Спецможливості
Новини

Кволі схо­ди за­ко­но­дав­чої ни­ви

05.04.2013
689
Кволі схо­ди  за­ко­но­дав­чої ни­ви фото, ілюстрація

Ко­ли хтось ка­же про без­пер­спек­тив­ність та не­при­бут­ковість аг­рар­ної га­лузі,  мені завжди при­га­дується ро­ман Жуля Вер­на «Таємни­чий ост­рів». Зо­к­ре­ма, епізод, де один із ге­роїв пе­ре­ко­нує своїх то­ва­ришів по не­ща­с­тю, з яки­ми ра­зом по­тра­пив на без­люд­ну те­ри­торію, що зер­ни­на пше­ниці, не­сподіва­но знай­де­на в ко­гось у ки­шені, до­по­мо­же їм ви­жи­ти:

«…Чи знаєте ви, Пен­кро­фе, скіль­ки ко­лосків пше­ниці ви­ро­с­тає з од­нієї зер­ни­ни?
— Один, га­даю, — відповів мо­­ряк, зди­во­ва­ний та­ким за­пи­тан­ням.
— По­ми­ляєте­ся, Пен­кро­фе, — де­сять! А знаєте, скільки зер­нин в од­но­му ко­ло­с­ку?
— Їй-Бо­гу, ні!
— У се­ред­нь­о­му — вісімде­­сят, — по­яс­нив Сай­рес Сміт. — І як­що ми по­са­ди­мо цю зер­нин­ку, на пер­ший уро­жай ми ма­ти­ме­мо вісімсот зер­нин, на дру­гий — шістсот со­рок ти­сяч, на третій — п’ят­сот два­над­цять мільйонів, а на чет­вер­тий — по­над чо­ти­ри­с­та мільярдів зе­рен. Ось та­ка про­порція.

...На­звані ци­ф­ри всіх при­го­лом­ши­ли. Про­те Сай­ре­сові роз­ра­хун­ки бу­ли пра­вильні».

Ко­ли хтось ка­же про без­пер­спек­тив­ність та не­при­бут­ковість аг­рар­ної га­лузі,  мені завжди при­га­дується ро­ман Жуля Вер­на «Таємни­чий ост­рів». Зо­к­ре­ма, епізод, де один із ге­роїв пе­ре­ко­нує своїх то­ва­ришів по не­ща­с­тю, з яки­ми ра­зом по­тра­пив на без­люд­ну те­ри­торію, що зер­ни­на пше­ниці, не­сподіва­но знай­де­на в ко­гось у ки­шені, до­по­мо­же їм ви­жи­ти:

«…Чи знаєте ви, Пен­кро­фе, скіль­ки ко­лосків пше­ниці ви­ро­с­тає з од­нієї зер­ни­ни?
— Один, га­даю, — відповів мо­­ряк, зди­во­ва­ний та­ким за­пи­тан­ням.
— По­ми­ляєте­ся, Пен­кро­фе, — де­сять! А знаєте, скільки зер­нин в од­но­му ко­ло­с­ку?
— Їй-Бо­гу, ні!
— У се­ред­нь­о­му — вісімде­­сят, — по­яс­нив Сай­рес Сміт. — І як­що ми по­са­ди­мо цю зер­нин­ку, на пер­ший уро­жай ми ма­ти­ме­мо вісімсот зер­нин, на дру­гий — шістсот со­рок ти­сяч, на третій — п’ят­сот два­над­цять мільйонів, а на чет­вер­тий — по­над чо­ти­ри­с­та мільярдів зе­рен. Ось та­ка про­порція.

...На­звані ци­ф­ри всіх при­го­лом­ши­ли. Про­те Сай­ре­сові роз­ра­хун­ки бу­ли пра­вильні».

