Спецможливості
Статті

Ем­ма­ну­ель Фурньє: «Кролівництво у Франції до­сить дов­го бу­ло дру­го­ряд­ним бізне­сом»

12.03.2014
711
Ем­ма­ну­ель Фурньє: «Кролівництво у Франції до­сить дов­го бу­ло дру­го­ряд­ним бізне­сом» фото, ілюстрація

Кролики, як відомо, це не тільки цінне хутро, а й дієтичне м’ясо… Так, на сьогодні, за експертними оцінками ФАО, світове виробництво м’яса кролів перевищує 2 млн т: у Китаї його виробляють близько 1 млн т, в Італії — 160–180 тис. т, у Франції — 140–180 тис. т. Цифри реально вражають… Довгий час в Україні вирощуванням кролів займалися у приватних господарствах, і це дійсно було популярною справою. Практично кожен господар мав клітки з кролями. Згадую своє дитинство, коли, приїжджаючи у село до рідної тітки, спостерігала подібну картину майже на кожному подвір’ї. Часи минули… Що маємо наразі?

Кролики, як відомо, це не тільки цінне хутро, а й дієтичне м’ясо… Так, на сьогодні, за експертними оцінками ФАО, світове виробництво м’яса кролів перевищує 2 млн т: у Китаї його виробляють близько 1 млн т, в Італії — 160–180 тис. т, у Франції — 140–180 тис. т. Цифри реально вражають… Довгий час в Україні вирощуванням кролів займалися у приватних господарствах, і це дійсно було популярною справою. Практично кожен господар мав клітки з кролями. Згадую своє дитинство, коли, приїжджаючи у село до рідної тітки, спостерігала подібну картину майже на кожному подвір’ї. Часи минули… Що маємо наразі?

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com,
Н. Хіцька
n.khitskaya@univest-media.com

Спо­с­теріга­ю­чи  успіхи в про­мис­ло­во­му птахівництві й сви­нарстві,  з’яви­ли­­ся сміливці, які пе­ре­ве­ли кролів­ництво із при­ват­но­го ут­ри­ман­ня на про­мис­ло­ве роз­ве­ден­ня. Про фран­цузь­ких кро­ликів з ук­раїнською про­пи­с­кою, а та­кож про те, як за­оща­ди­ти на за­купівлі тва­рин, роз­повідає Ем­ма­ну­ель Фурньє — ди­рек­тор се­лекційного центру Eurolap.

Месьє Фурньє, років 20 то­му кролівництво у Франції ма­ло ама­торсь­кий ха­рак­тер. А сьо­годні про фран­цузь­ке про­мис­ло­ве кролівництво хо­дять ле­ген­ди…
— Справді, кролівництво у Франції до­сить дов­го бу­ло дру­го­ряд­ним бізне­сом... Крім то­го, більшість фер­мерів зай­ма­ли­ся мо­лоч­ним ско­тар­ст­вом як сімей­ним бізне­сом (за­зви­чай — це мо­лочні фер­ми на 50 корів), при­чо­му ос­нов­на фер­мерсь­ка ро­бо­та ля­га­ла са­ме на плечі чо­ловіків, дру­жи­на зай­ма­ла­ся дітьми та служ­бо­вою кар’єрою.
Зро­зуміло, так звані вільні гроші фран­цузь­ка ро­ди­на інве­с­ту­ва­ла в інші на­пря­ми сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, на­при­клад у кролів­ництво, об­ла­ш­то­ву­ю­чи ви­роб­ництво по­ряд із мо­лоч­ною фер­мою. Як не див­но, навіть не ска­жу чо­му, але кролівництво ста­ло улюб­ле­ною спра­вою фран­цузь­ких жінок (сміється)… Ось так, по­сту­по­во, кролівництво із хобі пе­ре­тво­ри­ло­ся  на бізнес і ста­ло до­сить при­бут­ко­вою га­луз­зю у Франції.

