Спецможливості
Технології

Строки сівби та продуктивність кукурудзи

13.02.2018
5479
Строки сівби та продуктивність кукурудзи фото, ілюстрація

Від строків сівби та погодних умов у період вегетації значною мірою залежить продуктивність різних за скоростиглістю гібридів і збиральна вологість зерна. Врожайність кукурудзи в Україні зазнає великих коливань. Однією з причин низької реалізації біологічного потенціалу культури є недостатня адаптація гібридів кукурудзи різних груп стиглості до відповідних агрокліматичних умов та недосконала технологія вирощування.

 

Фактор сівозміни

Значна частина вчених і виробничників вважають, що кукурудза невибаглива до розміщення її у сівозміні, не має якихось специфічних вимог до попередників, не є носієм і поширювачем хвороб та шкідників для інших видів культурних рослин. Тому добрими попередниками для кукурудзи є удобрені просапні (у тому числі й кукурудза), зернові та зернобобові культури. За нашими дослідженнями, це — помилкова думка. Найкращі водно-фізичні, агрохімічні, біологічні та фітосанітарні умови для цієї культури створюються після озимих зернових (пшениця, жито, ячмінь, тритикале), найгірші — після просапних, особливо кукурудзи. Останніми роками значного поширення набувають такі небезпечні шкідники, як кукурудзяний метелик та кукурудзяний жук — діабротика. Основну шкоду рослинам кукурудзи завдають гусениці. Проти цих шкідників застосовують організаційно-господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні заходи. Найбільший вплив на обмеження розмноження шкідників відіграє попередник. Адже відомо, що кукурудзяний метелик зимує у стадії гусениці в стеблах кукурудзи, а кукурудзяний жук — у стадії яйця (їх жук відкладає у верхній 15-сантиметровий шар грунту на кореневі рештки кукурудзи). Тому за таких умов кукурудзу у повторних, а тим більше у беззмінних посівах вирощувати недоцільно.

 

Фактор обробітку грунту

Кукурудза розвиває потужну кореневу систему, 70% якої розміщується в оброблюваному шарі (0–30 см) грунту. Отже, культура потребує глибокого гомогенного грунтового шару, який забезпечує сприятливі умови росту і розвитку культурних рослин. Після збирання зернових колосових або зернобобових під кукурудзу доцільно провести лущення стерні дисковими знаряддями на глибину 6–8 см. Через два-три тижні, мірою проростання насіння бур’янів і на відносно чистих від дикорослих рослин ділянках проводять безполицевий обробіток грунту чизельними або плоскорізними знаряддями на глибину 25–27 см. Такий зяблевий обробіток створить сприятливі агрофізичні, агрохімічні та фітосанітарні умови.

На забур’янених полях, особливо багаторічними коренепаростковими (осот рожевий, берізка польова) та кореневищними (пирій повзучий) бур’янами, а також після кукурудзи різного напряму використання та ріпаків слід провести дискування на глибину 6–8 см, а після кукурудзи — дворазове дискування, у фазі розеток багаторічних коренепаросткових бур’янів, а кореневищних — у фазі сходів (за появи так званих шилець) — провести оранку завглибшки 25–27 см, а за можливості — на 27–30 см.

 

Фактор сівби

З-поміж факторів, які визначають урожайність зерна кукурудзи, на погодні умови припадає близько 45%, а на технологію вирощування — 36%. Серед агротехнічних заходів особливе місце належить своєчасній сівбі. Для правильного визначення оптимальних строків сівби потрібно враховувати вимоги кукурудзи до умов проростання та особливості агроекологічних умов поточної весни. Нами встановлено, що для проростання насіння й отримання дружних сходів потрібна сума ефективних температур, яка перевищує аналогічний показник для ранніх ярих культур. Так, для ранньостиглих гібридів вона становить 800–900°С, середньоранніх — 900–1000, середньостиглих — 1000–1050, середньопізніх — 1000–1100 та пізньостиглих —1100–1250°С.

Вважається, що оптимальним строком сівби для кукурудзи є прогрівання грунту на глибині загортання насіння до 10–12°С. Проте погодні умови весняного періоду останніми роками показують, що клімат суттєво змінюється в бік потепління. Чотири роки із п’яти підтверджують, що тривалість весняного періоду триває всього 10–12 днів із середньодобовою температурою від 8 до 15°С, потім температурний режим різко підвищується і сягає 23–25°С і вище. За таких умов створюються сприятливі теплові умови для проростання насіння кукурудзи, і товаровиробник отримує сходи на сьомий-восьмий день після сівби.