Га­ли­на Квітка

Де­пу­та­ти не­до­пра­цю­ва­ли — й на то­му спа­сибі!
У Жуля Вер­на, звісно, ху­дожній твір, а не на­уко­ва до­повідь. Утім, не­ма­ла де­щи­ця прав­ди в та­ких підра­хун­ках є. Про це ка­жуть і вчені. За­віду­вач ка­фе­д­ри рос­лин­ництва Хар­ківсько­го націо­наль­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту ім. В. В. До­ку­чаєва Ми­хай­ло Бо­б­ро роз­повів, що з од­нієї зер­ни­ни ви­ро­с­тає в се­ред­нь­о­му три стеб­ла, кож­не дає ко­лос, у яко­му мо­же бу­ти й 50 зе­рен. «Що більше сте­бел, то мен­ше з кож­но­го зер­нин. У се­ред­нь­о­му в нас, на сході Ук­раїни, в ко­лосі 29, 30, 40 — до 50 зер­нят. Як­що, приміром, узя­ти три па­го­ни осінньо­го кущіння, тоб­то про­дук­тив­них, то ви­хо­дить, що при­найм­ні 90 зер­нин дає од­на пше­ни­чи­на», — повідав на­уко­вець.
От­же, справді, не та­кий він уже й без­пер­спек­тив­ний, той аг­рар­ний біз­нес. Навіть ті керівни­ки гос­по­дарств, які ладні на кож­но­му кроці пе­ре­ко­ну­ва­ти в без­надійності своєї спра­ви, у фор­маті «не для пре­си» щи­ро­серд­но зізна­ють­ся, що шкура вар­та ви­чин­ки. Що на ро­дю­чість гек­та­ра ча­с­то впли­ва­ють не по­год­ні чин­ни­ки, а не­до­лугі пра­ви­ла гри для сільгоспви­роб­ництва, які вста­нов­лю­ють у Вер­ховній Раді, КабМіні або в адмі­ністра­тив­них керівних ка­­бі­не­тах. Ці самі гос­по­дар­ни­ки ка­жуть: від ха­о­су та пра­во­вої не­виз­на­че­ності цьо­горіч аг­ро­сек­тор вря­ту­ва­ло те, що за­ко­но­про­ект про ри­нок зе­мель так і не бу­ло ух­ва­ле­но.
За­дов­го до но­во­го ро­ку ста­ло зро­зуміло, що старт рин­ку зе­мель сіль­госп­приз­на­чен­ня відміняється. Хо­ча раніше дек­ла­ру­ва­ли, що про­цес піде з на­стан­ням 2013 р. До ча­су «Ч» пар­ла­мент мав би на­пра­цю­ва­ти відповідну за­ко­но­дав­чу ба­зу. Але як­що «За­кон про Дер­жав­ний зе­мель­ний ка­дастр» бу­ло ух­ва­ле­но ще 2001 р., то за­ко­но­про­ект що­до рин­ку зе­мель на­пе­ре­додні пар­ла­ментсь­ких ви­борів «за­вис». Про­го­ло­со­ва­ний у Вер­ховній Раді в по­втор­но­му пер­шо­му чи­танні й підго­тов­ле­ний до дру­го­го за­ко­но­про­ект так і не став за­ко­ном. Ка­ме­нем спо­ти­кан­ня цьо­го до­ку­мен­та, який мав закріпи­ти пра­ви­ла гри для обігу сіль­госп­гек­тарів, ста­ло не віковічне пи­тан­ня «тор­гу­ва­ти чи не тор­гу­ва­ти» — тут усе бу­ло яс­но: виріши­ли про­да­ва­ти. По­тен­ційних по­купців землі не­по­коїла нор­ма, що «в при­ватній влас­ності гро­ма­дян Ук­раїни мо­жуть пе­ре­бу­ва­ти зе­мельні ді­лян­­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня за­галь­ною пло­щею до 100 га, крім на­бут­тя та­ких зе­мель­них діля­нок у спад­щи­ну за за­ко­ном». А с­про­тив ве­ли­ких гос­по­дарств, пе­ре­дусім аг­ро­хол­дин­гів, вик­ли­ка­ла нор­ма, якою про­по­ну­ва­ло­ся за­про­ва­ди­ти об­ме­жен­ня зем­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня орен­да­ря­ми (та пов’яза­ни­ми з ни­ми осо­ба­ми), а саме: 10% площ сільго­с­пугідь на те­ри­торії рай­о­ну та не більше 100 000 га — на те­ри­торії Ук­­раїни, ще й з ви­мо­гою реєстрації орен­да­ря за місцем роз­та­шу­ван­ня зе­мель­ної ділян­ки.
