З першого погляду… або Як самостійно дізнатися про стан тварини?
Не завжди потрібно чекати повної картини прояву симптомів захворювання задля постановки діагнозу. Більше того, за деяких із них кожна згаяна хвилина у діагностиці може обернутися безповоротними змінами у здоров’ї (а отже, і продуктивності) ваших підопічних. Ви і не уявляєте, скільки можна зекономити коштів на лікуванні та уникненні втрат молока, якщо вчасно і швидко поставити діагноз.
Не завжди потрібно чекати повної картини прояву симптомів захворювання задля постановки діагнозу. Більше того, за деяких із них кожна згаяна хвилина у діагностиці може обернутися безповоротними змінами у здоров’ї (а отже, і продуктивності) ваших підопічних. Ви і не уявляєте, скільки можна зекономити коштів на лікуванні та уникненні втрат молока, якщо вчасно і швидко поставити діагноз.
Д. Крюков
Спеціально для журналу «Тваринництво та ветеринарія»
Тож погодьмося: діагностику варто проводити заздалегідь. І не обов’язково чекати приїзду ветеринарного спеціаліста – перші дослідження та висновки ви можете провести самостійно, а за першої ж можливості одразу надати ветеринарові зібрану інформацію. Пропонуємо декілька структурованих кроків задля формування повноцінної картини щодо здоров’я вашої годувальниці.
Досить часто попереднього огляду потребують тварини, у яких проявляються відхилення від стандартної поведінки. Першими ознаками можливих проблем є відсутність апетиту та зменшення продукування молока. Тож озброюйтесь термометром, стетоскопом та годинником і відправляйтесь до корівника.
Ось список обов’язкових питань, які потрібно дізнатися у доглядальниць тварин:
Коли корова отелилася?
Як пройшли роди?
Чи спостерігалися проблеми під час лактації?
Чи останнім часом замінювали корм або додавали до нього нові компоненти?
Чи відмічали схожі симптоми захворювання в інших корів цієї групи?
Ці запитання є першочерговими у списку ветеринарного спеціаліста, на який виклик він би не відправлявся, тому що збір анамнезу – найпростіший метод отримання комплексних даних про тварину. Отож, зекономте свій та його час, заздалегідь підготувавши інформацію.
До огляду, будь ласка!
Зовнішній вигляд корови (волосяне покриття, поведінка, вгодованість) можуть багато сказати про її стан. Ви ж ніколи не назвете тварину здоровою, якщо у неї кошлата шерсть із втраченим блиском, яка мало рухається та погано споживає корм? Отож бо…
У здорової тварини шерсть блискуча, міцно тримається у шкірі (це можна перевірити, легенько її смикнувши), без ділянок облисінь (алопецій) та змін кольору.
Досліджуючи шкіру, її оцінюють за місцевою температурою, еластичністю (добре збирається у складку і швидко (1–3 с) розправляється) та запахом (він має бути специфічним для цього виду тварин).
Очі також нададуть певну інформацію. Тож під час дослідження звертають увагу на колір слизової оболонки (у нормі — червона або рожева), наявність припухлостей, нашарувань, змін у цілісності, вологість. Так, наприклад, отруєння може робити кровоносні судини більш виразними, внаслідок чого починається прилив крові (почервоніння очей) та сироватки крові (водянистість очей).
Потім потрібно перевірити колір слизової оболонки рота, піднявши пальцем губу над зубами і оглянувши ротову порожнину: у нормі слизова оболонка рота, ясен, піднебіння, нижньої частини язика має бути цілісною, блідо-рожевого кольору.
Тепер варто виміряти температуру. Для цього візьміть звичайний або електротермометр, змажте його вазеліном та введіть у пряму кишку корови на 5–7 хв. Обов’язково дотримуйтесь заходів безпеки – надійно зафіксуйте тварину, тому що навряд чи їй ця процедура сподобається!
Нормальною для корови прийнято вважати температуру 38…39°С. За такого показника зі списку захворювань можна виключити інфекційні процеси (наприклад, пневмонію, перикардит, гострі респіраторні хвороби, септичні процеси та ін.), а отже, швидше за все, в такому разі можна вести мову про незаразні захворювання тварини.
