Неінтенсивний сад: 300% рентабельності. Кейс ТОВ "Аврора"

Як витримати дощі та заморозки?

Проте другий рік поспіль про рентабельність у 300% залишається тільки мріяти, хоча навіть удари стихії, що зачіпають увесь регіон, господарство переносить легше за сусідів. Наприклад, торік тут саме тоді, коли дозріли пізні сорти черешні, що дають основну масу врожаю цієї ягоди, зарядили затяжні дощі, що поєднувалися з туманами, які не розвіювались аж до 11-ї години ранку. В результаті в багатьох господарствах області полопалась геть уся черешня, а в ТОВ «Аврора» - тільки 70%. Цієї весни через поворотні заморозки у багатьох садівників області майбутній урожай загинув повністю або майже повністю, а в ТОВ «Аврора» розраховують зібрати хороший урожай аличі, досить пристойний як для таких умов урожай черешні (до 60 кг/дерево за щільності 286 дерев/га – богар все-таки) та сливи і навіть якусь дещицю абрикоса.

У чому секрет? Основний фактор успіху – досвід і знання. «Господарство займається садівництвом уже 20 років, а я особисто – 30», - розповідає Сергій Герман. А головний агроном господарства – на рік більше, і увесь цей час – у цьому селі, у цьому саду. Багатий досвід дав змогу виробити оптимальні рішення – як агротехнічні, так і управлінські.

До речі, тут ефективно використовують не лише власний досвід. «До нас ледь не щодня телефонують, пропонують препарати, але ми працюємо тільки з одним дистрибутором, який здійснює супровід наших садів, робить аналізи, дає рекомендації», - говорить С. Герман. Агроном компанії «Агрохімсервіс» Валентина Лисицька, яка веде плодоовочевий напрямок, конкретизує, що для ТОВ «Аврора» було розроблено систему захисту і позакореневих підживлень, яка не тільки дає змогу боротися з хворобами і забезпечує дерева мікроелементами, а й запобігає розтріскуванню ягід, підвищує морозостійкість черешні. Система захисту побудована винятково на оригінальних препаратах, жодних генериків. При цьому - різних виробників: і Syngenta, і Bayer, і BASF, і «Саміт Агро». Норма внесення часто коригується в більший чи менший бік порівняно з рекомендаціями виробників – залежно від погоди та стану дерев. Наприклад, норму внесення бору збільшили з 0,7 до 1-1,2 л/га з огляду на поважний вік дерев. Актелік, як скаржиться чимало садівників, не може подолати вишневу муху, а в ТОВ «Аврора» долає: тут збільшили норму внесення з 1 до 1,2 л/га і вносять разом із прилипачем «Вейс».

З заморозками допомагає боротися… теж хімічний препарат. «Нинішньою весною господарства області часто діяли народними методами – і солому палили в садах, і водою обприскували, і димові шашки запалювали. Але це виявилось неефективним порівняно з препаратом Атонік Плюс», - розповідає В. Лисицька. Цей препарат, який містить аж 3 діючих речовини, підтримує імунну систему дерев у несприятливих умовах. У результаті, за словами В. Лисицької, він захищає плодові насадження від заморозків до 2-3 ºС на термін до 5 діб за умови обробки за добу до заморозку, щоправда, при збільшеній нормі внесення порівняно з рекомендованою виробником. Як уточнила головний агроном господарства, якщо заморозки продовжуються, Атонік Плюс бажано було б повторно внести через 3-4 доби, але це занадто дорого, тому тут проводять повторну обробку через тиждень.

З розтріскуванням ягід у вологу погоду в господарстві борються кальцієвим добривом по листу, в даному випадку – повторним внесенням Брексіл Кальцій. Як розповіла головний агроном господарства, торік ті, хто не використовував це добриво, закинули черешневі сади, щойно почалися дощі, тоді як ТОВ «Аврора» продовжувало збір ягоди ще 3 тижні.

