Спецможливості
Аналітика

Як оцифрувати фермерське господарство

14.12.2020
3178
Як оцифрувати фермерське господарство фото, ілюстрація

Агробізнес змінюється. Часи безтурботного господарювання минули. Якщо донедавна домінували великі, нині перемагають ефективні, то завтра лідерами стануть інтелектуальні.

 

 

 

 

 

 

 

Аг­ре­сив­не на­ро­щу­ван­ня зе­мельно­го бан­ку та праг­нен­ня «ви­тис­ну­ти з цієї землі все до ос­тан­ньої краплі» вже нині дається взнаки її де­гра­дацією, зни­жен­ням про­дуктив­ності й на­ко­пи­чен­ням боргів. І все це — на тлі не­зво­рот­них кліма­тич­них змін. Тож аг­робізнес пе­ре­тво­рюється на гон­ку оз­б­роєнь но­ви­ми тех­но­логіями, штуч­ним інте­лек­том, Інтер­не­том ре­чей, но­ви­ми знан­ня­ми й по­шу­ком новітніх підходів до підви­щен­ня ефек­тив­ності.

По­коління тех­но­логічних рішень в аг­ро-ІТ зміню­ють­ся над­зви­чай­но стрімко: зовсім не­дав­но для ди­ференційо­ва­но­го вне­сен­ня до­б­рив бра­ли те­с­ти ґрун­ту, відправ­ля­ли їх у ла­бо­раторію, зго­дом ство­рю­ва­ли кар­ти ди­ференційно­го вне­сен­ня для по­льо­вої техніки, за­пи­су­ва­ли на «флеш­ку» і т. ін. Уже торік про­би ґрун­ту мож­на бу­ло відби­ра­ти й аналізу­ва­ти про­сто в полі за до­по­мо­гою пор­та­тив­но­го при­ст­рою. Нині вза­галі та­ка по­тре­ба відпа­ла! Найш­вид­ше й най­простіше рішен­ня: дат­чи­ки, що аналізу­ють стан ґрун­ту та йо­го по­тре­бу в еле­мен­тах. Ус­та­нов­лені на штанзі сільгосптехніки (з кро­ком у 6 м), ці дат­чи­ки да­ють ко­ман­ду на контро­лер що­до вне­сен­ня пев­ної кількості кон­крет­но­го еле­мен­та.

Хо­че­те зна­ти, як гли­бо­ко трак­то­рист зо­рав ни­ву? Раніше це зна­чен­ня об­числю­ва­ли ма­те­ма­тич­ним шля­хом із ура­хуван­ням швид­кості ру­ху, обертів дви­гу­на то­що. Нині ж до­стат­ньо по­ста­ви­ти уль­тра­зву­ко­вий дат­чик, щоб ма­ти аб­со­лютний кон­троль якості ґрун­то­об­робітку.

Аг­ро­тех­но­логії се­ми­миль­ни­ми кро­ка­ми йдуть до то­таль­но­го домінуван­ня штуч­но­го інте­лек­ту в ух­ва­ленні рішень. Усе то­му, що зро­с­тає кількість дже­рел да­них — від різно­манітних дат­чиків, по­год­них станцій, дронів, су­пут­ни­ко­вих знімків, а та­кож да­них що­до хімічно­го аналізу ґрунтів, вмісту во­ло­ги в зерні та ва­ги кож­ної зер­но­вої партії. Крім то­го, ще ж є бух­гал­терська звітність, світові ціни на куль­ту­ру, графіки по­дачі ва­гонів-зер­но­возів на залізниці й ма­са інших найрізноманітніших да­них, які тре­ба об­ро­бити. Кінце­ва ме­та цьо­го склад­но­го аналітич­но­го про­це­су — от­ри­ма­ти мак­си­маль­ний при­бу­ток на гек­тар.

