Спецможливості
Технології

Зберігання агропродукції у складських приміщеннях

10.12.2020
8696
Зберігання агропродукції у складських приміщеннях фото, ілюстрація

Під час зберігання агропродукції на складах, у сховищах тощо втрати від комірних комах — шкідників хлібних, зернових, продовольчих запасів, можуть досягати 30–50%. Подеколи через їхню значну кількість та інтенсивність життєдіяльності зерно на зберіганні може повністю втрачати свої продовольчі, фуражні та насіннєві якості.

Як­що своєчас­но не вжи­ти за­ходів із ліквідації за­ра­же­ності зер­нової ма­си, якість зер­на і продуктів йо­го пе­ре­роб­ки, які за­зна­ють силь­но­го по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми, мо­же погірши­ти­ся настільки, що во­ни ста­нуть не про­сто не­при­дат­ни­ми для ви­ко­ри­с­тан­ня на про­до­вольчі або фу­ражні цілі, а ча­сом і шкідли­ви­ми для здо­ров’я лю­ди­ни й тва­рин. То­му ця стат­тя — про те, як пра­виль­но зберігати аг­ро­про­дукцію в складсь­ких приміщен­нях.

 

Температура і відносна вологість повітря

Найбільший вплив на життєдіяльність комірних шкідників має тем­пера­ту­ра на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Шкідливі комірні ко­ма­хи та кліщі не ма­ють постійної тем­пе­ра­ту­ри тіла, во­на повністю за­ле­жить від тем­пе­рату­ри на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Найс­при­ят­ливіша тем­пе­ра­ту­ра для роз­вит­ку більшості шкідників — 18-32°С. Відхи­лен­ня від оп­ти­маль­них тем­пе­ра­тур­них по­каз­ників уповільнює або й зовсім при­пи­няє роз­ви­ток шкідників. У ду­же су­хих умо­вах кліщі зовсім не роз­ви­ва­ють­ся, а більшість ко­мах роз­ви­ва­ють­ся вкрай повільно. Підви­ще­на во­логість зер­на, а та­кож нерівномірність її у зер­новій масі, відповідно, сприяє роз­вит­ку шкідників і виз­на­чає місця їхньо­го зо­се­ре­д­жен­ня. Крім то­го, ці шкідни­ки та­кож скуп­чува­ти­муть­ся у во­ло­гих місцях са­мих схо­вищ. Зни­щен­ня шкідли­вих комірних ко­мах і кліщів за­без­пе­чу­ють такі за­хо­ди: очи­щен­ня, сушіння, прогрівання, охо­ло­д­жен­ня, про­мо­ро­жу­ван­ня, зби­ран­ня ко­мах, кліщів за до­по­мо­гою пи­ло­сосів та інших за­собів.

З цією ме­тою ви­ко­ри­с­то­ву­ють ма­шин­ну об­роб­ку, під час якої кліщі мак­си­маль­но ви­да­ля­ють­ся із зер­на шля­хом йо­го про­пу­с­кан­ня крізь си­та діаме­т­ром 1,5–2 мм, а дов­го­но­си­ки, хру­ща­ки, бо­рош­ноїди та інші — діаме­тром від 2 до 2,5 мм. Для сушіння зерна за­сто­со­ву­ють стаціонарні або пе­ресувні су­шар­ки. Зер­но прогріва­ють до тем­пе­ра­ту­ри, яка згуб­но діє на шкідників, але не погіршує зер­но­вої якості. В про­цесі нагріван­ня зер­на до 50°С рухливі стадії кліщів ги­нуть за 15 хв, довго­но­сиків — за 20–35, су­ри­намсь­ко­го бо­рош­ноїда — за 75–90, хру­щаків — за 60, ква­со­ле­во­го зер­ноїда — за 20, яй­ця дов­го­но­сиків у зер­нах — за 50, ли­чинки, ля­леч­ки дов­го­но­сиків — за 15–20 хв. За нагріван­ня до 60°С рух­ливі стадії всіх жуків і кліщів ги­нуть про­тягом 10, а яй­ця — впро­довж 4–7 хв.

