Спецможливості
Технології

Не­ма­то­да: золотиста небезпека

23.10.2014
665
Не­ма­то­да:  золотиста небезпека фото, ілюстрація

У світовому виробництві картопля (Solanum tuberosum L.) посідає четверте місце серед найважливіших продовольчих культур після кукурудзи, рису і пшениці. На сьогодні її виробництво у світі становить близько 321 млн т (за деякими даними — 340 млн). Азія і Європа — основні регіони, на частку яких припадає понад 80%  світового виробництва картоплі. Провідні країни
із її  вирощування — Росія, Китай, Україна, США та Індія.

А. Че­ломбітко, О. Ба­шинсь­ка,
Дер­жавні фіто­санітарні інспекції Во­линсь­кої, Жи­то­мирсь­кої та Рівненсь­кої об­ла­с­тей,  Де­пар­та­мент фіто­санітар­но­го кон­тро­лю

В Ук­раїні у 2013 р. площі під кар­топ­лею ста­но­ви­ли май­же 1,4 млн га, бу­ло зібра­но по­над 22 млн т. Ак­тив­не ви­ко­ри­с­тан­ня но­вих ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів кар­топлі зу­мо­ви­ло до­сяг­нен­ня ви­со­кої вро­жай­ності — май­же 160 ц/га.
За да­ни­ми Держ­ста­ту Ук­раїни, більшу ча­с­ти­ну вро­жаю кар­топлі бу­ло ви­ро­ще­но у при­ват­них гос­по­дар­ст­вах на­се­лен­ня. Цьо­горічний по­каз­ник об­ся­гу площі під нею май­же не змінив­ся.  От­же, ос­нов­не ви­роб­ництво зо­се­ре­д­же­но в до­мо­го­с­по­дар­ст­вах на­се­лен­ня, і в най­б­лижчій пер­спек­тиві струк­ту­ра ви­роб­ництва знач­но не змінить­ся, не­зва­жа­ю­чи на низ­ку за­яв­ле­них інве­с­тиційних про­ектів у цій га­лузі.
У про­цесі ви­ро­щу­ван­ня кар­топлі наші овочівни­ки сти­ка­ють­ся із низ­кою гло­баль­них про­блем, однією із яких є по­шко­д­жен­ня рос­лин шкідни­ка­ми та хво­ро­ба­ми, що при­зво­дить до знач­них гос­по­дарсь­ких збитків. Особ­ли­ве зна­чен­ня має ура­жен­ня куль­ту­ри не­ма­тод­ни­ми хво­ро­ба­ми.

