Спецможливості
Архів

“Наша справа” — гроші

05.06.2008
481
“Наша справа” — гроші фото, ілюстрація

Потребу організувати власну кредитну спілку фермери Куп’янщини відчували давно. Адже скористатися банківськими кредитами невеликим сільгоспвиробникам дуже непросто: п’ятикратна, як правило, застава є не в кожного з них. У 2000 році за допомогою канадської урядової програми розвитку кредитних спілок таку спілку на Куп’янщині було створено. Очолила її Тетяна Головаш, інтерв’ю з якою читайте далі. — Такі спілки існували в Куп’янську до 1935 року, і в музеї збереглися про них дані — і книжки, і статутні документи.

Потребу організувати власну кредитну спілку фермери Куп’янщини відчували давно. Адже скористатися банківськими кредитами невеликим сільгоспвиробникам дуже непросто: п’ятикратна, як правило, застава є не в кожного з них. У 2000 році за допомогою канадської урядової програми розвитку кредитних спілок таку спілку на Куп’янщині було створено. Очолила її Тетяна Головаш, інтерв’ю з якою читайте далі. — Такі спілки існували в Куп’янську до 1935 року, і в музеї збереглися про них дані — і книжки, і статутні документи. Нам було дуже приємно потримати в руках те, що належало поколінню наших батьків. Ми зібрали однодумців і за допомогою канадської програми утворили “Нашу справу”. — Про яких однодумців ідеться? — Це були працівники райдержадміністрації, управління сільського господарства, прокуратури, фермери, лікарі, тобто люди, які нас знають і які зрозуміли, що ідея кредитних спілок є дуже доброю. Адже нині відомо багато таких фінансових установ, які втратили в людей довіру: це і трасти, і страхові компанії, і банки. Тому коли люди довіряють нам на всіх рівнях — це про щось свідчить. — Хто може бути членом вашої кредитної спілки? — Будь-яка людина, що бажає цього. На практиці це ті люди, які нам довіряють; але в будь-якому разі ми питаємо нову людину, звідки вона про нашу кредитну спілку дізналася, хто її до нас направив. Намагаємося поговорити з рекомендувачами також, дивимося, чи брали вони позики і як їх повертали. Для оформлення членства потрібно заплатити 30 гривень: 20 — як вступний внесок і 10 — пайовий. Після цього людина дістає право користуватися фінансовими послугами спілки. Проте більшу частку наших активів усе ж таки становлять не вступні внески, а депозити. Людям вигідно тримати в нас гроші, бо ми нараховуємо непогані відсотки. — Чи віддаєте ви пріоритет сільськогосподарським позичальникам? — Якихось галузевих пріоритетів у нас немає. Позичальником може бути і пенсіонер: у цьому разі гарантією повернення виступають пенсія, особисте майно — телевізор, автомобіль, корова, порося, або ж порука іншої людини. Були випадки, коли вклад члена спілки давав їй змогу стати поручником іншої особі: така застава вважається гарантією дуже високого рівня. Буває й так, що поручником виступає людина, яку ми дуже добре знаємо, знаємо її майновий стан, зарплатню. І така людина може допомогти іншій, поручившися своїм майном або грошима. Усе це оформлюється через договір. Позики ми видаємо лише фізичним особам, але поручником може бути і юридична. — Якщо фізична особа заставила своє особисте майно, чи може кредитна спілка у разі необхідності таку заставу реалізувати? — Кредитна спілка є фінансовою установою. Складаючи угоду, ми оформлюємо і договір застави. Фізична особа підписує зобов’язання, що вона зберігатитиме те майно в цілості. Досьогодні у нас з цього приводу жодних питань не виникало, і ми намагаємося так спілкуватися з людьми, аби справа до суду не доходила. Звісно, реалізовувати майно фізичної особи тяжко і з морального боку, і з точки зору збереження довіри до спілки, її іміджу. Тому ми молимо Бога, щоб до цього не доходило. — Чи є в штаті “Нашої справи” юрист? — Така посада у нас передбачена, але поки що у штаті працюємо лише я, головний бухгалтер і оператор — усі на громадських засадах. Проте з юристами і нотаріальними службами ми консультуємося. — Чи практикуєте ви страхування застав? — Страхова компанія “Оранта” запропонувала нам співробітництво в тому, щоб страхувати всі сумнівні випадки позичання. Це дуже добре, бо зменшує наш ризик при наданні позики. Коштує страхування залежно від суми позичених грошей: якщо людина бере в межах 2000 гривень, то десь 50, якщо більше, то 100 і більше гривень. Коли кошти потрібні, то позичальник на це згоджується. — Якими є ваші відсотки на позики і на депозитні вклади? — Ми дорожимо своїми вкладниками, і якщо вже людина свої гроші нам довірила, то щомісяця — день у день — вона має одержувати свої дивіденди. Тому вимагаємо від позичальників вчасного повернення грошей. Депозитні вклади ми приймаємо під 4% місячних, позики ж видаємо залежно від суми — від 5% (100—300 грн) до 7% (понад 1000 грн) місячних. За рахунок одержуваної різниці кредитна спілка проплачує оренду приміщення, телефонні переговори, канцтовари. Я