На «Зерні Причорномор’я» пшеницю «розбавляли» олією

XIII Міжнародна аграрна конференція «Зерно Причорномор’я» видалася доволі представницькою. До Києва з’їхалися більш як 600 представникіагробізнесу з понад 380 компаній 51 країни. Одна з головних тем:чи вразить урожаєм Україна світ? 

Г. Квітка 

Спеціально для журналу «Пропозиція»

XIII Міжнародна аграрна конференція «Зерно Причорномор’я» видалася доволі представницькою. До Києва з’їхалися більш як 600 представників агробізнесу з понад 380 компаній 51 країни. Одна з головних тем: чи вразить урожаєм Україна світ? Яких проривів нинішнього сезону очікувати від нашої держави, яка наразі посідає третє місце за експортом зернових і перебуває серед лідерів за кількістю вирощуваного соняшнику. Логічно, що наші врожайні перспективи позначаються на цінах на глобальних сировинних ринках. Питання, яким буде сільськогосподарський рік-2016, хвилює і вітчизняних аграріїв, яких на конференції також зібралося немало. 

Щодо очікувань, експерти прогнозують для України зменшення виробництва зернових, порівняно з минулим роком, і рекордний урожай соняшнику. Площі під останнім можуть навіть зрівнятися з площами під пшеницею. В цілому ж прибутковість сільгоспвиробників залежатиме насамперед від рівня світових цін та курсу гривні.

Географія в АПК — справа не остання

Генеральний директор УкрАгроКонсалт Сергей Феофілов, відкриваючи конференцію, зазначив: якщо ще кілька років тому інформація у зерновому сегменті ринку полягала лише у тому, щоб повідомити, де лежить товар і скільки він коштує, то сьогодні ми спостерігаємо іншу картину. Географія учасників і спектр обговорюваних проблем значно розширилися. 

Єлизавета Малишко, експерт УкрАгроКонсалт, розповіла про стан зернового ринку нинішнього сезону, а також окреслила особливості, які проглядаються у найближчій перспективі.

За її словами, основними характеристиками сезону можна вважати скорочення виробництва хлібних культур у 2015 році, рекордний рівень експорту зернових і борошна. А також зміну експортної географії. Ми втратили якісь ринки, проте частину здобули. Зросла роль аграрного сектору в економіці країни в цілому. 

Скорочення виробництва відбулося через зменшення торік посівних площ під кукурудзою до мінімуму за останні чотири сезони. Хоча врожай зернових залишився на достатньо високому рівні рекордних попередніх років завдяки щедрому ужинку пшениці, яка підтримала загальний вал. Тож перелом очевидний. Після зростання у 2012–2014 роках у 2015-му зафіксовано спад. (слайд 1) Водночас експорт українського зерна продовжує ставити нові рекорди — за рахунок скорочення внутрішнього споживання, а також запасів, накопичених у попередні періоди. 

Як зазначила Єлизавета Малишко, географія зарубіжних поставок (слайд 2, млн т) досить різноманітна: від країн Євросоюзу, на які припадає понад 20% нашого експорту зернових культур, до держав Південно-Східної Азії (Китай, Таїланд, Корея).

Скорочення внутрішнього споживання (слайд 3) продовжилося як в харчовому сегменті, так і у фуражному. Але падіння було не таким значним, як у 2014/15 маркетинговому році — на 5%, а не на 10. Знизили як переробку продовольчої пшениці на борошно, так і фуражне споживання скоротилося через зменшення поголів’я худоби і птиці. 

Одні ринки губимо, інші знаходимо

Сезон, що закінчується, стверджує експерт УкрАгроКонсалт, цілком можна назвати пшеничним (слайд 4). У цьому секторі відбуваються досить цікаві процеси. По-перше, зберігаються рекордні обсяги її експорту. По-друге, 57% реалізованої за межі держави пшениці — фураж. Тобто переключаємося на непродовольче збіжжя. Попереднього року в експорті пшениці його було 43%. По-третє, з’явилися несподіванки у географічній структурі. Припинилися поставки до Пакистану, скоротилися — до Туреччини та у Південну Африку. Збільшилися відвантаження до країн ЄС і Південно-Східної Азії, особливо до Таїланду й Індонезії. 