Біоекологічні особливості Globodera rostochiensis
Зо­ло­ти­с­та кар­топ­ля­на не­ма­то­да особ­ли­во знач­ної шко­ди за­вдає на при­са­диб­них ділян­ках і на по­лях із ско­ро­че­ною спеціалізо­ва­ною сівозміною, де кар­топ­лю ви­ро­щу­ють беззмінно або по­вер­та­ють на по­пе­реднє місце на дру­гий-третій рік. Втра­ти вро­жаю мо­жуть ся­га­ти 30–90%. Знач­но зни­жується то­вар­на цінність но­во­у­тво­ре­них бульб (спів­відно­шен­ня то­вар­ної та дрібної фрак­цій), погіршується їхня якість: змен­шує­ть­ся вміст су­хої ре­чо­ви­ни, крох­ма­лю, білка, вітаміну С. Крім пря­мих втрат, є втра­ти, зу­мов­лені за­бо­ро­ною або об­ме­жен­ням пе­ре­ве­зен­ня про­дукції із зон за­ра­жен­ня, оскільки кар­топ­ля­на ци­с­то­у­т­во­рю­валь­на не­ма­то­да є ка­ран­тин­ним ор­ганізмом.
Зо­ло­ти­с­та кар­топ­ля­на не­ма­то­да — це вузь­ко­с­пеціалізо­ва­ний вид, який па­ра­зи­тує на ко­ре­нях кар­топлі і то­матів, ча­сом ура­жує інші рос­ли­ни із ро­ди­ни пас­ль­о­но­вих. Оз­на­ки по­шко­джен­ня не­ма­то­дою по­чи­на­ють про­яв­ля­ти­ся ли­ше на шо­с­тий-сьо­мий рік після пер­вин­но­го за­ра­жен­ня.
На по­чат­ку літа у рос­лин в’януть нижні ли­ст­ки, потім верхні. Здебільшо­го рос­ли­ни не зацвіта­ють, фор­му­ють слабкі стеб­ла, зав’язу­ють­ся дрібні буль­би діаме­т­ром до 3 см. Уш­ко­д­жу­ю­чи буль­би, не­ма­то­да вик­ли­кає та­ке за­хво­рю­ван­ня кар­топлі, як гло­бо­де­роз, у зв’яз­ку з чим рос­ли­ни втра­ча­ють стійкість до різних інфекцій, ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для про­ник­нен­ня інших па­то­генів.
На ко­ре­нях за­ра­же­них не­ма­то­дою рос­лин навіть не­оз­б­роєним оком мож­на поміти­ти чис­ленні ци­с­ти не­ма­тод. У за­ра­же­ної рос­ли­ни зни­жується рівень фо­то­син­те­зу і як наслідок — змен­шується її біома­са. Це, своєю чергою, призводить до змен­шення вмісту су­хої ре­чо­ви­ни, крох­ма­лю, білка та вітамі­ну С у но­во­у­тво­ре­них бульбах, через що па­дає їхня то­вар­на цінність.
У грунті зи­му­ють ци­с­ти, що містять яй­ця та ли­чин­ки, кількість яких мо­же знач­но ко­ли­ва­тись. Роз­ви­ток пер­шої ли­чин­ко­вої стадії відбу­вається у яйці. На­весні, за спри­ят­ли­вих по­год­них умов та під впли­вом сти­му­лю­ю­чої дії ко­ре­не­вих виділень рос­ли­ни-жи­ви­те­ля, із яй­ця відро­д­жується інвазійна ли­чин­ка дру­го­го віку, яка ви­хо­дить із ци­с­ти і за­се­ляє ко­рені рос­лин. Ли­чин­ки жив­лять­ся, ще двічі ли­ня­ють та пе­ре­тво­рю­ють­ся на до­рос­лих осо­бин. Сам­ка, що дозріває, спо­чат­ку ок­руг­люється, а потім роз­ду­вається під ти­с­ком яєць, які ут­во­рю­ють­ся все­ре­дині її тіла. З ча­сом во­ни про­ри­ва­ють епідерміс і з’яв­ля­ють­ся на­зовні ко­ре­ня. Чер­во­подібні самці мігру­ють у грунт, заплідню­ють са­мок і ги­нуть. У кінці ве­ге­таційно­го се­зо­ну сам­ка та­кож відми­рає, її обо­лон­ка темнішає: спо­чат­ку во­на жовк­не, потім на­бу­ває зо­ло­ти­с­то-жов­то­го й на­решті — тем­но-бу­ро­го ко­ль­о­ру. Так ут­во­рюється ци­с­та, на­пов­не­на яй­ця­ми. За­зви­чай зо­ло­ти­с­та гло­бо­де­ра має од­ну ге­не­рацію за ве­ге­тацію, іноді за спри­ят­ли­вих умов — дві.
Фіто­па­ра­зит до­сить стійкий до впли­ву не­спри­ят­ли­вих умов навколишньо­го се­ре­до­ви­ща і мо­же зберіга­ти­ся в грунті до 20 років. Особ­ли­ве зна­чен­ня для роз­вит­ку не­ма­то­ди ма­ють тем­пе­ра­ту­ра та во­логість. Оп­ти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра по­віт­ря, потрібна для відро­д­жен­ня ли­чи­нок кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди, ста­но­вить 15…16°С, а оп­ти­маль­на во­логість — 70%. Крім то­го, для роз­вит­ку зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди найс­при­ят­ливіші легкі та пухкі грун­ти, тоді як важкі стри­му­ють її роз­ви­ток.
Ос­нов­ни­ми шля­ха­ми по­ши­рен­ня зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди є грунт, за­ра­же­ний са­див­ний ма­теріал, та­ра, зна­ряд­дя, до­щові во­ди, вітер, тва­ри­ни та пта­хи.

