Спецможливості
Статті

Неонатальні діареї у телят: причини та рішення

23.10.2014
2504
Неонатальні діареї у телят: причини та рішення фото, ілюстрація

Багатьом тваринникам знайома ситуація: теля народжується здоровим, але вже протягом перших днів життя виникає діарея! У чому справа? Версія, яка одразу спадає на думку багатьом фермерам: причина — у перегодівлі чи у поганій якості випоюваного молока. Як показує досвід багатьох господарств, діарея — це лише симптом більш серйозних патологічних змін в організмі.

Багатьом тваринникам знайома ситуація: теля народжується здоровим, але вже протягом перших днів життя виникає діарея! У чому справа? Версія, яка одразу спадає на думку багатьом фермерам: причина — у перегодівлі чи у поганій якості випоюваного молока. Як показує досвід багатьох господарств, діарея — це лише симптом більш серйозних патологічних змін в організмі.

М. Чаркіна, спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Діарея у телят може бути як інфекційного, так і неінфекційного походження. Однак у будь-якому разі перший клінічний симптом — пронос (випорожнення із зайвим вмістом води). Колір фекалій у хворих тварин жовтий або білий, у калі може міститися слиз, згустки крові.
Із поглибленням патології у тварин стають явними
й інші сигнали захворювання:
Звичайно, є чинники, які сприяють розвитку захворювання. Досвід практикуючих лікарів показує, що випадки виникнення у телят проносу в перші кілька тижнів їхнього життя залежать від багатьох факторів. Розглянемо їх детальніше.
Рівень імунітету тварини. Імунний статус новонародженого теляти залежить від кількості та якості молозива, яким випоювали тварину у перші дні життя, та функціональної зрілості його травного каналу.
Санітарні умови. Важливу роль у поширенні захворювання відіграють недостатня дистанція між телятами у стійлі, антисанітарія, неналежна вентиляція тощо.
Харчові фактори. Недотримання правил випоювання молоком, використання неякісного молока чи його замінника, різка зміна складу молока — все це може викликати пронос у теляти.
Стресові ситуації: транспортування на довгі відстані, відлучення, переформування груп.

Менеджмент, менеджмент і ще раз — менеджмент!
   У багатьох фермерів, які детально ознайомились із причинами та наслідками хвороби, на одну сиву волосину стало більше… Проте не слід завчасно бити тривогу! Всі зазначені вище жахіття можуть не торкнутись вашого молодняку – попередити неонатальну діарею як інфекційного, так і неінфекційного генезу можна впровадженням профілактичних заходів.
 Так, наші кубанські колеги, так би мовити, «собаку з’їли» на неонатальних діареях у своїх господарствах, тож у них уже є чіткий алгоритм профілактичних дій. Зокрема, свою програму заходів із профілактики неонатальних діарей пропонує кандидат біологічних наук Кубані А. Олійник.
План профілактичної роботи
Œ   Застосувати вакцину Ротавек Корона проти рото- й коронавірусної інфекцій та проти ешерихіозу для глибокотільних корів і нетелей (на жаль, цієї вакцини поки немає на вітчизняному ринку). Корів вакцинують одноразово за 90–21 день до отелення — такий широкий інтервал не заважає ветеринарному лікарю проводити інші вакцинації.
   Провести тест молозива на мастит. Якщо результат позитивний — ні в якому разі не давати новонародженому теляті маститне молозиво, краще скористатись замороженим (див. пункт 4).
Ž   Своєчасно випоювати молозиво. Випоювання слід проводити через спеціальний зонд чи соску тільки-но у теляти з’являється смоктальний рефлекс (здебільшого він виникає в телят через 30–40 хв після народження). Якщо теля погано п’є із соски, можна спочатку випоїти 200–500 мл молозива, а через 2 год — решту недопитої порції. За випоювання через соску треба контролювати діаметр отвору та кут нахилу ємності, щоб молозиво не потрапило у рубець. 
   Створення банку замороженого молозива. Молозиво для нього рекомендують брати від здорових корів другого-третього отелення. Його заливають у стерильні дволітрові пластикові пляшки і заморожують за температури -18…24°С. Строк його зберігання за таких умов — 6 міс. Перед випоюванням молозиво розморожують на водяній бані за температури 40°С.
   Індивідуальне утримання і попередження контакту — основа профілактичних заходів. Для відокремлення телят можна використовувати клітки, бокси, вольєри тощо задля уникнення контакту між ними.
   Дезінфекція приміщення. Перед початком дезінфекції приміщення предмети догляду, клітки, вольєри слід добре вимити і лише потім дезінфікувати розчинами 20%-го гашеного вапна, 4%-го їдкого натру, 2%-го формаліну.
Таким чином можна досягти убезпечення 95% телят від захворювання розладами ШКТ до тритижневого віку завдяки попередженню поширення хвороби і недопущенню інфікування телят у приміщенні, де вони перебувають у перші дні життя. Рівень збереженості тварин за поточний період має сягати не менше ніж 99%.
Лікування як вимушена міра
Якщо хвороба набула гострого характеру, лікування має бути оперативним і включати застосування антибіотиків групи аміноглікозидів та фторхінолонів, імуностимуляторів, сорбентів, про- та пребіотиків. Позитивні результати за комплексної терапії дає застосування гіперімунних сироваток. Але для запобігання діареї краще застосовувати вакцинацію як для тільних корів, так і для телят (табл. 1).
За діареї (інфекційного та неінфекційного характеру) зневоднення організму телят є основною причиною їхньої смерті. Найефективніший спосіб лікування у такому разі — оральне застосування вологонасичувальної рідини. Так, Міжнародний інститут дослідження та розвитку молочного тваринництва ім. Бабока (США, штат Вісконсин) детально розробив схему лікування діареї телят саме таким методом. Основний принцип орального вологонасичення полягає у такому: якщо сіль та вода повільно потрапляють у кишечник, то їхнє всмоктування відбувається повністю (табл. 2).

