Весна не чекає
Політична та економічна ситуація в країні додає проблем аграріям. Нинішня весняна посівна кампанія супроводжується подорожчанням матеріально-технічних ресурсів, є складнощі з отриманням банківських кредитів. До того ж знижуються ціни на продукцію тваринництва, що зменшує можливість використання надходжень галузі на потреби рослинництва. Проте весна не чекає. Незважаючи на існуючі проблеми, необхідно знаходити можливості для своєчасного та якісного проведення комплексу весняно-посівних робіт.
Політична та економічна ситуація в країні додає проблем аграріям. Нинішня весняна посівна кампанія супроводжується подорожчанням матеріально-технічних ресурсів, є складнощі з отриманням банківських кредитів. До того ж знижуються ціни на продукцію тваринництва, що зменшує можливість використання надходжень галузі на потреби рослинництва. Проте весна не чекає. Незважаючи на існуючі проблеми, необхідно знаходити можливості для своєчасного та якісного проведення комплексу весняно-посівних робіт.
О. Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК, Сумський національний аграрний
університет
Потреба у фінансуванні
Цього року необхідно провести підживлення озимини, яка засіяна на площі 7,8 млн га, висіяти ярі зернові та зернобобові культури на площі близько 8,7 млн га. За підрахунками Мінагрополітики, на проведення весняно-польових робіт необхідно до 45 млрд грн. При цьому враховується подорожчання пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, насіння. Власних ресурсів господарств не вистачає. Тому аграрії розраховують на банківські кредити. Якщо раніше потреба у банківських кредитах оцінювалася близько 8 млрд грн, то останні розрахунки свідчать про збільшення цієї суми до 10 млрд.
Більшість господарств не встигла оговтатися від падіння цін на початку маркетингового року та зменшення доходів від продажу зерна та олійного насіння, як отримали нове випробування — подорожчання матеріально-технічних ресурсів. Загалом очікується зростання витрат на весняну посівну кампанію на 250 грн/га. Якщо рік тому витрати на гектар становили 1800 грн, цього року досягнуть 2050 грн.
Нинішня ситуація ускладнюється нетиповими погодними умовами, а саме відсутністю снігового покриву в більшості регіонів. Як наслідок, вологи у верхньому шарі грунту буде менше. Тому необхідно в надзвичайно короткі терміни проводити весняно-польові роботи, що є вкрай складним завданням, враховуючи матеріально-технічне забезпечення більшості господарств.
Банківське кредитування
Однією з основних проблем цьогорічної весняно-посівної кампанії є забезпечення потреб у фінансових ресурсах. Політична та економічна ситуація в країні негативно позначилася на банківській системі. Банківські установи, які мали пряме відношення до колишньої влади, припинили своє функціонування; інші, з російським капіталом, не надають кредитів для аграрного сектору. Своєю чергою, решта банків убезпечують себе від можливих ризиків у перспективі: не відмовляють, проте й не надають кредитів аграріям. Це стосується навіть тих господарств, які декілька років поспіль співпрацювали з банківськими установами та мають бездоганну кредитну історію.
Банки можна зрозуміти. Кредитувати в період нестабільної економічної та політичної ситуації досить ризиковано. Загроза форс-мажорних обставин, які є невід’ємною частиною кожного контракту, цілком реальна у нинішніх умовах. Проте й аграріїв можна зрозуміти. Адже позичками банків користуються більшість господарств. Тож покриття дефіциту фінансових ресурсів цьогорічної весняно-посівної кампанії багато господарств планувало саме через банківське кредитування. На що й ідуть банківські установи, так це на пролонгацію непогашених кредитів. Окремі установи дозволяють господарствам фінансові зобов’язання попередніх періодів повернути з надходження нового врожаю.