Щодо кукурудзи, то, за прогнозами, її експорт знизиться (слайд 5). Вочевидь, обсяги будуть менші, ніж у попередньому сезоні (2014/15), скорочення спостерігається практично за всіма традиційними напрямами. Щоправда, остаточні висновки робити зарано, бо попереду ще майже п’ять місяців сезону. Але вже зараз можна говорити про суттєві недопоставки кукурудзи до Китаю (порівняно з минулим роком). Компартія Піднебесної прийняла рішення переключитися на самозабезпечення, тому очікується скорочення поставок «королеви ланів» у цьому напрямку. Відсутня у списку покупців нашої качанистої і Японія, на яку донедавна робилися великі ставки. Позитивним моментом можна вважати, що серед покупців з’явилися Індія і Гонконг. Узагалі серед країн-експортерів зерна спостерігається досить сильна конкуренція. В таких умовах просто розраховувати на зростання світового споживання не доводиться. Боротьба точиться не за ринки, які найбільше споживають, а за найбільш платоспроможні. При цьому на останніх Україну розглядають переважно як постачальника сировини. Скажімо, квоти в ЄС на імпорт з нашої держави пшениці та кукурудзи практично повністю вибрані (слайд 6), тоді як борошно до Євросоюзу йде досить туго. 

Ціни цінні консолідацією

Особливістю нинішнього сезону Єлизавета Малишко назвала консолідацію зернових цін. Якщо в попередньому сезоні різниця вартості тонни продовольчої пшениці та тонни кукурудзи чи ячменю сягала 50–100 дол., то нині усі ціни перебувають практично на одному рівні (слайд 7, картинка ліворуч) і розрив становить 10, максимум — 20 дол. У цілому сезон вирізняється слабо вираженими ціновими тенденціями. Порівняно з перепадами попереднього року, нинішній видається стабільним, особливо що стосується качанистої. Падіння цін становило 10–15%, по кукурудзі — взагалі 5%. Водночас рентабельність рослинництва, незважаючи на зниження цін, залишалася на досить високому рівні (слайд 7, картинка праворуч). І куди вона піде далі, залежатиме від двох основних факторів — світових цін і стабільності курсу гривні. 

На фоні зниження цін на світових товарних ринках виручка від аграрного експорту також постійно знижується. Якщо у 2012 році за межі держави було поставлено продукції АПК на 17,8 млрд дол., то в 2015-му цей показник знизився до 14,5 млрд. Водночас зростає роль АПК для економіки України в цілому: у 2015-му агросектор забезпечив країні 38% валютної виручки порівняно з 26–27% ще кілька років тому (слайд 8).

Загиблі озимі є чим замінити

Для нового сезону, зазначила Єлизавета Малишко, характерна переорієнтація виробництва з озимих культур на ярі, тобто зменшення врожаю пшениці на користь кукурудзи. Варто чекати перелому і в експортній тенденції. Тобто нового рекорду з реалізації цієї хлібної культури за кордон не буде. Можна прогнозувати й подальше скорочення внутрішнього споживання. 

Щодо перспективи озимих культур. Їхні площі зменшилися на 12%, порівняно з попереднім роком, через несприятливі умови восени. Особливо помітний недосів у Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській областях. Причому скорочення відбулося за всіма озимими культурами: це стосується і пшениці, й ячменю, і жита. Крім того, стан посівів був найгірший за останні чотири роки. До грудня сходи на наших полях не було отримано на майже 13% площ під озимими — порівняно з 3% роком раніше. А якщо врахувати, що значна частина рослин заходила в холоди ослабленою, ринок побоювався високої загибелі посівів. Але погода встановилася сприятлива. Подальша перезимівля тривала благополучно. До самої весни було відносно тепло, а сильні морози виявилися нетривалими. До того ж у регіонах, де фіксувалося найбільше зниження температури, перед похолоданням випав сніг. 

