Спецможливості
Агробізнес

Вес­на не че­кає

10.04.2014
657
Вес­на не че­кає фото, ілюстрація

Політична та економічна ситуація в країні додає проблем аграріям. Нинішня весняна посівна кампанія супроводжується подорожчанням матеріально-технічних ресурсів, є складнощі з отриманням банківських кредитів. До того ж  знижуються ціни на продукцію тваринництва, що зменшує можливість використання надходжень галузі на потреби рослинництва. Проте весна не чекає. Незважаючи на існуючі проблеми, необхідно знаходити можливості для своєчасного та якісного проведення комплексу весняно-посівних робіт.

Політична та економічна ситуація в країні додає проблем аграріям. Нинішня весняна посівна кампанія супроводжується подорожчанням матеріально-технічних ресурсів, є складнощі з отриманням банківських кредитів. До того ж  знижуються ціни на продукцію тваринництва, що зменшує можливість використання надходжень галузі на потреби рослинництва. Проте весна не чекає. Незважаючи на існуючі проблеми, необхідно знаходити можливості для своєчасного та якісного проведення комплексу весняно-посівних робіт.  

О. Мас­лак, канд. еко­н. на­ук, керівник Цен­т­ру стра­тегічних до­сліджень АПК,  Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний
універ­си­те­т

По­тре­ба у фінан­су­ванні
Цьо­го ро­ку не­обхідно про­ве­с­ти під­жив­лен­ня ози­ми­ни, яка засіяна на площі 7,8 млн га, висіяти ярі зер­нові та зер­но­бо­бові куль­ту­ри на площі близь­ко 8,7 млн га. За підра­хун­ка­ми Міна­гро­політи­ки, на про­ве­ден­ня вес­ня­но-по­льо­вих робіт не­обхідно до 45 млрд грн. При цьо­му вра­хо­вується по­до­рож­чан­ня паль­­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів, міне­­раль­­­­них до­б­рив, насіння. Влас­них ре­­сур­­­сів гос­по­дарств не ви­с­та­чає. То­му аг­рарії роз­ра­хо­ву­ють на банківські кре­ди­ти. Як­що раніше по­тре­ба у банківських кре­ди­тах оціню­ва­ла­ся близько 8 млрд грн, то ос­танні роз­ра­хун­ки свідчать про збільшен­ня цієї су­ми до 10 млрд.
Більшість гос­по­дарств не встиг­ла огов­та­ти­ся від падіння цін на по­чат­ку мар­ке­тин­го­во­го ро­ку та змен­шен­ня до­ходів від про­да­жу зер­на та олійно­го насіння, як от­ри­ма­ли но­ве ви­про­бу­ван­ня — по­до­рож­чан­ня ма­теріаль­но-тех­нічних ре­сурсів. За­га­лом очікується зро­с­тан­ня ви­т­рат на вес­ня­ну посівну кам­панію на 250 грн/га. Як­що рік то­му ви­т­ра­ти на гек­тар ста­но­ви­ли 1800 грн, цьо­го ро­ку до­сяг­нуть 2050 грн.
Нинішня си­ту­ація ус­клад­нюється не­ти­по­ви­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми, а са­ме відсутністю сніго­во­го по­кри­ву в біль­шості регіонів. Як наслідок, во­ло­ги у верх­нь­о­му шарі грун­ту бу­де мен­ше. То­му не­обхідно в над­зви­чай­но ко­роткі тер­міни про­во­ди­ти вес­ня­но-по­льові ро­бо­ти, що є вкрай склад­ним за­вдан­ням, вра­хо­ву­ю­чи ма­теріаль­но-технічне за­без­пе­чен­ня більшості гос­по­дарств.