Методи контролю та обмеження поширення Globodera rostochiensis
Фіто­санітар­не за­ко­но­дав­ст­во Ук­раїни за­бо­ро­няє вве­зен­ня ура­же­но­го са­див­но­го ма­теріалу й грун­ту із зон за­ра­жен­ня країн, де по­ши­рені не­ма­то­ди. Інспек­ту­ван­ня по­са­док кар­топлі (мар­ш­рутні об­сте­жен­ня) фіто­санітарні інспек­то­ри про­во­дять у період ма­со­во­го цві­тін­ня рос­лин. Для по­даль­шо­го аналізу відби­ра­ють зраз­ки грун­ту, які над­хо­дять до фіто­санітар­них ла­бо­ра­торій, де про­во­дять фіто­гельмінто­логічний аналіз.
 У разі ви­яв­лен­ня не­ма­то­ди на­кла­да­ють ка­ран­тинні об­ме­жен­ня, вста­нов­лю­ють межі та розмір ви­яв­ле­но­го во­гни­ща, рег­ла­мен­ту­ють пе­ре­ве­зен­ня ван­тажів із ка­ран­тин­ної зо­ни, інфор­му­ють адмі­ніст­рацію та на­се­лен­ня рай­о­ну, де ви­яв­ле­но шкідли­вий ор­ганізм.
Усі ван­тажі рос­лин та про­дукції рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня, які ви­во­зять із ка­ран­тин­них зон, су­про­во­д­жу­ють ка­ран­тин­ни­ми сер­тифіка­та­ми, ви­да­ни­ми на підставі ог­ля­ду та фіто­санітар­ної ек­с­пер­ти­зи. Ви­ве­зен­ня про­дукції рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня із ка­ран­тин­ної зо­ни про­во­дять за до­три­ман­ня вста­нов­ле­них ви­мог (із гос­по­дарств, які пе­ре­бу­ва­ють під ка­ран­ти­ном, за­бо­ро­не­но ви­во­зи­ти са­див­ний ма­теріал).
До ос­нов­них за­ходів, які за­побіга­ють по­ши­рен­ню не­ма­то­ди, відно­сять та­кож до­три­ман­ня аг­ро­техніки, ви­ко­ри­с­тан­ня у сівозміні куль­тур, які не ура­жу­ють­ся кар­топ­ля­ни­ми не­ма­то­да­ми (бо­бові, зер­нові, технічні куль­ту­ри, ба­га­торічні тра­ви та інші), вне­сен­ня до­б­рив, зни­щен­ня бур’янів, ви­ро­щу­ван­ня не­ма­то­достійких сортів кар­топлі.
Пе­ре­важ­на більшість се­лян — влас­ників діля­нок, за­ра­же­них зо­ло­ти­с­тою кар­топ­ля­ною не­ма­то­дою, що зай­ма­ють­ся ви­ро­щу­ван­ням кар­топлі, не ма­ють змо­ги про­во­ди­ти її сор­то­онов­лен­ня та сор­то­заміну. Це при­зво­дить до ви­ро­д­жен­ня кар­топлі, змен­шен­ня її вро­жай­ності та зни­жен­ня якості бульб.

