Спецможливості
Новини

На ринку олії Китаю зростає попит на лляну олію - Wilmar

30.11.2017
1899
На ринку олії Китаю зростає попит на лляну олію - Wilmar фото, ілюстрація

Безумовним лідером на ринку олії Китаю є соєва, водночас зростає попит і на інші види олії, зокрема на лляну. Загалом, споживання олії в Китаї за останні 16 років збільшилося втричі - з 13,89 млн. тонн в 2000/01 МР до 38,82 млн. тонн в 2016/17 МР.

Про це 29 листопада в ході першої міжнародної олієжирової конференції Казахстану «KazOil 2017» повідомив генеральний директор Sunflower Oil Trading (Wilmar China) Фанг Ганг, передає propozitsiya.com з посиланням на apk-inform.com.

Ключове місце в структурі споживання олії в КНР, повідомляє експерт, - відводиться соєвій - 46% (15,87 млн. тонн), далі йде рапсова - 16% (5,6 млн. тонн) і пальмова - 14% (4,8 млн. тонн). Менша частка припадає на арахісову - 5% (1,75 млн. тонн), кукурудзяну - 3% (1,21 млн. тонн) і соняшникову олію - 2% (0,85 млн. тонн).

Ф.Ганг уточнив, що недостатні обсяги власного виробництва сої призвели до того, що Китай залишається безумовним лідером з імпорту олійних, показник закупівель яких за останні 16 років збільшився в 7 разів - з 1,32 млн. тонн в сезоні-2000/01 до 9,2 млн. тонн в сезоні 2016/17.

«Ми бачимо деяку нерівномірність поставок рапсової олії на китайський ринок в останні 8 років. Так, якщо з 2009 р по 2014 р імпорт продукції збільшився з 310 до 508 тис. тонн, то з 2014 р по 2017 р зменшився до 450 тис. тонн. Однак уже в 2018 р країна може знову наростити обсяг закупівель до 500 тис. тонн», - пояснив він.

Крім того, на внутрішньому ринку Китаю зростає попит і на інші олії, зокрема на лляну. Щорічний приріст імпорту цієї продукції становить 22%. Ключовим постачальником лляної олії є Казахстан, при цьому найбільш привабливі для покупців контракти укладаються на умовах DAP, де олія закуповується в середньому по $ 780 за тонну проти $ 1390 - на умовах CNF.

Інтерв'ю
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала

1
0