Спецможливості
Новини

Кволі схо­ди за­ко­но­дав­чої ни­ви

05.04.2013
1305
Кволі схо­ди  за­ко­но­дав­чої ни­ви фото, ілюстрація

Ко­ли хтось ка­же про без­пер­спек­тив­ність та не­при­бут­ковість аг­рар­ної га­лузі,  мені завжди при­га­дується ро­ман Жуля Вер­на «Таємни­чий ост­рів». Зо­к­ре­ма, епізод, де один із ге­роїв пе­ре­ко­нує своїх то­ва­ришів по не­ща­с­тю, з яки­ми ра­зом по­тра­пив на без­люд­ну те­ри­торію, що зер­ни­на пше­ниці, не­сподіва­но знай­де­на в ко­гось у ки­шені, до­по­мо­же їм ви­жи­ти:

«…Чи знаєте ви, Пен­кро­фе, скіль­ки ко­лосків пше­ниці ви­ро­с­тає з од­нієї зер­ни­ни?
— Один, га­даю, — відповів мо­­ряк, зди­во­ва­ний та­ким за­пи­тан­ням.
— По­ми­ляєте­ся, Пен­кро­фе, — де­сять! А знаєте, скільки зер­нин в од­но­му ко­ло­с­ку?
— Їй-Бо­гу, ні!
— У се­ред­нь­о­му — вісімде­­сят, — по­яс­нив Сай­рес Сміт. — І як­що ми по­са­ди­мо цю зер­нин­ку, на пер­ший уро­жай ми ма­ти­ме­мо вісімсот зер­нин, на дру­гий — шістсот со­рок ти­сяч, на третій — п’ят­сот два­над­цять мільйонів, а на чет­вер­тий — по­над чо­ти­ри­с­та мільярдів зе­рен. Ось та­ка про­порція.

...На­звані ци­ф­ри всіх при­го­лом­ши­ли. Про­те Сай­ре­сові роз­ра­хун­ки бу­ли пра­вильні».

Ко­ли хтось ка­же про без­пер­спек­тив­ність та не­при­бут­ковість аг­рар­ної га­лузі,  мені завжди при­га­дується ро­ман Жуля Вер­на «Таємни­чий ост­рів». Зо­к­ре­ма, епізод, де один із ге­роїв пе­ре­ко­нує своїх то­ва­ришів по не­ща­с­тю, з яки­ми ра­зом по­тра­пив на без­люд­ну те­ри­торію, що зер­ни­на пше­ниці, не­сподіва­но знай­де­на в ко­гось у ки­шені, до­по­мо­же їм ви­жи­ти:

«…Чи знаєте ви, Пен­кро­фе, скіль­ки ко­лосків пше­ниці ви­ро­с­тає з од­нієї зер­ни­ни?
— Один, га­даю, — відповів мо­­ряк, зди­во­ва­ний та­ким за­пи­тан­ням.
— По­ми­ляєте­ся, Пен­кро­фе, — де­сять! А знаєте, скільки зер­нин в од­но­му ко­ло­с­ку?
— Їй-Бо­гу, ні!
— У се­ред­нь­о­му — вісімде­­сят, — по­яс­нив Сай­рес Сміт. — І як­що ми по­са­ди­мо цю зер­нин­ку, на пер­ший уро­жай ми ма­ти­ме­мо вісімсот зер­нин, на дру­гий — шістсот со­рок ти­сяч, на третій — п’ят­сот два­над­цять мільйонів, а на чет­вер­тий — по­над чо­ти­ри­с­та мільярдів зе­рен. Ось та­ка про­порція.

...На­звані ци­ф­ри всіх при­го­лом­ши­ли. Про­те Сай­ре­сові роз­ра­хун­ки бу­ли пра­вильні».