Банківське кре­ди­ту­ван­ня
Однією з ос­нов­них про­блем цьо­горічної вес­ня­но-посівної кам­панії є за­без­пе­чен­ня по­треб у фінан­со­вих ре­сур­сах. Політич­на та еко­номічна си­ту­ація в країні не­га­тив­но по­зна­чи­ла­ся на банківській си­с­темі. Банківські ус­та­но­ви, які ма­ли пря­ме відно­шен­ня до ко­лиш­ньої вла­ди, при­пи­ни­ли своє функціону­ван­ня; інші, з російським капіта­лом, не на­да­ють кре­дитів для аг­рар­но­го сек­то­ру. Своєю чер­гою, ре­ш­та банків убезпечують се­бе від мож­ли­вих ри­зиків у пер­спек­тиві: не відмов­ля­ють, про­те й не на­да­ють кре­дитів аг­раріям. Це сто­сується навіть тих гос­по­дарств, які декілька років поспіль співпра­цювали з банківськи­ми ус­та­но­ва­ми та ма­ють без­до­ган­ну кре­дит­ну історію.
Банки мож­на зро­зу­міти. Кре­ди­ту­ва­ти в період не­стабільної еко­номічної та політич­ної си­ту­ації до­сить ри­зи­ко­ва­но. За­гро­за форс-ма­жор­них об­ста­вин, які є невід’ємною ча­с­ти­ною кож­но­го кон­трак­ту, цілком ре­аль­на у ни­нішніх умо­вах. Про­те й аг­раріїв мож­на зро­зуміти. Ад­же по­зич­ка­ми банків ко­ри­с­ту­ють­ся більшість гос­по­дарств. Тож по­крит­тя дефіци­ту фінан­со­вих ре­­сурсів цьо­горічної вес­ня­но-посівної кам­панії ба­га­то гос­по­дарств пла­ну­ва­ло са­ме че­рез банківське кре­ди­ту­ван­ня. На що й ідуть банківські ус­та­но­ви, так це на про­лон­гацію не­по­га­ше­них кре­дитів. Ок­ремі ус­та­но­ви доз­во­ля­ють гос­по­дар­ст­вам фінан­сові зо­бов’язан­ня по­пе­редніх періодів по­вер­ну­ти з над­хо­д­жен­ня но­во­го вро­жаю.
Бан­ки, як і раніше, дек­ла­ру­ють став­ки за ко­ри­с­ту­ван­ня кре­ди­та­ми, вра­хо­ву­ю­чи до­дат­кові по­слу­ги під час оформ­лення до­ку­ментів від 21 до 26%. Про­те й на та­ких умо­вах, за до­три­ман­ня усіх ви­мог, не вдається от­ри­ма­ти по­зи­ки. Ба­га­то аг­раріїв, які ве­дуть пе­ре­мо­ви­ни з банкіра­ми впро­довж двох місяців, про­во­дять вес­няні ро­бо­ти без над­хо­д­жен­ня дов­го­очіку­ва­них коштів. Ра­зом з тим, аг­рарії не втра­ча­ють надії на швид­ке по­кра­щан­ня існу­ю­чої си­ту­ації та віднов­лен­ня банківсько­го фінан­су­ван­ня аг­­­рар­но­го сек­то­ру.
Власні до­хо­ди
У такій си­ту­ації аг­раріям до­во­дить­ся покладатися тільки на свої си­ли. Ті, хто не встиг ре­алізу­ва­ти зер­но та олійне на­­сіння, з по­чат­ку но­­во­­­го се­зо­ну мо­жуть це зро­би­ти на­весні, про­те за ви­­гід­ніши­ми ціна­ми. На внут­ріш­ньо­му рин­ку ак­­тиві­зу­­­ва­ли­ся за­ку­півлі про­­до­воль­чо­го та фу­­раж­но­го зер­на. Як­що у ве­ресні ми­ну­ло­го ро­ку аг­рарії мог­ли про­да­ти ку­ку­руд­зу за 1 тис. грн/т, то в кінці бе­рез­ня нинішньо­го — по 1,7 тис. За пше­ни­цю 3 кла­су під час зби­ран­ня вро­жаю да­ва­ли 1,2–1,3 тис. грн/т, у кінці бе­рез­ня — 1,9–2,0 тис. Сою за на­яв­ності мож­на про­да­ти за 5,2 тис. грн, що на тре­ти­ну до­рож­че порів­ня­но з по­чат­ком мар­ке­тин­го­во­го ро­ку. Також ак­тивніше по­ча­ли за­ку­по­ву­ва­ти як ек­с­портні ком­па­нії — для про­да­жу на зовнішніх рин­ках, так і  пе­ре­робні підприємства, що за­без­пе­чу­ють по­тре­би внутрішньо­го рин­ку. Тож за на­яв­ності про­дукції мож­на ско­ри­с­та­ти­ся си­ту­ацією, по­пов­ни­ти обігові ко­ш­ти та прид­ба­ти не­обхідні ре­сур­си.
Здебільшо­го та­ка ціно­ва си­ту­ація сто­­сується ли­ше про­дукції рос­лин­ництва. Тва­рин­ницькі гос­по­дар­ст­ва спо­с­теріга­ють зни­жен­ня цін на свою про­дукцію. Об­ме­жен­ня торгівлі з Ро­сій­сь­кою Фе­де­рацією впли­ну­ло на змен­шен­ня об­сягів ви­роб­ництва твер­дих сирів вітчиз­ня­ни­ми мо­ло­ко­пе­ре­роб­ни­ми під­приємства­ми. До то­го ж спо­с­те­рігається се­зон­не зни­жен­ня за­ку­пі­вель­них цін на мо­ло­ко ви­хо­дя­чи із збіль­­шен­ням йо­го ви­роб­ництва. Це, своєю чер­гою, впли­ну­ло на зни­жен­ня за­купівель­них цін на мо­лоч­ну си­ро­ви­ну. Як­що на по­чат­ку бе­рез­ня по­точ­но­го ро­ку за­купівельні ціни на мо­ло­ко пе­ре­ви­щу­ва­ли 5 грн/л, то в кінці міся­ця зни­зи­ли­ся на 10–15%. Та­ка ціно­ва си­ту­ація змен­шує до­хо­ди аг­раріїв, а відтак, зни­жує­ться мож­ливість прид­бан­ня не­об­хід­них ре­сурсів.
Окрім цьо­го, спо­с­терігається зни­жен­ня ціни на м’ясо. У бе­резні, порівня­но з по­пе­редніми міся­ця­ми, ціни на сви­ни­ну та м’ясо птиці опу­с­ти­ли­ся на 1–1,5%. Це по­яс­нюється змен­шен­ням спо­жи­ван­ня м’яса та м’ясо­про­дукції на­се­лен­ням під час Ве­ли­ко­го по­сту, а та­кож наміра­ми уря­ду що­до спро­щен­ня про­це­ду­ри ім­пор­ту м’яса та м’ясо­про­дукції на те­ри­торію Ук­раїни. Та­ким чи­ном, не­зва­жа­ю­чи на зде­шев­лен­ня мо­­ло­ка та м’яса, в аг­раріїв за­ли­шається мож­­ливість спря­му­вати ча­с­ти­ну до­­ходів, от­ри­ма­них від ре­алізації тва­рин­ниць­кої про­дукції, на ре­сурс­не за­без­пе­чен­ня ком­плек­су вес­ня­но-по­льо­вих робіт.

