Спецможливості
Технології

Контролювання забур’яненості у післяжнивний період

07.08.2009
520
Контролювання забур’яненості  у післяжнивний період фото, ілюстрація

Не знищуючи бур'яни у післяжнивний період, ми систематично збільшуємо їхню чисельність наступного року.

Не знищуючи бур'яни у післяжнивний період, ми систематично збільшуємо їхню чисельність наступного року.

Актуальною проблемою сільського господарства є вироблення нових ефективних заходів контролювання кількості бур'янів, які знижують урожайність, погіршують якість продукції, сприяють поширенню шкідників та хвороб, гальмують упровадження прогресивних технологій. Втрати продукції рослинництва від бур'янів та інших шкідливих організмів у світі щороку становлять понад 30, а в Україні - понад 40% обсягу потенційного врожаю.
На орних землях України офіційно зафіксовано наявність понад 740 видів бур'янів. Серед них переважна більшість - це двосім'ядольні бур'яни, здатні залишати велику масу насіння в орному шарі грунту. В цілому, по країні понад 70% полів, зайнятих зерновими культурами, і 75% полів під просапними культурами мали середню й високу забур'яненість.
Основним аргументом, який визначає актуальну забур'яненість посівів сільськогосподарських культур, є потенційні запаси насіння та органів вегетативного розмноження бур'янів в орному шарі грунту. Аналіз потенційного забур'янення ріллі в різних грунтово-кліматичних зонах України засвідчив, що в умовах достатнього зволоження запаси насіння бур'янів у шарі грунту 0-30 см в середньому становлять 1,67 млрд шт./га, за нестійкого зволоження - 1,76 млрд шт./га і недостатнього зволоження - 1,34 млрд шт./га. За вегетаційний період у зоні Степу на 1 м2 орних земель з глибини грунту до 5 см здатні проростати в середньому близько 2 тис., в Лісостепу - 2,3 тис. і на Поліссі - 1,1 тис. штук рослин бур'янів.
Забур'яненість ріллі в Україні за останні десять років має загрозливе потенційне зростання з багатьох причин. Перша з них - істотне зниження останніми роками рівня культури землеробства, спричинене порушенням науково обгрунтованих сівозмін, безсистемним застосуванням основного обробітку грунту, повсюдним внесенням непідготовлених органічних добрив та різким зниженням, а часто й повною відмовою від застосування гербіцидів через гострий дефіцит обігових коштів у господарствах. Нині в багатьох із них широкої практики набуло спрощення технологій вирощування більшості сільськогосподарських культур. Особливої шкоди це завдає високопродуктивним просапним культурам, насамперед, - цукровим бурякам, кукурудзі, соняшнику, картоплі.
Другою причиною є адаптація самих рослин бур'янів до мінливих екологічних умов. Найбільш пристосованими і масовими виявилися понад 300 видів бур'янів, а найшкодочиннішими - багаторічні.
Нині на багатьох полях масовими і проблемними стали багаторічні бур'яни: осот рожевий, осот жовтий, пирій повзучий, березка польова та інші. У південних регіонах поширюється молокан татарський і особливо небезпечний карантинний бур'ян - гірчак рожевий (степовий).
Незважаючи на складність проблем, створених багаторічними бур'янами, їх можна контролювати. Кілька років цілеспрямованої роботи у поєднанні фітоценотичних, механічних і хімічних заходів контролю спроможні звільнити поля від цих бур'янів.
Значно складніше подолати малорічні бур'яни, що створили великі "банки" насіння в грунті. Різноманітність видів бур'янів у посівах сільськогосподарських культур досить велика, що створює труднощі їхнього контролювання. Орні землі України, внаслідок одночасної вегетації на них культурних рослин та бур'янів, мають величезну потенційну забур'яненість. На окремих полях в орному шарі одного гектара міститься від 100 млн до 4 млрд шт. насінин бур'янів та велика кількість органів їхнього вегетативного розмноження.