НАДІЙНИМ СПОСОБОМ КОНТРОЛЮ ШКІДЛИВИХ КОМІРНИХ КОМАХ Є ОХОЛОДЖЕННЯ ТА ПРОМОРОЖУВАННЯ ЗЕРНА В ХОЛОДНУ ПОРУ РОКУ. ПІД ЧАС ДЕЗІНСЕКЦІЇ ХОЛОДОМ ДЛЯ ПОВНОГО ЗНИЩЕННЯ ШКІДНИКІВ ТЕМПЕРАТУРА ЗЕРНА МАЄ БУТИ ЗНИЖЕНА ДО -5…-10°С. ТАКА ТЕМПЕРАТУРА ОБМЕЖУВАТИМЕ ЇХНЄ РОЗМНОЖЕННЯ ТА ШКІДЛИВІСТЬ.

Під час ди­хан­ня шкідливі комірні ко­ма­хи й кліщі ви­ко­ри­с­то­ву­ють ки­сень із повітря. За не­стачі кис­ню в од­них місцях зер­но­вої ма­си ці шкідни­ки пе­репов­за­ти­муть у інші місця, які кра­ще провітрю­ють­ся. В ре­зуль­таті у верхніх ша­рах на­си­пу, на стінах, біля двер­них от­ворів складів, схо­вищ то­що бу­де зо­сере­д­жу­ва­ти­ся ве­ли­ка кількість комірних ко­мах і кліщів. Та­ку особ­ливість вар­то вра­хо­ву­ва­ти, зо­к­ре­ма, під час спо­с­те­режен­ня за ста­ном за­ра­же­ності зер­но­вої ма­си. То­му слід ре­тель­но пе­ревіря­ти за­ра­женість її по­ша­ро­во.

За не­мож­ли­вості до­сту­пу шкідників до повітря во­ни ги­нуть. Цю особ­ливість вра­хо­вує, зо­к­ре­ма, зне­за­ра­жен­ня скла­дів, схо­вищ шля­хом роз­б­риз­ку­вання емуль­го­ва­них роз­чинів міне­раль­них олій. Кра­пель­ки емульсії, по­трап­ля­ю­чи на по­верх­ню тіла та­ких шкідників, за­ку­по­рю­ють їм ди­хальні шля­хи і викли­ка­ють за­ги­бель від за­ду­хи. Згуб­ну дію на більшість видів комірних ко­мах і кліщів ма­ють прямі со­нячні про­мені, які спри­чи­ня­ють підви­щен­ня тем­пе­рату­ри тіла і пе­регріван­ня їхньо­го ор­ганізму. Тож як один із ме­тодів контро­лю ре­ко­мен­до­ва­не сушіння збіжжя під со­няч­ни­ми про­ме­ня­ми, під час якого ча­с­ти­на шкід­ників ги­ну­ти­ме. У со­няч­ну по­го­ду за­ра­же­ну партію зер­на ша­ром зав­тов­шки 10–20 см, із пе­ремішу­ван­ням йо­го кожні 1–1,5 год, прогріва­ють під со­няч­ни­ми про­ме­нями. Спосіб ефек­тив­ний, але по­тре­бує ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри повітря та мо­же бу­ти за­сто­со­ва­ний для не­ве­ли­ких партій зер­на.

 

Виявлення шкідників

Сліди ушкодження запасів зерна мишамиВирішаль­не зна­чен­ня для за­побіган­ня по­шко­д­жен­ню зер­на під час зберіган­ня є своєчас­не, на яко­мо­га ранніх стро­ках, ви­яв­лен­ня шкідли­вих комірних ко­мах. Для цьо­го роз­роб­ле­но різні ме­то­ди та про­це­ду­ри.

Під час візуального огляду зерна та зер­но­вої про­дукції, а та­кож приміщень мож­на ви­я­ви­ти, на­при­клад, ранні стадії за­ра­жен­ня міллю, то­му що її по­шко­д­жен­ня при­зво­дять до ут­ворен­ня не­ве­ли­ких скуп­чень зер­на, по­яви па­ву­ти­ни на по­верхні зер­но­во­го на­си­пу або на стінах, стелі складсь­ких приміщень.

То­му для оцінки по­пу­ляції шкідників за­пасів ви­ко­ри­с­то­ву­ють насіннєві щупи та зонди-пастки. Вміст па­ст­ки роз­поділя­ють на пласкій по­верхні, щоб іден­тифіку­ва­ти та підра­ху­ва­ти шкідників, які в неї по­тра­пи­ли. Кількість шкідників, які по­тра­пи­ли в па­ст­ку, за­ле­жить від їхньої рух­ли­вості, тем­пера­ту­ри, розміру от­ворів у пастці, видів на­яв­них у зерні ко­мах та три­ва­лості пе­ре­бу­ван­ня па­ст­ки в зер­новій масі.

