Спецможливості
Статті

Соя виходить за межі Соєвого поясу

07.04.2010
1269
Соя виходить за межі Соєвого поясу фото, ілюстрація

Посівні площі (538-748 тис. га) та обсяги виробництва (600-900 тис. т.) зерна сої в Україні останніми роками постійно зростають, у тому числі і в спосіб розширення посівних площ у регіонах, які раніше не належали до Соєвого поясу.

Посівні площі (538-748 тис. га) та обсяги виробництва (600-900 тис. т.) зерна сої в Україні останніми роками постійно зростають, у тому числі і в спосіб розширення посівних площ у регіонах, які раніше не належали до Соєвого поясу.

В 2009 р. зібрано рекордний урожай цієї культури - понад 1 млн тонн.
Основні передумови зростання виробництва сої такі: цінність зерна завдяки високому вмісту білка та жиру; високий попит на ринку; цінність сої як попередника й можливість створення сівозміни. З появою ранніх та ультраранніх сортів соя стає популярною культурою навіть у північно-західному регіоні: в Львівській, Волинській, Рівненській областях. Поширення сої в нових регіонах потребує вдосконалення технології вирощування.
У багаторічних польових дослідженнях, проведених у Львівському національному аграрному університеті, науковці ставили собі за мету виявити кращі сорти сої для регіональної грунтово-кліматичної зони, встановити оптимальні норми добрив, способи сівби та норми висіву, ефективність бактеріальних препаратів.