У практиці гербології слід врахувати також і прогнозовані зміни клімату планети. Відомо, що на європейський континент у цілому, і на Україну в тому числі, у найближчі десятиліття чекають істотні зміни клімату. Тепла течія Гольфстрим, що забезпечує наш материк теплим, м'яким та вологим кліматом, слабнутиме і, відповідно, зменшуватиме свій позитивний вплив. Згідно з довгостроковим науковим прогнозом, вплив вітрів західного напрямку поступово зменшуватиметься. Домінуючими вітрами на нашій території стануть південні, південно-східні та північні. Клімат в Україні у найближчі десятиліття істотно погіршиться. Він стане континентальнішим і посушливішим. У таких умовах очікується зростання агресивності та шкодочинності бур'янів.
Зростання континентальності клімату поглиблює й без того серйозну проблему наявності доступної вологи в грунті. Цим зумовлюється поширення бур'янів, здатних ефективно конкурувати з культурними рослинами за обмежені запаси вологи в грунті, тобто збільшується частка багаторічників з глибокою потужною кореневою системою.
Головні чинники, що визначають частку насіння бур'янів у грунті: вода, повітря, температура середовища, мікроорганізми. Перебуваючи тривалий час у воді, насіння бур'янів не втрачає життєздатності. Через 13 місяців перебування в ставковій воді схожість насіння лободи білої становить 27%, мишію сизого та щириці білої - 5-16%. Крім того, насіння бур'янів здатне витримувати повторні три-, чотириразові висушування та набубнявіння. Але висушування згубно впливає на насіння, що перебуває в стані передпроростання.
Для окремих видів найсприятливіші умови проростання насіння бур'янів - це розміщення їх у грунті на глибині 1-5 см (метлюг звичайний, лобода біла, волошка синя, ромашка непахуча - 1-2 см; редька дика, талабан польовий, мишій сизий та зелений - 1,5-2; куряче просо - 1,5-5 см). При цьому бур'яни вирізняються глибшим проникненням кореневої системи в грунт, більшою вбирною здатністю. Через це вони краще, ніж культурні рослини, використовують запаси вологи й елементи мінерального живлення, інтенсивніше ростуть. Якщо насіння проростає з більшої глибини, то чимало проростків відмирає, не утворивши сходів. Активність проростання насіння бур'янів у глибині орного шару зростає після чергового розпушування, поліпшується аерація грунту. Період спокою насіння різних видів бур'янів в основному узгоджений з життєвим циклом дорослих рослин і обумовлений такими чинниками: водо- і повітронепроникністю плодової і насінної оболонок, морфологічною недорозвиненістю зародка, фізіологічним його станом, хіміко-біологічними процесами в ньому, вмістом у плодовій оболонці особливих речовин - інгібіторів, що затримують проростання.
Фітосанітарний стан полів визначають за високою культурою ведення галузі, а саме: вплив сівозмін, обробіток грунту, добрива, засоби захисту рослин, тобто всі ланки запроваджуваної системи землеробства. Встановлено, що найбільш відповідальним і ефективним заходом очищення посівів від бур'янів є пожнивний період. Після збирання зернових культур (озима та яра пшениця, ячмінь, овес, тритикале тощо) до кінця вегетаційного періоду минає два - два з половиною місяця. За цей період проростає значна кількість насіння й органів вегетативного розмноження багаторічних бур'янів. Для цього одночасно із збиранням урожаю зернових колосових культур (або не пізніше наступного дня після обмолочування) треба здійснити дискове лущення на глибину 5-6 см у двох взаємоперпендикулярних напрямках. Під час дискування насіння бур'янів, яке осипалося з материнських рослин на поверхню поля, буде загорнуто в шар грунту на глибину 5-6 см. При цьому знищуються капілярні та некапілярні щілини, створюється мульчувальний шар грунту з пожнивними рослинними рештками, що сприяє поліпшенню водного режиму грунту. Крім того, на період збирання врожаю зернових культур малорічні бур'яни (озимі, зимуючі, ярі та дворічні) завершили свою вегетацію. Щодо багаторічних видів, то значна їхня кількість утворила генеративні органи, накопичила достатню кількість запасних пластичних речовин в органах вегетативного розмноження й завершила свою