згодна, нині наші відсотки на позики є високими. Проте гроші в нас можна отримати досить просто і швидко, упродовж дня-двох, тому наші позики мають попит навіть під ці відсотки. Ці цифри триматимуться на такому рівні доти, доки триматиметься попит на позики. Банківські кредити нібито й дешевші, але нині за тією пільговою схемою, яка передбачає компенсацію 70% ставки рефінансування, зміг отримати гроші лише один фермер у нашому районі. А кредитні спілки надали фермерам і селянам-одноосібникам близько 60 позик. — То ви не вважаєте, що банки, користуючись державними компенсаціями відсоткових ставок, становитимуть вам конкуренцію? — Не вважаю, бо скористатися банківськими кредитами тим фермерам, які мають невеликі господарства і малі застави, практично неможливо. Тому для фермерів ця пільгова схема насправді не є підтримкою; вона більше націлена на переробні підприємства, які мають великі застави. Якщо банки почнуть працювати навіть на менших ставках і з меншими вимогами, все одно це не ослабить кредитних спілок. Але це вплине на наші відсотки, адже й сьогодні є багато таких спілок, де гроші можна отримати дешевше. Бо вони вже набрали великі обороти, у них багато вкладників, багато коштів. — Чи існує між вашою та іншими кредитними спілками практика фінансової взаємодопомоги? — Так, нам допомагають, бо в спілок Західної України вільні кошти нині є. Ми отримували в них під невеликі відсотки позику, яку потім перепозичали своїм людям. — Чи бачите ви ще якісь джерела, де б “Наша справа” могла взяти гроші дешевше, ніж під 4% місячних? — Ми знаємо, що іноземні фонди підтримки фермерських господарств такі кошти надають. Зокрема для Донецької області було виділено під 24% річних суму у 68 тисяч. Крім того, фермерам допомогли розробити бізнес-плани, реалізувати сільгосппродукцію, організувати вирощування бройлерної птиці. І в мене є така надія, що ми для фермерів нашого району також зможемо отримати такі кошти. Районні та обласні бюджети теж могли б якісь суми залишати для того, щоб спрямовувати їх у спілки і через них допомагати людям розвиватися. Я знаю, що в західних областях кредитним спілкам допомагають, а у Сватовому (Луганська область) працює єдина в Україні кредитна спілка, якій районний бюджет погашає відсотки наданої фермерам позики у розмірі 70% — так само, як це робиться для комерційних банків. Хотілося б, щоб цей приклад взяли на озброєння адміністрації інших районів. — Для комерційних банків резервування коштів є обов’язковим механізмом захисту вкладів. Чи практикують щось на кшталт цього кредитні спілки? — Нашими статутними документами передбачено створення резерву активів для покриття неповернених позик. Крім того, у Національній асоціації кредитних спілок нині формується стабілізаційний фонд, і ми хочемо взяти в ньому участь. — Якими є максимальні суми позик, що їх ви надаєте своїм клієнтам, і від чого залежать ці суми? — Якщо людині потрібна значна сума — до 5 тисяч гривень, ми з’ясовуємо, на які цілі кошти будуть витрачені; якщо це фермер — наскільки рентабельно він працює на своїй землі, яка в нього техніка; якщо підприємець — як він розвивається, яку від вкладених коштів одержує віддачу. На підставі цього ми дивимося, чи зможе людина повернути взяті кошти і відсотки на них і наскільки це буде вигідно в її бізнесі. І коли ми бачимо, що людина зуміє розпорядитися позикою, то гроші надаємо. — Яким ви бачите облаштування офісу кредитної спілки? — Так сталося, що від програми підтримки жінок-фермерів нам залишилися комп’ютер, сканер, вихід на інтернет. Ми маємо змогу спілкуватися з іншими кредитними спілками, Національною асоціацією кредитних спілок. НАКСУ надала нам програму автоматизованого бухгалтерського звіту, з якою ми тепер працюємо, адже аналіз має виконуватися кожен день. Крім того, виготовлення усіх бланків також пов’язане з комп’ютерною технікою. Буваючи в інших спілках, я бачу, якими можуть бути офіси. Ми поки що похвалитися цим не можемо, але сподіваємося, що зможемо розширитися і умови в нас будуть кращі. — На вашу думку, чи повинна кредитна спілка опікуватися виробничими питаннями своїх клієнтів, сприяти розвиткові виробничої і торговельної кооперації в регіоні? — Я сама є фермер, очолюю районну фермерську асоціацію. І результати економічних реформ повсякденно відчуваю на собі. Цукрові заводи диктують свої ціни, молочні підприємства і м’ясокомбінати — також. Люди змушені здавати продукцію туди, де приймають, і за тими цінами, які дають, не маючи змоги ані сперечатися, ані відстоювати свої права. Тому ідея кооперативів у нас приживеться ще не скоро і не запрацює так, як працює за кордоном. Шкода, але пройде ще не один рік, поки ми на своїй землі станемо справжніми господарями. Запитував Павло Коротич

Інтерв'ю
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее
У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором... Подробнее

1
0