Завдяки сприятливій погоді до середини квітня частка посівів, що не зійшли, скоротилася до 1,6%. 

Дощі, що пройшли в багатьох областях у квітні, сприяли активному розвитку озимих, а також створили добрі умови для сівби соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків. На більшості територій вологи достатньо, однак фактором ризику залишаються деякі південні регіони, що потребують додаткових опадів. 

Проте, зазначають експерти УкрАгроКонсалт, не можна нехтувати тим фактом, що стан посівів озимих залишається найгіршим за останні роки. Також спостерігалося деяке відставання підживлення озимої пшениці від темпів 2015-го. Тому ймовірне скорочення врожайності порівняно з минулим роком. 

Що кажуть прогнози

Цікава ситуація склалася з мінеральними добривами. Ціни на них у 2014/15 сезоні дуже чітко змінювалися разом із курсом гривні. З середини 2015-го ця залежність менш помітна (слайд 9). До того ж цьогоріч гривневі ціни у зимово-весняний період значно нижчі від тогорічних. Тож, вважають у УкрАгроКонсалт, внесення добрив не знизиться. 

Скорочення восени посівів під озимими дало простір для розширення площ під всіма ярими культурами. Приміром, завдяки сприятливій погоді: помірній температурі й невеликим опадам, площі під ячменем теоретично могли б становити навіть 2,5 млн га. Прибутковість його вирощування нижча, ніж пшениці чи кукурудзи, але й затрати на посів менші. Але ймовірність різкого наростання тепла пригальмувала сівбу на 1,8 млн га. Дощі також сприяють розширенню посівів кукурудзи — до 4,5 млн га порівняно із 4,15 млн торік. Хоча її врожайність може бути дещо нижча від торішньої.

Загалом, зерновий урожай-2016 в Україні, за прогнозами УкрАгроКонсалт, очікується на рівні 53–54 млн т, тобто на 8–10% нижче від торішнього.

Ціни на соняшник: дивна поведінка

На конференції експерти запропонували трохи «розбавити» зерно і поговорити про олію та олійні. За словами експерта ринку олійних культур Юлії Гаркавенко, перша половина сезону 2015/16 була непростою для переробних підприємств. Девальвація гривні призвела до стрімкого зростання внутрішніх цін на сировину. У гривнях на внутрішньому ринку ріпак додав майже 18%, соя — 25%, а найбільш істотно «виріс» соняшник — на третину.

Якщо подивитися на вартість в доларах, то тут інша ситуація — зниження на 6,7% по ріпаку, плюс 5,4% — по сої і по соняшнику знову максимальний приріст — 15,8%.

У поточному сезоні «сємєчка» взагалі поводиться незвично. Якщо торік соя була дорожча за соняшник, то нинішнього року останній істотно пішов у відрив. До середини квітня тонна соняшнику коштувала на тисячу гривень дорожче сої!

Але незважаючи на такі високі ціни на соняшник, сільгоспвиробники не дуже-то і поспішали продавати свої запаси, очікуючи все більшої і більшої ціни. Правильніше сказати — збільшення маржі.

За попередніми розрахунками, прибуток за вирощування соняшнику у 2015/16 сезоні становив 300 дол./га. І кому ж за такої маржі не захочеться його вирощувати?

Але якщо такі прибутки у фермерів, то що у переробників? І чи є маржа взагалі?.. Є, доларів 20 на тонні виробленої олії. Якщо порівняти зі 100 дол. п’ять років тому, то виглядає доволі скромно. І особливо скромно, якщо порівняти з маржею сільгоспвиробників — 120–150 дол./т.

Щоб зрозуміти, звідки такі заробітки у сільгоспвиробників, досить порівняти ціни на соняшник і олію (слайд 10).

