Спецможливості
Архів

Не стріляйте в піаніста — грає, як уміє

05.05.2010
974
Не стріляйте      в піаніста —         грає, як уміє фото, ілюстрація

І вся ця розкіш розбивалася об малесенький папірець, приклеєний до дверей магазину: ШТАНІВ НЕМА. - Як грубо,- сказав Остап входячи - одразу видно провінцію. Написали б, як пишуть у Москві: "Брюк нема", -пристойно й благородно. Задоволені громадяни розходяться по своїх домівках (І.Ільф, Є.Петров. Золоте теля).

І вся ця розкіш розбивалася об малесенький папірець, приклеєний до дверей магазину: ШТАНІВ НЕМА. - Як грубо,- сказав Остап входячи - одразу видно провінцію. Написали б, як пишуть у Москві: "Брюк нема", -пристойно й благородно. Задоволені громадяни розходяться по своїх домівках (І.Ільф, Є.Петров. Золоте теля).

По всій країні як гриби після дощу з'являються на світ нові й нові лабораторії Держспоживстандарту, які, як нас запевняють, стануть на захист інтересів пересічних споживачів і заспокоять їх етикеткою: "Перевірено, мін немає!", перепрошую, "Без ГМО". Знову ж, як казав Остап Бендер: "Не бійтеся, ви не в церкві, вас не обдурять".
Але чи справді генетично-молекулярні лабораторії Держспоживстандарту спроможні виявити ГМО і якісно та кількісно визначити їхній вміст у продуктах харчування? Чи справді в продуктах, промаркованих "Без ГМО", немає ГМО?
За відповіддю на ці запитання ми звернулися до начальника Науково-методичного центру підтвердження відповідності та випробування харчової продукції ДП "Укрметртестстандарт" Володимира Семеновича. Розмову вів начальник сектору економічного аналізу "Пропозиції" Юрій Михайлов.
Ю. М. Україна - один із найбільших експортерів сільськогосподарської сировини, передусім зерна та олійних культур, нерафінованої олії. Тому гостро стоїть питання перевірки на вміст ГМО експортних партій такої продукції: на корабель у 50 тис. т етикетку "Без ГМО" не наклеїш. Як відбирають зразки для аналізу відповідної партії зерна?
В. С. Як і для аналізів на вміст ГМО, основна вимога під час відбору зразків - проба має бути презентативною, щоб результати випробування зразків можна було поширити на всю партію. Для цього ми використовуємо затверджені державні стандарти або ГОСТи на методи відбору продукції. Для прикладу: у нас дуже багато йде зернової продукції, і тут ми застосовуємо стандарт ДСТУ ISO 13690:2003 "Зернові, бобові та продукти їхнього помелу" щодо відбору проб. Тут розписано мінімальні та максимальні обсяги партії, кількість точкових проб, як їх перемішати, як зробити об'єднану пробу, як з неї потім зробити представницьку вибірку для випробування. Щодо зернових, то максимальна партія - 500 т. Якщо партія більша, - то на скільки груп її треба розподілити, скільки роблять точкових проб, як їх перемішують. Потім до нас надходить проба масою в один кілограм.

Ю. М. Отже, корабель з партією зерна у 50 тис. т - це 100 проб.
В. С. Так, це 100 проб на таку партію.

Ю. М. Україна експортує 25 млн т зерна - це 50 тис. проб. Як вам вдається виконати такий обсяг робіт?
В. С. Експортери запрошують сюрвеєрів, наприклад, компанію SGS, ProControl і т. д. Їхні фахівці відбирають проби, а ми в протоколі випробувань робимо відповідне посилання на того, хто здійснював відбір і номер акта відбору.
Так само на всі харчові продукти є ДСТУ на методи відбору. Лабораторія, згідно з вимогами стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій", видає результати на зразки, які ми випробовуємо. Потім уже той, хто відбирав зразки, розповсюджує результати на всю партію. Лабораторія не відповідає за зразки, надані їй для випробування.