Га­ли­на Квітка

Де­пу­та­ти не­до­пра­цю­ва­ли — й на то­му спа­сибі!
У Жуля Вер­на, звісно, ху­дожній твір, а не на­уко­ва до­повідь. Утім, не­ма­ла де­щи­ця прав­ди в та­ких підра­хун­ках є. Про це ка­жуть і вчені. За­віду­вач ка­фе­д­ри рос­лин­ництва Хар­ківсько­го націо­наль­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту ім. В. В. До­ку­чаєва Ми­хай­ло Бо­б­ро роз­повів, що з од­нієї зер­ни­ни ви­ро­с­тає в се­ред­нь­о­му три стеб­ла, кож­не дає ко­лос, у яко­му мо­же бу­ти й 50 зе­рен. «Що більше сте­бел, то мен­ше з кож­но­го зер­нин. У се­ред­нь­о­му в нас, на сході Ук­раїни, в ко­лосі 29, 30, 40 — до 50 зер­нят. Як­що, приміром, узя­ти три па­го­ни осінньо­го кущіння, тоб­то про­дук­тив­них, то ви­хо­дить, що при­найм­ні 90 зер­нин дає од­на пше­ни­чи­на», — повідав на­уко­вець.
От­же, справді, не та­кий він уже й без­пер­спек­тив­ний, той аг­рар­ний біз­нес. Навіть ті керівни­ки гос­по­дарств, які ладні на кож­но­му кроці пе­ре­ко­ну­ва­ти в без­надійності своєї спра­ви, у фор­маті «не для пре­си» щи­ро­серд­но зізна­ють­ся, що шкура вар­та ви­чин­ки. Що на ро­дю­чість гек­та­ра ча­с­то впли­ва­ють не по­год­ні чин­ни­ки, а не­до­лугі пра­ви­ла гри для сільгоспви­роб­ництва, які вста­нов­лю­ють у Вер­ховній Раді, КабМіні або в адмі­ністра­тив­них керівних ка­­бі­не­тах. Ці самі гос­по­дар­ни­ки ка­жуть: від ха­о­су та пра­во­вої не­виз­на­че­ності цьо­горіч аг­ро­сек­тор вря­ту­ва­ло те, що за­ко­но­про­ект про ри­нок зе­мель так і не бу­ло ух­ва­ле­но.
За­дов­го до но­во­го ро­ку ста­ло зро­зуміло, що старт рин­ку зе­мель сіль­госп­приз­на­чен­ня відміняється. Хо­ча раніше дек­ла­ру­ва­ли, що про­цес піде з на­стан­ням 2013 р. До ча­су «Ч» пар­ла­мент мав би на­пра­цю­ва­ти відповідну за­ко­но­дав­чу ба­зу. Але як­що «За­кон про Дер­жав­ний зе­мель­ний ка­дастр» бу­ло ух­ва­ле­но ще 2001 р., то за­ко­но­про­ект що­до рин­ку зе­мель на­пе­ре­додні пар­ла­ментсь­ких ви­борів «за­вис». Про­го­ло­со­ва­ний у Вер­ховній Раді в по­втор­но­му пер­шо­му чи­танні й підго­тов­ле­ний до дру­го­го за­ко­но­про­ект так і не став за­ко­ном. Ка­ме­нем спо­ти­кан­ня цьо­го до­ку­мен­та, який мав закріпи­ти пра­ви­ла гри для обігу сіль­госп­гек­тарів, ста­ло не віковічне пи­тан­ня «тор­гу­ва­ти чи не тор­гу­ва­ти» — тут усе бу­ло яс­но: виріши­ли про­да­ва­ти. По­тен­ційних по­купців землі не­по­коїла нор­ма, що «в при­ватній влас­ності гро­ма­дян Ук­раїни мо­жуть пе­ре­бу­ва­ти зе­мельні ді­лян­­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня за­галь­ною пло­щею до 100 га, крім на­бут­тя та­ких зе­мель­них діля­нок у спад­щи­ну за за­ко­ном». А с­про­тив ве­ли­ких гос­по­дарств, пе­ре­дусім аг­ро­хол­дин­гів, вик­ли­ка­ла нор­ма, якою про­по­ну­ва­ло­ся за­про­ва­ди­ти об­ме­жен­ня зем­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня орен­да­ря­ми (та пов’яза­ни­ми з ни­ми осо­ба­ми), а саме: 10% площ сільго­с­пугідь на те­ри­торії рай­о­ну та не більше 100 000 га — на те­ри­торії Ук­­раїни, ще й з ви­мо­гою реєстрації орен­да­ря за місцем роз­та­шу­ван­ня зе­мель­ної ділян­ки.