Температура в нормі, а отже…
…прислухайтеся до рубця. Аускультацією (прослуховуванням через стетоскоп) виявляють періодично виникаючі тріскучі звуки, які поступово підсилюються і досягають найбільшої інтенсивності у період скорочення рубця, а потім послаблюються (у проміжках між скороченнями рубця прослуховуються поодинокі звуки). Тривалість такого шуму означатиме наявність ацидозу, за кетозу рубець працює гірше, ніж зазвичай, а за зміщення сичуга аускультацією виявляють досить важливий симптом у верхній ділянці зміщення — «звук краплі, що падає». У нижній ділянці виявляють хлюпання рідини, яке особливо добре вислуховується фонендоскопом, прикладеним в останніх трьох міжреберних проміжках, коли одночасно проводять поштовхову пальпацію під реберною дугою.
…виключіть зміщення сичуга. Стетоскоп прикладають зверху черевної стінки і легко простукують по колу (цю процедуру повторюють з лівої та правої сторони). У разі зміщення сичуга через стетоскоп чутно своєрідний «металевий звук».
Зміщення може відбутися вліво або вправо. За лівостороннього зміщення сичуга є різні варіанти лікування, які може провести у внутрішньому стійлі навіть ветеринар. Проте за правостороннього – є небезпека для життя тварини! Якщо тварину своєчасно не прооперувати, може настати заворот сичуга із повертанням його навколо своєї осі від 180 до 450°, що призведе до загибелі тварини.
…проведіть тест на кетоз за допомогою відповідної тест-смужки, зануреної у сечу або кров. Спровокувати сечовиділення у корів можна обережним доторканням до піхви та руханням пальців узад-вперед. Тест-смужка вимірює кетонові тіла в рідині, її оцінюють за зміною кольору, зазначеного на упаковці.
У тварини пропасниця…
Температуру тіла тварини, що виходить за межі фізіологічної норми – понад 39,1°С, вважають підвищеною, а якщо вона сягає за 39,5°C – це вже ознака пропасниці (гарячки). За її прояву не зволікайте зі встановленням діагнозу та застосуванням відповідних схем лікування. Викликати температуру можуть, наприклад, хвороби легень, вимені, матки.
Зокрема, за нормального стану корова робить 20–40 вдихів за хвилину, дихання під стетоскопом ледь відчутне. Однак одне із найпоширеніших захворювань легень – пневмонія зумовлює коротке прискорене дихання, відчутне на слух. Водночас у тварини широко відкриті ніздрі і наявні гнійні густі виділення із носа.
Корова не надто розбірлива у їжі, тому іноді разом із травою до її рота потрапляють неїстівні предмети, які звідти надходять зазвичай на дно сітки. У цей час виникає небезпека травмування шлунку (сторонній предмет може пробити його тканини) і серця (ретикуло-перикардит). Щоб виявити чужорідне тіло, потрібно стати поряд із коровою збоку, натиснути руками згори, а коліном знизу на рівні серця. Якщо корова відхиляється, реве – ймовірно, в організмі наявне чужорідне тіло.
Шкіра вимені повинна рівномірно відтягуватися, на ньому не має бути гарячих червоних плям. Однак іноді у тварини піднімається місцева температура, виникає запалення вимені (проявляється зміною секреції молока). За цих ознак варто зробити тест на мастит. Це доволі легко: подоїть молоко із кожної чверті вимені у спеціальну ємність для попереднього доїння і додайте спеціальний тестовий засіб, дотримуючись інструкції.
Досить часто підвищення температури може бути пов’язане із хворобами матки. Проведіть вагінальне дослідження: одягніть чисті рукавички, продезінфікуйте вагінальне дзеркало і введіть його. Про здоров’я корови свідчитимуть нормальний запах виділень із піхви та блідо-рожеві, вологі, гладенькі слизові оболонки матки.
Англійський дослідник Роджер Блоу у своїх дослідженнях встановив, що за одну лактацію хвора на кульгавість корова втрачає близько 400 кг молока. Причинами такої «кульгавої» проблеми можуть бути виразки підошви, пальцевий дерматит або міжпальцевий некробацильоз.
Тож поспостерігайте за вашою корівкою: чи рівномірно вона спирається на обидві кінцівки (це видно по слідах на підлозі), чи не стогне вона під час спирання на якусь із кінцівок, чи відповідає нахил копита відносно підлоги 45°?