За­без­пе­ченість ре­сур­са­ми
На по­до­рож­чан­ня ма­теріаль­но-тех­нічних ре­сурсів впли­ну­ли фак­то­ри се­зон­ності та кур­со­вої різниці гривні до провідних світо­вих ва­лют. Однією із про­блем, з якою зітк­нули­ся аг­рарії, ста­ло підви­щен­ня цін на паль­но-ма­с­тиль­ні ма­теріали. Пер­ши­ми це відчу­ли гос­по­дар­ст­ва, які не ма­ли змо­ги відра­зу роз­ра­ху­ва­ти­ся за них. Більшість ком­паній-по­ста­чаль­ни­ків, що пра­цю­ють із ук­­­раїн­ськи­ми опе­ра­то­ра­ми па­лив­но­го рин­­­ку, від­мо­ви­ли­ся від на­дан­ня то­вар­но­го кре­ди­ту та 50%-і пе­ре­до­пла­­ти. На­разі по­став­ки па­ль­­но-ма­с­тиль­них ма­­те­ріа­лів здійсню­ють­ся за 100%-ю пе­­ре­до­пла­тою та за ці­­на­­­­ми, які вра­хо­ву­ють ри­зик не­­по­вної або не­­своєчас­ної оп­­ла­ти по­ста­вок. На вну­тріш­­­ньо­му рин­ку й на­далі мож­ли­ве по­до­рож­чан­ня паль­но­го.
Насіння теж по­до­рож­ча­ло. На ім­порт­ні сор­ти та гібри­ди ціна підня­ла­ся до 30%, на вітчиз­няні — близь­ко 5%. Та­ким чи­ном, аг­раріям до­во­ди­ти­меть­ся еко­но­ми­ти на посівно­му ма­теріалі та зна­хо­ди­ти варіан­ти прид­бан­ня не­об­хід­но­го насіння за помірною ціною та на­­леж­ної якості. На рин­ку насіння зла­ко­­­вих куль­тур у бе­резні по­точ­но­го ро­ку пе­ре­ва­жа­ла про­по­зиція про­дукції ук­­раїнсько­го по­хо­д­жен­ня. Зо­к­ре­ма, елітне насіння ярої пше­ниці, яч­ме­ню вітчиз­ня­ної се­лекції для цьо­горічної сівби про­да­ва­ло­ся за ціною 3,6–4,2 тис. грн/т, вівса — 4,2–5,0, го­ро­ху — близь­ко 6,1–7,2 тис. грн/т. Про­те гібри­ди ку­ку­руд­зи провідних іно­зем­них ви­роб­ників ко­ш­ту­ва­ли від 152 дол./п. од. (80 тис. насінин). Вітчиз­няні гібри­ди бу­ли де­що де­шевшими — 10–15 тис. грн/т.
Ціни на насіння олійних куль­тур ма­ли ши­ро­кий діапа­зон. Зо­к­ре­ма, гібри­ди со­няш­ни­ку іно­зем­них ком­паній ко­ш­ту­ва­ли від 192 дол./п. од. (150 тис. насінин), ріпа­ку — 180–220 дол./п. од. (1,5 млн насінин), сої — 11 тис. грн/т. Вітчиз­няні гібри­ди со­няш­ни­ку мож­на бу­ло прид­ба­ти за ціною від 24 до 28 тис. грн/т, елітне насіння сої — 9–10 тис. грн.
Зро­с­тан­ня цін на міне­ральні до­б­ри­ва бу­ло менш відчут­не, порівня­но з інши­ми ре­сур­са­ми, та за­ле­жа­ло від се­зон­но­го по­пи­ту. Як пра­ви­ло, міне­ральні до­б­ри­ва най­де­шевші у грудні та най­до­рожчі у бе­резні. Тож більш по­пу­лярні вес­ною до­б­ри­ва, а са­ме аміач­ну селітру та кар­бамідно-аміач­ну суміш, у бе­резні куп­ля­ли за 3,4–3,5 та 3,3–3,4 тис. грн/т, відповідно.