Па­ст­ки ча­с­то до­по­ма­га­ють виз­на­чи­ти більш точ­но ви­до­вий склад шкідли­вих ко­мах, який не­мож­ли­во вста­но­ви­ти за до­по­мо­гою зви­чай­но­го відбо­ру зразків, то­му що па­ст­ки мо­жуть зібра­ти ко­мах зі знач­но більшо­го об­ся­гу зер­на, ніж щуп. Для ви­яв­лен­ня шкідників за­пасів ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­кож лійку Берлезе. Та­кож відсте­жу­ють за ультразвуковими хвилями, які по­ши­рюють­ся ко­ма­ха­ми під час жив­лен­ня з по­чат­ку пер­шої і до ос­тан­ньої віко­вої стадії шкідників.

А ще для виз­на­чен­ня рівня по­шко­джен­ня зер­на ко­ма­ха­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ють ядерну магнітно-резонансну спектроскопію, ви­ко­ну­ють іму­но­логічний аналіз, який за­без­пе­чує най­точнішу інфор­мацію про ступінь фак­тич­но­го по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми за­пасів, прово­дять спе­к­т­ро­скопію в ближній інфрачер­воній об­ласті спе­к­т­ра, тест на рухли­ву ак­тивність ко­мах після оп­ромінення. Крім то­го, для ви­яв­лен­ня по­шко­джен­ня зер­на дов­го­но­си­ком (яй­ця, ли­чин­ки, ля­леч­ки або до­рослі ко­ма­хи) ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні барвники. Довго­но­си­ки після про­гри­зан­ня в насіннєвій обо­лонці не­ве­ли­ко­го от­во­ру про­ника­ють в ен­до­с­перм і відкла­да­ють там яй­ця. Після яй­це­клад­ки жіно­ча осо­бина виділяє ге­ле­подібну проб­ку, яка за­пов­нює ка­нал з яй­ця­ми та­ким чи­ном, що цю по­рож­ни­ну важ­ко ви­я­ви­ти без мікро­ско­па.

Складські приміщен­ня, схо­ви­ща то­що потрібно пе­ревіря­ти не мен­ше двох разів на рік: на­весні (квітень — се­ре­ди­на трав­ня), ко­ли шкідни­ки після зимівлі по­чи­на­ють по­си­ле­но жи­ви­ти­ся і розмно­жу­ва­ти­ся, і влітку (ли­пень — сер­пень) пе­ред прий­ман­ням зер­на но­во­го вро­жаю, а стан зер­но­про­дуктів пе­ревіря­ти ре­гу­ляр­но. Улюб­ле­ни­ми місця­ми комірних шкідників у приміщен­нях є темні кут­ки, щіли­ни, сміття, плінту­си, стіни, сте­ля, та­ра, транс­портні за­со­би, об­лад­нан­ня, інвентар та інше. Зібра­ний у цих місцях пил, про­си­пи насіння, зер­но, па­ву­тинні скуп­чен­ня візу­аль­но ог­ля­да­ють за ок­ре­ми­ми фракціями. Як­що в складсько­му приміщенні на час об­сте­жен­ня бу­ло зер­но або відхо­ди, про­би бе­руть ок­ре­мо і теж аналізу­ють, у то­му числі й за до­по­мо­гою ла­бо­ра­тор­но­го аналізу. Та­ру, яка бу­ла у вжит­ку, пе­ред ви­ко­ри­стан­ням та­кож потрібно обов’яз­ко­во пе­ревіри­ти на на­явність шкідників. Мішки спо­чат­ку ог­ля­да­ють зовні, потім їх ви­вер­та­ють внутрішньою сто­ро­ною і стру­шу­ють на розісла­ний чи­с­тий папір або бре­зент. Зібра­ний ма­теріал аналізують на на­явність шкідників. Та­ру, не­залеж­но від на­яв­ності шкідників, обов’язко­во зне­за­ра­жу­ють. Зер­но й зер­нові про­дук­ти, які над­хо­дять на зберіган­ня, теж пе­ревіря­ють на за­ра­женість комірни­ми шкідни­ка­ми.