Банки, як і раніше, декларують ставки за користування кредитами, враховуючи додаткові послуги під час оформлення документів від 21 до 26%. Проте й на таких умовах, за дотримання усіх вимог, не вдається отримати позики. Багато аграріїв, які ведуть перемовини з банкірами впродовж двох місяців, проводять весняні роботи без надходження довгоочікуваних коштів. Разом з тим, аграрії не втрачають надії на швидке покращання існуючої ситуації та відновлення банківського фінансування аграрного сектору.
Власні доходи
У такій ситуації аграріям доводиться покладатися тільки на свої сили. Ті, хто не встиг реалізувати зерно та олійне насіння, з початку нового сезону можуть це зробити навесні, проте за вигіднішими цінами. На внутрішньому ринку активізувалися закупівлі продовольчого та фуражного зерна. Якщо у вересні минулого року аграрії могли продати кукурудзу за 1 тис. грн/т, то в кінці березня нинішнього — по 1,7 тис. За пшеницю 3 класу під час збирання врожаю давали 1,2–1,3 тис. грн/т, у кінці березня — 1,9–2,0 тис. Сою за наявності можна продати за 5,2 тис. грн, що на третину дорожче порівняно з початком маркетингового року. Також активніше почали закуповувати як експортні компанії — для продажу на зовнішніх ринках, так і переробні підприємства, що забезпечують потреби внутрішнього ринку. Тож за наявності продукції можна скористатися ситуацією, поповнити обігові кошти та придбати необхідні ресурси.
Здебільшого така цінова ситуація стосується лише продукції рослинництва. Тваринницькі господарства спостерігають зниження цін на свою продукцію. Обмеження торгівлі з Російською Федерацією вплинуло на зменшення обсягів виробництва твердих сирів вітчизняними молокопереробними підприємствами. До того ж спостерігається сезонне зниження закупівельних цін на молоко виходячи із збільшенням його виробництва. Це, своєю чергою, вплинуло на зниження закупівельних цін на молочну сировину. Якщо на початку березня поточного року закупівельні ціни на молоко перевищували 5 грн/л, то в кінці місяця знизилися на 10–15%. Така цінова ситуація зменшує доходи аграріїв, а відтак, знижується можливість придбання необхідних ресурсів.
Окрім цього, спостерігається зниження ціни на м’ясо. У березні, порівняно з попередніми місяцями, ціни на свинину та м’ясо птиці опустилися на 1–1,5%. Це пояснюється зменшенням споживання м’яса та м’ясопродукції населенням під час Великого посту, а також намірами уряду щодо спрощення процедури імпорту м’яса та м’ясопродукції на територію України. Таким чином, незважаючи на здешевлення молока та м’яса, в аграріїв залишається можливість спрямувати частину доходів, отриманих від реалізації тваринницької продукції, на ресурсне забезпечення комплексу весняно-польових робіт.
Забезпеченість ресурсами
На подорожчання матеріально-технічних ресурсів вплинули фактори сезонності та курсової різниці гривні до провідних світових валют. Однією із проблем, з якою зіткнулися аграрії, стало підвищення цін на пально-мастильні матеріали. Першими це відчули господарства, які не мали змоги відразу розрахуватися за них. Більшість компаній-постачальників, що працюють із українськими операторами паливного ринку, відмовилися від надання товарного кредиту та 50%-і передоплати. Наразі поставки пально-мастильних матеріалів здійснюються за 100%-ю передоплатою та за цінами, які враховують ризик неповної або несвоєчасної оплати поставок. На внутрішньому ринку й надалі можливе подорожчання пального.
Насіння теж подорожчало. На імпортні сорти та гібриди ціна піднялася до 30%, на вітчизняні — близько 5%. Таким чином, аграріям доводитиметься економити на посівному матеріалі та знаходити варіанти придбання необхідного насіння за помірною ціною та належної якості. На ринку насіння злакових культур у березні поточного року переважала пропозиція продукції українського походження. Зокрема, елітне насіння ярої пшениці, ячменю вітчизняної селекції для цьогорічної сівби продавалося за ціною 3,6–4,2 тис. грн/т, вівса — 4,2–5,0, гороху — близько 6,1–7,2 тис. грн/т. Проте гібриди кукурудзи провідних іноземних виробників коштували від 152 дол./п. од. (80 тис. насінин). Вітчизняні гібриди були дещо дешевшими — 10–15 тис. грн/т.
