Спецможливості
Аналітика

Конференція УКАБ: чого чекати аграріям від влади

11.12.2020
3045
Конференція УКАБ: чого чекати аграріям від влади фото, ілюстрація

9 грудня Український клуб аграрного бізнесу провів щорічну конференцію «Ведення аграрного бізнесу в Україні», на якій традиційно підбиваються підсумки року, що добігає кінця, і обговорюються тенденції наступного. Цього разу конференція пройшла в онлайн-форматі, але не стала від того менш цікавою. Основна увага під час обговорення приділялася подальшим тенденціям цін на пшеницю й кукурудзу та механізму функціонування ринку землі. Виступаючі висловили побоювання, що запізнення з прийняттям деяких законів занизить ціну на землю і зашкодить економіці країну отримати очікувану вигоду від відкриття ринку землі.

 

Чи закінчився період низьких цін на сільгосппродукцію?

«Нинішні ціни на пшеницю й кукурудзу знаходяться на максимальному з 2015 року рівні», - розповів радник зі стратегічного розвитку президента УКАБ Володимир Лапа. Так, станом на 4 грудня пшениця торгувалася по $208,1 за тонну, кукурудза – по $164,2.

Зростання цін до максимальних за останні роки рівнів відбулося саме нинішньої осені. Тож аграріїв хвилює питання: це вже межа чи ціни зможуть зростати й далі?

Володимир Лапа вважає, що продавати вже пора.

З досвіду попередніх сезонів відносно низьких цін на товарних ринках сільгосппродукції (починаючи з 2014/15), він відзначив, що з жовтня по лютий ціни на пшеницю найвищі – вищі, ніж у червні, наприкінці сезону. В попередні роки сезонний максимум цін перебував у діапазоні $171-226 за тонну. Отже, ціна в $215-221, що спостерігалася в жовтні-листопаді, цілком може бути максимумом протягом поточного сезону. «Максимальні ціни на пшеницю спостерігалися в листопаді і не виключено, що цей місяць був найсприятливішим часом для реалізації цієї культури протягом усього нинішнього сезону», - вважає Володимир Лапа. І справді, останніми днями ціни на пшеницю відчутно знизилися.

Кукурудзу, на його думку, теж уже можна продавати.

Так, протягом 2015-20 років сезонні максимуми цін на кукурудзу складали $156-177 за тонну. В одні роки цей максимум припадав на січень-лютий, в інші – аж на травень-липень. Але спрогнозувати, на який місяць припаде сезонний максимум, заздалегідь неможливо: це залежить від погодних умов у Бразилії й Аргентині під час їхнього літа. «Вже за ціни $156 за тонну продаж за форвардним контрактом був вигіднішим, ніж улітку цього року, коли ціни на кукурудзу провалилися», - вважає В. Лапа.

До того ж спекулятивні фактори, які існували на ринку – плани запровадження квот на експорт пшениці з Росії з лютого 2021 р., зростання закупівель кукурудзи Китаєм і суттєве зменшення врожаю «цариці полів» в Україні – уже знайшли своє відображення в цінах. І надалі, на думку В. Лапи, на ринок впливатимуть лише фундаментальні фактори – такі, як баланс виробництва, споживання і запасів у світі. Хіба що якщо Китай продовжить активні закупівлі кукурудзи, це підтримає ціни на цю культуру.

А баланс по пшениці значно гірший, ніж по кукурудзі. Так, уже другий сезон поспіль, згідно прогнозів, світове виробництво пшениці буде на 23 млн т вищим, ніж споживання. А перехідні запаси в світі протягом нинішнього сезону збільшаться з 301 до 320,5 млн т. Натомість споживання кукурудзи вже другий сезон поспіль, хоч і незначно, перевищуватиме виробництво. Відповідно, перехідні запаси, як очікується, скоротяться з 303 до 291 млн т. Через це в той час, як ціни на пшеницю останніми днями знизилися, ціни на кукурудзу стабілізувалися.