вегетацію. Близько 40-50% багаторічних бур'янів (особливо пирій повзучий, березка польова) не припиняють вегетації. Під час комбайнового збирання врожаю всю вегетативну масу (культурні рослини й бур'яни) зрізають на висоті 10-12 см від поверхні поля. Якщо поле залишити в такому стані, то значна частина багаторічних бур'янів протягом 40-50 днів не відновить вегетації. Завдання хлібороба - створити умови для відновлення вегетації багаторічних бур'янів. Наші дослідження встановили, що для цього найкраще провести двократне дискове лущення, про що йшлося вище, на глибину 5-6 см. Одноразовий прохід дискових знарядь підрізає близько 50-60% стебел багаторічних бур'янів, а 40-50% їх проходять непошкодженими між дисками. Тому для якіснішого підрізання доцільно проводити двократне лущення у взаємоперпендикулярних напрямках. Механічне підрізання на глибині 5-6 см (відокремлення вегетативної частини рослини від кореневої системи та органів вегетативного розмноження) дає поштовх для проростання сплячих бруньок на кореневищах або кореневих паростках багаторічних бур'янів. Протягом 15-20 днів близько 80-90% рослин багаторічних видів утворюють розетки (осот жовтий, осот рожевий, березка польова, гірчак рожевий) або сходи у вигляді "шилець" (пирій повзучий). За масової появи сходів малорічних і багаторічних бур'янів, а також проростання зерна падалиці культурних рослин слід обробити поля гербіцидами. Своїми дослідженнями ми встановили, що найефективнішими є препарати суцільної дії на основі діючої речовини гліфосат. Проте на ринку України щорічно з'являються нові й нові препарати, на жаль, часто малоефективні, тож їх треба застосовувати відповідно до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні". Найефективніші гербіциди виготовили розробники - оригінатори препаратів: Раундап (ізопропіламінна сіль гліфосату, 482 г/л, у кислотному еквіваленті - 360 г/л), у нормі 2-4 л/га; Раундап Класік (калійна сіль гліфосату, 480 г/л), 2-4 л/га; Гліфосат Супер (гліфосат, 450 г/л), 3,2-4,8 л/га, тощо. До проблемних багаторічних бур'янів належать березка польова та хвощ польовий. Гербіциди на основі діючої речовини гліфосат проти них малоефективні. На полях, забур'янених березкою польовою, слід вносити гербіцид Лонтрел 30%, в.р. (діюча речовина - клопіралід, 300 г/л) у нормі 0,3-0,5 л/га, а найефективніше - бакову суміш Раундапу (2,0-3,0 л/га) з Лонтрелом (0,3-0,5 л/га). На полях, забур'янених хвощем польовим, доцільно внести бакову суміш Раундапу (2-4 л/га) з Естероном (0,8-1 л/га). Така суміш найефективніша для знищення всіх видів бур'янів, у тому числі й хвоща польового. Встановлено, що хімічні засоби знищення бур'янів у пожнивний період слід вносити у вечірній або вранішній період за температури повітря не вище 20...25°С. Це значно зменшує надлишкову випаровуваність робочої рідини під час внесення, що менше забруднює довкілля, листковий апарат рослин краще поглинає діючу речовину препаратів, посилюється механізм дії гербіцидів. Залежно від вирощування нових культур у сівозміні, в кінці серпня - на початку вересня потрібно здійснити основний обробіток грунту. Під просапні культури (цукрові буряки, кукурудза, соняшник, картопля) ефективніша оранка на глибину 25-27 до 30 см. Під решту культур (зернобобові, ярий ріпак тощо) - мілкий обробіток дисковими знаряддями на глибину 10-12 см. Ті сходи бур'янів, які з'являться після внесення гербіцидів (а це переважно малорічні види), буде знищено в процесі основного обробітку грунту.
Отже, дотримання оптимальних технологічних умов під час збирання попередників, післязбирального обробітку грунту, внесення високоефективних гербіцидів дають можливість за один термін знищити 90-95% сходів усіх видів бур'янів і падалиці культурних рослин.

С. Танчик,
д-р с.-г. наук, завідувач кафедри землеробства та гербології НУБіП України
А. Бабенко,
завідувач ННВ лабораторії гербології НУБіП України

Advertisement

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0