  Щороку фахівці дер­жав­них фіто­санітар­них інспекцій у ба­га­ть­ох об­ла­с­тях Ук­раїни по­ши­рю­ють насіннєвий ма­теріал стійких проти не­ма­то­ди сортів кар­топлі се­ред на­се­лен­ня. Це про­во­дить­ся у рам­ках за­ходів із ло­калізації і ліквідації во­гнищ зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної
не­ма­то­ди(табл. 1).
Ос­танніми ро­ка­ми найбільшо­го по­ши­рен­ня ви­ро­щу­ван­ня кар­топлі на­бу­ло се­ред на­се­лен­ня Во­линсь­кої об­ласті. На Во­лині впер­ше не­ма­то­ду бу­ло ви­яв­ле­но у 1968 р. на при­са­диб­них ділян­ках Ко­вельсь­ко­го рай­о­ну. Ста­ном на 1 січня 2014 р. во­гни­ща не­ма­то­ди за­реєстро­ва­но на площі 913,5 га, а це по­над 3000 при­са­диб­них діля­нок у 15 рай­о­нах Во­линсь­кої об­ласті.
Із ме­тою ло­калізації та ліквідації во­гнищ зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди Держ­ветфіто­служ­ба Ук­раїни тісно співпра­цює з Інсти­ту­том за­хи­с­ту рос­лин НА­АН. Так, у 2009 р. на за­мов­лен­ня Дер­жав­ної фіто­санітар­ної інс­пекції Во­линсь­кої об­ласті спеціалісти ла­бо­ра­торії не­ма­то­логії ІЗР НА­АН про­во­ди­ли на­укові досліджен­ня що­до ком­плек­су еко­ло­го­без­печ­них за­ходів із ло­калізації та ліквідації во­гнищ зо­ло­ти­с­тої ци­с­то­утво­рю­валь­ної кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди, та у 2010 р. — із порів­ня­ль­но­го аналізу ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня не­ма­то­достійких сортів кар­топлі в осе­ред­ках гло­бо­де­ро­зу на Во­лині.
Зо­ло­ти­с­та кар­топ­ля­на не­ма­то­да має низ­ку особ­ли­во­с­тей, які ус­клад­ню­ють бо­роть­бу з нею. До них на­ле­жать: на­явність напівпро­ник­ної ку­ти­ку­ли, ко­рот­ко­три­ва­лий період відтво­рен­ня, їй вла­с­тиві ви­жи­ван­ня про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су в стані анабіозу, а в ак­тив­но­му стані — здатність ви­т­ри­му­ва­ти три­ва­ле го­ло­ду­ван­ня за відсут­ності рос­ли­ни-жи­ви­те­ля.
Най­е­фек­тивнішим ме­то­дом кон­тро­лю чи­сель­ності гло­бо­де­ри є ви­ро­щу­ван­ня не­ма­то­достійких сортів кар­топлі. Пе­ре­ва­ги та­ких сортів по­ля­га­ють не ли­ше у збе­ре­женні вро­жаю кар­топлі на інвазійних фо­нах, але і в їхній здат­ності очи­щу­ва­ти грунт від цист зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди. Після про­ник­нен­ня у тка­ни­ни роз­ви­ток ли­чи­нок дру­гої стадії відбу­вається не­од­на­ко­во: у ко­ре­нях сприй­нят­ли­вих сортів во­ни про­хо­дять усі стадії роз­вит­ку й ут­во­рю­ють зрілі ци­с­ти, що при­зво­дить до збільшен­ня інвазійно­го на­ван­та­жен­ня в грунті. Ко­рені стійких сортів, на­впа­ки, не­спри­ят­ливі для рос­ту і роз­вит­ку ли­чи­нок гло­бо­де­ри — в їхніх тка­ни­нах на­вко­ло го­ло­вно­го кінця ли­чи­нок, що про­ник­ли, ут­во­рю­ють­ся не­кро­тичні кліти­ни, які пе­ре­шко­д­жа­ють жив­лен­ню ли­чи­нок. Не­кроз клітин є за­хис­ною ре­акцією рос­лин про­ти па­то­ге­ну. В ре­зуль­таті цьо­го на пев­но­му етапі сво­го роз­вит­ку ли­чин­ки ги­нуть, не до­ся­га­ю­чи ста­те­вої зрілості, і не да­ють но­во­го по­коління, а про­цес ут­во­рен­ня та на­ко­пи­чен­ня но­вих цист у грунті при­пи­няється. У зв’яз­ку з цим ін­вазія грун­ту змен­шується, тоб­то спо­с­те­рігається не­ма­то­до­очи­щу­валь­ний ефект.