З три­бу­ни Вер­хов­ної Ра­ди зву­ча­ли за­сте­ре­жен­ня на кшталт: не слід поспі­ша­ти з прий­нят­тям ре­зо­нанс­них за­ко­нів, які не сприй­ма­ють лю­ди; не тре­ба ди­рек­тив­но «ощас­лив­лю­ва­ти» їх рин­ком землі; не мож­на до­пу­с­ти­ти обез­зе­ме­лен­ня се­лян. Врешті-решт, за­ко­но­про­ект про ри­нок зе­мель  пар­ла­мен­тарі по­кла­ли під сук­но. Як наслідок, термін дії мо­ра­торію на про­даж сільго­с­пугідь, який був чин­ний до 1 січня 2013 р., по­до­вжи­ли — і не на рік, а на три — до 1 січня 2016 р.
Пра­во­ва хитрість
Та мож­на вва­жа­ти, що все це бу­ло зроб­ле­но здебільшо­го за­для за­спо­коєн­ня гро­ма­ди, щоб уник­ну­ти ра­ди­каль­них змін у рік пар­ла­ментсь­ких ви­борів. Ад­же не­обхідною умо­вою для при­пи­нен­ня дії мо­ра­торію те­пер ста­ло «на­бран­ня чин­ності за­ко­ном про обіг зе­мель сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня». Та­кий крок зро­зумілий: навіщо «про­тя­гу­ва­ти» в пар­ла­менті за­кон про ри­нок зе­мель, який вик­ли­кає да­ле­ко не од­но­знач­не став­лен­ня суспільства, як­що мож­на ос­­новні йо­го по­ло­жен­ня ух­ва­ли­ти ок­ре­ми­ми до­ку­мен­та­ми. А за­вер­ши­ти — прий­нят­тям за­ко­ну про обіг зе­мель сіль­госп­приз­на­чен­ня, який фак­тич­но за­пу­с­тить купів­лю-про­даж угідь.
Цим шля­хом і пішли. Прий­ня­тий у ве­ресні за­кон «Про вне­сен­ня змін до де­я­ких за­ко­но­дав­чих актів Ук­раїни що­до роз­ме­жу­ван­ня зе­мель дер­жав­ної та ко­му­наль­ної влас­нос­ті» не­примітним, на пер­ший по­гляд, по­ло­жен­ням про те, що «цен­т­раль­ний ор­ган ви­ко­нав­чої вла­ди з пи­тань зе­мель­них ре­сурсів у га­лузі зе­мель­них відно­син та йо­го те­ри­торіа­льні ор­га­ни пе­ре­да­ють зе­мельні ділян­ки сіль­сько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня дер­­­жав­ної влас­ності <…> у власність або у ко­ри­с­ту­ван­ня для всіх по­треб», фак­тич­но поз­ба­вив місцеві ор­га­ни вла­ди пра­ва роз­по­ря­д­жа­ти­ся сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми зем­ля­ми, що пе­ре­бу­ва­ють на їхній те­ри­торії.
У цьо­му са­мо­му до­ку­менті про­пи­са­но, що «Кабінет Міністрів <…> пе­ре­дає зе­мельні ділян­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня дер­жав­ної влас­ності до ста­тут­но­го ка­піта­лу Дер­жав­но­го зе­мель­но­го бан­ку, який стовідсот­ко­во на­ле­жить дер­жаві та не підля­гає при­ва­ти­за­ції».
Тоб­то кілько­ма не­примітни­ми ряд­ка­ми, яки­ми про­пи­са­но, що ус­та­но­ва одер­жить дер­жавні землі, не при­вер­та­ю­чи ува­ги гро­мадсь­кості, уза­ко­нюєть­ся діяльність Зе­мель­но­го бан­ку. Тоді як у за­ко­но­про­екті про ри­нок земель йо­го діяль­ності бу­ло відве­де­но цілий роз­­­діл. Сам Дер­жав­ний зе­мель­ний банк із ста­тут­ним капіта­лом 120 млн грн, 100% ста­тут­но­го капіта­лу яко­го на­ле­жить дер­жаві, ще раніше ство­ре­но по­ста­но­вою уря­ду.
