Спецможливості
Аналітика

Кооперативам хочуть спростити роботу. А заодно – створити лазівку для агрохолдингів?

30.10.2018
605
Кооперативам хочуть спростити роботу. А заодно – створити лазівку для агрохолдингів? фото, ілюстрація

Як не дивно, кооперативам справді хочуть полегшити життя. Адже проект нового закону про сільськогосподарську кооперацію поданий не урядом, не міністерством чи парламентарями, а громадською організацією (Всеукраїнською аграрною радою). Однак запропонований закон не тільки забезпечить можливість кооперативам здійснювати свою основну щоденну діяльність так, як їхні європейські і північноамериканські колеги, а не через одне місце, як зараз. Деякі науковці побоюються, що він також забезпечить великим агрокомпаніям під прикриттям кооперативів доступ до відповідних пільг і бюджетної допомоги.

 

Терни на шляху кооперативів

Кожен, хто знайомий зі станом справ української сільськогосподарської кооперації, може підтвердити, що її становлення відбувається надзвичайно важко, а за рівнем проникнення кооперації Україна й близько не стоїть до країн ЄС, на які рівняється.

«Класичні моделі кооперації розвиваються дуже повільно, що не дає наблизитися до ЄС найближчим часом», -

говорить заступник директора Інституту аграрної економіки НААН України Ольга Ходаківська.

Таке становище часто пояснюють то сформованою за десятиліття цілковитою відразою до всього спільного і колективного, то взаємною недовірою. Водночас фахівці плодоовочевої галузі відзначають інше явище – неформальну кооперацію. Це коли фермери роблять те саме, для чого їхні європейські колеги й об’єднувалися в кооперативи – формують великі партії продукції, щоб привабити оптових покупців і більше отримати за кілограм, але без офіційного оформлення кооперативу.

ягідний кооператив в УкраїніЧому ж вони не формалізують своєї кооперації? Самі вони відповідають, що офіційно працювати кооперативу невигідно – занадто складно, і обмежень багато. А на прохання конкретизувати перераховують ті самі труднощі, на які скаржаться і представники офіційно працюючих кооперативів.

Наприклад, згідно чинного законодавства кооператив повинен бути неприбутковою організацією: прибуток має розподілятися між членами. Однак зареєструватись у ДФС у неприбутковому статусі вдається небагатьом. Зазвичай на місцях податківці погоджуються зареєструвати кооператив лише як прибутковий.

«Наш кооператив зареєстрований як прибутковий на єдиному податку, бо так жити легше – менше конфліктів з фіскалами», 

- зізнався голова одного з активних кооперативів у Запорізькій області.

Як пояснив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, податківці посилаються на те, що чинні Закон «Про кооперацію» і Господарський Кодекс говорять про дохід кооперативу, і він там визначається так, що можна подумати, що це прибуток. Він додав, що ці норми були сформульовані, як на наш динамічний час, ще «за царя Гороха», коли і в Податковому Кодексі вони формулювалися так само. В останньому формулювання було змінене на більш відповідне реаліям ринкової економіки. А в Законі «Про кооперацію» і в Господарському Кодексі – так і залишилися. Крім того, непокоять податківців і пайові внески кооператорів: на їх думку, якщо є пайовий внесок, значить, буде розподілятися прибуток.

кооператив "Перший ягідний" у Дніпропетровській областіНеприбутковий статус заважає кооперативам і в процесі роботи. Наприклад, торгові мережі зазвичай купують продукцію у платників ПДВ. Тобто, слід або кооператив реєструвати як прибутковий, або при кооперативі ще створювати ТОВ, яке було б платником ПДВ, і вже через нього продавати продукцію.

«Неприбутковий статус змушує бухгалтерів у кінці року ламати голову, що робити з залишками коштів, на які фонди їх розподілити – негайно роздати чи негайно сховати у якісь спецфонди. Тому

всі кооперативи, які супроводжує наша академія, мають статус прибуткових», -

додає менеджерка Кооперативної Академії (м. Дніпро) Софія Буртак.

А організація переробки, яка, наприклад, у Франції в деяких галузях перебуває переважно в руках кооперативів, в Україні просто змушує кооператорів створювати ТОВ. Адже, якщо чітко дотримуватися чинного законодавства, то потрібно визначити з-поміж десятків, а то й сотень, здавачів, з чиєї саме сировини виготовлена продукція, і на кожну таку партію укладати з оптовими покупцями продукту переробки окрему угоду.

