Криза солодкого чи підсолодження кризи? (низькі ціни на цукор: благо чи зло)

“Солодка” криза: чи слід тішитися споживачеві низькими заводськими цінами на цукор?

За попередніми даними, українські цукрові заводи з урожаю цукрових буряків 2008 р. виробили 1,55 млн т цукру, що на 16,7% менше, ніж торік. Проте зниження виробництва цукру поки що не вплинуло на його ціну.
Ціни на цукор в Україні на умовах поставки EXW в листопаді-грудні 2008 року були нижчі, ніж в аналогічний період 2007 року. Так, якщо в середині першої декади грудня 2007 року середня ціна на цукор в Україні на умовах поставки EXW становила 2760 грн/т, то в цей самий період 2008 року — 2625 грн/т. Таке співвідношення цін спостерігається за глибокої девальвації гривні: офіційний курс НБУ гривні до долара США в згаданий період становив, відповідно, 5,05 та 7,36. Унаслідок цього в українських виробників цукру очікуються збитки близько 1 млрд гривень.
Таким чином, протягом 2007/2008 маркетингового року ціна на цукор не зазнала значних коливань (чи не єдиний харчовий продукт в Україні, якому характерна така цінова “витримка”: кінець другої декади жовтня 2007 р., березень та початок вересня 2008 р. ціна EXW цукру в країні становила рівно 3 тис. грн за одну тонну). Це навіть не стабільність, а зниження ціни (рис. 1).
Невпинно зростають ціни на енергоносії (газ, вугілля), мінеральні добрива, технологічні матеріали, обладнання цукрових заводів та перевезення вантажів.
Водночас роздрібні ціни на цукор, демонструючи відносну стабільність (рис. 2), “відірвалися” від заводських (оптових) на 40–50 відсотків.
Цінова ситуація на внутрішньому ринку провокує подальше “згортання” вітчизняного цукробуряківництва.
В цих умовах, крім того в режимі вільної торгівлі, в Україну завозили білий цукор із Білорусі (солодкий продукт, вироблений із тростинного цукру-сирцю, собівартість якого, природно, значно нижча, ніж у бурякового цукру) — Міністерство економіки України видало ліцензію на його імпорт в обсязі 98 тис. т. Було також імпортовано з Прибалтики цукор із тростинного цукру-сирцю із вмістом какао. Цукор, вироблений із тростини, не маркують.
Серед майбутніх загроз внутрішньому ринку цукру України слід згадати про те, що Україна як член СОТ взяла на себе зобов’язання імпортувати 260 тис. т цукру-сирцю із тростини. За виходу 96% це рівновелике 250 тис. т цукру білого. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю із тростини” від 30 листопада 2006 р., № 404-V, яким і передбачено ввезення зазначеного обсягу тростинного цукру-сирцю з пільговою ставкою ввізного мита 2% митної вартості. На 2009–2010 рр. Міністерство економіки України пропонує встановити квоту на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини зі ставкою мита 2% митної вартості на рівні: 2009 р. — 263,9; 2010 р. — 267,8 тис. т. А 12 листопада 2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1002, якою затвердив Порядок розподілу тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини.
Представники галузі звернулися з відкритим листом до Президента, прем’єр-міністра України, в якому запропонували заходи боротьби зі згубними тенденціями в цукробуряковій галузі на фоні негативних наслідків фінансово-економічної кризи, зокрема відтермінувати на період подолання фінансової кризи (до 1 січня 2012 р.) ввезення в Україну за тарифною квотою цукру-сирцю з тростини за пільговою ставкою ввізного мита, заборонити імпорт на митну територію України хімічних (штучних) цукрозамінників (за словами голови правління асоціації цукровиків України М. Ярчука, замінники цукру витісняють близько 300 тис. т цукру в нашій країні, яка є їхнім утилізатором, використовуючи в харчовій промисловості, оскільки вони заборонені в Європі), активізувати закупівлю цукру Аграрним фондом до Державного продовольчого резерву: “зняти” з внутрішнього ринку 250 тис. т. Цукровики заявляють, що для захисту національного ринку цукру та власних товаровиробників до подолання фінансової кризи жодний цукровий завод не перероблятиме цукор-сирець з тростини, завезений, в тому числі, в рамках тарифної квоти. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 р., № 1125 обсяг цукру, виробленого з цукру-сирцю з тростини, який буде ввезено в Україну з країн — членів СОТ у 2009–2010 рр. у кількості, визначеній відповідним Законом України, слід враховувати під час визначення обсягу граничного розміру щорічної квоти поставки продукції на внутрішній ринок і реалізувати його в однаковому обсязі з буряковим цукром (згідно з законодавством, що регулює питання реалізації цукру, виробленого з цукрових буряків).
Міністерство аграрної політики України пропонує затвердити на 2009/2010 МР мінімальні ціни на цукор квоти “А” (граничний обсяг поставок на внутрішній ринок) на рівні 2666,67 без ПДВ, або 3200 грн/т з ПДВ. Згідно з проектом, який розробило міністерство для постанови Кабінету Міністрів України “Про державне регулювання виробництва цукру і цукрових буряків у період з 1 вересня 2009 р. до 1 вересня 2010 р.”, квота “А” має становити 1984 тис. т (забезпечуючи споживання цукру понад 40 кг на кожного українця).
За оцінками українських експертів, 300–350 тис. т цукру Україна може експортувати до Російської Федерації і 200–250 тис. т — до середньоазіатських країн. Цінова ситуація на “виході з цукроварень” Російської Федерації з вересня 2008 року практично синхронна за своєю динамікою з цінами на Лондонській біржі, де, зазвичай, торгують цукром тростинного походження (рис. 1). Це наслідок орієнтації російської цукрової промисловості на переробку цукру-сирцю з тростини, митно-тарифної політики імпорту цукру (сировини та готового продукту) РФ в умовах обмеження ввезення українського цукру: в 2002 р. Російська Федерація та Україна підписали протокол про тимчасове вилучення цукру з режиму вільної торгівлі (запровадженого в 1993 р.), термін дії якого російська сторона подовжила 29 грудня 2008 р. до 1 січня 2013 р.: Уряд РФ прийняв відповідну постанову щодо поставок українського цукру до Росії, що передбачає обкладання його митом.
Національна асоціація цукровиків України розробила проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток бурякоцукрового комплексу”, де для захисту вітчизняного товаровиробника та гарантування продовольчої безпеки пропонується привести у відповідність до норм СОТ термін “технічний регламент”, в якому мають міститися вимоги щодо безпечності харчових продуктів, що їх було встановлено санітарними заходами. В Європі діє жорсткий технічний захист власного ринку: система безпеки та якості харчових продуктів (ХАСП). В Україні теж впроваджують цю систему. Цукрові заводи ЗАТ “Укрпромінвест”, ТОВ “Астарта-Київ”, групи компаній “Укррос”, ЗАТ “Західна компанія “Дакор” та інші мають міжнародні сертифікати й можуть виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки.
Слід наголосити (використано дані О. Карпенко:”Сільські вісті” від 28 листопада 2008 р., № 140), що в Латвії, де на вимогу ЄС, було ліквідовано бурякоцукрову галузь, ціна цукру стала найвищою в Європейському Союзі: більше одного євро за кілограм. Те саме можемо мати й в Україні: “можливість” платити за 1 кг солодкого продукту не менше 10 грн (щоб не бути зовсім “злим” пророком, термін такої перспективи не вказуємо).

С. Стасіневич,
канд. екон. наук.,
Національний університет біоресурсів і природокористування України