Спецможливості
Інтерв'ю

Рейдерство: який захист є ефективним?

06.10.2016
2487
Рейдерство: який захист є ефективним? фото, ілюстрація
Микола Орлов

У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до Міністерства юстиції звернулися представники близько 1 000 підприємств. Задоволено лише близько 150 скарг, тобто 15%. 

 

 

Міністерство юстиції організувало круглий стіл, на якому обговорювалось блокування Верховною Радою України прийняття «антирейдерського» законопроекту №5067.

Цей законопроект викликав бурхливе обговорення у суспільстві. Зокрема, представники аграрних організацій вважають, що деякі нововведення – такі, як скасування видачі документів з печатками, запровадження натомість суто електронної системи реєстру та перевірки права власності - збільшить ризик рейдерства  і ускладнить доступ сільських мешканців до реєстру через відсутність інтернету та комп’ютерів.

Якими є масштаби рейдерства і як можна захистити своє майно? Про це «Пропозиції» розповів керуючий партнер юридичної компанії ОМР Микола Орлов.

Перша важлива теза: у нашому законодавстві взагалі ніде не визначено, що таке рейдерство. Дуже легко використовувати і вільно трактувати термін, який ніким не визначено. Люди рейдерством прикривають власну жадібність, помилки і недолугість. І особливо, нажаль, в агросфері, бо основний актив у нас – земля. Абсолютно відповідально можу заявити: якщо у господарства земля належним чином оформлена, внесена до новітнього реєстру, то забрати її неможливо. Коли люди один в одного з якихось причин забирають землю це означає, що хто її просто не зареєстрували.

80-90% господарств підписують якісь договори з землевласниками. Ці всі договори тримає у себе агрогосподарство. У власників землі навіть оригіналів тих договорів немає. І все працює по накатаній -  ті договори дуже часто перепідписуються, в них з міняються сторінки. Їх ніхто  не реєструє або реєструє через кілька років і таким чином продовжує їхню дію - а потім звучать голосні звинувачення про рейдерство. Рейдерство можливе тільки тоді, коли агропідприємства не оформлюють належним чином свої стосунки із селянами.

На сьогодні будь-хто може вибрати якесь село, зайти в реєстр і перевірити, чи є там оренда.

 

Але ж кажуть, що у нас реєстри неповні?

Будь-хто може наповнити цей реєстр. Якщо господарство заходить в реєстр, бачить, що там є поля, які воно обробляє – ніхто ж не стримує від того, щоб наповнити реєстр цією інформацією. І це коштує смішних грошей, порівнюючи з бюджетом військових дій між аграріями.  Якщо господарство не наповнює – то або не має відповідної компетенції, або їм шкода грошей, або є певний умисел, який воно не хоче показувати. Тому що після заповнення реєстру відразу «засвітяться» всі ті землі, які вони незаконно обробляють - та сама відумерла спадщина чи самозахоплена земля.

Але є  оптимістичний висновок: боротися з рейдерством там, де воно незаконне – елементарно. Треба навести лад у власному документообігу і реєстрації власних прав.  Не було ще такого випадку, щоб у людей була зареєстрована земля, і тут прийшли злі сили і зробили повторну реєстрацію у тому ж реєстрі.  Це неможливо технічно.

 

Виходячи з ваших слів, виходить, що рейдерство – це бізнес-стратегія, а не кримінальний злочин.  Тобто нема підстав для хвилювання?

Я б назвав це елементом господарської діяльності в агросекторі. Якщо розібратися, всі у всіх колись ту землю взяли. До 2010-2012 року у нас була т.зв. займанщина -  були вільні землі, які можна було взяти в оренду і обробляти. Після 2011-12 року на хороших землях такого немає взагалі. Все вже розібрали. Скажу  більше. Є у нас регіони, в яких коли вивільняється земля чи закінчується  договір оренди, влаштовують просто кастинги претендентів.

