Київські пшениці – мирна зброя в руках агронома

Вчені ІФРГ НАН України разом із ЗСУ тримають свій фронт. Знання, талант, лідерство, рішучість слугують на благо України. Хліб – це сьогоднішній день і майбутнє України.

7 червня 2022 року в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України відбулася традиційна щорічна науково-практична конференція «День поля 2022». Присутніми були керівники і фахівці аграрного сектору України, провідних сільськогосподарських підприємств, науковці, представники засобів масової інформації.

Науково-практичну конференцію науковці провели на дослідних полях Інституту в смт Глеваха Київської області з дотриманням усіх вимог та обмежень воєнного стану.

Відкриваючи зібрання, Володимир Моргун, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НАН України, Герой України, зазначив, що перед Інститутом безпосередньо і перед Україною в цілому стоїть завдання не лише в стислі терміни досягти продовольчого самозабезпечення, а й зробити вагомий внесок у забезпечення продовольчих потреб зростаючого населення світу.

Поповнюється новими рекордами врожайності зерна започаткований в Інституті «Клуб 100 центнерів». Тільки за останні роки майже 500 господарств різних зон України, висіваючи на своїх полях сорти пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України, збирали врожай 80–132 ц/га.

Хочеться вірити, — говорить Володимир Васильович, — що все те новітнє, що пропонують науковці Інституту, працюватиме на Ваших полях, що воно даватиме користь і більше прибутків аграрним підприємствам, які сьогодні переживають не кращі часи.

Кажуть, що у природи немає поганої погоди… Орієнтуючись на багаторічні показники погодно-кліматичних умов, ми можемо лише прогнозувати подальшу циклічність змін клімату. Але за будь-якої погоди, за будь-яких умов військового стану ми маємо сіяти і збирати великі врожаї продовольчого зерна. Бо хліб в Україні завжди був, є і буде всьому голова. Працюємо разом на нашу Перемогу!

До його вітань учасникам конференції приєдналися голова Фастівської районної державної адміністрації Юрій Волков, та голова Фастівської районної ради Віктор Веремейчик. Зокрема, пан Волков зазначив: «На сьогодні ІФРГ є флагманом у створенні високопродуктивних сортів пшениці озимої, а його розробки лише за останні роки відзначено високими урядовими нагородами та шістьма державними преміями України в галузі науки й техніки. За роки незалежності в Інституті створено 138 сортів та гібридів рослин.

Загалом сорти Інституту висівають на площах 2 млн. га, що становить близько 30 % усіх посівних площ пшениці озимої в Україні. Низький уклін вам науковці і хлібороби за те, що ви творите хліб для людей.

У вас вірять хлібороби всієї України, бо хлібний достаток – вагомий внесок у наближення перемоги та закінчення війни. І сьогодні так має бути, усі мають підтримувати один одного. Дай Боже усім нам сили витримати це, перемогти і повернутися в поле – вирощувати хліб для людей».

Цікавим, як і завжди, був виступ академіка НААН України, старшого наукового співробітника лабораторії якості зерна ІФРГ НАН України Олександра Рибалки. Доповідач зупинився на результатах вивчення й впровадження в програми селекційно-генетичних досліджень нових генів і генетичних систем, що впливають на біологічні, харчові та технологічні властивості пшениці, тритикале та ячменю з метою створення сортів цих культур продовольчого та спеціального технічного використання зерна.

«В результаті поєднання теоретичних досліджень і практичної селекції ми створили перші в Україні сорти екстра м’якої пшениці бісквітного напрямку використання з червоним зерном – Оксана і білим зерном – Білява. З появою першого сорту з білим зерном пшениці, ініційовано нову селекційну програму створення сортів пшениці озимої, як хлібопекарського так і кондитерського напрямів використання, – доповів пан Рибалка. – Вперше в Україні ми створили спільно з науковцями інших установ сорти пшениці ваксі Софійка та чорнозерної пшениці поліпшеної харчової цінності Чорноброва. В результаті виконання теоретичних і практичних досліджень одержали перший в Україні сорт голозерного ячменю харчового напряму використання Ахіллес. Таких сортів ячменю в Україні раніше не було. Молекулярний рівень селекції – це вимога сьогодення і шлях до створення сортів зернових культур найближчого майбутнього».

Роль селекційної науки для хлібороба професор Рибалка продемонстрував на конкретному прикладі. Так, якщо сорт пшениці озимої Українка (автор І. Єремеєв), 1937 року реєстрації) дав 12 ц/га, та сорт пшениці озимої Новосмуглянка (автор В. Моргун, зареєстрований 2016 року) дав 119,8 ц/га – вдесятеро більше! Як-то кажуть, коментарі зайві.

«Високі врожаї пшениці озимої нерозривно пов’язані з високими дозами NPK та мікроелементів, – розпочав у своєму виступі завідувач відділу мінерального живлення ІФРГ НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук Віктор Швартау. — Постачання рослинам легкодоступної мінеральної поживи дає змогу поліпшити обмінні процеси рослин, відповідно, підвищити стійкість рослинного організму проти різних стресів та сприяти одержанню високої врожайності.