Дер­жав­на підтрим­ка
Про­гра­ма­ми дер­жав­ної підтрим­ки аг­раріїв пе­ред­ба­чається аван­су­ван­ня ви­роб­ництва зер­на за фор­вард­ни­ми до­го­во­ра­ми шля­хом ук­ла­ден­ня їх з Аг­рар­ним фон­дом Ук­раїни. ПАТ «Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­рація», яка про­во­ди­ла фор­вардні за­­купівлі зер­на у ми­ну­ло­му році, у ни­­нішньо­му — не пра­цює.
Об’єкта­ми за­купівель у по­точ­но­му році є пше­ни­ця 2–4 класів, жи­то 1-3 кла­сів та ячмінь 3 кла­су. За­галь­ний об­сяг за­купівель пла­нується на рівні 1,2 млн т зер­на. Мінімаль­на то­вар­на партія зер­на має бу­ти для пше­ниці — не мен­ше 100 т, жи­та — 50, яч­ме­ню — 100 т. Розмір аван­со­вих ви­плат бу­де виз­на­ча­ти­ся у роз­ра­хун­ку 50%  міні­маль­них інтер­венційних цін, які за­твер­д­же­но для по­точ­но­го мар­ке­тин­го­во­го періоду згідно із на­ка­зом Міна­гро­політи­ки Ук­раїни від 26 черв­ня 2013 ро­ку № 394.
У період з 10 по 14 бе­рез­ня Аг­рар­ним фон­дом зафіксо­ва­но знач­ний по­пит гос­по­дарств на ук­ла­дан­ня фор­вард­них кон­трактів з ре­алізації зер­на май­бут­нь­о­го вро­жаю. Аг­раріями бу­ло за­яв­ле­но на ре­алізацію 323 тис. т. Станом на 17 бе­рез­ня ук­ла­де­но уго­ди на за­купівлю 736 тис. т зер­на, що ста­но­вить 61% за­пла­но­ва­но­го на 2014 р. об­ся­гу за­купівель. За­га­лом, за період фор­вард­ної кам­панії аг­раріям пе­ре­ра­хо­ва­но 540 млн грн дер­жав­ної підтрим­ки.
До то­го ж стра­хо­ви­ми ком­паніями роз­по­ча­то ог­ля­ди відповідних посівів, за ре­зуль­та­тами яких дер­жав­ним опе­ра­то­ром на­да­ва­ти­муть­ся до­дат­кові ви­пла­ти за уго­да­ми. Та­ким чи­ном, вра­хо­ву­ю­чи на­галь­ну по­тре­бу гос­по­дарств у фінан­со­вих ре­сур­сах, у разі прий­нят­тя стра­хо­вою ком­панією посівів після по­чат­ку вес­ня­ної ве­ге­тації, Аг­рар­ний фонд бу­де здійсню­ва­ти до­пла­ту 20% за раніше ук­ла­де­ни­ми кон­трак­та­ми.