З три­бу­ни Вер­хов­ної Ра­ди зву­ча­ли за­сте­ре­жен­ня на кшталт: не слід поспі­ша­ти з прий­нят­тям ре­зо­нанс­них за­ко­нів, які не сприй­ма­ють лю­ди; не тре­ба ди­рек­тив­но «ощас­лив­лю­ва­ти» їх рин­ком землі; не мож­на до­пу­с­ти­ти обез­зе­ме­лен­ня се­лян. Врешті-решт, за­ко­но­про­ект про ри­нок зе­мель  пар­ла­мен­тарі по­кла­ли під сук­но. Як наслідок, термін дії мо­ра­торію на про­даж сільго­с­пугідь, який був чин­ний до 1 січня 2013 р., по­до­вжи­ли — і не на рік, а на три — до 1 січня 2016 р.
Пра­во­ва хитрість
Та мож­на вва­жа­ти, що все це бу­ло зроб­ле­но здебільшо­го за­для за­спо­коєн­ня гро­ма­ди, щоб уник­ну­ти ра­ди­каль­них змін у рік пар­ла­ментсь­ких ви­борів. Ад­же не­обхідною умо­вою для при­пи­нен­ня дії мо­ра­торію те­пер ста­ло «на­бран­ня чин­ності за­ко­ном про обіг зе­мель сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня». Та­кий крок зро­зумілий: навіщо «про­тя­гу­ва­ти» в пар­ла­менті за­кон про ри­нок зе­мель, який вик­ли­кає да­ле­ко не од­но­знач­не став­лен­ня суспільства, як­що мож­на ос­­новні йо­го по­ло­жен­ня ух­ва­ли­ти ок­ре­ми­ми до­ку­мен­та­ми. А за­вер­ши­ти — прий­нят­тям за­ко­ну про обіг зе­мель сіль­госп­приз­на­чен­ня, який фак­тич­но за­пу­с­тить купів­лю-про­даж угідь.
Цим шля­хом і пішли. Прий­ня­тий у ве­ресні за­кон «Про вне­сен­ня змін до де­я­ких за­ко­но­дав­чих актів Ук­раїни що­до роз­ме­жу­ван­ня зе­мель дер­жав­ної та ко­му­наль­ної влас­нос­ті» не­примітним, на пер­ший по­гляд, по­ло­жен­ням про те, що «цен­т­раль­ний ор­ган ви­ко­нав­чої вла­ди з пи­тань зе­мель­них ре­сурсів у га­лузі зе­мель­них відно­син та йо­го те­ри­торіа­льні ор­га­ни пе­ре­да­ють зе­мельні ділян­ки сіль­сько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня дер­­­жав­ної влас­ності <…> у власність або у ко­ри­с­ту­ван­ня для всіх по­треб», фак­тич­но поз­ба­вив місцеві ор­га­ни вла­ди пра­ва роз­по­ря­д­жа­ти­ся сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми зем­ля­ми, що пе­ре­бу­ва­ють на їхній те­ри­торії.
У цьо­му са­мо­му до­ку­менті про­пи­са­но, що «Кабінет Міністрів <…> пе­ре­дає зе­мельні ділян­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня дер­жав­ної влас­ності до ста­тут­но­го ка­піта­лу Дер­жав­но­го зе­мель­но­го бан­ку, який стовідсот­ко­во на­ле­жить дер­жаві та не підля­гає при­ва­ти­за­ції».
Тоб­то кілько­ма не­примітни­ми ряд­ка­ми, яки­ми про­пи­са­но, що ус­та­но­ва одер­жить дер­жавні землі, не при­вер­та­ю­чи ува­ги гро­мадсь­кості, уза­ко­нюєть­ся діяльність Зе­мель­но­го бан­ку. Тоді як у за­ко­но­про­екті про ри­нок земель йо­го діяль­ності бу­ло відве­де­но цілий роз­­­діл. Сам Дер­жав­ний зе­мель­ний банк із ста­тут­ним капіта­лом 120 млн грн, 100% ста­тут­но­го капіта­лу яко­го на­ле­жить дер­жаві, ще раніше ство­ре­но по­ста­но­вою уря­ду.
