Соя виходить за межі Соєвого поясу

Посівні площі (538-748 тис. га) та обсяги виробництва (600-900 тис. т.) зерна сої в Україні останніми роками постійно зростають, у тому числі і в спосіб розширення посівних площ у регіонах, які раніше не належали до Соєвого поясу.

В 2009 р. зібрано рекордний урожай цієї культури - понад 1 млн тонн.
Основні передумови зростання виробництва сої такі: цінність зерна завдяки високому вмісту білка та жиру; високий попит на ринку; цінність сої як попередника й можливість створення сівозміни. З появою ранніх та ультраранніх сортів соя стає популярною культурою навіть у північно-західному регіоні: в Львівській, Волинській, Рівненській областях. Поширення сої в нових регіонах потребує вдосконалення технології вирощування.
У багаторічних польових дослідженнях, проведених у Львівському національному аграрному університеті, науковці ставили собі за мету виявити кращі сорти сої для регіональної грунтово-кліматичної зони, встановити оптимальні норми добрив, способи сівби та норми висіву, ефективність бактеріальних препаратів.

Технологія вирощування
Технологія вирощування сої була такою. Попередник - озима пшениця. Обробіток грунту восени складався з придисковування соломи та зяблевої оранки. Навесні закривали вологу й здійснювали передпосівний обробіток. Фосфорні й калійні добрива (суперфосфат та калійну сіль) вносили восени під оранку. Висівали сою, коли грунт прогрівався до 12...14°С, що припадало на першу декаду травня (фенологічним показником для висівання сої є цвітіння вишні). Перед сівбою насіння обробляли штамом бульбочкових бактерій Bradirhizobium japonicum 634б з розрахунку 0,2 кг біопрепарату на гектарну норму насіння.
Сої дуже шкодить забур'янення. Для знищення однорічних злакових і дводольних бур'янів спершу використовували грунтовий гербіцид Стомп (5 л/га), а в фазі трьох листків культури - гербіцид Базагран (3 л/га). За такого захисту посіви були чисті від бур'янів до збирання врожаю.
Для досліджень використали нові високопродуктивні сорти сої: Устя, Ворскла, Єлена, Легенда та Анжеліка. Оригінатор - ННЦ "Інститут землеробства УААН". Ці сорти стійкі до вилягання, знижених температур у період цвітіння й плодоутворення, не схильні до розтріскування бобів, не потребують проведення десикації. Зважаючи на скоростиглість, їх можна використовувати як попередник під озимі культури.
У першому досліді встановлювали оптимальну норму висіву сої. Згідно з даними наукових установ, за достатнього зволоження в Лісостепу оптимальна густота стояння рослин перед збиранням становить 450-650 тис./га. Щоб одержати таку кількість рослин ранньостиглих сортів за ширини міжрядь 45 см, треба висівати щонайбільше 600-750 тис./га схожих насінин. У своїх дослідженнях ми вивчали норму висіву від 500 до 800 тис./гектар.
У всіх досліджуваних сортів найвища врожайність формувалася за максимальної норми висіву - 800 тис./га схожих насінин. Прибавка врожаю, порівняно з варіантом з 500 тис./га, становила 5,3-5,9 ц/га (табл. 1). Вищу врожайність у разі загущених посівів можна пояснити застосуванням рядкового способу сівби. Врожайність сортів сої у досліді була високою (29,1-32,2 ц/га), вищу продуктивність забезпечував сорт Єлена. Збільшення густоти висіву з 500 до 800 тис. насінин на 1 га сприяло пришвидшенню дозрівання сої на один-три дні, а також збільшенню висоти прикріплення нижнього бобу, що є важливим чинником зменшення втрат під час збирання. Оскільки в усіх сортів найвища врожайність була за норми висівання 800 тис./га схожих насінин, є потреба у вивченні вищих норм висіву: 900 тис./га та 1 млн/гектар.