Технологія вирощування
Технологія вирощування сої була такою. Попередник - озима пшениця. Обробіток грунту восени складався з придисковування соломи та зяблевої оранки. Навесні закривали вологу й здійснювали передпосівний обробіток. Фосфорні й калійні добрива (суперфосфат та калійну сіль) вносили восени під оранку. Висівали сою, коли грунт прогрівався до 12...14°С, що припадало на першу декаду травня (фенологічним показником для висівання сої є цвітіння вишні). Перед сівбою насіння обробляли штамом бульбочкових бактерій Bradirhizobium japonicum 634б з розрахунку 0,2 кг біопрепарату на гектарну норму насіння.
Сої дуже шкодить забур'янення. Для знищення однорічних злакових і дводольних бур'янів спершу використовували грунтовий гербіцид Стомп (5 л/га), а в фазі трьох листків культури - гербіцид Базагран (3 л/га). За такого захисту посіви були чисті від бур'янів до збирання врожаю.
Для досліджень використали нові високопродуктивні сорти сої: Устя, Ворскла, Єлена, Легенда та Анжеліка. Оригінатор - ННЦ "Інститут землеробства УААН". Ці сорти стійкі до вилягання, знижених температур у період цвітіння й плодоутворення, не схильні до розтріскування бобів, не потребують проведення десикації. Зважаючи на скоростиглість, їх можна використовувати як попередник під озимі культури.
У першому досліді встановлювали оптимальну норму висіву сої. Згідно з даними наукових установ, за достатнього зволоження в Лісостепу оптимальна густота стояння рослин перед збиранням становить 450-650 тис./га. Щоб одержати таку кількість рослин ранньостиглих сортів за ширини міжрядь 45 см, треба висівати щонайбільше 600-750 тис./га схожих насінин. У своїх дослідженнях ми вивчали норму висіву від 500 до 800 тис./гектар.
У всіх досліджуваних сортів найвища врожайність формувалася за максимальної норми висіву - 800 тис./га схожих насінин. Прибавка врожаю, порівняно з варіантом з 500 тис./га, становила 5,3-5,9 ц/га (табл. 1). Вищу врожайність у разі загущених посівів можна пояснити застосуванням рядкового способу сівби. Врожайність сортів сої у досліді була високою (29,1-32,2 ц/га), вищу продуктивність забезпечував сорт Єлена. Збільшення густоти висіву з 500 до 800 тис. насінин на 1 га сприяло пришвидшенню дозрівання сої на один-три дні, а також збільшенню висоти прикріплення нижнього бобу, що є важливим чинником зменшення втрат під час збирання. Оскільки в усіх сортів найвища врожайність була за норми висівання 800 тис./га схожих насінин, є потреба у вивченні вищих норм висіву: 900 тис./га та 1 млн/гектар.
У другому досліді вивчали способи висівання сортів сої. Найвищу врожайність, у середньому за три роки, мали за висіву рядковим способом. Зменшення ширини міжрядь з 45 до 30 см сприяло збільшенню врожайності на 1,1 ц/га, а з 30 до 15 см - ще на 1,1 ц/га (табл. 2). Прибавка врожайності за сівби рядковим способом проти широкорядного становить 2,2 ц/га. Аналогічну закономірність зростання врожайності за меншої ширини міжрядь виявлено також в інших досліджуваних сортів.
Найвищу продуктивність в умовах достатнього зволоження в Західному Лісостепу, в середньому за три роки, забезпечив сорт Єлена - 32,5 ц/га (табл. 3). Цей сорт був стійким проти ураження хворобами, до вилягання, розтріскування бобів, але має відносно пізніші строки достигання. Найбільш скоростиглим виявився сорт Легенда. Найпізніше достигав сорт Анжеліка, проте й за таких строків збирання після сої можна сіяти озиму пшеницю. Дуже цінною господарською ознакою сорту Ворскла є високе прикріплення нижнього бобу - 19-22 см. Усі сорти формували врожайність, яка забезпечувала прибуток.
У досліді з вивчення впливу добрив на врожайність сої сорту Легенда зафіксовано закономірне значне підвищення продуктивності. На фоні Р90К90 урожайність вища проти варіанту без добрив на 7 ц/га (табл. 4). Слід зазначити, що після внесення повного добрива прибавка була така сама, а це означає, що азот у нормі 90 кг/га д. р. не справляє будь-якого позитивного впливу на формування продуктивності сої. Дещо вища прибавка (1,9 ц/га) від азотних добрив спостерігалася лише на фоні N30Р30К30.
Доцільність застосування певних норм добрив можна встановити тільки за допомогою економічної оцінки. Вартість норми добрив Р30К30 - 419 грн (219+200), а норми N30Р30К30 - 589 грн (170+219+200). Орієнтовна ціна 1 ц сої становить 310 грн. Добрива забезпечили значний прибуток (325-913 грн) на всіх варіантах. Неефективним виявилося збільшення норми азотних добрив понад N30.
Інокуляція насіння сої забезпечувала прибавку врожайності в сорту Устя залежно від фону добрив у межах 1,1-2,8 ц/га. Найвищу прибавку зерна (2,8 ц/га) одержали на фоні Р90К90, а найменшу - за високої норми азотних добрив: N90Р90К90. За невисокої ціни бактеріальних добрив інокуляція насіння забезпечує значний прибуток.
Потреба захищати посіви сої від шкідників та хвороб уперше виникла 2009 року. Проти хвороб в Україні зареєстровано фунгіциди Коронет (проти фузаріозу, борошнистої роси, іржі, септоріозу, антракнозу); Ламетил (проти антракнозу та борошнистої роси); Фортеця (проти антракнозу, борошнистої роси, іржі). Для захисту від комплексу шкідників на сої використовують інсектициди Альфазол, Бі-58 новий, Брейк, Драгун, Золон.

Висновки
1. Усі досліджувані сорти сої - високоврожайні (26,1-32,5 ц/га), вчасно достигають в умовах північно-західної України і можуть бути попередником для озимої пшениці.
2. Найвищу врожайність забезпечує норма висіву 800 тис./га схожих насінин.
3. Кращий спосіб висівання - рядковий, 15 см. Найкраще реагує на зменшення ширини міжрядь ультраранній сорт Легенда.
4. Найвищу врожайність сої забезпечив сорт Єлена - 32,5 ц/га.
5. Оптимальна норма внесення мінеральних добрив під сою - Р90К90, вона забезпечує підвищення врожайності на 7 ц/га проти контролю (без добрив) та прибуток з 1 га в сумі 913 гривень.
6. Інокуляція насіння сої бактеріальним добривом сприяє підвищенню врожайності зерна на 1,1-2,8 ц/гектара.

В. Лихочвор,
завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету,
професор, д-р с.-г. наук
Р. Панасюк,
аспірантка

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
    Із кожним роком земельне питання стає все гострішим. Часто-густо законодавчі акти ініціюють і реалізують люди дуже далекі від землі і сільського господарства. Тож 2004 року задля захисту прав власників паїв і подолання корупції та... Подробнее

1
0