Ю. М. Укрметртестстандарт заявляє, що може виявити наявність ГМО в продуктах харчування, детектуючи регуляторні послідовності промотор 35S - термінатор NOS. Але в світі зареєстровано вже понад 155 трансформаційних конструкцій, багато з яких мають інші послідовності промотор-термінатор, аніж 35S-NOS. Наприклад, у Бразилії, звідки Україна імпортує великі обсяги сої та соєвого шроту, вирощують ГМ-сою BPS-CV127-9 компанії БАСФ, стійку до гербіциду імідазолінон, в якій узагалі немає штучно привнесених промотора-термінатора. Або, наприклад, рис Clearfield тієї самої компанії БАСФ, який теж не містить штучно привнесених промотора-термінатора. Ви можете визначити наявність цих ГМО в товарній партії? Якщо ні, то чи означає це, що партія цих продуктів "Без ГМО"?
В. С. У протоколі ми не зазначаємо, що "не містить ГМО". Натомість ми вказуємо, що "не містить генетично модифіковану ДНК, що має промотор 35S і термінатор NOS". Ми пишемо те, що ми визначаємо. Це стосовно тих продуктів. Крім промотора та термінатора, ми ще визначаємо специфічні ДНК, характерні для генетично модифікованих конструкцій. Крім того, відстежити методом PCR у реальному часі всі конструкції неможливо, тому що не на всі ГМ-конструкції є тест-системи та методики не тільки в Україні, а й у світі. Для цього існують інші методи, наприклад, секвенатор.

Ю. М. Яким чином? Для цього треба мати відповідні генетично-молекулярні досьє на ці лінії ГМ-культур, а їх немає, оскільки ці лінії не зареєстровані в Україні. Крім того, за допомогою секвенатора ви отримуєте послідовність нуклеотидів завдовжки в кілька мільйонів пар. Де і як у ній шукати "вставку", якщо навіть невідомо, що саме шукати?
В. С. Подивімося. Закон "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів". У ст. 10 "Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я" останнім пунктом написано: "Здійснює моніторинг харчових продуктів, отриманих із застосуванням ГМО, за критерієм наявності в них тільки зареєстрованих ГМО джерел". Тому функція відстежувати чи ні, яка конструкція зареєстрована чи ні, - це прерогатива Міністерства охорони здоров'я.
В Україні до обігу дозволено лише ті ГМО, які зареєстровано в Державному реєстрі ГМО. На сьогодні в Україні в Державний реєстр не внесено жодного ГМО. Отже, де-юре всі вони заборонені. Через це, виявляючи регуляторні послідовності 35S, NOS, маркерні гени bar або EPSPS, для нас не важливо, до якої конструкції вони належать. Це не є функцією Держспоживстандарту. Якщо певний ГМО буде внесено в Держреєстр, то в разі його виявлення ми будемо зобов'язані ідентифікувати генетично модифіковані конструкції. Я розумію так, що під час реєстрації ГМО слід надати методики виявлення даного трансформаційного випадку - кількісні та якісні.
Ми кажемо так: якщо ми знаходимо ці конструкції, то така продукція не має бути на ринку України.

Ю. М. Я хочу підсумувати цю частину нашої розмови. Отже, в світі існує багато генетично модифікованих рослин, виявити які лабораторіям Укрметрспоживстандарту не під силу. А значить, харчі, вироблені з таких ГМ-рослин, будуть маркувати "Без ГМО". Так?
В. С. Ми перевіряємо найбільш поширені генетичні конструкції за наявністю промотора-термінатора 35S-NOS, і в результатах зазначаємо: містить чи не містить зразок для аналізу ці регуляторні елементи. Ми говоримо, що якусь специфічну послідовність не виявлено. Ми не кажемо, що можемо виявити все, що в світі зареєстровано. Це не є нашою прерогативою.

Ю. М. Постійно лунають заяви, що, наприклад, 50-80% сої, вирощуваної в Україні, це - ГМО. Я просто не розумію, як можна було завезти в Україну такий обсяг насіння ГМ-сої, адже мова йде приблизно про 100 тис. т насіння за рік. Це ж не в кишені хтось провіз кілька насінин - ідеться про десятки тисяч мішків насіння, на яких нанесено "GM soya". Або ці 50-80% ГМ-сої є цілковитою вигадкою, або треба відправити за грати всю Держмитслужбу.
В. С. А за яким документом митниця може її не пропустити? Покажіть мені хоч один документ, де зазначається, що митниця контролює продукцію на наявність ГМО.