От­же, нині про­мис­ло­ве кролів­ництво у Франції витісни­ло ма­­ленькі сімейні кро­ле­фер­ми?
— Три­ває ре­с­т­рук­ту­ри­зація рин­ку, і як наслідок — про­гля­дається тен­денція пе­ре­бу­до­ви ма­лих сімей­них ферм у про­мис­лові (звісно, у ко­го є змо­га це ро­би­ти). Фер­мерські гос­по­дар­ст­ва із 200–300 кро­ле­мат­ка­ми по­сту­по­во ста­ють не­рен­та­бель­ни­ми й за­ли­ша­ють ри­нок, а сильніші — зміцню­ють­ся.
На жаль, ос­танніми ро­ка­ми, і це не тільки у Франції, лю­ди ста­ли мен­ше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти кро­ля­чо­го м’яса у своєму раціоні. По­пу­лярніши­ми є м’ясо птиці, яло­ви­чи­ни, сви­ни­ни. Так, рівень спо­жи­ван­ня кро­ля­чо­го м’яса се­ред фран­цузів не­ви­со­кий (на од­но­го жи­те­ля — мен­ше 1 кг/рік). То­му, і це логічно, три­ває реструк­ту­ри­зація  кролівництва як га­лузі.
На при­лав­ках су­час­них су­пер­мар­кетів мож­на по­ба­чи­ти різно­манітну м’яс­ну про­дукцію (а не тільки цільну туш­ку кро­ля, як це бу­ло раніше): ніжки, язич­ки, ча­с­ти­ни туш­ки в певній вазі то­що. Од­не сло­во, ви­роб­ни­ки роб­лять усе мож­ли­ве, щоб заціка­ви­ти спо­жи­ва­ча ку­пу­ва­ти більше са­ме кро­ля­чо­го м’яса.

Ук­раїнський ви­роб­ник, ук­раїн­ський спо­жи­вач…
У чо­му їхня спе­цифіка порівня­но з євро­пейсь­ки­ми?
— Да­вай­те по по­ряд­ку. Що сто­сується спо­жи­ва­ча… Ук­раїнський спо­жи­вач хо­че ку­пу­ва­ти знач­но важ­чо­го кро­ля.  У Франції кро­ликів відправ­ля­ють на забій, ко­ли во­ни на­би­ра­ють 2,5 кг жи­вої ва­ги ( 70–72 дні), а в Ук­раїні — 2,8–3 кг (у віці 80 днів). Ще од­на, на мій по­гляд,  ду­же ціка­ва відмінність. Наразі у Франції надають перевагу розібраній тушці кроля, тоді як в Україні її продають переважно цілою. Іноді на прилавках французьких супермаркетів мож­на побачити цілу кролячу тушку, ала обов’язково — з головою (на відміну від України). В євро­пейсь­ких ма­га­зи­нах туш­ку кро­ли­ка тра­диційно про­да­ють тільки цілою, в Ук­раї­ні — це не є пра­ви­лом.
Так са­мо і з ви­роб­ництвом — є певні відмінності.  Як я вже ка­зав, кролів­ництво у Франції — до­сить серй­оз­но на­ла­го­д­же­ний бізнес, то­му за­во­ди із ви­роб­­ництва комбікормів са­ме для кро­ликів ма­ють не­по­гані «обо­ро­ти». Тоді як ук­раїнські гос­по­дар­ст­ва здебільшо­го са­мостійно за­без­пе­чу­ють свою кор­мо­ву ба­зу.
Ук­раїнські кролівничі фер­ми — це вер­ти­каль­но інте­г­ро­вані гос­по­дар­ст­ва із за­кри­тим ви­роб­ни­чим цик­лом, во­ни зай­ма­ють­ся  всім: від запліднен­ня до про­да­жу тва­рин. У Франції, на­при­клад, ко­жен ро­бить свою спра­ву: є спеціалізо­вані цен­т­ри запліднен­ня (такі, як Eurolap), є забійні це­хи, які зай­ма­ють­ся без­по­се­ред­ньо за­боєм (за­ку­по­ву­ють у фер­мерів жи­вих кролів) і здійсню­ють по­став­ки м’яс­ної про­дукції на при­лав­ки су­пер­мар­кетів і м’яс­них крам­ниць.

