Морфорегулятори та ретарданти для ріпаку

Перезимівля — чи не найкритичніший період вегетації озимого ріпаку. На початку століття, коли вітчизняні аграрії тільки освоювали цю культуру, досить часто посіви ріпаку взимку гинули, після чого часто господарство відмовлялося від цієї культури.

«Для хорошого входження в зиму та успішної перезимівлі рослина ріпаку повинна мати 6–12 листків, розвинену кореневу систему, а точка росту повинна розташовуватись не вище 1 см над поверхнею грунту», — відзначають фахівці компанії BASF. У рослин перерослих, з витягнутою, порівняно високо розташованою точкою росту — підвищений ризик загибелі від морозів узимку.

Останніми роками часто спостерігається брак вологи восени, який змушує сільгоспвиробників сіяти ріпак, не чекаючи опадів, бо їх можна так і не дочекатись. А тривалий строк вегетації з осені може призвести до переростання культури.

Цього року спостерігалася не лише грунтова, а й повітряна посуха, тож станом на кінець вересня у більшості виробників ріпаку сходи були зрідженими та низькорослими. Тому в більшості господарств, скоріше за все, загрози переростання ріпаку не буде.

Але глобальне потепління може проявлятися й по-іншому — у вигляді затримки перших заморозків і затяжного теплого періоду наприкінці осені. А якщо при цьому всьому ще й вологи вистачає, і запас поживних речовин добрий, то ризики переростання ріпаку і його ушкодження в зимовий період суттєво зростають.

Щоб уникнути цієї проблеми, аграріям пропонується комплекс заходів, в першу чергу агротехнологічних і агрохімічних. До перших відноситься вибір гібридів, менш схильних до переростання восени. Такі гібриди українському ринку пропонує низка селекційних компаній. «Наприклад, гібриди ріпаку лінійки Maximus® за оптимальних умов посіву не переростають на час входження в зиму, а, в разі ранніх строків посіву та сприятливого клімату, є менш схильними до переростання, ніж високорослі гібриди», — зауважує технологічний партнер з роботи з ключовими клієнтами Corteva Agriscience Микола Костюк.

«Та бувають випадки, що є надранні посіви таких гібридів, і якщо осінь волога і тепла, а особливо коли попередником виступає пар, то рослини низькорослих гібридів можуть мати ознаки незначного осіннього переростання, навіть, з появою стрілки в осінній період», — продовжує він. У цих випадках не обійтися без більш традиційних для вітчизняного сільського господарства агрохімічних методів — стримування росту ріпаку за допомогою морфорегуляторів та ретардантів.

Завдання морофорегуляторів, як пояснив менеджер з розвитку агротехнологій компанії LNZ Костянтин Карпенко, — в тому, щоб стримувати від витягування точку росту, тоді як ретарданти стримують ріст рослини загалом. «В умовах зміщення сівби озимого ріпаку в більшості господарств на більш ранні терміни зростає актуальність застосування морфорегуляторів на цій культурі», — зауважує технологічний партнер з роботи з ключовими клієнтами Corteva Agriscience Микола Костюк. Спеціальних морфорегуляторів для ріпаку немає, тому на цій культурі в якості морфорегуляторів використовують фунгіциди з морфорегуляційним ефектом.

«Такі препарати одночасно контролюють широкий спектр захворювань і сприяють формуванню невеликих рослин із пласкою розеткою листків, запобігають видовженню кореневої шийки і надмірному підняттю точки росту над поверхнею ґрунту, допомагають кращому розвитку кореневої системи та глибшому проникненню її у ґрунт. В комплексі це суттєво знижує ризик вимерзання ріпаку, що прямо впливає густоту стояння після перезимівлі та на врожайність культури», — розповів керівник агрономічного департаменту компанії «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

Як розповів керівник відділу регіонального маркетингу ТОВ «Байєр» Ігор Тарушкін, найпоширенішими фунгіцидами з морфорегуляторною дією є препарати з групи азолів, насамперед тебуконазол. «В нашому асортименті таку дію мають препарати Тілмор і Фолікур», — додав він.

Як пояснив Костянтин Карпенко, тебуконазол працює на гормональному рівні: він гальмує вироблення цитокінінів, завдяки чому коренева система починає рости в товщину, а апікальна точка росту гальмує свій ріст. «У лінійці препаратів під маркою Defenda, які пропонує наша компанія, подібну дію мають препарати Талер на основі тебуконазолу і Камзол на основі метконазолу», — додав він.

