Спецможливості
Новини

На Півночі Криму розвивається капілярне засолення ґрунтів через закриття Північно-Кримського каналу

23.01.2018
4600
На Півночі Криму розвивається капілярне засолення ґрунтів через закриття Північно-Кримського каналу фото, ілюстрація

Закриття Україною Північно-Кримського каналу в 2014 році призвело не тільки до погіршення якості питної води на півострові через підвищення рівня мінералізації, але й до серйозних екологічних наслідків в аграрній сфері.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на primechaniya.ru.

У зв'язку з припиненням поливу земель через дефіцит прісної води в Криму почалося капілярне засолення ґрунтів. У північній частині півострова воно поширюється швидкими темпами. Уже через два роки, за словами фахівців, північ і центр Криму перетворяться в солончакові степи.

По Північно-Кримському каналу до його блокування Україною з Дніпра в Крим надходив 1 мільярд кубометрів води на рік. 80 мільйонів кубів з цієї води йшло на поповнення водосховищ, інша вода йшла на сільське господарство.

При цьому до Великої Вітчизняної війни, коли не було каналу, в Криму проживало близько 1 100 000 осіб. Причина незаселеності Криму була проста: в Криму немає великих річок і великих запасів прісної води. Фактично Крим був посушливим степом з солончаками, основне населення проживало по берегах і в районі Бахчисарая.

Обробляти землі було неможливо без поливу. Цю проблему вирішили будівництвом каналу і дніпровською водою. Знадобилось понад 15 років для того, щоб знесолити ґрунт і підвищити рівень прісних ґрунтових вод.

Після закриття поставок води проблему тимчасово вирішили за рахунок розконсервації підземних сховищ води. Але баланс різко змістився і тепер рівень підземних вод постійно знижується, що і призводить до засолення ґрунтів.

Загалом за три роки Крим втратив 74% джерел прісної води.

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее

1
0