«А кредит хто може дати неприбутковій організації», - зауважує тренер з фінансової грамотності в кооперативах Кооперативної Академії Роман Безус. І це ще далеко не всі злободенні проблеми кооперативів. Наприклад, певний час від кооперативів, які претендували на державну підтримку, вимагали, щоб серед їхніх членів обов’язково були фермерські господарства або сімейні ферми, а не самі за себе фізособи (ФОПи та дрібні сільгоспвиробники-одноосібники чи ОСГ). Врешті, в Європі кооперативи безперешкодно купують продукцію у своїх членів, і потім перепродають, а у нас доводиться працювати за договорами доручення. Наприклад, якщо в ЄС кооператив вільно купує продукцію у своїх членів, переробляє і продає готовий продукт, то у нас таке підприємство, за документами, «надає членам кооперативу послуги з переробки».

Інколи заважає працювати і принцип «1 член – 1 голос». Наприклад, якщо кооператив об’єднує багатьох сільгоспвиробників з різними фінансовими можливостями, то організувати переробку або побудувати елеватор чи сховище не вдається. Більші господарства, у яких і продукції більше, і коштів, відчувають необхідність, але представлена дрібнішими господарствами більшість, яка не має коштів на внески для подібних інвестицій, блокує рішення.

«Кооперативи мусять шукати схеми, викручуватися через недосконалість нормативно-правової бази», -

підсумовує Ольга Ходаківська.

 

Новації законопроекту

насадження членів СОК "Фундук Волині"Тому, як розповів Михайло Соколов, ВАР підготувала проект нового закону про сільськогосподарську кооперацію, який містить кілька новацій, здатних відчутно полегшити роботу кооперативів.

Перша – те, що в законопроекті сказано, що роботу сільськогосподарських кооперативів регулює тільки відповідний профільний закон і Податковий Кодекс. «Зараз дія сільгоспкооперативів регулюється цілою низкою законів і різними кодексами, які часом суперечать один одному, і виправлення цих суперечностей може розтягтися дуже надовго», - пояснює Михайло Соколов.

Друга – пропонується усунути поділ сільськогосподарських кооперативів на виробничі й обслуговуючі і надати можливість членства як фізособам, так і юрособам. Нагадаємо, що зараз членами СВК можуть бути тільки фізособи, тоді як до СОКів можуть входити і юрособи. До того ж слід відзначити, що СВК – пережиток соціалізму, його «колективних господарств» і перебудованого Закону «Про кооперацію», і в розвинутих країнах виробничих кооперативів просто не існує – там є господарські товариства.

Крім того, багато існуючих нині обмежень у діяльності сільськогосподарських кооперативів пропонується віддати на розсуд самих членів кооперативу. Наприклад, надати їм право самим вирішувати, бути кооперативу прибутковою організацією чи ні.

кооператив бджолярів на ТернопільщиніРобота в якості прибуткової організації відкриє кооперативам можливість через 3 роки (мінімальний період, за який банки вимагають звітність) отримувати банківські кредити. Важливим нововведенням є й пропозиція надати кооперативам право купувати у своїх членів продукцію. Важлива деталь: ціни встановлюватимуть самі члени кооперативу. Цей момент дозволить захистити сільгоспвиробників і перекриє шлях можливим зловживанням з боку власників переробних підприємств шляхом створення на їх базі псевдокооперативів.

Не менш значущою є інша новація: розподіл фінансового результату (тобто, прибутків чи збитків) пропонується розподіляти між членами кооперативу пропорційно обігу, тобто, зданої кооперативу продукції. Це стимулює сільгоспвиробників не просто числитись у кооперативі заради участі в програмах бюджетної допомоги, а розвивати кооператив.

кооперативний молокозавод у ВеликобританіїДо того ж пропонується надати право здійснювати ці виплати в будь-який час, а не за результатами року. «Нас критикують, вбачаючи в цьому схему оптимізації оподаткування і перетворення кооперативу на ТОВ. Однак ця норма внесена на пропозицію канадського кооперативного проекту, який важко запідозрити в лобіюванні якихось схем для українського крупного капіталу», - прокоментував Михайло Соколов.

Тут є ризик виникнення іншої проблеми: якщо у кооперативі є фізособи (а таких в українських кооперативах багато, подекуди – левова частка), то існує загроза обкладення їхньої частки у прибутках кооперативу ПДФО. З огляду на розмір ставки ПДФО, це робить невигідним участь у кооперативах для фізосіб, які не є ФОПами.

Через це автори законопроекту пропонують звільнити дані кооперативні виплати (на Заході вони називаються патронажними дивідендами) від податку на прибуток за прикладом тих самих країн з розвинутою ринковою економікою, внісши зміни до податкового законодавства, якими виплати в сільськогосподарському кооперативі звільняють від оподаткування ПДФО. Зараз існує норма, яка звільняє від ПДФО виплати в СВК, тобто автори законопроекту пропонують вилучити одне-єдине слово – «виробничого».