Такий результат був би неможливий без доповнення кальцієвого добрива Хорусом, який убезпечив черешні від гнилі, яка розвівається вологої погоди і швидко розповсюджується й на сусідні цілі ягоди.

Черешневі агролайфхаки

По всій країні садівники мають проблеми з бактеріозами на кісточкових. А в ТОВ «Аврора» - ні. Бо вносять Казумін нормою 3 л/га при профілактичній обробці і 4-4,5 л/га, якщо бактеріоз уже присутній.

Проблему з вухастими гризунами тут вирішують шляхом побілки молодих дерев. Добре відома ще з радянських часів паста «Мічурінка» - і дерева цілі. До речі, паста тримається так добре, що учасники екскурсії ніяк не вірили, що дерева були побілені не навесні, а ще восени.

Внесення по листу 2 кг/га Плантафолу зі співвідношенням NPK 5:15:45 забарвлює ягоду навіть у хмарну погоду. А от від внесення карбаміду по листу після збирання врожаю тут відмовились: помітили, що в цьому випадку більші обсяги підмерзання навесні. Тому замість карбаміду по листу вносять препарати на основі міді, які ліквідують можливі вогнища клястероспорозу, моніліозу, плямистостей. Карбамід же вносять тільки на грунт, щоб «допалити» опале листя.

На переконання керівників господарства, в саду має бути ідеально чисто. Директор ТОВ «Аврора» говорить: «Хто б що не говорив про залуження і високу вартість підтримання чорного пару, міжряддя в садах тримаю саме під чорним паром. Він прискорює дозрівання черешні на 2-3 дні, а то й на тиждень, а в дощову погоду вбирає частину зайвої вологи, і ягода менше тріскається».

Не розуміють тут і ідеї вирощувати в міжряддях культурні рослини. Якось посіяли кілька років тому на одній ділянці в міжряддях гарбузи, то врожай баштанної зібрали добрий, але головна культура – сад – досі в гіршому стані, ніж на інших ділянках. І навіть навколо саду намагаються нічого не сіяти. Якось посіяли навколо 7-гектарної ділянки соняшник, то як розвелися там хвороби! Місцеві фахівці грішать на те, що високий сонях заважав провітрюваності саду.

Черешні сорту Мелітопольська чорна 1970 року посадки тут вирішили омолодити 3 роки тому. Зазвичай омолоджують, і успішно, яблуневі чи грушеві сади, тому це був експеримент: не вдасться – викорчуємо. Зараз у господарстві вважають, що вдалося: навіть у цей рік кілограмів 15-20 з дерева буде.

Паралельно в господарстві створюється черешнева теплиця – за прикладом Ізраїлю, де директор нещодавно побував. Цього року на невеликій ділянці (кілька десятків соток) висадили молоді деревця, які згодом накриють плівкою (від дощів, через які черешня масово лопається) та сіткою (від сонця й граду, який у цій місцевості є серйозною проблемою). Коли дерева почнуть плодоносити, від них очікують ягоду такої якості, що зараз на міжнародному ринку продається по 4 €/кг.

Не черешнею єдиною

Черешня – головна культура в саду ТОВ «Аврора» (займає 67 га зі 157), але не єдина. 37 га під яблунею, 12 га під грушею, а на під сливу, аличу й абрикос разом відведено 13 га. Абрикос тут пізній, тож починає плодоносити, коли в Мелітопольському районі, іншому осередку вирощування цієї культури в області, вже відходить. Відтак ТОВ «Аврора» продає його за непоганою ціною. Шкода лише, що в цьому році продавати майже нічого – сад не запилився: під час цвітіння температура опустилася до +2 °С і зарядили дощі. Та й взагалі, за словами головного агронома, культура це дуже вибаглива – хороший урожай вдається зібрати лише раз на 5 років.

Найменш вибагливою вважають аличу. От і цього року вона рясно обвішана зав’яззю попри всі погодні негаразди. Хоча, може, це особливість сорту, який так і називається – Обільна. Аличі якраз у цьому садівницькому регіоні майже ніхто не вирощує в промислових масштабах, тож усі оптові покупці приїздять в ТОВ «Аврора» і платять по 10-12 грн/кг.