По­над 30 років ком­панія Eurolap зай­мається се­лекційною ро­бо­тою... Із чо­го все по­чи­на­ло­ся?
— Як завжди, все ве­ли­ке по­чи­нається з ма­ло­го, на­ша ком­панія — не ви­ня­ток. У 1975 р. це бу­ла не­ве­ли­ка сімей­на фер­ма у регіоні на північно­му за­ході Франції на півос­трові Бре­тань, що зай­ма­ла­ся тільки ге­не­ти­кою кролів. У 2000 р. гос­по­дар­ст­во бу­ло ви­куп­ле­не акціоне­ра­ми місце­во­го ко­о­пе­ра­ти­ву. От­же, Eurolap — дочірнє підприємство ко­о­пе­ра­ти­ву. Ми спе­ціа­лізуємо­ся на ге­не­тиці та се­лекції м’яс­ної по­ро­ди кролів (Hyla). На­ша се­лекційна ро­бо­та спря­мо­ва­на на го­ло­вне — одер­жа­ти ба­жа­ний приріст м’яса за най­мен­шо­го спо­жи­ван­ня кор­му. Зро­зумійте, нас як спеціалістів не ціка­вить пух­настість кро­ли­ка або до­вжи­на йо­го вух — перш за все, ми ак­цен­туємо свою ува­гу на м’яс­ні по­каз­ни­ки тва­ри­ни.
Та­кож ми здійснюємо кон­сал­тин­гові по­слу­ги, ак­тив­но пра­цюємо на ек­с­порт (на сьо­годні 50% то­ва­ро­обігу ком­панії ста­но­вить ек­с­порт племінно­го по­голів’я).

На­разі  ком­панія  Eurolap ак­тив­но співпра­цює  з ук­раїнськи­ми кро­лів­­ни­чи­ми гос­по­дар­ст­ва­ми. Як са­ме і чо­му — Ук­раїна?
— Справді, по­над три ро­ки то­му роз­по­ча­ла­ся ця співпра­ця. Ми пра­цюємо з декількома ук­раїнськи­ми ви­роб­ни­чи­ми фер­ма­ми: одні з них — до­сить досвідчені та відомі, інші — порівня­но мо­лоді, але ду­же амбіційні, і це та­кож до­б­ре… Ми го­тові на­да­ва­ти кон­суль­тації та здійсню­ва­ти по­став­ки на­шої про­дукції в будь-яку ук­раїнську ком­панію, як­що в ній пра­цю­ють кваліфіко­вані спеціалісти із ши­ро­ки­ми амбіційни­ми пла­на­ми на май­бутнє. Са­ме та­кою ком­панією, на наш по­гляд, є ТОВ «Кролікофф» (кількість по­голів’я — 10 тис. кро­ле­ма­ток).  Ця ком­панія во­лодіє ком­плек­сом  із за­мк­ну­тим і безвідход­ним цик­лом ви­роб­ництва, який вклю­чає комбікор­мо­вий за­вод, се­лекційно-племінне гос­по­дар­ст­во, фер­ми із ви­ро­щу­ван­ня кролів, забійну ділян­ку, відділи пе­ре­роб­ки і ре­алізації про­дукції (м’яса та шкіри).

Як ча­с­то Ви бу­ваєте в Ук­раїні? Чи відвідуєте своїх «ви­хо­ванців» на ук­раїнських фер­мах?
— Так, без­пе­реч­но. В Ук­раїну  приїжджаю двічі на рік, трап­ляється і частіше. Торік ми зро­би­ли по­став­ку пле­мінно­го по­голів’я (у лютому, травні, червні та серпні), а вже в ли­с­то­паді я відвідав  пра­бать­ків­ське по­голів’я, що вже да­ло пер­ших батьків.