Про­гно­зи
Існу­ю­ча еко­номічна та політич­на си­ту­ація в Ук­раїні не­га­тив­но по­зна­чить­ся на ви­роб­ництві про­дукції рос­лин­ництва. Вже є при­кла­ди то­го, що аг­ро­хол­дин­ги пе­ре­гля­да­ють ра­ніше роз­роб­лені про­гра­ми та відмов­ля­ють­ся від про­ве­ден­ня посівної кам­панії в по­вно­му об­сязі. Ок­ремі аг­ро­ком­панії роз­гля­да­ють варіан­ти про­да­жу кор­по­ра­тив­них прав на зем­лю. Аг­ро­хол­дин­ги з російськи­ми інве­с­тиціями зде­більшо­го при­пи­ня­ють свою діяль­ність. При цьо­му відсутність бан­ківсько­го кре­ди­ту­ван­ням впли­ває на еко­номію на­яв­них ре­сурсів. Тож існу­ю­ча за­галь­на си­ту­ація мо­же впли­ну­ти на змен­шен­ня ва­ло­во­го ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва.
Ек­с­пер­ти аг­рар­но­го рин­ку про­гно­зу­ють, що в 2014 р. аг­рарії не змо­жуть засіяти до 20% ріллі. Це, своєю чер­гою, при­зве­де до змен­шен­ня ва­ло­во­го ви­роб­ництва зер­на на 11 млн т та не­до­от­ри­ман­ня 25,1 млрд грн до­ходів. Та­ка тен­денція не впли­не на за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чих та фу­­раж­них по­треб внут­рішньо­го рин­ку, а ли­ше змен­шить ек­с­порт­ні мож­ли­вості Ук­раїни.

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як

1
0