Хо­ча мож­на при­пу­с­ти­ти, що, на­віть ура­хо­ву­ю­чи всі на­звані ви­ще пе­ре­дис­ло­кації, швид­ке за­про­ва­д­жен­ня рин­ку угідь на­вряд чи відбу­деть­ся. Та­кий вис­но­вок мож­на зро­би­ти, вив­ча­ю­чи оп­ри­люд­не­ну відра­зу після Но­во­го ро­ку в Інтер­неті дав­но обіця­ну публічну ка­да­с­т­ро­ву кар­ту. Мож­на ли­ше уя­ви­ти собі зди­во­вані об­лич­чя тих гро­ма­дян, які відкри­ли на своїх моніто­рах «по­да­ру­нок» від Держ­зе­ма­гент­ст­ва (над об’єд­нан­ням у єди­ну ав­то­ма­ти­зо­ва­ну си­с­те­му всіх діля­нок країни робота триває понад десять років). Ма­буть, ба­га­то хто з влас­ників ділянок, замість шам­пансь­ко­го, зму­ше­ний був ха­па­ти­ся за валідол. Ад­же в пред­став­ле­но­му у всесвітній ін­фор­маційній ме­режі плані незлічен­на кількість на­кла­док. А щоб про­да­ва­ти гек­та­ри, по­годь­те­ся, тре­ба зна­ти, чим тор­гуєш. Тож до­ве­деть­ся на­ве­с­ти лад у зе­мель­но­му ха­зяйстві. А для цьо­го по­трібний час. І чи встиг­нуть ініціа­то­ри як­найш­вид­шо­го за­про­ва­д­жен­ня рин­ку сільго­с­пугідь упо­ряд­ку­ва­ти ділян­ки до стар­ту пе­ре­дви­бор­чої пре­зи­дентсь­кої кам­панії (не кра­щий час для на­вко­ло­зе­мель­ної ко­лот­нечі) — ве­ли­ке пи­тан­ня.
Держсільгоспінспекція
по­пе­ре­д­жає!
Ще однією «стра­шил­кою» для аг­ро­сек­то­ру ста­ли сівозміни. Точніше, «під­ко­ри­го­ва­на» за­ко­ном «Про вне­сен­ня змін до де­я­ких за­ко­но­дав­чих актів Ук­раї­ни що­до збе­ре­жен­ня ро­дю­чості грун­тів» стат­тя 55 «Ко­дек­су Ук­раїни про адмін­істра­тивні пра­во­по­ру­шен­ня». Про­­­с­ті­ше ка­жу­чи, з 1 січня 2013 р. за не­до­три­ман­ня пра­вил зем­ле­у­с­т­рою пе­ред­ба­че­но ціл­ком ма­теріальні по­ка­ран­ня (самі штра­фи більше схожі на привід для до­дат­ко­во­го «доїння»).
Так, «відхи­лен­ня від за­твер­д­же­них у вс­та­­­нов­ле­но­му по­ряд­ку про­ектів зем­ле­у­с­т­рою
 тяг­не за со­бою на­кла­ден­ня штра­фу на гро­ма­дян від п’яти до двад­ця­ти не­­опо­дат­ко­ву­ва­них міні­му­мів до­ходів гро­ма­дян, і на по­са­до­вих осіб — від п’ят­над­ця­ти до трид­ця­ти не­о­по­дат­ко­ву­ва­них мінімумів до­ходів гро­ма­дян».
А «ви­ко­ри­с­тан­ня зе­мель­них ді­ля­нок сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня для ве­ден­ня то­вар­но­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ницт­ва без за­твер­д­же­них у ви­пад­ках, виз­на­че­них за­ко­ном, про­ектів зем­ле­у­с­т­рою, що за­без­пе­чу­ють еко­ло­го-еко­номічне об­грун­ту­ван­ня сі­­во­­­­змі­ни та впо­ряд­ку­ван­ня угідь,
 тяг­не за со­бою на­кла­ден­ня штра­фу на гро­ма­дян від п’ят­де­ся­ти до ста не­о­по­дат­ко­ву­ва­них мінімумів до­ходів гро­ма­дян, і на по­са­до­вих осіб — від трьох­сот до п’яти­сот не­о­по­дат­ко­ву­ва­них міні­мумів до­ходів гро­ма­дян».
Тоб­то, відповідно до за­ко­ну, за ви­­ко­ри­с­тан­ня сільго­с­пугідь без про­ектів зем­ле­у­с­т­рою, що за­без­пе­чу­ють еко­ло­го-еко­­номічне об­грун­ту­ван­ня сі­­возмін та впо­ряд­ку­ван­ня угідь пло­щею по­над 100 га, слід очіку­ва­ти знач­них штрафів.