Ю. М. Будь ласка: Закон "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів". У ст. 16 написано: "Ввезення харчових продуктів, косметичних засобів, лікарських засобів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, які містять ГМО або отримані з їх використанням, для безпосереднього вживання за призначенням можливе тільки за умови державної реєстрації відповідних ГМО-джерел та переліченої у цій частині продукції".
В. С. Покажіть мені, хто з 2007 року зупинив хоч одну партію генетично модифікованої сої або кукурудзи.

Ю. М. Це просто означає, що її не завозили.
В. С. Її завозили. Ми це знаємо з однієї причини: ось зведені результати за 2007 рік, де ми знайшли вміст ГМО менше 0,9% та більше 0,9%. Ми узагальнили інформацію щодо наших випробувань, які ми офіційно провели в 2007, 2008, 2009 роках. Результати аналізів зразків кукурудзи, яку експортували з України, свідчать, що ГМ-кукурудзу в Україні вирощують.

Ю. М. Але скільки? Один, п'ятдесят чи вісімдесят відсотків?
В. С. На підставі наявних результатів ми не можемо цього сказати. Для цього треба було б у масштабах країни зробити презентативну вибірку полів і проаналізувати, що на них вирощують. І тільки після цього можна було б сказати: на стількох-то відсотках полів в Україні вирощують генетично модифіковані кукурудзу чи сою.

Ю. М. Отже, жодної статистики немає, і всі заяви стосовно обсягів ГМ-культур, які вирощують в Україні, є голослівними!
В. С. Це не наші заяви.

Ю. М. У Постанові №468 є такий пункт: "Етикетування харчових продуктів, які не містять генетично модифікованих організмів або вміст яких становить менш як 0,1 відсотка, може бути здійснено добровільно з виконанням напису "Без ГМО". Зазначена інформація підлягає перевірці в установленому Держспоживстандартом порядку". Тепер усі одностайно маркують свою продукцію як таку, що "не містить ГМО". Ви маєте перевіряти таку інформацію.
В. С. Через що виникла проблема? Закон "Про захист прав споживачів" було прийнято ще до закону про біобезпеку. І там був пункт про маркування. Але маркування - це остання ланка. Починати треба з лану, з імпорту. А ГМО не повинні завозити, якщо вони не зареєстровані. Але закон про це було прийнято лише 2007 року. А до цього ГМО завозили. І, на превеликий жаль, їх неконтрольовано поширили по всій Україні. А потім вирощену в Україні ГМ-сою змішували, перемелювали тощо. Тепер виробник для того, щоб зробити напис "Без ГМО", має перевірити свою продукцію, і якщо в ній не виявлено ГМО, він може маркувати продукцію: "Не містить ГМО".

Ю. М. Тобто без перевірки виробник не має права маркувати продукцію як таку, що не містить ГМО?
В. С. У нас немає повноважень давати листи, де зазначалося б, що якась продукція теоретично не може містити ГМО (наприклад, мінеральна вода, сіль, харчова сода тощо). З другого боку, ми перевіряємо сухе молоко, в якому навіть теоретично не може бути ГМО, але ми їх там виявляємо. Яким чином вони туди потрапили? В нашій країні не все те, що написано на харчовому продукті, є правдою. Виробник розбавив молоко соєвим білком. У сирі ми виявили ГМО. Звідки? Сир вироблено з молока, до якого додали соєвий білок.
Ще один приклад: перевіряємо житнє борошно. На сьогодні в світі не зареєстровано ГМ-жита, а отже, в ньому навіть теоретично не може бути ГМО. А ми виявили в житньому борошні понад 0,9% ГМО. Звідки вони там узялися? Виявляється, до помелу жита млин молов сою, і без будь-якого очищення технологічної лінії почав молоти жито.
Ви знаєте, в країні фальсифікують безліч харчових продуктів: вершкове масло, в згущене молоко додають двоокис титану, в ковбасі сої може бути більше, ніж м'яса. В нашій країні слову вірити не можна! Все треба перевіряти.
Нас критикують, що ми перевіряємо горілку на вміст ГМО, мовляв, у цьому немає сенсу. Але в нас немає повноважень видати листа, де було б зазначено, що горілку на вміст ГМО ми не перевіряємо. Або приходить виробник і просить, щоб йому дали висновок, що в горілці немає ГМО. А ми не можемо, бо, згідно з законом, даємо висновок лише на підставі проведеного аналізу. Розуміючи це, ми йдемо назустріч виробникові. Наприклад, він випускає п'ятнадцять найменувань горілки - ми робимо одну об'єднану пробу. Те саме стосується й вина.
Ми нині працюємо над зауваженнями до закону, в якому було б зафіксовано відповідальність виробника за те, що він маркує свою продукцію "Без ГМО", а насправді їх там виявлено.