Ве­те­ри­нар­ний кон­троль в Ук­раї­ні має свої ню­ан­си (втім, як і в інших країнах). Із яки­ми пе­ре­шко­да­ми сти­­каєте­ся під час ек­с­пор­ту племінно­го по­голів’я в ук­раїнські гос­по­дар­ст­ва? А мо­же, —  на­в­па­ки: що до­по­ма­гає?
— Од­ра­зу ска­жу, що наш центр має ак­ре­ди­тацію для ек­с­пор­ту по­голів’я в усі країни світу. Кож­ну партію, яку го­ту­ють на від­ван­та­жен­ня, кон­тро­лює не­за­леж­ний дер­жав­ний ве­те­ри­нар: він  пе­реві­ряє про­дукцію, оформ­ляє дозвільні до­ку­мен­ти для ви­ве­зен­ня по­голів’я. Ще чо­ти­ри ро­ки то­му із ек­с­пор­том племінно­го кро­ли­ко­по­голів’я в Ук­раїну бу­ли значні труд­нощі, ад­же між країна­ми має бу­ти підпи­са­ний відповідний ве­те­ри­нар­ний сер­тифікат про те, що тва­рин мож­на ек­с­пор­ту­ва­ти (або імпор­ту­ва­ти) з однієї країни в іншу. Про­те на по­чат­ку 2010 р. та­ко­го сер­тифіка­та вза­галі не бу­ло, тож і до­­ста­ви­ти тва­рин із Франції в Ук­раїну бу­ло не­мож­ли­во. Нині вже ми йо­го маємо.
Декілька слів — про про­гра­му вак­ци­нації кролів. У цих тва­рин, не­за­леж­но від місця їхньо­го про­жи­ван­ня, є два ос­нов­них, так би мо­ви­ти, «во­рож­не­чих» віру­си: Myxomatosis cunicu­lorum, що вик­ли­кає та­ку не­без­печ­ну хво­ро­бу, як міксо­ма­тоз, і РНК- вірус сімей­ст­ва Calicivirus, що є при­чи­ною ви­ник­нен­ня ге­мо­рагічної хво­ро­би кролів. Са­ме на них має бу­ти спря­мо­ва­но пер­шо­чер­го­вий ве­те­ри­нар­ний кон­троль. До речі, склад вак­цин про­ти цих вірусів од­на­ко­вий як у Франції, так і в Ук­раїні, є тільки од­на відмінність — ком­панія-ви­роб­ник.

Відо­мо, що кро­ли­ки у ви­ро­щу­ванні — ду­же ви­баг­ливі створіння…
— Так, це не є се­к­ре­том, особ­ли­во во­ни ду­же ви­мог­ливі до до­три­ман­ня санітар­но-епідеміологічних умов ут­ри­ман­ня. То­му (і це тре­ба пам’ята­ти), поміща­ю­чи здо­ро­ву тва­ри­ну в по­гані умо­ви, без­глуз­до роз­ра­хо­ву­ва­ти на по­зи­тив­ний ре­зуль­тат і, відповідно, на при­бу­ток. Особ­ли­во це сто­сується не­ве­ли­ких при­ват­них ферм… Ад­же гос­по­дар, у яко­го чо­ти­ри-п’ять кро­ликів, на­вряд чи бу­де вак­ци­ну­ва­ти своїх тва­рин. То­му як­що в при­роді рівень за­хво­рю­ва­ності на міксо­ма­тоз до­сить ви­со­кий, а кро­ли­ки кон­так­ту­ють з інши­ми тва­ри­на­ми або з ко­ма­ра­ми-мош­ка­ми, то, при­­род­но, без вак­ци­нації во­ни більше ри­зи­ку­ють за­ги­ну­ти від цієї не­без­печ­ної хво­ро­би. 
Не­за­довільний мікроклімат та­кож знач­но по­слаб­лює ре­зи­с­тентність ор­га­нізму кролів. Особ­ли­во не­без­печні про­тя­ги, надмірна во­логість, на­явність шкід­ли­вих газів (аміак, сірко­во­день). Зго­до­ву­ван­ня не­якісних кормів, різка зміна раціону зу­мов­лю­ють ма­сові ура­жен­ня шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту кролів та при­зво­дять до їхньої за­ги­белі (кор­ми у гра­ну­лах ма­ють бу­ти пев­но­го розміру: діаме­т­ром 3,5–4,8 мм, за­в­дов­жки 1,5 см).