Порядок взяття окремих проб такий:

від зер­на, яке зберігається в мішках, про­би відби­ра­ють щу­пом при­близно з 10% мішків у різних місцях схо­ви­ща, по три про­би з кож­но­го мішка (у верхній, се­редній і нижній ча­с­ти­нах йо­го вмісту);

від зер­на, яке зберігається на­си­пом, про­би бе­руть не мен­ше як у де­ся­ти місцях із різної гли­би­ни, всьо­го 30 проб.

Для аналізу зер­на бе­руть се­ред­ню про­бу ма­сою не мен­ше як 1 кг. Під час пе­ревірки виз­на­ча­ють яв­ну й при­хо­ва­ну фор­ми життєдіяльності комах та ступінь за­ра­же­ності шкідни­ка­ми. За ре­зуль­та­та­ми об­сте­жен­ня й аналізу обов’яз­ко­во слід виз­на­ча­ти ви­до­вий склад шкідників, стадії їхньо­го роз­витку, щільність і ступінь за­ра­жен­ня. Ре­комен­до­ва­но си­с­те­ма­тич­но пе­ревіря­ти зер­но на за­ра­женість йо­го шкідни­ка­ми. Посівний ма­теріал об­сте­жу­ють що де­сять днів, про­до­воль­че зер­но — во­сени і на­весні че­рез де­сять днів, а взим­ку — не менш як один раз на місяць. За до­три­ман­ня та­ких ви­мог мож­на ство­рити умо­ви, за яких комірні шкідни­ки не розмно­жу­ва­ти­муть­ся в зер­но­с­хо­ви­щах.

 

Профілактичні заходи в складських приміщеннях

ФумігаціяПрофілак­тич­ним за­хо­дом є зне­за­ражен­ня пу­с­тих складсь­ких приміщень, схо­вищ то­що за до­по­мо­гою хімічних пре­па­ратів. Це без­печ­но, оскільки зерна в цей час там не­має, і вод­но­час ефектив­но для зни­щен­ня тих шкідників, які за­се­ля­ють приміщен­ня, об­лад­нан­ня та те­ри­торію. Дезінсекцію пу­с­тих складів ви­ко­ну­ють за до­по­мо­гою та­ких способів: во­ло­га дезінсекція, ае­ро­золь­на об­роб­ка та фумігація.

Вологу дезінсекцію ви­ко­ну­ють за тем­пе­ра­ту­ри на­вко­лиш­нь­о­го повітря не ниж­че як 12°С. Од­но­час­но з дезін­секцією складів об­роб­ля­ють зовнішні стіни, а та­кож при­с­кладсь­ку те­ри­торію на відстані не мен­ше як 5 м. Че­рез три до­би після про­ве­ден­ня во­ло­гої де­зінсекції об’єкти, які об­роб­ля­ли, до­цільно до­б­ре провітри­ти та про­су­ши­ти. Для дезінсекції пу­с­тих складів за до­по­могою во­ло­го­го спо­со­бу за­сто­со­ву­ють кон­тактні інсек­то­а­ка­ри­ци­ди на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин, як піри­міфосме­тил, 500 г/л, лямб­да-ци­га­ло­т­рин, 50 г/л, аль­фа-ци­пер­ме­т­рин, 100 г/л, ма­латіон, 570 г/л. Для об­роб­ки во­логим спо­со­бом ви­ко­ри­с­то­ву­ють 200 мл (400 мл) ро­бо­чої ріди­ни на 1 м2.

Складські приміщен­ня, схо­ви­ща, в яких ви­яв­лені шкідни­ки за­пасів, слід об­ро­би­ти за до­по­мо­гою фумігації або ае­ро­золь­но­го об­при­с­ку­ван­ня. Об­робля­ють не­за­ван­та­жені скла­ди пе­ред за­си­пан­ням у них зер­на за тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че як 12°С, ко­ли шкідни­ки ще пе­ре­бу­ва­ють в ак­тив­но­му стані.