А от питання, чи закінчився період низьких цін на сільгосппродукцію на світовому ринку, як виявилося, тісно пов’язане з цінами на нафту і курсом долара а також з перспективами виходу світової економіки з коронакризи. «Пожвавлення світової економіки після виходу з коронакризи може бути фактором підтримки цін», - говорить Володимир Лапа. Також він звертає увагу на те, що глобальні коливання цін на сільгосппродукцію, на відміну від помісячних чи щоденних, пов’язані з коливанням світових цін на нафту та з курсом долара. В. Лапа пояснив, що в період високих цін на сільгосппродукцію (2012-14 р.р.) спостерігалися високі ціни на нафту і суттєве знецінення долара (інколи його курс до євро перевищував 1,4). Особливо ціни на нафту впливають на ціни на кукурудзу. «Під час кризи інвестори вкладають кошти в долар. А коли криза закінчується, вони продають долари і курс долара знижується», - розповідає В. Лапа, додавши, що в 2021 р. аналітики очікують зниження курсу долара в діапазоні від 3-5 до 20%, в тому числі завдяки виходу світової економіки з коронакризи. А знецінення долара тягне за собою зростання цін на товарних ринках, зокрема, сільгосппродукції.

Також виступаючі торкнулися теми цін на добрива. Президент УКАБ Алекс Ліссітса відзначив, що й наступного року у певних людей є бажання монополізувати ринок добрив. Так, зараз щодо рішення Мінекономіки про незастосування санкцій до імпорту добрив з Росії подано позов до Окружного адмінсуду Києва. З іншого боку, як відзначив В. Лапа, суд займе певний час, до того ж є можливість апеляції, тому в найближчі кілька місяців обмеження імпорту добрив чекати не варто. Ціни на добрива на світовому ринку, за словами В. Лапи, в листопаді стабілізувалися і подальша їх зміна залежить від ситуації на ринку газу.

 

Плани влади на 2021 рік

«Законопроект №2194, відправлений на повторне друге читання, спробуємо прийняти до кінця цього року», - пообіцяла заступниця керівника Офісу президента України Юлія Ковалів. Також вона очікує, що прийнятий днями Закон «Про внутрішній водний транспорт» дасть змогу вже наступного року перевезти річками України 10-15 млн т вантажів, переважно зерна.

Пріоритетом назвав прийняття законопроекту №2194 і голова аграрного комітету ВР Микола Сольський. Також він назвав серед планів комітету на наступний рік прийняття законопроекту №2280, який встановлює процедуру зміни цільового призначення землі, вирівнювання ПДВ по сої й ріпаку та законопроект, який дозволить нові напрямки отримання дотацій аграріями.

Другим пріоритетним напрямком роботи профільного комітету ВР, за словами Миколи Сольського, стане врегулювання процесу постійного користування сільгоспземлями, що знаходяться у держпідприємств, зокрема, землями НААН. Плани влади полягають у якомога ширшій приватизації таких земель, у першу чергу – місцевими мешканцями, насамперед колишніми працівниками соціальної сфери. Частину цих земель планується виділити для ОСГ ветеранів АТО. Решту земель планується здати в оренду на 49 років переможцям конкурсів на приватизацію держпідприємств-користувачів землі. А землі, які не будуть передані на приватизацію, держпідприємства зможуть передати в оренду через аукціон – як пообіцяв Микола Сольський, відповідний законопроект буде внесено в найближчі місяць-півтора. Він сподівається, що це перекриє лазівки для корупції, яка зараз процвітає з використанням договорів спільного обробітку або подібних схем.

Третім важливим напрямком роботи комітету в 2021 р., як розповів М. Сольський, має стати євроінтеграційний пакет законопроектів, а четвертим – водокористування. Як зізнався заступник міністра економіки Тарас Висоцький, вирішення питання водокористування виявилося набагато складнішим, ніж очікувалось. Розробники законопроекту, який дав би змогу створювати об’єднання водокористувачів, ніяк не можуть прийняти остаточне рішення щодо того, яким має бути механізм користування поливною водою: концесія зрошувальної мережі, її передача у постійне безкоштовне користування чи у власність чи передача насосних станцій Держводагентству, а об’єднанням водокористувачів – лише внутрішньогосподарські мережі. Тим не менше, як зазначив Тарас Висоцький, вирішувати цю проблему треба, якщо держава хоче, щоб площі під зрошенням зростали не на 20-30 тис. га щороку, як зараз, а на 150-200 тис. га. Наразі робоча група, за його словами, найбільш дієвим вважає механізм концесії.