Таким же монополістом господарство почувається і в сегменті сливи. Як пояснила головний агроном, колись був період, коли не було ціни, і господарства області повикорчовували сливу, як і літні сорти яблуні. Вона відзначає, що якби не заморозки, слива була б найприбутковішою культурою цього річ у господарстві, адже ціна на неї вища, ніж на черешню. При цьому в плодоношення слива вступає на 4-й рік, а на 5-6-й дає вже нормальний урожай, тоді як черешня на богарі виходить на повне плодоношення 11-12 років. Та й збирати сливу простіше: якщо розкупили не все, що сьогодні зібрав – може полежати на відміну від черешні.

Найбільше у господарстві хвалять сорти Стенлей та Емпрес типу угорка: дають високі (20 т/га) і стабільні врожаї, зберігаються до 3 тижнів, а в холодильнику – до Нового Року і навіть довше, добре відгукуються на добрива, бездоганні для заморожування. Ще одним відкриттям став сорт Лохолисна: рання, велика (30-40 г), транспортабельна, смачна, добре підходить і на свіжий ринок, і для маринування, і для заморожування. В господарстві посадили цього сорту небагато, в якості експерименту. Після того, як цю сливу розпробували ресторани, ТОВ «Аврора» збирається засадити ним цілу ділянку.

Не лише сад

Є в господарстві і 2 га винограду, 30 соток з яких – у плівкових теплицях. Останні тут споруджували для овочів, але перепробували низку культур, починаючи від помідорів до перцю, на жодній добре не заробили і врешті-решт висадили суницю. За прикладом відомого господарства Павлівських на Херсонщині, поєднали її зі столовим виноградом. Результатом задоволені. Достигає він 15–20 липня, тоді як у відкритому грунті поруч — 5–10 серпня. Перший виноград із теплиці розійшовся в сезоні-2016 по 120 грн/кг, останній — по 60 грн. Випробувавши в теплицях різні сорти, зупинилися на білих Преображенні, Аркадії та Лівія. Для асортименту потрібен ще синій, але в цьому сегменті ще не визначилися з сортом.

Після збирання

Ефективне господарство таких масштабів неможливе без холодильника. Ним обзавелися давно і зараз модернізують: теплоізолюють піноізолом (стіни задувають шаром у 20 см, стелю – 40 см), встановлюючи дорогі холодильні машини провідних європейських виробників, що розроблені спеціально для фруктів. За словами директора, це – найдешевший варіант отримати сучасний холодильник (вдесятеро дешевше, ніж будівництво нового з сендвіч-панелей). Перший ефект уже отримано: після теплоізоляції витрати електроенергії скоротились у 5 разів.

Одне приміщення вже готове, в іншому кипить робота напередодні сезону. Там, де робота закінчена, за 4 години можна охолодити 20 т ягід до 0 °С. На практиці така низька температура не потрібна: за європейськими стандартами, черешню потрібно транспортувати за температури +2 °С, а в Україні її перевозять при температурі в рефрежираторі +12…+15 °С. Як пояснив Сергій Герман, у вітчизняних роздрібних мереж все одно нема холодильників, де б підтримувалася температура +2 °С, а навіть при +12 °С їхня черешня продається ще 2 тижні після збирання. Однак сучасний холодильник — це можливість працювати на міжнародному ринку, на який господарство серйозно націлилось.

Замість висновків

В експорті черешні, і не тільки до ЄС, керівник господарства вбачає велику перспективу. Щоб освоїти цей напрямок, не бракує «дрібниці» - кооперації між виробниками, яка б дала змогу формувати великі партії (до 7000 т – саме стільки ягоди в рефконтейнерах може перевезти контейнеровоз вантажопідйомністю 10 тис. т.). Тому директор ТОВ «Аврора» вже 3 роки займається організацією черешневого кооперативу, і незабаром він нарешті буде створений.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com