кооперативний елеватор у СШАЗа словами Михайла Соколова, з західної практики запозичили ще одну новацію – пропорційне голосування. Адже

поруч з принципом «один член – один голос» там широко застосовується принцип надання голосів залежно від кількості зданої в кооператив продукції. Це стимулює членів продавати продукцію саме в кооператив. До того ж, як визнає у своєму звіті Єврокомісія, кооперативи, де втілено цей принцип, краще управляються.

Як додав М. Соколов, це дасть більше можливостей потужнішим і активнішим членам кооперативу, наприклад, легше буде провести питання організації переробки в кооперативі, де більшість членів не мають на це коштів.

Ще один приємний момент:

пропонується повернути норму, яка колись була в законі про кооперацію, про можливість надавати до 20% обсягу послуг не членам кооперативу.

Також законопроект усуває колізію з інвестиціями в кооператив, який працює як неприбутковий. Річ у тім, що згідно чинного законодавства, статутний фонд неприбуткової організації при ліквідації не може бути розподілений між членами. А в даному законопроекті введено поняття фонду розвитку, до якого в неприбутковому кооперативі мусять спрямовуватися всі інвестиції та вся державна підтримка. А в випадку ліквідації фонд розвитку передається іншому кооперативу або державі.

 

Чи не ховається тут «зрада»?

кооперативний цукрозавод в ІндіїПопри всі позитивні моменти деякі науковці вважають, що деякі новації можуть відкрити шлях до використання крупним агробізнесом кооперативів як ширми для доступу до пільгових кредитів і державної допомоги.

Головну небезпеку вони вбачають у можливості членства в кооперативах юросіб у поєднанні з пропорційним голосуванням.

Частково про це обмовились розробники законопроекту: «ЄБРР готовий відкривати лінію фінансування, коли їм показують, що у претендента на кредитування є закупівля. Але вони не можуть кредитувати ТОВ. А як тільки обіг піде через кооператив – ЄБРР готовий відкрити кредитну лінію». Таким чином, через підставний кооператив юрособи (які можуть бути членами кооперативу) можуть отримати доступ і до дешевих кредитів ЄБРР, і до державної допомоги. Попередньо отримавши контроль над кооперативом шляхом пропорційного голосування.

Розробники законопроекту переконують, що ввели достатньо запобіжників від використання кооперативів крупним бізнесом. По-перше, пропорційне голосування – справа добровільна: ця норма може бути включена до Статуту кооперативу лише двома третинами голосів за принципом «1 член – 1 голос». По-друге, кількість додаткових голосів не може перевищувати третини від загальної кількості голосів і 1/6 у одного члена. По-третє, додатковими голосами можна буде голосувати тільки по господарських питаннях (скільки грошей направити на інвестиції, скільки на виплати), але в жодному разі не вносити змін до Статуту чи змінювати правління. «Всі ці обмеження запропоновані експертами з Канади та з інших країн, де кооперація досягла високого розвитку і ніколи не використовується для власної вигоди крупним бізнесом», - говорить Михайло Соколов.

перша кооперативна виноробня у СШАОднак не всі науковці з ним згодні. Дехто нагадує, що агрокомпанії, яка зосередить у себе 1/6 голосів, нескладно знайти 5 залежних від себе фізосіб або фермерів, які забезпечуватимуть потрібний результат голосування. Крім того, вони нагадують схему, за якою австрійський капітал, замаскувавшись під угорські кооперативи, скупив чимало земель в Угорщині, обійшовши 10-річний мораторій на придбання сільгоспугідь іноземцями в цій країні.

Тож, очевидно, законопроект потрібно вдосконалити. Наприклад, обмежити коло юросіб, які можуть бути членами кооперативів, фермерськими господарствами.

Та, попри подібні застереження, законопроект містить стільки позитиву, що на його підтримку висловлюються і експерти галузі. і самі кооператори. «Я переглянула свою позицію стосовно законопроекту і закладених там норм. Поспілкувавшись із кооператорами, я побачила, що існує стільки проблем, які потребують нагального вирішення, відтак зміни в закон про кооперацію необхідно вносити», - говорить Ольга Ходаківська. «Підставні кооперативи з коровами у членів-фізосіб в оренді і подібними хитрими схемами були й раніше. А зміни, зазначені в законопроекті, справді потрібні», - додає Софія Буртак. А голова об’єднання кооперативів “Господар», яке об’єднує кілька молочних, зернових і ягідних кооперативів у Запорізькій, Дніпропетровській і Кіровоградській областях, Руслан Горенко нещодавно підписав листа до в. о. голови аграрного комітету ВР Олександра Бакуменка з проханням посприяти прийняттю законопроекту.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее

1
0