Неонатальні діареї: у чому причина?

Діарея неінфекційного генезу
Якщо діарея є неінфекційною, причина однозначно полягає у харчуванні. Прямою причиною виникнення діареї можуть бути токсини — наслідок випоювання недоброякісним молозивом, яке було отримане від корів, хворих на мастит, кетоз (у молозиві високий вміст антибіотиків та кетонових тіл).
Другим негативним фактором є порушення процесу випоювання телят: молозиво чи молоко потрапляють у рубець (перший відділ чотирикамерного шлунку жуйних тварин), що, своєю чергою, спричинює виникнення казеїно-безоарної хвороби. Так у шлунку формуються згустки казеїну (білок молока), які закупорюють дванадцятипалу кишку. Зазвичай ка­­зе­їно-безоарна хвороба закінчується смертю тварини.
Діарея інфекційного генезу
Інфекційних причин для неонатальної діареї багато (як бактеріального, так і вірусного походження), і часто саме діареї цього типу є основною причиною загибелі телят у перші дні життя. Тож саме на них варто зосередити особливу увагу.
  Бактеріальні інфекції  
  Ешерихіоз (колі-інфек­ція). Збуд­ник — кишкова паличка Escherichia coli.
Гостра інфекційна хвороба молодняку десятиденного віку, яка супроводжується профузним проносом та ознаками важкої інтоксикації, зневодненням організму. Патогенна кишкова паличка E. coli проникає через слизову оболонку кишечника, де спричинює процеси запалення. Вона швидко поширюється організмом, що спричинює сепсис і як наслідок — загибель тварини.
N.B.! Якщо ешерихіоз супроводжується ротавірусною інфекцією, то захворюваність може сягати 100%, а смертність спостерігається у 30–50% телят.
  Клостридіоз (анаеробна ентеротоксемія). Збудник — Clostridium perfringens.
Гостре токсикоінфекційне за­­хво­­рювання, яке розвивається внаслідок усмоктування із ШКТ токсинів бактерії.
У тварин віком один-п’ять днів хвороба перебігає гостро, що може спричинювати загибель теляти (зазвичай у коматозному стані) за 3–4 год після прояву перших симптомів: підвищення температури тіла, збільшення частоти пульсу та дихання, відмова від молока, жовто-зелені калові маси зі згустками крові та пухирцями газу, помітні порушення діяльності нервової системи. У разі одужання такі телята відстають у рості та розвитку.
  Сальмонельоз. Збудник — S. dublin, рідше — S. typhimurium, S. enteritidis.
Інфекційна хвороба, до якої чутливий мо­­лодняк віком до двох місяців — у них спостерігають гостру форму перебігу захворювання. Спочатку уражуються слабкі телята, у подальшому починають хворіти здорові, розвинуті тварини через посилення вірулентності збудника.
Потрапляючи у кишечник, сальмонели по­­чинають активно розмножуватись та своїми продуктами життєдіяльності викликають запальний процес слизової кишечника й інтоксикацію всього організму. Через лімфатичний апарат кишкової стінки сальмонели потрапляють у лімфо- і кровообіг. Токсичні продукти діють на ЦНС — відбуваються порушення ді­­яль­­ності всього організму. Наслідки захворювання залежать від його перебігу.
За гострої форми (уражує кишечник) без належного лікування теля гине протягом 5–10 днів.
За хронічної (уражуються органи дихання) — телята відстають у рості й розвитку.
  Вірусні інфекції
  Ротавірусна інфекція. Збудник — РНК-вірус сімейства Reoviridae роду Rotavirus. 
Гостра контагіозна хвороба, яка характеризується ураженням системи травлення у телят. Збудник розмножується в епітеліальних тканинах тонкого відділу кишечника, що спричинює прискорену міграцію та передчасне злущування ентероцитів.
Розпізнати хворобу можна за такими
симптомами:
   виникнення діареї;
   втрата апетиту;
   підвищена температура;
   відмова від пиття;
   загальне пригнічення.
Така ситуація у шлунково-кишковому каналі (ШКК) новонародженого теляти призводить до порушення травлення.
Якщо інфекція не ускладнюється бактерією E. coli, то теля одужує вже через два-три дні.
  Коронавірусна інфекція. Збудник — РНК-вірус сімейства Coronaviridae роду Coronavirus.
Гостре захворювання, що характеризується ураженням ШКК та органів дихання у телят.
N.B.! Вірус досить поширений серед поголів’я худоби: аналізи вітчизняних досліджень підтвердили наявність антитіл до коронавірусів від 50 до 100% корів фермерських господарств.
За нестачі в організмі теляти материнських антитіл воно починає хворіти із 10-денного віку. Симптоми хвороби такі самі, як і за інших захворювань, що викликають неонатальну діарею: пронос, підвищення температури тіла, загальне пригнічення. У телят 4–14-денного віку перебіг захворювання може ускладнюватися ротавірусною інфекцією та ешерихіозом. У такому разі хвороба перебігає украй важко і зазвичай закінчується летально.