У другому досліді вивчали способи висівання сортів сої. Найвищу врожайність, у середньому за три роки, мали за висіву рядковим способом. Зменшення ширини міжрядь з 45 до 30 см сприяло збільшенню врожайності на 1,1 ц/га, а з 30 до 15 см - ще на 1,1 ц/га (табл. 2). Прибавка врожайності за сівби рядковим способом проти широкорядного становить 2,2 ц/га. Аналогічну закономірність зростання врожайності за меншої ширини міжрядь виявлено також в інших досліджуваних сортів.
Найвищу продуктивність в умовах достатнього зволоження в Західному Лісостепу, в середньому за три роки, забезпечив сорт Єлена - 32,5 ц/га (табл. 3). Цей сорт був стійким проти ураження хворобами, до вилягання, розтріскування бобів, але має відносно пізніші строки достигання. Найбільш скоростиглим виявився сорт Легенда. Найпізніше достигав сорт Анжеліка, проте й за таких строків збирання після сої можна сіяти озиму пшеницю. Дуже цінною господарською ознакою сорту Ворскла є високе прикріплення нижнього бобу - 19-22 см. Усі сорти формували врожайність, яка забезпечувала прибуток.
У досліді з вивчення впливу добрив на врожайність сої сорту Легенда зафіксовано закономірне значне підвищення продуктивності. На фоні Р90К90 урожайність вища проти варіанту без добрив на 7 ц/га (табл. 4). Слід зазначити, що після внесення повного добрива прибавка була така сама, а це означає, що азот у нормі 90 кг/га д. р. не справляє будь-якого позитивного впливу на формування продуктивності сої. Дещо вища прибавка (1,9 ц/га) від азотних добрив спостерігалася лише на фоні N30Р30К30.
Доцільність застосування певних норм добрив можна встановити тільки за допомогою економічної оцінки. Вартість норми добрив Р30К30 - 419 грн (219+200), а норми N30Р30К30 - 589 грн (170+219+200). Орієнтовна ціна 1 ц сої становить 310 грн. Добрива забезпечили значний прибуток (325-913 грн) на всіх варіантах. Неефективним виявилося збільшення норми азотних добрив понад N30.
Інокуляція насіння сої забезпечувала прибавку врожайності в сорту Устя залежно від фону добрив у межах 1,1-2,8 ц/га. Найвищу прибавку зерна (2,8 ц/га) одержали на фоні Р90К90, а найменшу - за високої норми азотних добрив: N90Р90К90. За невисокої ціни бактеріальних добрив інокуляція насіння забезпечує значний прибуток.
Потреба захищати посіви сої від шкідників та хвороб уперше виникла 2009 року. Проти хвороб в Україні зареєстровано фунгіциди Коронет (проти фузаріозу, борошнистої роси, іржі, септоріозу, антракнозу); Ламетил (проти антракнозу та борошнистої роси); Фортеця (проти антракнозу, борошнистої роси, іржі). Для захисту від комплексу шкідників на сої використовують інсектициди Альфазол, Бі-58 новий, Брейк, Драгун, Золон.

Висновки
1. Усі досліджувані сорти сої - високоврожайні (26,1-32,5 ц/га), вчасно достигають в умовах північно-західної України і можуть бути попередником для озимої пшениці.
2. Найвищу врожайність забезпечує норма висіву 800 тис./га схожих насінин.
3. Кращий спосіб висівання - рядковий, 15 см. Найкраще реагує на зменшення ширини міжрядь ультраранній сорт Легенда.
4. Найвищу врожайність сої забезпечив сорт Єлена - 32,5 ц/га.
5. Оптимальна норма внесення мінеральних добрив під сою - Р90К90, вона забезпечує підвищення врожайності на 7 ц/га проти контролю (без добрив) та прибуток з 1 га в сумі 913 гривень.
6. Інокуляція насіння сої бактеріальним добривом сприяє підвищенню врожайності зерна на 1,1-2,8 ц/гектара.

В. Лихочвор,
завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету,
професор, д-р с.-г. наук
Р. Панасюк,
аспірантка