­ви­ти, «во­рож­не­чих» віру­си: Myxomatosis cunicu­lorum, що вик­ли­кає та­ку не­без­печ­ну хво­ро­бу, як міксо­ма­тоз, і РНК- вірус сімей­ст­ва Calicivirus, що є при­чи­ною ви­ник­нен­ня ге­мо­рагічної хво­ро­би кролів. Са­ме на них має бу­ти спря­мо­ва­но пер­шо­чер­го­вий ве­те­ри­нар­ний кон­троль. До речі, склад вак­цин про­ти цих вірусів од­на­ко­вий як у Франції, так і в Ук­раїні, є тільки од­на відмінність — ком­панія-ви­роб­ник.

Відо­мо, що кро­ли­ки у ви­ро­щу­ванні — ду­же ви­баг­ливі створіння…
— Так, це не є се­к­ре­том, особ­ли­во во­ни ду­же ви­мог­ливі до до­три­ман­ня санітар­но-епідеміологічних умов ут­ри­ман­ня. То­му (і це тре­ба пам’ята­ти), поміща­ю­чи здо­ро­ву тва­ри­ну в по­гані умо­ви, без­глуз­до роз­ра­хо­ву­ва­ти на по­зи­тив­ний ре­зуль­тат і, відповідно, на при­бу­ток. Особ­ли­во це сто­сується не­ве­ли­ких при­ват­них ферм… Ад­же гос­по­дар, у яко­го чо­ти­ри-п’ять кро­ликів, на­вряд чи бу­де вак­ци­ну­ва­ти своїх тва­рин. То­му як­що в при­роді рівень за­хво­рю­ва­ності на міксо­ма­тоз до­сить ви­со­кий, а кро­ли­ки кон­так­ту­ють з інши­ми тва­ри­на­ми або з ко­ма­ра­ми-мош­ка­ми, то, при­­род­но, без вак­ци­нації во­ни більше ри­зи­ку­ють за­ги­ну­ти від цієї не­без­печ­ної хво­ро­би. 
Не­за­довільний мікроклімат та­кож знач­но по­слаб­лює ре­зи­с­тентність ор­га­нізму кролів. Особ­ли­во не­без­печні про­тя­ги, надмірна во­логість, на­явність шкід­ли­вих газів (аміак, сірко­во­день). Зго­до­ву­ван­ня не­якісних кормів, різка зміна раціону зу­мов­лю­ють ма­сові ура­жен­ня шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту кролів та при­зво­дять до їхньої за­ги­белі (кор­ми у гра­ну­лах ма­ють бу­ти пев­но­го розміру: діаме­т­ром 3,5–4,8 мм, за­в­дов­жки 1,5 см).

Ваші ре­ко­мен­дації що­до онов­лен­ня по­голів’я кролів: як ча­с­то це тре­ба ро­би­ти, як пра­виль­но його про­во­ди­ти? 
— Ко­жен гос­по­дар по­ви­нен ро­зуміти, що не­за­леж­но від то­го, чим зай­мається йо­го гос­по­дар­ст­во (спеціалізація по ВРХ, сви­ням або кро­ли­кам), не­обхідно постійно онов­лю­ва­ти батьківське по­­голів’я, щоб заміни­ти ста­рих або про­блем­них кро­ле­ма­ток.
По­ра­да від ме­не, як від спеціаліста се­лекційно­го цен­т­ру… Оскільки транс­портні ви­т­ра­ти ду­же ве­ликі, се­лекційна ком­панія-по­ста­чаль­ник не змо­же що­­міся­ця відправ­ля­ти ре­монт­них тва­рин для то­го, щоб гос­по­дар­ст­во мог­ло онов­лю­ва­ти­ся на кож­но­му циклі. То­му я ра­д­жу фер­ме­рам од­но­час­но за­ку­по­ву­ва­ти пра­батьківське й батьківське по­­голів’я (пра­батьківських са­мок і не­ве­ли­ку кількість самців-пра­батьків), ад­же за до­по­мо­гою схре­щу­ван­ня гос­по­дар­ст­во змо­же одер­жу­ва­ти  не тільки са­мок, а й онов­лю­ва­ти їхнє по­голів’я. Та­ким чи­­ном, ку­пу­ю­чи раз або двічі за рік у се­­лекційно­му центрі не­ве­ли­ку кількість пра­батьківсько­го по­голів’я, гос­по­дар­ст­во мо­же знач­но за­оща­ди­ти свої фінан­си.
Окрім то­го, на­ша ком­панія зай­має­ться по­ста­чан­ням од­но­ден­но­го по­го­лів’я. Чес­но ка­жу­чи, це ду­же кропіткий про­цес…
На­ве­ду при­клад та­кої співпраці із ук­раїнськи­ми гос­по­дар­ст­ва­ми. Ра­но вранці, пе­ред відправ­лен­ням, кро­ле­нят ви­по­ю­ють (їх не го­ду­ють), роз­поділя­ють за стат­тю, відби­ра­ють са­мо­чок і «став­лять» їм кліпсу для іден­тифікації, потім розміщу­ють у спе­ціа­ль­ній тарі з тир­сою (по 25 кро­ле­нят у відсіку). Тва­рин пе­ре­прав­ля­ють літа­ком до Києва (на все про все, вра­хо­ву­ю­чи авіапе­реліт, ухо­дить меньше ніж 10 го­д). От­же, у гос­по­дар­ст­во тва­ри­ни по­па­да­ють у той са­мий день. У цей же день кро­ле­нят не­обхідно підкла­с­ти під са­мо­чок, у яких на цьому тижні був окріл.