Проте різкий перехід від весняних умов до літніх спричинює суттєву втрату доступної вологи із грунту, особливо кореневмісного (0–30 см) шару. Встановлено, що в зоні Полісся такі втрати перебувають у межах 20–30%, Лісостепу — 40–50 і Степу — близько 60% загальних запасів вологи, які були на період сівби.

Найкритичніший щодо факторів життя період для кукурудзи настає у фазі цвітіння. Тому за пізніх строків висіву цвітіння ранньо- і середньостиглих гібридів при падає на третю декаду липня, а середньостиглих і середньопізніх — навіть на початок серпня, коли температура повітря сягає далеко за 30°С, відносна вологість повітря знижується до 30% і менше, а грунт прогрівається на відкритій від рослин поверхні до 60°С. За таких умов життєздатність квіткового пилку триває 2–3 год, погіршується запилення і запліднення, що зумовлює зменшення кількості зерна в качанах — через зерницю.

Від строків сівби та погодних умов у період вегетації значною мірою залежить продуктивність різних за скоростиглістю гібридів і збиральна вологість зерна. Кукурудза — енергомістка культура, тому питання зменшення витрат енергоресурсів набуло виняткового значення.

Пізніші строки сівби подовжують період дозрівання культури та її збирання (до 17–20 днів), часто вологість зерна сягає 26–30% і більше, особливо пізньостиглих гібридів. Післязбиральна обробка зерна (особливо сушіння до базової вологості 14%) потребує майже 50% енергоресурсів від загальної їхньої кількості, потрібної на вирощування.

Ранні строки сівби кукурудзи за температури 6–7°С на глибині загортання насіння сприяють ефективному використанню грунтової вологи, цвітіння рослин не припадає на критичний температурний період, отже, з одного боку, є всі умови для доброго запилення і запліднення. Проте ранні строки висіву зумовлюють подовжений період проростання, і сходи кукурудзи з’являються на 14–16-й день, а інколи й пізніше.

Сівба за підвищеної вологості грунту і нижчої температури призводить до суттєвого зниження польової схожості насіння (до 38%), що зумовлено розвитком грибних хвороб, погіршенням аерації тощо. Поряд із цим сходи кукурудзи ранніх строків сівби часто потрапляють під весняні заморозки, які в зоні Лісостепу можуть бути до 15 травня.

Упродовж тривалих досліджень у зоні Лісостепу України було встановлено, що оптимальний строк висіву кукурудзи настає за температури грунту 8°С на глибині загортання насіння, що властиво третій декаді квітня — першій декаді травня. За таких умов створюються найсприятливіші грунтові умови для проростання насіння і появи дружних сходів.

Щоденне наростання теплового режиму дає можливість отримати сходи на 8–10-й день за польової схожості на рівні 92–95%. За спостереженнями за більшістю років сходи кукурудзи не потрапляють під весняні заморозки. Передпосівний обробіток здійснюють за умов повної фізичної стиглості грунту, що скорочує кількість обробітків і забезпечує добру якість, а це сприяє збереженню грунтової вологи. Цвітіння ранньостиглих і середньоранніх гібридів відбувається до настання критичних температурних умов (сере дина липня), а пізніх гібридів — припадає на кінець липня.

Дозрівання і збирання врожаю ранньостиглих і середньоранніх гібридіву зоні Лісостепу в окремі роки відбувається у кінці серпня, а зазвичай — у першій декаді вересня. Вологість зерна сягає 18–20–22%, що значно скорочує витрати на післязбиральну доробку. Слід відмітити, що гібриди кукурудзи з кременистим та напівкременистим типом насіння проростають швидше та вирізняються високою польовою схожістю порівняно із зубоподібними типами. Тому останні слід висівати раніше через підвищену стійкість рослин до понижених температур і здатність формувати високий урожай кременистого або напівкременистого типів, що не поступається гібридам з пізнішими строками сівби.

 

С. Танчик, д-р с.-г. наук, завідувач кафедри землеробства та гербології,

Л. Центило, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,

А. Бабенко, завідувач лабораторії гербології, НУБіП України

Журнал «Пропозиція», №2, 2014 р.

 

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее

1
0