Михайло Переста, 
лікар вет. мед., консультант
ТОВ «СГП “МБС”», ТОВ «Сакс»:

— Ознайомившись зі статтею, повністю поділяю думку автора щодо актуальності проблеми неонатальних діарей у телят та важливих аспектів їхнього лікування і профілактики. Зокрема, у рекомендаціях щодо лікування телят із діареєю відмічено позитивний результат від застосування пробіотиків у комплек­с­ній терапії. Спираючись на свій досвід, хочу поділитись своїм баченням цього питання.
Останнім часом більшість ветеринарних лікарів у господарствах із метою профілактики маститів у корів під час консервації вимені у сухостійний період та проведення інших заходів використовують ветеринарні препарати пролонгованої дії на основі високоефективних антибіотиків. Їхній залишок потрапляє у шлунково-кишковий тракт новонароджених телят із випоюванням їх першою порцією молозива. Наслідком таких дій є виникнення дисбактеріозу у телят, порушення процесів травлення, розвиток умовно-патогенної мікрофлори із подальшими негативними наслідками.
Для усунення згаданої проблеми у телят наша компанія запропонувала лінійку натуральних екологічно безпечних препаратів. Так, введення у курс лікування пробіотиків сприяє припиненню діареї завдяки формуванню та стабілізації нормальної мікрофлори слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.