Вільна земля залишилася ще на Поліссі чи на Півдні, але це зона екстремального землеробства в обох випадках. Якщо ми говоримо про середню смугу – там земля розібрана. Це означає, що інтенсифікуються процеси переманювання частини землевласників один до одного. Цим займаються всі господарства. Просто масштаби різні. Тому що земельний банк у будь-якому селі дуже часто не є органічно перепідписаний на рівний час з усіма селянами – з кимось підписали на 5 років, з кимось на З, хтось свої паї міняв і т.д. Тому щороку є кількість землі, яка має бути перепідписана. І далі за неї відбувається битва. Така кількість землі від загального обсягу – близько 20% щороку. Це досить суттєво – хороший шматок поля. Збігаютьсь небайдужі , які намагаються перекупити цю землю у селян.  Це можна називати рейдерством тільки у побутовому сенсі. Із законної точки зору, якщо у власника закінчилися договори, він може їх переукладати з ким завгодно. Це можливо.

Проблема в тому, що у багатьох селян на руках немає договорів оренди. Вони через п’ять років і років не пам’ятають, що і ким укладали.

 

Це чия проблема – селян чи орендарів?

Це проблема орендарів. Вони свідомо йдуть на те, щоб не віддавати селянам їхні примірники договорів оренди. З різних причин. У більшості випадків - щоб потім можна було цими договорами гратися. У нас непоодинокі випадки, коли сторінки міняються, цифри домальовуються і т п. Я кажу про ницість і рівень стосунків. Люди просто підробляють договори.

«Білі і пухнасті» аграрії, які дуже часто кричать про рейдерство, і  самі можуть мати рильце в пушку. У більшості випадків такої колотнечі ми зіштовхуємося з тим, що є люди, які чесно оформили договори, і є ті, у кого ці документи якісь дивні. Це явище дуже комплексне, розбиратися у якому треба з обома сторонами конфлікту.

 

Виходить, що такі проблеми породжує правова неграмотність?

Це не правова неграмотність. Це свідоме порушення закону. У нас є аграрії, які, нажаль, відчувають себе на тій землі  фактично новими панами, і забувають, що кріпосницький лад було скасовано у 1861році. Люди свідомо ігнорують закон, вони не хочуть піднімати орендну плату, платити податки. Вони не готові до нормальної конкуренції. Значно простіше всіх навколо звинуватити у рейдерстві і витіснити звіди нових господарів.

 

Посилення відповідальності реєстраторів, яке зараз запроваджують, може допомогти у підтримці законності?

У нас зараз йде хвиля абсолютно, як на мене,  нездорова. Деякі наші колеги починають розказувати, що є жахливі реєстратори, які реєструють все що завгодно і т.д. Це міфологема. Система не працює не тому, що  реєстратори погані, а через те, що порушники не несуть жодної відповідальності. Вони і раніше не несли, і зараз не відповідають перед законом. Проблема в тому, що у нас не працюють слідчі органи. А остаточно все замикається на неефективній роботі системи правосуддя.

 

Тобто можемо зробити висновок, що насправді зараз ситуація із дотриманням закону у питаннях земельних відносин виглядає  достатньо безперспективно?

Не зовсім. На сьогоднішній день є ефективні механізми захисту. Просто треба ними користуватися.  Документація і реєстрація - і не треба нічого більше вигадувати. Це те, що стосується рейдерства. Більшість питань із землекористуванням  вирішить тільки запровадження вільного  ринку землі . Доки його не буде, будуть на півзаходи, що матимуть напів ефект. І, нарешті, ще одне: якщо у нашій країні не зміниться система правосуддя і не почнуть притягати до відповідальності за конкретно неправомірні дії, то  що б ми у законі не прописували, він все одно виконуватися не буде.

Я повністю задоволений законодавством про державну реєстрацію, яке зараз є.  Воно є прогресивним, воно є нормальним.  Вся ця псевдонавала рейдерства – це просто хвиля, яка зараз здіймається.  Немає ніякої навали рейдерства. Я думаю, що у відсотковому відношенні, якщо правильно порахувати і повідкидати усі хибні звинувачення, то відсоток залишився тим самим і навряд чи сильно змінився у той чи  інший бік.  Просто зараз про це почали більше говорити. Це абсолютно нормальна історія. Зміни у системі реєстрації чи посилення відповідальності реєстраторів навряд чи призведуть до додаткового захисту. Ті, хто хоче обійти цю систему, будуть це робити. Але у них повинен бути запобіжний механізм у вигляді правоохоронних органів, які повинні за такі речі карати.

 

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com

Ключові слова: рейдери

Advertisement

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0