Ціни на насіння олійних культур мали широкий діапазон. Зокрема, гібриди соняшнику іноземних компаній коштували від 192 дол./п. од. (150 тис. насінин), ріпаку — 180–220 дол./п. од. (1,5 млн насінин), сої — 11 тис. грн/т. Вітчизняні гібриди соняшнику можна було придбати за ціною від 24 до 28 тис. грн/т, елітне насіння сої — 9–10 тис. грн.
Зростання цін на мінеральні добрива було менш відчутне, порівняно з іншими ресурсами, та залежало від сезонного попиту. Як правило, мінеральні добрива найдешевші у грудні та найдорожчі у березні. Тож більш популярні весною добрива, а саме аміачну селітру та карбамідно-аміачну суміш, у березні купляли за 3,4–3,5 та 3,3–3,4 тис. грн/т, відповідно.
Державна підтримка
Програмами державної підтримки аграріїв передбачається авансування виробництва зерна за форвардними договорами шляхом укладення їх з Аграрним фондом України. ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація», яка проводила форвардні закупівлі зерна у минулому році, у нинішньому — не працює.
Об’єктами закупівель у поточному році є пшениця 2–4 класів, жито 1-3 класів та ячмінь 3 класу. Загальний обсяг закупівель планується на рівні 1,2 млн т зерна. Мінімальна товарна партія зерна має бути для пшениці — не менше 100 т, жита — 50, ячменю — 100 т. Розмір авансових виплат буде визначатися у розрахунку 50% мінімальних інтервенційних цін, які затверджено для поточного маркетингового періоду згідно із наказом Мінагрополітики України від 26 червня 2013 року № 394.
У період з 10 по 14 березня Аграрним фондом зафіксовано значний попит господарств на укладання форвардних контрактів з реалізації зерна майбутнього врожаю. Аграріями було заявлено на реалізацію 323 тис. т. Станом на 17 березня укладено угоди на закупівлю 736 тис. т зерна, що становить 61% запланованого на 2014 р. обсягу закупівель. Загалом, за період форвардної кампанії аграріям перераховано 540 млн грн державної підтримки.
До того ж страховими компаніями розпочато огляди відповідних посівів, за результатами яких державним оператором надаватимуться додаткові виплати за угодами. Таким чином, враховуючи нагальну потребу господарств у фінансових ресурсах, у разі прийняття страховою компанією посівів після початку весняної вегетації, Аграрний фонд буде здійснювати доплату 20% за раніше укладеними контрактами.
Прогнози
Існуюча економічна та політична ситуація в Україні негативно позначиться на виробництві продукції рослинництва. Вже є приклади того, що агрохолдинги переглядають раніше розроблені програми та відмовляються від проведення посівної кампанії в повному обсязі. Окремі агрокомпанії розглядають варіанти продажу корпоративних прав на землю. Агрохолдинги з російськими інвестиціями здебільшого припиняють свою діяльність. При цьому відсутність банківського кредитуванням впливає на економію наявних ресурсів. Тож існуюча загальна ситуація може вплинути на зменшення валового виробництва продукції рослинництва.
Експерти аграрного ринку прогнозують, що в 2014 р. аграрії не зможуть засіяти до 20% ріллі. Це, своєю чергою, призведе до зменшення валового виробництва зерна на 11 млн т та недоотримання 25,1 млрд грн доходів. Така тенденція не вплине на забезпечення продовольчих та фуражних потреб внутрішнього ринку, а лише зменшить експортні можливості України.