М. Чаркіна, спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Діарея у телят може бути як інфекційного, так і неінфекційного походження. Однак у будь-якому разі перший клінічний симптом — пронос (випорожнення із зайвим вмістом води). Колір фекалій у хворих тварин жовтий або білий, у калі може міститися слиз, згустки крові.
Із поглибленням патології у тварин стають явними
й інші сигнали захворювання:
Звичайно, є чинники, які сприяють розвитку захворювання. Досвід практикуючих лікарів показує, що випадки виникнення у телят проносу в перші кілька тижнів їхнього життя залежать від багатьох факторів. Розглянемо їх детальніше.
Рівень імунітету тварини. Імунний статус новонародженого теляти залежить від кількості та якості молозива, яким випоювали тварину у перші дні життя, та функціональної зрілості його травного каналу.
Санітарні умови. Важливу роль у поширенні захворювання відіграють недостатня дистанція між телятами у стійлі, антисанітарія, неналежна вентиляція тощо.
Харчові фактори. Недотримання правил випоювання молоком, використання неякісного молока чи його замінника, різка зміна складу молока — все це може викликати пронос у теляти.
Стресові ситуації: транспортування на довгі відстані, відлучення, переформування груп.

Менеджмент, менеджмент і ще раз — менеджмент!
   У багатьох фермерів, які детально ознайомились із причинами та наслідками хвороби, на одну сиву волосину стало більше… Проте не слід завчасно бити тривогу! Всі зазначені вище жахіття можуть не торкнутись вашого молодняку – попередити неонатальну діарею як інфекційного, так і неінфекційного генезу можна впровадженням профілактичних заходів.
 Так, наші кубанські колеги, так би мовити, «собаку з’їли» на неонатальних діареях у своїх господарствах, тож у них уже є чіткий алгоритм профілактичних дій. Зокрема, свою програму заходів із профілактики неонатальних діарей пропонує кандидат біологічних наук Кубані А. Олійник.
План профілактичної роботи
Œ   Застосувати вакцину Ротавек Корона проти рото- й коронавірусної інфекцій та проти ешерихіозу для глибокотільних корів і нетелей (на жаль, цієї вакцини поки немає на вітчизняному ринку). Корів вакцинують одноразово за 90–21 день до отелення — такий широкий інтервал не заважає ветеринарному лікарю проводити інші вакцинації.
   Провести тест молозива на мастит. Якщо результат позитивний — ні в якому разі не давати новонародженому теляті маститне молозиво, краще скористатись замороженим (див. пункт 4).
Ž   Своєчасно випоювати молозиво. Випоювання слід проводити через спеціальний зонд чи соску тільки-но у теляти з’являється смоктальний рефлекс (здебільшого він виникає в телят через 30–40 хв після народження). Якщо теля погано п’є із соски, можна спочатку випоїти 200–500 мл молозива, а через 2 год — решту недопитої порції. За випоювання через соску треба контролювати діаметр отвору та кут нахилу ємності, щоб молозиво не потрапило у рубець. 
   Створення банку замороженого молозива. Молозиво для нього рекомендують брати від здорових корів другого-третього отелення. Його заливають у стерильні дволітрові пластикові пляшки і заморожують за температури -18…24°С. Строк його зберігання за таких умов — 6 міс. Перед випоюванням молозиво розморожують на водяній бані за температури 40°С.
   Індивідуальне утримання і попередження контакту — основа профілактичних заходів. Для відокремлення телят можна використовувати клітки, бокси, вольєри тощо задля уникнення контакту між ними.
   Дезінфекція приміщення. Перед початком дезінфекції приміщення предмети догляду, клітки, вольєри слід добре вимити і лише потім дезінфікувати розчинами 20%-го гашеного вапна, 4%-го їдкого натру, 2%-го формаліну.
Таким чином можна досягти убезпечення 95% телят від захворювання розладами ШКТ до тритижневого віку завдяки попередженню поширення хвороби і недопущенню інфікування телят у приміщенні, де вони перебувають у перші дні життя. Рівень збереженості тварин за поточний період має сягати не менше ніж 99%.
Лікування як вимушена міра
Якщо хвороба набула гострого характеру, лікування має бути оперативним і включати застосування антибіотиків групи аміноглікозидів та фторхінолонів, імуностимуляторів, сорбентів, про- та пребіотиків. Позитивні результати за комплексної терапії дає застосування гіперімунних сироваток. Але для запобігання діареї краще застосовувати вакцинацію як для тільних корів, так і для телят (табл. 1).
За діареї (інфекційного та неінфекційного характеру) зневоднення організму телят є основною причиною їхньої смерті. Найефективніший спосіб лікування у такому разі — оральне застосування вологонасичувальної рідини. Так, Міжнародний інститут дослідження та розвитку молочного тваринництва ім. Бабока (США, штат Вісконсин) детально розробив схему лікування діареї телят саме таким методом. Основний принцип орального вологонасичення полягає у такому: якщо сіль та вода повільно потрапляють у кишечник, то їхнє всмоктування відбувається повністю (табл. 2).