Але, попри істотне падіння рентабельності на заводах, переробні потужності в Україні, як і раніше, ростуть. Поступово збільшується і частка внутрішньої переробки врожаю. Це більшою мірою стосується сої та ріпаку, адже соняшник і так практично весь переробляється на олійно-жирових підприємствах (слайд 11). Експорт продуктів переробки теж зростає.

Заглянемо в майбутнє. Які рекорди нас очікують в новому сезоні?

Щодо ріпаку, на жаль, прогнози не дуже оптимістичні: скорочення його посівів в Україні триває, до того ж відзначається істотна загибель озимого ріпаку. І як результат — зниження врожаю до 1,2 млн т. Буде дуже добре, якщо досягнемо 1,5 млн т, але це — оптимістичний максимум!

Падіння врожаю безумовно позначатиметься на експорті — УкрАгроКонсалт прогнозує скорочення вивізних обсягів до 

950 тис. т. Тобто мінус 32% порівняно з нинішнім сезоном, в якому вже поставлено на зовнішні ринки 1,4 млн т.

Також не варто очікувати зростання обсягів переробки ріпаку на вітчизняних потужностях. Усе ж він буде привабливішим для експорту, позаяк попит на світовому ринку залишиться високим через скорочення його врожаю в 2015 році. Понад те, запаси ріпаку в об’єднаній Європі на кінець 2015/16 сезону за прогнозами будуть наймінімальнішими за період із 2007 року. Також імовірне зниження експорту зерна на 3 млн т порівняно з попереднім сезоном змушуватиме трейдерів шукати додаткові товари для поставок за кордон.

Прогнози щодо сої досить оптимістичні, вважає Юлія Гаркавенко: «Хоча ми і не очікуємо розширення площ під цією олійною культурою, врожай виросте до 4,5 млн т. Якщо, звісно, погода «не підкачає», як це було торік.

Зростання врожаю зможе задовольнити і переробників, і експортерів. Знову варто очікувати рекордних обсягів виробництва й експорту продуктів переробки.

Найцікавіше, як завжди, щодо соняшнику. Те, що площі під ним виростуть, не сумнівається ніхто, крім, мабуть, Мінагрополітики, де вважають, що вони «зупиняться» на рівні 5 млн га.

Про розширення свідчать такі чинники:

  висока прибутковість вирощування;

  скорочення посівів і часткова загибель озимих;

  рекордний імпорт насіння;

  рекордні темпи сівби: в масштабах країни —

по 140–150 тис. га за добу.

Вважаємо, зазначила Юлія Гаркавенко, що площі розширяться до 6–6,2 млн га і вперше впритул наблизяться до обсягів площ під пшеницею. Таким чином, за сприятливих погодних умов можна буде зібрати 13 млн т соняшнику (проти 11,5 млн т у 2015-му).

Не виключено, що вже через кілька місяців у сільгоспвиробників виникне питання: «Чи правильно ми зробили, обравши соняшник»? Адже посіви цієї культури вирішили збільшити інші країни Чорноморського регіону.

Окремо слід сказати про Аргентину. Після скасування експортного мита на соняшник і соняшникову олію найімовірніше посіви його в 2016/17 сезоні там також істотно розширяться. Якщо і в країнах Чорноморського регіону, і в Аргентині виросте рекордний урожай, то скільки коштуватиме соняшник і головне — що буде з ціною на соняшникову олію?

З огляду на скорочення в світі посівів сої та ймовірне зниження її виробництва соняшникова олія, швидше за все, знову виявиться дешевшою за соєву. Різниця в ціні між пальмовою і соняшниковою також візьме курс на зниження, і не виключено, незабаром соняшникова олія коштуватиме дешевше пальмової (як це вже відбувалося у сезони з рекордним урожаєм).

Виходячи з вищесказаного, напрошується питання: «Чи зможуть сільгоспвиробники отримати так само високий прибуток, як нинішнього, 2015/16 сезону? І яка маржа буде у переробників»?