Вод­но­час аг­ро­ви­роб­ни­ки на­вряд чи вірять у ре­алістичність цих по­гроз. Та­кий вис­но­вок мож­на зро­би­ти з інфор­ма­ції Держ­зе­ма­гент­ст­ва. У ній ідеть­ся, що «в Ук­раїні ста­ном на 1 лю­то­го 2013 р. на­лічується 18 433 сіль­сько­го­с­по­дарські підприємства, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють зе­ме­льні ділян­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня пло­щею по­над 100 га, із них ли­ше 353 (1,9%) ма­ють про­ек­ти зем­ле­у­с­т­рою, що за­без­пе­чу­ють еко­ло­го-еко­номічне об­грун­ту­ван­ня сі­во­змі­ни та впо­ряд­ку­ван­ня угідь.
Такі про­ек­ти вза­галі не роз­роб­ля­ли в Дніпро­пе­т­ровській, За­кар­патській, Іва­но-Франківській, Ми­ко­лаївській <…> об­ла­с­тях.
<…>  2219 (12,4%) сільсько­го­с­по­дар­сь­ких підприємств за­мо­ви­ли роз­роб­лен­ня та­ких про­ектів.
Хо­ча те­ри­торіальні ор­га­ни Держ­зе­м­а­гент­ст­ва всіля­ко на­ма­га­ють­ся до­не­с­ти гос­по­дар­ни­кам, що це не жар­ти. Во­ни «про­ве­ли 2959 на­рад із аг­ро­ви­роб­ни­ка­ми, оп­ри­люд­ни­ли 3506 ста­тей у ЗМІ та на сай­тах що­до по­тре­би роз­роб­ки про­ектів зем­ле­у­с­т­рою», ак­цен­ту­вав­ши ува­гу, «що з 2013 р. на сільгоспви­роб­ників бу­дуть на­кла­да­ти­ся штра­фи».
Ка­раль­ну функцію в цьо­му про­цесі по­кла­де­но на Держсіль­госп­інспекцію. Са­ме до її по­вно­ва­жен­ь вхо­дить при­тя­га­ти до адміністра­тив­­ної відповідаль­нос­ті не­сумлін­них сільгоспви­роб­ників, які ігно­ру­ють нор­ми за­ко­ну про сіво­зміни.
Своєю чер­гою, сільгоспви­роб­ни­ки ствер­д­жу­ють, що такі про­ек­ти ви­го­то­ви­ти склад­но, ад­же більшість орен­до­давців — це пай­о­ви­ки, які пе­ре­да­ли свої ділян­ки в орен­ду різним струк­ту­рам на не­значні стро­ки. Ке­рів­ни­ки аг­ро­фор­му­вань, з ог­ля­ду на та­ку ко­рот­ко­ст­ро­ко­вість, вкла­да­ти не­малі ко­ш­ти в роз­роб­ку про­ектів сівозмін не поспіша­ють.
До то­го ж, за­зна­ча­ють, чин­ний по­ря­док роз­роб­ки про­ектів зем­ле­у­с­т­рою не вра­хо­вує мож­ли­вості ви­ник­нен­ня форс-ма­жор­них си­ту­ацій. Так, торік у півден­них об­ла­с­тях че­рез не­спри­ят­ливі по­­годні умо­ви до­ве­ло­ся пе­ресіяти ве­ликі по­ля ози­мих інши­ми куль­ту­ра­ми. А це теж по­ру­шен­ня сівозміни. Аг­ро­ви­роб­ни­ки наріка­ють, що за­твер­д­же­ний Каб­Міном чин­ний по­ря­док роз­роб­ки від­повідних про­ектів не вра­хо­вує прин­ци­пів співвідно­шен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур на зро­шу­ва­них зем­лях, прин­ципів про­ек­ту­ван­ня ово­че­вих сіво­змін. У до­ку­менті не відо­б­ра­же­но про­блем­них пи­тань ство­рен­ня спе­­ціа­лізо­ва­них гос­по­дарств. А ще — не бу­де мож­ли­вості вво­ди­ти в сівозміни нові пер­спек­тивні куль­ту­ри.
Вар­то до­да­ти, що роз­роб­ка про­ектів зем­ле­у­с­т­рою — за­трат­на спра­ва й не по ки­шені ба­га­ть­ом сільсько­го­с­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам, особ­ли­во  не­ве­ли­ких фер­мерсь­ких гос­по­дарств.
Ра­зом з тим, пар­ла­мен­тарі, які зна­ють­ся на про­бле­мах землі, цю си­ту­ацію ро­зуміють. У Вер­ховній Раді за­­реєстро­ва­но аж чо­ти­ри за­ко­но­про­ек­ти, в яких про­по­нується на рік від­терміну­ва­ти вве­ден­ня адмі­ністра­тив­ної відповідаль­ності для тих, хто ще не має про­ектів зем­ле­у­с­т­рою. Тоб­то до 1 січня на­ступ­но­го ро­ку можливо обій­деться і без штрафів.

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0