Діагностика живлення рослин, — наголосив В. Швартау, — запорука високих урожаїв і якісного насіння. Останніми роками значно зменшилося внесення органічних добрив, а з мінеральних переважно вносять азотні, які є фізіологічно кислими. Вони змінюють реакції ґрунтового комплексу в бік підкислення. А земля деградує… Якщо в ґрунт вносити менше, а забирати більше, то що залишиться?». Завершуючи виступ, учений підкреслив, що саме за мікродобривами майбутнє прибуткового екологічного сільськогосподарського виробництва. І з цими його словами не можна не погодитися.

Робота конференції продовжувалась оглядом посівів сортів пшениці озимої, створених науковцями закладу за безпосередньої участі та під науковим керівництвом академіка НАН України В. Моргуна.

Гості конференції на власні очі побачили всі сорти, створені Інститутом, ознайомилися з деякими моментами копіткої роботи селекціонерів.

Володимир Скрипльов, науковий співробітник відділу генетичного поліпшення рослин ознайомив учасників конференції із сортами київських пшениць та продемонстрував наочно врожайність нових сортів, таких як: Городниця, Новосмуглянка, Софія Київська, Астарта та інші. Сьогодні вони за високоінтенсивної технології вирощування забезпечують урожай на рівні 10–12 т/га.

Офіційні дані Українського Інституту експертизи сортів рослин засвідчили те, що сорти селекції ІФРГ НАН України серед інших селекційних установ України мають один із найвищих генетичних потенціалів, тобто є найпродуктивнішими.

За круглим столом поспілкувались з директором СТОВ АФ «Славутич» Покровського району Дніпропетровської області Романом Браціло. Ось що він каже: «Працюємо з ІФРГ НАН України вже двадцять перший рік. Урожайність київських пшениць на рівні 80 ц/га стала звичним явищем. Упродовж останніх трьох років Смуглянка дотягувала у нашій зоні до

84,4 ц/га. Краще інших перенесли посуху й забезпечили відповідно рівень урожайності такі сорти,  як Городниця – 90 ц/га,  Даринка Київська – 87 ц/га, Золото України – 85 ц/га, Подолянка – 84,5 ц/га, Новосмуглянка – 83,5 ц/га, Сотниця – 81,5 ц/га, Феофанія – 80,5 ц/га. Завдяки вирощуванню київських пшениць ми з року в рік у зоні Степу отримуємо високі і стабільні врожаї.

Насіння пшениці озимої, вирощене на полях агрофірми «Славутич» знають далеко за межами рідної області. За насінням київських пшениць до нас їдуть майже з усієї південної України. Під урожай 2022 року ми насіяли такі сорти київських пшениць, як Городниця, Софія Київська, Богдана, Новосмуглянка, Золотоколоса, Смуглянка, Подолянка, Золото України на площі 740 га.

Кращих сортів я не знаю. Від хліборобів нашої агрофірми доземний уклін і щира хліборобська вдячність науковцям Інституту за титанічну працю їх рук і розуму».

Спілкування агрономів, фермерів, керівників сільськогосподарських підприємств в рамках «День поля 2022» з академіком НАН України В. Моргуном на пшеничних ланах серед ваговитих колосків тривало майже три години. Агрономи-практики одержали детальні відповіді на свої запитання: «чому», «як», «коли» щодо характеристики нових сортів та технологій вирощування пшениці озимої. Вирощуйте київські пшениці і завжди будете заможними!

Агрономів та керівників господарств цікавило питання щодо насіння під урожай 2023 року. Академік НАН України Моргун на це питання відповів досить детально: «Цього року ДСВ ІФРГ НАНУ та базові господарства Інституту реалізовуватимуть насіння відомих сортів, які вже широко використовуються виробництвом (Подолянка, Богдана, Астарта, Смуглянка, Софія Київська, Зимоярка, Новосмуглянка, Городниця, Здоба Київська, Сотниця, Золотоколоса, Каланча, Київська 17, Київська 19, Борія) і нових сортів, що пропонуються виробнику вперше: Щедрівка Київська, Джамала, Степова криниця, Донор Київський, Нагода, Золото України, Плеяда та інші.

А всього сортовий склад пшениці озимої на реалізацію налічує цього року 20 високоврожайних сортів. Ми раді новим замовникам і готові задовольнити всі їхні потреби у високоякісному посівному матеріалі. Хочу, щоб агрономи запам’ятали золоте правило: зекономлена копійка на насінні — втрачена гривня на врожаї. Насіння цих сортів можна придбати в Інституті та наших базових насіннєвих господарствах».

Насамкінець академік НАН України Володимир Моргун закликав агрономів-практиків працювати разом з науковцями, виробляти якісне насіння і годувати хлібом свій народ. Весь світ. Адже всі ми заслуговуємо бути успішними!

До своїх домівок хлібороби поверталися з багатими враженнями справжнього свята Хлібороба і Хліба. А завтра – завтра знову в поле, до землі – годувальниці. Тепер хліборобам – практикам належить подбати про те, щоб якомога швидше скористатися можливостями нових сортів пшениці озимої. А наука допоможе практиці в цьому. Ми, селекціонері, які в умовах воєнного стану працюють у полі над створенням нових сортів золотих київських пшениць, завжди відкриті до співпраці. Разом ідемо до Перемоги!

Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, канд. с.-г. наук

Володимир Вакуленко, завідувач відділу науково-технічної інформації та маркетингу ІФРГ НАН України