У ре­зуль­таті аерозольної обробки ро­бо­чий роз­чин роз­пи­ля­ють у ви­гляді ди­му або ту­ма­ну, які за­пов­ню­ють приміщен­ня дрібно­ди­с­пер­сни­ми крапля­ми. У та­ко­му стані ток­сич­на субстанція лег­ко про­ни­кає в усі важ­ко­до­ступні місця приміщень, рівномірніше роз­поділяється об­роб­лю­ва­ни­ми по­верх­ня­ми. Ае­ро­золь­ну об­роб­ку найчастіше за­сто­со­ву­ють для зне­за­ра­ження складсь­ких приміщень, схо­вищ, які відда­лені від на­се­ле­них пунктів. Та­кож ефек­тивність ае­ро­золь­ної об­роб­ки за­ле­жить від ре­тель­но­го очи­щен­ня всіх приміщень, які пла­нується об­роб­ля­ти. Три­валість зне­за­ра­жен­ня, за­леж­но від гер­ме­тич­ності приміщен­ня й тем­пе­ратур­них умов, три­ває від 12 до 24 го­дин.

Фумігація — це за­сто­су­ван­ня пе­сти­цидів, які швид­ко ви­па­ро­ву­ють­ся і по­ши­рю­ють­ся все­ре­дині приміщен­ня (для цьо­го приміщен­ня має бу­ти гер­метич­но, тоб­то щільно, за­крите). За­леж­но від тем­пе­ра­ту­ри все­ре­дині при­міщень, три­валість зне­за­ра­жен­ня ста­но­вить від трьох до п’яти діб. Пре­па­ра­ти на ос­нові фосфіду алюмінію (магнію) за умов пра­виль­но­го за­сто­су­ван­ня й до­три­мання ви­мог зни­щу­ють шкідників не­за­лежно від стадії роз­вит­ку. Та­кий ефект до­ся­гається за­вдя­ки то­му, що газ фосфін (про­дукт роз­па­ду фосфіду алюмінію чи магнію), який у півто­ра ра­за важ­чий за повітря, мо­же про­ни­ка­ти в усі важ­ко­до­с­тупні місця. За чин­ни­ми санітар­ни­ми нор­ма­ми та пра­ви­ла­ми об’єкти, які підля­га­ють фумігації, ма­ють бу­ти роз­та­шо­вані на відстані не мен­ше як 100 м від служ­бо­вих і 200 м від жит­ло­вих приміщень. Для фумігації за­сто­со­ву­ють пре­па­ра­ти, за­зна­чені в таб­лиці.

За пев­них умов, ко­ли не­мож­ли­во про­ве­с­ти фумігацію (не­до­стат­ня гер­метичність приміщень, відстань до житло­вих будівель ста­но­вить мен­ше ніж 50 м), а та­кож для дезінсекції не­за­ванта­же­них складсь­ких приміщень, прискладсь­ких те­ри­торій ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти інсек­то­а­ка­ри­цид Ак­теллік 500 ЕС, КЕ (піриміфос-ме­тил, 500 г/л), з нор­мою — 0,04 г/м3 за ви­тра­ти ро­бо­чої ріди­ни 20 мл/м2, ек­с­позиція — 24 го­ди­ни. За­ван­та­жен­ня складів — після провітрю­ван­ня про­тя­гом двох діб після закінчен­ня ек­с­по­зиції.

До впли­ву діючих ре­чо­вин в ок­ремих видів шкідників спо­с­терігається стійкість або ре­зи­с­тентність. Се­ред при­чин мо­жуть бу­ти по­ру­шен­ня рег­ламен­ту за­сто­су­ван­ня, а са­ме: не­до­триман­ня спо­собів і ча­су об­ро­бок уп­родовж три­ва­ло­го періоду ви­ко­ри­с­тан­ня. Стійкість про­яв­ля­ють комірний дов­гоно­сик, су­ри­намсь­кий бо­рош­ноїд, квасо­ле­ва зернівка, ма­лий бо­рош­ня­ний хру­щак, ли­чин­ки тю­тю­но­во­го жу­ка. То­му для ефек­тив­но­го зни­щен­ня шкідників за­пасів потрібно вра­хо­ву­ва­ти всі фак­то­ри, які спри­я­ти­муть збе­ре­жен­ню зер­на під час зберіган­ня, і ви­ко­ну­ва­ти не вибірко­во ок­ремі за­хо­ди, а до­три­мува­ти­ся всієї си­с­те­ми за­ходів за­хи­с­ту збе­ре­жу­ва­но­го вро­жаю, по­чи­на­ю­чи від профілак­тич­них, фізи­ко-ме­ханічних і хімічних.