Ваші ре­ко­мен­дації що­до онов­лен­ня по­голів’я кролів: як ча­с­то це тре­ба ро­би­ти, як пра­виль­но його про­во­ди­ти? 
— Ко­жен гос­по­дар по­ви­нен ро­зуміти, що не­за­леж­но від то­го, чим зай­мається йо­го гос­по­дар­ст­во (спеціалізація по ВРХ, сви­ням або кро­ли­кам), не­обхідно постійно онов­лю­ва­ти батьківське по­­голів’я, щоб заміни­ти ста­рих або про­блем­них кро­ле­ма­ток.
По­ра­да від ме­не, як від спеціаліста се­лекційно­го цен­т­ру… Оскільки транс­портні ви­т­ра­ти ду­же ве­ликі, се­лекційна ком­панія-по­ста­чаль­ник не змо­же що­­міся­ця відправ­ля­ти ре­монт­них тва­рин для то­го, щоб гос­по­дар­ст­во мог­ло онов­лю­ва­ти­ся на кож­но­му циклі. То­му я ра­д­жу фер­ме­рам од­но­час­но за­ку­по­ву­ва­ти пра­батьківське й батьківське по­­голів’я (пра­батьківських са­мок і не­ве­ли­ку кількість самців-пра­батьків), ад­же за до­по­мо­гою схре­щу­ван­ня гос­по­дар­ст­во змо­же одер­жу­ва­ти  не тільки са­мок, а й онов­лю­ва­ти їхнє по­голів’я. Та­ким чи­­ном, ку­пу­ю­чи раз або двічі за рік у се­­лекційно­му центрі не­ве­ли­ку кількість пра­батьківсько­го по­голів’я, гос­по­дар­ст­во мо­же знач­но за­оща­ди­ти свої фінан­си.
Окрім то­го, на­ша ком­панія зай­має­ться по­ста­чан­ням од­но­ден­но­го по­го­лів’я. Чес­но ка­жу­чи, це ду­же кропіткий про­цес…
На­ве­ду при­клад та­кої співпраці із ук­раїнськи­ми гос­по­дар­ст­ва­ми. Ра­но вранці, пе­ред відправ­лен­ням, кро­ле­нят ви­по­ю­ють (їх не го­ду­ють), роз­поділя­ють за стат­тю, відби­ра­ють са­мо­чок і «став­лять» їм кліпсу для іден­тифікації, потім розміщу­ють у спе­ціа­ль­ній тарі з тир­сою (по 25 кро­ле­нят у відсіку). Тва­рин пе­ре­прав­ля­ють літа­ком до Києва (на все про все, вра­хо­ву­ю­чи авіапе­реліт, ухо­дить меньше ніж 10 го­д). От­же, у гос­по­дар­ст­во тва­ри­ни по­па­да­ють у той са­мий день. У цей же день кро­ле­нят не­обхідно підкла­с­ти під са­мо­чок, у яких на цьому тижні був окріл.

Інтерв'ю
Президент УАВК Микола Пономаренко
На ринку картоплі зараз — ажіотаж, якого не траплялося майже 10 років. Споживачі занепокоєні неврожаєм і закуповуються картоплею на сезон — цілими мішками. Виробники (перш за все городники) нарікають на неврожай. Відтак Україна вперше за... Подробнее
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0