«Налагоджений менеджмент – вирішення всіх проблем із діареями у господарстві!»

Андрій Батуревич,
вет. лікар, персональний консультант
Чи справді неонатальні діареї у телят є таким поширеним явищем?
— Так, ви навіть собі не уявляєте, наскільки ця проблема актуальна для тваринництва! Спираючись на власний досвід, я вам так скажу: 60–70% українських ферм мають проблеми із діареями у телят. Навіть більше: деякі із них мають навіть своєрідний «стаж» у співіснуванні із цією проблемою, що налічує понад 20 років!
Причинами діареї у більшості вітчизняних ферм стають E. coli та S. dublin. І вся біда з цими бактеріальними інфекціями в тому, що хвороба може передаватись через одного носія (матері) спадково (теляті). Наприклад, корову свого часу випоювали неякісним молозивом чи молоком, внаслідок чого вона стала носієм бактерії (хоча клінічно здорова!). А от у її теляти хвороба може проявитись уже клінічно і мати гострий перебіг. Це слід пам’ятати!

Як часто перебіг захворювання закінчується летально?
— Зазвичай фахівці рятують 60–70% хворих телят (це перевищує відсоток смертності), проте бажано, звісно, більше… Розумієте, головна причина смерті тварини за неонатальних діарей — дегідратація. У такій ситуації дуже важливо вчасно застосувати терапію, позаяк для маленького теляти кожна хвилина – шанс на одужання. І якщо ознаки хвороби були пізно виявлені — тут, на жаль, нічим не зарадиш... 

Однак теля можна врятувати, якщо вчасно розпочати лікування! То що ж насамперед слід робити фермерам за виявлення перших ознак діареї?
— Головне — не допустити посилення процесу дегідратації, бо в основі будь-якого патогенезу діареї лежить зневоднення. Якщо теля втратило не більше 1/3 води (слизові його очей тільки починають сухішати) і його температура тіла ще в нормі – негайно застосовуйте пробіотики, 80–120 мл 5–10%-го розчину глюкози чи оральні сольові розчини (ізотонічний (0,85%-й) натрію хлориду; розчин Рінгера-Лока (натрію хлориду — 9,0 г, натрію гідрокарбонату — 0,15, калію хлориду — 0,42, кальцію хлориду — 0,24, глюкози — 1 г)). Це зупинить розвиток діареї незалежно від виду її збудників — бактерій чи вірусів.
Класичною помилкою фахівця є:
 неспроможність визначити ступінь зневоднення, що призводить до втрати цінного часу;
 відсутність контролю за температурою тіла теляти;
 за ознак діареї випоювання тим самим молоком (хоча саме на нього має впасти перша підозра!);
 антисанітарні умови: ні в якому разі не можна допустити контакту між телятами, що є важливим фактором зараження. Кожне теля слід забезпечити «особистим простором» діаметром 1,5 м (до речі, більшість українських ферм відповідають цим умовам).

Однак усе ж краще профілактувати, аніж лікувати… Які ваші рекомендації щодо запобігання захворюванню телят на діарею?
— Перш за все — планова вакцинація корів від сальмонельозу та колібактеріозу у сухостійний період. Не менш важливим є випоювання якісного молозива протягом першої години життя (норма молозива: 10% від маси тіла) — від цього залежить формування імунітету вашого підопічного! Молозиво має бути високої якості: однорідним, оранжевого кольору, без згустків. Якщо ж ви помітили творожисті маси та згустки крові — таке молозиво утилізують і ні в якому разі не випоюють теляті! Для першого випоювання можна використати спеціальний зонд.
А взагалі, налагоджений менеджмент — вирішення всіх проблем із діареями у господарстві! Неонатальна діарея свідчить лише про халатну безпечність фермера, який завчасно не провів вакцинації корів, порушив санітарні умови та вчасно не вжив профілактичних заходів. Тож саме ефективний менеджмент сприятиме економії коштів господарства завдяки уникненню потреби лікування, а вашим тваринам забезпечить здоров’я та надійний захист!

Інтерв'ю
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до

1
0