За­па­сам зер­на та іншій аг­ро­продукції ве­ли­чез­ної шко­ди за­вда­ють ми­шо­подібні гри­зу­ни, які, крім усь­о­го, є ще й ре­зер­ва­то­ра­ми та пе­ре­нос­ни­ками кліщів. Із них най­по­ши­реніші та відчут­но шкідли­ві — миші й па­цю­ки. Гри­зу­ни над­то пло­дючі: од­на па­ра па­цюків за рік мо­же да­ти по­том­ст­во до 100 осо­бин. Во­ни ду­же не­на­жер­ливі. Підра­хо­ва­но, що один па­цюк про­тя­гом ро­ку мо­же з’їсти від 22 до 37 кг зер­на, а по­том­ст­во від однієї па­ри па­цюків за рік зни­щує до 3 т зер­на! Розмно­жу­ючись, гри­зу­ни мо­жуть освоювати значні про­сто­ри та зни­щу­ва­ти на своєму шляху ве­ли­ку кількість про­дуктів.

Найбільший із гри­зунів — сірий па­цюк, ва­гою до 300 г, — жи­ве в зер­нос­хо­ви­щах та інших будівлях, особ­ли­во там, де є підви­ще­на во­логість. Чор­ний па­цюк, на відміну від сіро­го, жи­ве пе­реваж­но в су­хих місцях, осе­ля­ю­чись на да­хах, у жит­ло­вих бу­дин­ках, у при­родних умо­вах жи­ве в лісах то­що. Най­поши­ренішим шкідни­ком зер­на й продуктів йо­го пе­ре­роб­ки є хат­ня ми­ша. Про­тя­гом ро­ку одна ми­ша мо­же знищи­ти 1,5–2 кг зер­на. До дрібних ми­шо­подібних гри­зунів, які в зи­мо­вий період за­се­ля­ють складські приміщен­ня і за­вда­ють збитків за­па­сам, на­ле­жать та­кож миші по­льові й но­риці. Ре­гу­ляр­не про­ве­ден­ня дезінсекції та де­ра­ти­зації є ча­с­ти­ною ком­плек­су обов’яз­ко­вих санітар­но-епідеміологічних за­ходів.

Кон­троль і зни­щен­ня гри­зунів у схо­ви­щах є важ­ли­вою скла­до­вою си­сте­ми за­ходів за­хи­с­ту зер­но­вих за­пасів. Гри­зу­ни (па­цю­ки, миші та інші) розмно­жу­ють­ся і шко­дять у складсь­ких примі­щен­нях не­за­леж­но від по­год­них умов. То­му зни­щу­ва­ти їх потрібно протя­гом ціло­го ро­ку. Для цьо­го за­сто­сову­ють ме­тод де­ра­ти­зації. За до­по­мо­гою де­ра­ти­зації от­ру­ю­ють гри­зунів хімічни­ми при­на­да­ми — ро­ден­ти­ци­дами (Бро­ма­кем, ПР, Ми­шо­лов, р., ро­ден­ти­цид­на при­на­да «Смерть гри­зунам» та інші). Найбільшо­го по­ши­рен­ня в усь­о­му світі от­ри­ма­ли пре­па­ра­ти на­ко­пи­чу­валь­ної дії (ан­ти­ко­а­гу­лян­ти). За од­но­ра­зо­во­го по­па­дан­ня в ор­ганізм гри­зу­на не­ве­ли­кої кількості пре­па­ра­ту симп­то­ми от­руєння прак­тич­но не ви­явля­ти­муть­ся, од­нак за ба­га­то­ра­зо­во­го вжи­ван­ня ток­сичність зро­с­тає, що ве­де до за­ги­белі гри­зунів. Ма­ла кількість ан­ти­ко­а­гу­лянтів, які містять­ся в при­надах, які прак­тич­но не ма­ють сма­ку й не­приємно­го за­па­ху, не вик­ли­кає в гри­зунів на­сто­ро­же­ності, що ро­бить її не­замінною для цієї ме­ти. Для зни­щен­ня гри­зунів за­сто­со­вують фумігацію приміщень, а та­кож ви­лов­лю­ють їх до­по­мо­гою ме­ханічно­го спо­со­бу із ви­ко­ри­с­тан­ням кап­канів, па­с­ток то­що.

Препарати, дозволені для фумігації

І. Катеринчук, канд. с.-г. наук

і.katerincyk@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №11, 2019 р.

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,

1
0