Після цього, як розповів М. Сольський, запланована реформа Держводагентства.

Цікаво, що в результаті реформи відомство хочуть перетворити на… комерційну структуру на кшталт НАКів, ціла низка яких свого часу працювала в Україні.

«Держводагентство не збиткове, а, навпаки, прибуткове, тож може функціонувати як компанія», - коментує пан Сольський. За однією з пропозицій, саме цю компанію хочуть зробити концесіонером зрошувальних каналів.

Активно відбувається процес передачі державних земель до ОТГ. «Планується передати всього 2 млн га. Станом на 8 грудня було передано 430 тис. га, але можна сподіватися, що основна їх частина буде передана до кінця цього року», - розповів перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко. Свій оптимізм він пояснює, що затримка процесу була викликана очікуванням набуття повноважень новобраними радами і головами ОТГ, а до кінця листопада всі вони вже почали працювати.

Тарас Висоцький пообіцяв, що вже в грудні до ВР буде подано законопроект про аграрне страхування. Високопосадовець запевняє, що запропонований механізм буде вільний від помилок, зроблених під час попередніх двох спроб впровадження агрострахування – у 2002 р., коли страхові компанії отримали з бюджету відшкодування, а коли наставали страхові випадки, аграріям нічого не відшкодовували, надовго зіпсувавши репутацію страхування посівів і насаджень, і в 2009-12 роках, коли була реалізована цілковито корупційна ідея з агростраховим пулом. «В законопроекті прописуються жорсткі вимоги до страхових компаній і механізм контролю за ними, який з липня цього року здійснює НБУ. Серед таких вимог - кілька років успішного здійснення виплат, більше 90% виплат по всіх страхових випадках, обов’язкове перестрахування», - розповів Т. Висоцький. Влада розраховує запустити систему агрострахування на озимих зернових, які будуть посіяні в 2021. Задля стимулювання їх страхування хочуть виділити 700 млн грн. «На компенсацію відсотків вартості страхування для всіх культур потрібно на перших порах – протягом 3-5 років, поки аграрії пересвідчаться, що страхування працює і почнуть довіряти страхуванню - виділяти 4-5 млрд грн на рік. Тому в наступні роки по мірі очікуваного збільшення бюджетної компенсації частини вартості страхування система дотацій охоплюватиме все більше культур і страхових продуктів», - додав пан Висоцький.

Також він пообіцяв збільшення фінансування низки програм підтримки фермерських господарств. По-перше, планується збільшення дотацій новоствореним сімейним фермерським господарствам (до 20 га) з 3 до 4-5 тис. грн/га. Крім того, дотації на консультативно-дорадницькі послуги для таких господарств хочуть збільшити до 6 мінімальних зарплат, тобто з нинішніх 10 до 36 тис. грн. Також сімейні фермерські господарства зможуть отримувати 90% компенсації виплати ЄСВ на голову господарства і членів (до 3 осіб). А фермери, які займаються молочним скотарством, зможуть отримувати 5000 грн на корову.

Серед планів уряду – і вдосконалення методики НГО сільгоспземель. Одна з подібних ініціатив – надання можливості індивідуального коригування НГО залежно від умов конкретної ділянки. Також пропонується ввести до НГО коефіцієнт зволоження, що наблизить НГО в посушливих місцевостях до реальної ціни цих земель.

Загалом, як підсумував Алекс Ліссітса, наступного року аграріям не варто очікувати якогось великого перелому. Адже навіть відкриття ринку землі, як вважають члени УКАБ, докорінно змінить роботу агрофірм лише після того, як землю дозволять купувати юрособам і можна буде консолідувати масиви землі достатньо зручної для сільгоспвиробників площі.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили... Подробнее
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0