Олександр Мигловець рекомендує фунгіцид з морфорегулюючою дією Унікаль на основі тебуконазолу. «Він швидко проникає в рослину і контролює такі небезпечні захворювання ріпаку, як фомоз, борошниста роса, альтернаріоз, циліндроспороз. Препарат забезпечує одночасно чітко виражений «стоп-ефект» і пролонговану захисну дію й при цьому знижує висоту рослин, уповільнює ріст вегетативної маси та сприяє інтенсивному розвитку кореневої системи культури», — сказав О. Мигловець. Фахівці компанії «Сингента» за ранніх строків сівби ріпаку (перша половина серпня) рекомендують новий препарат Сетар а також Тілт.

У якості ретардантів, за словами К. Карпенка, найчастіше застосовуються препарати на основі хлормекват-хлориду. Компанія BASF першою випустила препарат, який поєднує дві д. р. — метконазол і мепікват-хлорид і, таким чином, має фунгіцидно-ретардантну дію — Карамба^® Турбо. «Метконазол пригнічує біосинтез ергостеролу в клітинах грибів-патогенів. Ергостерол відповідає за формування клітинних мембран, і коли його бракує, гриби не можуть далі рости та розвиватись. Таким чином, подальше поширення спор призупиняється», — розповіли фахівці компанії BASF. «При взаємодії метконазол і мепікват-хлорид впливають на процеси біосинтезу гіберелінів на різних етапах. Цей подвійний морфорегуляторний вплив якнайкраще запобігає передчасному й надмірному росту посівів у висоту. Порівняно з препаратами, які містять лише азол, Карамба^® Турбо ефективніше регулює цей процес та забезпечує ідеальний габітус рослин із найменшою залежністю від погодних умов», — продовжив він.

Обробку ріпаку фунгіцидом з морфорегуляторним ефектом, за словами К. Карпенка, потрібно двічі за сезон — у фази 4 і 8 листків. «Період внесення регуляторів росту залежить як від фази рослини, так і від густоти посівів. Обробок може бути від однієї до трьох у залежності від строків сівби: за радніших строків обробок більше, за пізніших — менше», — уточнюють фахівці компанії BASF.

Оптимальним строком першої обробки, за їх словами, є фаза 4 листків культури. Однак, як додає К. Карпенко, остаточне рішення слід приймати з урахуванням усіх умов, що складаються на полі, і порадившись із агрономом-консультантом фірми-виробника препарату. «Бувало, що в південних областях в умовах дефіциту грунтової вологи під час першої обробки вносили рекомендовану норму тебуконазолу — 0,6–0,8 л/га, а посіви синіли, зупинялись у рості і їх доводилося списувати. В таких випадках обробку слід відкласти до фази 8-го листка культури і внести підвищену норму препарату — 1–1,2 л/га д. р.», — розповів він.

Якщо в період другої обробки ще тепло і виглядає так, що вегетація ріпаку ще продовжуватиметься певний час, а в грунті наявні хороші запаси продуктивної вологи, то під час обробки Костянтин Карпенко радить до тебуконазолу додавати хлормекват-хлорид у нормі 0,5–1 л/га.

Аналогічні рекомендації дає й О. Мигловець: «За ранніх же строків посіву, а також за значного переростання рослин до препарату Унікаль (д. р. тебуконазол, 250 г/л) слід додавати регулятор росту Берегиня (д. р. хлормекват-хлорид, 700 г/л). Останній запобігає переростанню ріпаку в осінній період, покращує перезимівлю, а також сприяє додатковому утворенню бічних пагонів. Препарат активно засвоюється як через листя, так і через кореневу систему і вже за годину після внесення не змивається дощем».

Фахівці компанії «Сингента» за ранніх строків сівби (перша половина серпня) радять вносити ретардант Сетар (д. р. дифеноконазол+паклобутразол) у фазі 4 листки культури нормою 0,3–0,4 л/га або в фазі 5–6 листків нормою 0,5 л/га, а другу обробку здійснювати фунгіцидом Тілт (д. р. пропіконазол) нормою 0,5 л/га.

Фахівці компанії BASF радять вносити Карамба^® Турбо двічі за вегетацію: восени в  фазі культури 4–6 листків і навесні за досягнення культурою висоти 20–30 см для підсилення кореневої системи, збільшення гілкування, рiвномiрного цвiтiння, мiцнiшого та коротшого стебла, а також для захисту посівів від хвороб.

«Але в кожному випадку рішення слід приймати індивідуально, виходячи з фази розвитку та інтенсивності росту культури», — додає К. Карпенко. Як зауважують фахівці компанії BASF, слід враховувати також температуру повітря — наприклад, Карамба^® Турбо працює за температури від +5°С, а також стан посівів, температуру і вологість грунту, і дивитися, щоб культура не перебувала в стані стресу.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com