Хо­ча мож­на при­пу­с­ти­ти, що, на­віть ура­хо­ву­ю­чи всі на­звані ви­ще пе­ре­дис­ло­кації, швид­ке за­про­ва­д­жен­ня рин­ку угідь на­вряд чи відбу­деть­ся. Та­кий вис­но­вок мож­на зро­би­ти, вив­ча­ю­чи оп­ри­люд­не­ну відра­зу після Но­во­го ро­ку в Інтер­неті дав­но обіця­ну публічну ка­да­с­т­ро­ву кар­ту. Мож­на ли­ше уя­ви­ти собі зди­во­вані об­лич­чя тих гро­ма­дян, які відкри­ли на своїх моніто­рах «по­да­ру­нок» від Держ­зе­ма­гент­ст­ва (над об’єд­нан­ням у єди­ну ав­то­ма­ти­зо­ва­ну си­с­те­му всіх діля­нок країни робота триває понад десять років). Ма­буть, ба­га­то хто з влас­ників ділянок, замість шам­пансь­ко­го, зму­ше­ний був ха­па­ти­ся за валідол. Ад­же в пред­став­ле­но­му у всесвітній ін­фор­маційній ме­режі плані незлічен­на кількість на­кла­док. А щоб про­да­ва­ти гек­та­ри, по­годь­те­ся, тре­ба зна­ти, чим тор­гуєш. Тож до­ве­деть­ся на­ве­с­ти лад у зе­мель­но­му ха­зяйстві. А для цьо­го по­трібний час. І чи встиг­нуть ініціа­то­ри як­найш­вид­шо­го за­про­ва­д­жен­ня рин­ку сільго­с­пугідь упо­ряд­ку­ва­ти ділян­ки до стар­ту пе­ре­дви­бор­чої пре­зи­дентсь­кої кам­панії (не кра­щий час для на­вко­ло­зе­мель­ної ко­лот­нечі) — ве­ли­ке пи­тан­ня.
Держсільгоспінспекція
по­пе­ре­д­жає!
Ще однією «стра­шил­кою» для аг­ро­сек­то­ру ста­ли сівозміни. Точніше, «під­ко­ри­го­ва­на» за­ко­ном «Про вне­сен­ня змін до де­я­ких за­ко­но­дав­чих актів Ук­раї­ни що­до збе­ре­жен­ня ро­дю­чості грун­тів» стат­тя 55 «Ко­дек­су Ук­раїни про адмін­істра­тивні пра­во­по­ру­шен­ня». Про­­­с­ті­ше ка­жу­чи, з 1 січня 2013 р. за не­до­три­ман­ня пра­вил зем­ле­у­с­т­рою пе­ред­ба­че­но ціл­ком ма­теріальні по­ка­ран­ня (самі штра­фи більше схожі на привід для до­дат­ко­во­го «доїння»).
Так, «відхи­лен­ня від за­твер­д­же­них у вс­та­­­нов­ле­но­му по­ряд­ку про­ектів зем­ле­у­с­т­рою
 тяг­не за со­бою на­кла­ден­ня штра­фу на гро­ма­дян від п’яти до двад­ця­ти не­­опо­дат­ко­ву­ва­них міні­му­мів до­ходів гро­ма­дян, і на по­са­до­вих осіб — від п’ят­над­ця­ти до трид­ця­ти не­о­по­дат­ко­ву­ва­них мінімумів до­ходів гро­ма­дян».
А «ви­ко­ри­с­тан­ня зе­мель­них ді­ля­нок сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня для ве­ден­ня то­вар­но­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ницт­ва без за­твер­д­же­них у ви­пад­ках, виз­на­че­них за­ко­ном, про­ектів зем­ле­у­с­т­рою, що за­без­пе­чу­ють еко­ло­го-еко­номічне об­грун­ту­ван­ня сі­­во­­­­змі­ни та впо­ряд­ку­ван­ня угідь,
 тяг­не за со­бою на­кла­ден­ня штра­фу на гро­ма­дян від п’ят­де­ся­ти до ста не­о­по­дат­ко­ву­ва­них мінімумів до­ходів гро­ма­дян, і на по­са­до­вих осіб — від трьох­сот до п’яти­сот не­о­по­дат­ко­ву­ва­них міні­мумів до­ходів гро­ма­дян».
Тоб­то, відповідно до за­ко­ну, за ви­­ко­ри­с­тан­ня сільго­с­пугідь без про­ектів зем­ле­у­с­т­рою, що за­без­пе­чу­ють еко­ло­го-еко­­номічне об­грун­ту­ван­ня сі­­возмін та впо­ряд­ку­ван­ня угідь пло­щею по­над 100 га, слід очіку­ва­ти знач­них штрафів.
Вод­но­час аг­ро­ви­роб­ни­ки на­вряд чи вірять у ре­алістичність цих по­гроз. Та­кий вис­но­вок мож­на зро­би­ти з інфор­ма­ції Держ­зе­ма­гент­ст­ва. У ній ідеть­ся, що «в Ук­раїні ста­ном на 1 лю­то­го 2013 р. на­лічується 18 433 сіль­сько­го­с­по­дарські підприємства, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють зе­ме­льні ділян­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня пло­щею по­над 100 га, із них ли­ше 353 (1,9%) ма­ють про­ек­ти зем­ле­у­с­т­рою, що за­без­пе­чу­ють еко­ло­го-еко­номічне об­грун­ту­ван­ня сі­во­змі­ни та впо­ряд­ку­ван­ня угідь.