  За ініціати­ви дер­жав­ної фіто­санітар­ної інспекції Во­линсь­кої об­ласті і під­трим­ки об­лас­ної дер­жав­ної адмі­ніст­рації та об­лас­ної ра­ди діє «Про­гра­ма впро­ва­д­жен­ня насіннєво­го ма­теріалу не­ма­то­до-ра­ко­вих та фіто­ф­то­ро­зо­стійких сортів кар­топлі для ло­калізації та ліквідації во­гнищ ра­ку кар­топлі та зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди у Во­лин­ській об­ласті на 2008–2017 ро­ки». Від­повідно до неї впро­довж 2008–2012 рр. бу­ло за­куп­ле­но 87 т насіннєво­го ма­теріалу та­ких сортів, як Дніпрян­ка, Сан­те, Ти­рас, Слов’ян­ка, Ано­с­та і Лілея, та на бе­зо­платній ос­нові пе­ре­да­но влас­ни­кам при­са­диб­них діля­нок для сор­то­заміни і впро­ва­д­жен­ня у сівозміну. На жаль, ос­танніми ро­ка­ми фінан­су­ван­ня цієї про­гра­ми, а та­кож подібних про­грам у інших регіонах знач­но ско­ро­ти­лось.
Впро­ва­д­жен­ня не­ма­то­достійких сортів по­тре­бує де­таль­но­го вив­чен­ня особ­ли­во­с­тей про­яву оз­нак стійкості і то­ле­рант­ності до зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди у по­льо­вих умо­вах та здат­ності очи­щу­ва­ти грунт від цист па­то­ге­ну.
У 2010 р. спеціалісти Інсти­ту­ту за­хи­с­ту рос­лин НА­АН зібра­ли та про­аналізу­ва­ли інфор­мацію що­до сор­то­во­го скла­ду та вро­жай­ності кар­топлі на 16 при­са­диб­них ділян­ках се­ми на­се­ле­них пунктів трьох рай­онів Во­линсь­кої об­ласті. Порівняв­ши от­ри­мані дані за 2010 р. із ре­зуль­та­та­ми об­сте­жень у 2009 р., бу­ло вста­нов­ле­но рівень за­ра­же­ності грунтів зо­ло­ти­с­тою кар­топ­ля­ною не­ма­то­дою. На­уковці роз­ро­би­ли ре­ко­мен­дації що­до за­сто­су­ван­ня не­ма­то­достійких сортів кар­топлі для за­хи­с­ту куль­ту­ри від зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди за­леж­но від рівня за­ра­жен­ня грун­ту (табл. 2).
За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­них досліджень вста­нов­ле­но, що такі сор­ти кар­топлі, як Сан­те та Слов’ян­ка, ефек­тив­но очи­щу­ють грун­ти від зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди на всіх інвазійних фо­нах. Сорт кар­топлі Дніпрян­ка ефек­тив­но зни­жує щільність по­пу­ляцій не­ма­то­ди на се­ред­нь­о­му та ви­со­ко­му інва­зійно­му фо­нах, а на низь­ко­му фоні йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня менш ви­прав­да­не (таб­л. 3).
Най­е­фек­тивнішим ме­то­дом бо­роть­би із зо­ло­ти­с­тою кар­топ­ля­ною не­ма­то­дою на бідних грун­тах у зоні Рівненсь­ко­го Полісся є ви­ко­ри­с­тан­ня не­ма­то­достійких сортів кар­топлі, які за кілька років мо­жуть очи­с­ти­ти за­ра­же­ний грунт від цист не­ма­то­ди. Будь-які хімічні ме­то­ди бо­роть­би з не­ма­то­дою на Рівнен­щині за­бо­ро­нені, оскільки поліські рай­о­ни об­ласті виз­на­но по­ст­раж­да­ли­ми внаслідок ви­бу­ху на ЧА­ЕС.
Як свідчать спо­с­те­ре­жен­ня дер­жав­них фіто­санітар­них інспек­торів, ви­ко­ри­с­тан­ня не­ма­то­достійких сортів кар­топлі за­без­пе­чує, на­сам­пе­ред, ефек­тив­не про­ве­ден­ня фіто­санітар­них за­ходів у ка­ран­тин­них зо­нах та дає змо­гу збільши­ти вро­жайність кар­топлі на 40–60 ц/га.
У Рівненській об­ласті дер­жав­на фіто­санітар­на інспекція впро­довж 2008–2012 рр. прид­ба­ла 19 т не­ма­то­до­стійких сортів кар­топлі, яку впро­ва­д­же­но у ви­роб­ництво в 29 на­се­ле­них пунк­тах ше­с­ти рай­онів на 735 ділян­ках, де ви­яв­ле­но во­гни­ща зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди.