Ю. М. Поясніть, будь ласка, такий момент. В ЄС підлягає перевірці на вміст ГМО соєва, ріпакова, кукурудзяна або соняшникова олія. Звідки там може взятися ДНК?
В. С. Виявити ДНК можна в нерафінованій олії. В рафінованій, дезодорованій олії, в очищеному лецитині виявити ГМО наявними методами неможливо!
Що ж до переліку продуктів, які підлягають перевірці на вміст ГМО, то це означає, що перевіряти треба кожну партію. В таких країнах, як США, Канада, Аргентина, Бразилія, немає вимоги обов'язкового маркування продуктів на вміст ГМО. Тому перевіряти треба кожну партію продукції з цих країн. В Європі продукцію супроводжують відповідним документом на вміст або відсутність ГМО, тому цим документам можна довіряти.
Якщо продукцію ввозять із Китаю або Індії, тоді треба дивитися, що ввозять. Рис може бути генетично модифікованим.

Ю. М. Тепер поговоримо про оскарження висновків вашої лабораторії. У Законі "Про безпечність та якість харчових продуктів" є посилання на референс-лабораторію, "яку залучають як "третю сторону" під час вирішення спірних питань за результатами лабораторних досліджень". У директиві ЄС 1830/2003 теж є пункт, який стосується так званої референтної лабораторії. Крім того, там ідеться про те, що референтна лабораторія має бути створена найпершою. Де в Україні можна оскаржити висновки лабораторій Держспоживстандарту?
В. С. Ще й досі так і не вирішено, хто саме має бути референтною лабораторією. І ми не претендуємо на те, щоб бути референтною лабораторією. Це має бути визначено постановою Кабінету Міністрів. 

Ось типове повідомлення з фронту боротьби з ГМО:
ГП "Волыньстандартметрология" открыло лабораторию для проверки пищевых продуктов на содержание генетически модифицированных организмов (ГМО). Проверки проводятся на базе испытательного центра предприятия. Это первый в Западной Украине центр в системе Госпотребстандарта, получивший расширение сферы аккредитации относительно определения ГМО.
Как сообщает пресс-служба Госпотребстандарта, подразделение генетически-молекулярных испытаний продукции оснащено современным аналитическим оборудованием, которое позволяет проводить испытания продукции на содержание ГМО в соответствии с международными требованиями ISO 21569:2005 и ISO 21570:2005 с качественным и количественным определением процентного содержания ГМО. Обучение специалистов ГП "Волыньстандартметрология" по определению ГМО провели заграничные специалисты.
В испытательном центре проводится проверка пищевой продукции и продовольственного сырья на наличие ГМО: выявление регуляторных последовательностей промотора (35S) и терминатора (NOS); определение наличия в пищевой продукции и продовольственном сырье ДНК растительного происхождения, в частности, сои; идентификация и количественное определение содержания ГМО. При проведении испытаний с целью контроля качества результатов используются сертифицированные стандартные образцы (ERM, Бельгия) с предписанными значениями содержания ГМО в продуктах питания и продовольственном сырье.
Недавно в системе Госпотребстандарта Украины были открыты лаборатории генетически-молекулярных испытаний ГМО в пищевых продуктах и сельскохозяйственном сырье на базе испытательных центров ГП "Кривбасстандартметрология" (Кривой Рог) и ГП "Луганскстандартметрология" (Луганск). Кроме того, с 2007 года аналогичная лаборатория действует в ГП "Укрметртестстандарт" (Киев) и с 2008 года - в ГП "Винницастандартметрология"  (Винница).
(ЛігаБізнесІнформ, 31.08.2009).

Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее

1
0