Такі про­ек­ти вза­галі не роз­роб­ля­ли в Дніпро­пе­т­ровській, За­кар­патській, Іва­но-Франківській, Ми­ко­лаївській <…> об­ла­с­тях.
<…>  2219 (12,4%) сільсько­го­с­по­дар­сь­ких підприємств за­мо­ви­ли роз­роб­лен­ня та­ких про­ектів.
Хо­ча те­ри­торіальні ор­га­ни Держ­зе­м­а­гент­ст­ва всіля­ко на­ма­га­ють­ся до­не­с­ти гос­по­дар­ни­кам, що це не жар­ти. Во­ни «про­ве­ли 2959 на­рад із аг­ро­ви­роб­ни­ка­ми, оп­ри­люд­ни­ли 3506 ста­тей у ЗМІ та на сай­тах що­до по­тре­би роз­роб­ки про­ектів зем­ле­у­с­т­рою», ак­цен­ту­вав­ши ува­гу, «що з 2013 р. на сільгоспви­роб­ників бу­дуть на­кла­да­ти­ся штра­фи».
Ка­раль­ну функцію в цьо­му про­цесі по­кла­де­но на Держсіль­госп­інспекцію. Са­ме до її по­вно­ва­жен­ь вхо­дить при­тя­га­ти до адміністра­тив­­ної відповідаль­нос­ті не­сумлін­них сільгоспви­роб­ників, які ігно­ру­ють нор­ми за­ко­ну про сіво­зміни.
Своєю чер­гою, сільгоспви­роб­ни­ки ствер­д­жу­ють, що такі про­ек­ти ви­го­то­ви­ти склад­но, ад­же більшість орен­до­давців — це пай­о­ви­ки, які пе­ре­да­ли свої ділян­ки в орен­ду різним струк­ту­рам на не­значні стро­ки. Ке­рів­ни­ки аг­ро­фор­му­вань, з ог­ля­ду на та­ку ко­рот­ко­ст­ро­ко­вість, вкла­да­ти не­малі ко­ш­ти в роз­роб­ку про­ектів сівозмін не поспіша­ють.
До то­го ж, за­зна­ча­ють, чин­ний по­ря­док роз­роб­ки про­ектів зем­ле­у­с­т­рою не вра­хо­вує мож­ли­вості ви­ник­нен­ня форс-ма­жор­них си­ту­ацій. Так, торік у півден­них об­ла­с­тях че­рез не­спри­ят­ливі по­­годні умо­ви до­ве­ло­ся пе­ресіяти ве­ликі по­ля ози­мих інши­ми куль­ту­ра­ми. А це теж по­ру­шен­ня сівозміни. Аг­ро­ви­роб­ни­ки наріка­ють, що за­твер­д­же­ний Каб­Міном чин­ний по­ря­док роз­роб­ки від­повідних про­ектів не вра­хо­вує прин­ци­пів співвідно­шен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур на зро­шу­ва­них зем­лях, прин­ципів про­ек­ту­ван­ня ово­че­вих сіво­змін. У до­ку­менті не відо­б­ра­же­но про­блем­них пи­тань ство­рен­ня спе­­ціа­лізо­ва­них гос­по­дарств. А ще — не бу­де мож­ли­вості вво­ди­ти в сівозміни нові пер­спек­тивні куль­ту­ри.
Вар­то до­да­ти, що роз­роб­ка про­ектів зем­ле­у­с­т­рою — за­трат­на спра­ва й не по ки­шені ба­га­ть­ом сільсько­го­с­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам, особ­ли­во  не­ве­ли­ких фер­мерсь­ких гос­по­дарств.
Ра­зом з тим, пар­ла­мен­тарі, які зна­ють­ся на про­бле­мах землі, цю си­ту­ацію ро­зуміють. У Вер­ховній Раді за­­реєстро­ва­но аж чо­ти­ри за­ко­но­про­ек­ти, в яких про­по­нується на рік від­терміну­ва­ти вве­ден­ня адмі­ністра­тив­ної відповідаль­ності для тих, хто ще не має про­ектів зем­ле­у­с­т­рою. Тоб­то до 1 січня на­ступ­но­го ро­ку можливо обій­деться і без штрафів.

Інтерв'ю
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее
1 жовтня 2023 року на посаду керівника BASF Agricultural Solutions в Україні був призначений Сезарі Урбан. Пан Сезарі має за плечима величезний досвід роботи у бізнесі — і не лише в аграрному. Хоча саме на аграрний бізнес припадає більша... Подробнее

1
0