  У 2012 та 2013 рр. інспекція прид­ба­ла по 5 т насіннєвої кар­топлі сор­ту Сан­те (су­пе­реліта). Він є най­кра­щим рай­о­но­ва­ним ви­со­ко­в­ро­жай­ним та не­ма­то­достійким сор­том кар­топлі у зоні Полісся, до якої відно­сять і Рівнен­щи­ну. Кар­топ­лю за­ку­пи­ли в од­но­му із гос­по­дарств Ко­с­топільсько­го рай­о­ну, яке зай­мається насінництвом кар­топлі, зо­к­ре­ма ви­ро­щує елітне насіння різних сортів, за­до­воль­ня­ю­чи по­тре­би як ве­ли­ких ор­ганізацій, так і фер­мерів та дач­ників регіону.
У Жи­то­мирській об­ласті з ме­тою ви­ко­нан­ня за­ходів із ло­калізації та ліквідації зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди у 2012 р. бу­ло за­куп­ле­но 8 т насіння кар­топлі (еліти) не­ма­то­достійких сортів По­ран та Те­терів, яку бу­ло без­ко­ш­тов­но ви­да­но влас­ни­кам 267 при­са­диб­них ді­ля­­нок у 22 на­се­ле­них пунк­тах Ро­ма­нів­сько­го, Ко­ро­с­тенсь­ко­го, Лу­гинсь­ко­го, Ма­линсь­ко­го, Ра­до­мишльсько­го, Но­во­град-Во­линсь­ко­го, Ов­руць­ко­го та Олев­сь­ко­го рай­онів.
Та­кож із ме­тою інфор­му­ван­ня на­се­лен­ня що­до шко­до­чин­ності зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди та ме­тодів бо­роть­би з нею дер­жав­на інспекція з ка­ран­ти­ну рос­лин Жи­то­мирсь­кої об­ласті вжи­ла низ­ку за­ходів: роз­ро­би­ла ме­то­дичні ре­ко­мен­дації («Зо­ло­ти­с­та кар­топ­ля­на ци­с­то­у­тво­рю­валь­на не­ма­то­да: по­ши­рен­ня, біологічні особ­ли­вості та за­хо­ди бо­роть­би»), ви­го­то­ви­ла листівки та бук­ле­ти, які спеціалісти роз­пов­сю­д­жу­ють у сільських та се­лищ­них ра­дах, се­ред гро­ма­дян, на підприємствах та в ор­ганізаціях різних форм влас­ності, що зай­ма­ють­ся ви­ро­щу­ван­ням кар­топлі.
Впро­ва­д­жен­ня не­ма­то­достійких сор­тів дає змо­гу не ли­ше про­ве­с­ти сор­то­заміну кар­топлі та збільши­ти її вро­жайність на ура­же­них пло­щах, але й змен­ши­ти ступінь ура­жен­ня, а в по­даль­шо­му — очи­с­ти­ти грунт від цист кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди.
Слід відміти­ти, що за­вдя­ки ре­алізації цих за­ходів у 2011 р. пло­ща ура­жен­ня зо­ло­ти­с­тою кар­топ­ля­ною не­ма­то­дою у Жи­то­мирській об­ласті змен­ши­лась на 35,59 га, і но­вих во­гнищ ста­ном на 01.01.2014 р. в об­ласті не ви­яв­ле­но.
Ви­ко­ри­с­тан­ня си­с­те­ми ран­нь­о­го запобіган­ня та про­ве­ден­ня фіто­санітар­них за­ходів у ка­ран­тинній і ре­гу­ль­о­ваній зо­нах дає змо­гу вчас­но ло­калізу­ва­ти во­гни­ща ка­ран­тин­них ор­ганізмів. Вибір та за­сто­су­ван­ня ме­тодів бо­роть­би за­ле­жать від рівня за­се­ле­ності грун­ту кар­топ­ля­ною не­ма­то­дою, а та­кож від кон­крет­них умов ви­ро­щу­ван­ня кар­топлі у гос­по­дарстві (мож­ливість за­про­ва­д­жен­ня на­уко­во об­грун­то­ва­ної сівозміни, на­явність са­див­но­го ма­теріалу, стійко­го до па­то­ге­ну, то­що). На сьо­годні спеціалісти роз­роб­ля­ють та впро­ва­д­жу­ють си­с­те­ми про­ти­не­ма­тод­них за­ходів, се­ред яких пер­шо­чер­го­ви­ми є ка­ран­тинні та про­фі­лак­тичні. Як­що ж пер­ший бар’єр на своєму шля­ху ка­ран­тин­ний ор­ганізм до­лає, то за­сто­со­ву­ють інте­г­ро­ва­ну си­с­те­му за­ходів за­хи­с­ту кар­топлі, яка вклю­чає аг­ро­технічні, хімічні та біологічні прий­о­ми, у то­му числі й ви­ко­ри­с­тан­ня стійких сортів.

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0