Од­ним із етапів на цьо­му шля­ху в АПК є за­про­ва­д­жен­ня діджи­тал-проєктів із за­сто­су­ван­ням «Інтер­не­ту Ре­чей» чи IoT (Internet of Things): обмін да­ними дат­чиків, ус­та­нов­ле­них на ком­байнах, трак­то­рах, ва­гах, во­ло­гомірах. Ча­ст­ко­во чи повністю аг­ро­сек­тор та­ки по­чав за­про­ва­д­жу­ва­ти новітні техно­логії. По­го­во­ри­мо про найцікавіше.

 

ЩО ТАКЕ IOT

Аб­ревіату­ра IoT прий­ш­ла до нас із англійської мо­ви та дослівно оз­на­чає Internet of Things, або Інтер­нет Ре­чей (дат­чи­ки, кон­тро­ле­ри та інше), які обміню­ють­ся да­ни­ми між со­бою без втру­чан­ня лю­ди­ни. На ос­нові цих да­них про­грам­не за­без­пе­чен­ня фор­мує зро­зумілі для аг­рарія звіти.

Складові елементи Iot-платформи в агро:

1. Еле­к­тронні ма­пи полів

2. Дат­чи­ки на техніці: GPS-тре­ке­ри, лічиль­ни­ки насіння й до­б­рив, дат­чики за­пов­нен­ня бун­ке­ра ком­бай­на

3. Дат­чи­ки рівня паль­но­го та про­точні ви­т­ра­томіри

4. Уль­т­ра­зву­кові ска­не­ри (гли­би­на оран­ки по­ля, на­пов­нен­ня ку­зо­ва зерно­во­за, аналіз на­яв­них мікро­е­лементів у ґрунті та ін.)

5. Еле­к­тронні ва­гові кон­тро­ле­ри на еле­ва­торі, во­ло­гоміри на еле­ва­торі

6. Еле­к­тронні АЗС

7. RFID-карт­ки та зчи­ту­вачі інфор­мації: ав­то­ма­тич­на іден­тифікація водія і МЗ

8. BLE-мітки причіпно­го об­лад­нан­ня

9. Си­с­те­ма «свій-чу­жий» для ком­байна+зер­но­воз

10. По­годні станції

11. Дро­ни/су­пут­ни­ки

 

ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ В АГРОБІЗНЕСІ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Дат­чи­ки й кон­тро­ле­ри, що вста­новлені на сільгосптехніці (лічиль­ни­ки насіння, кон­тро­ле­ри на об­при­с­ку­ва­чах, ви­т­ра­томіри й дат­чи­ки рівня паль­но­го, дат­чи­ки на­пов­нен­ня бун­ке­ра ком­байна, ска­нер на­пов­нен­ня зер­но­во­за, сканер гли­би­ни оран­ки) + дат­чи­ки на ва­го­вих і еле­ва­то­рах (во­ло­гоміри, скане­ри якості зер­на та кон­тро­ле­ри ва­ги) обміню­ють­ся да­ни­ми та візу­алізу­ють інфор­мацію на ек­рані ва­шо­го комп’юте­ра у ви­гляді зро­зумілих звітів.

Увесь збір да­них відбу­вається без втру­чан­ня лю­ди­ни, що мінімізує можли­вості нецільо­во­го ви­ко­ри­с­тан­ня то­вар­но-ма­теріаль­них цінно­с­тей і розкра­дань на аг­ропідприємстві. Дані від IoT-плат­фор­ми лег­ко інте­гру­ють­ся з 1С, ERP, CRM-си­с­те­ма­ми, з Microsoft Power BI, за­вдя­ки чо­му ме­нед­ж­мент і влас­ник ба­чать по­вну й чітку кар­ти­ну діяль­ності аг­ро­під­приєм­ства: від спи­сан­ня ТМЦ і роз­ра­хунків со­бівар­тості сушіння зер­на на еле­ва­торі ви­хо­дя­чи з йо­го фак­тич­ної во­ло­гості, зафіксо­ва­ної дат­чи­ком, до на­ра­ху­ван­ня за­робітної платні за фак­тич­но об­роблені гек­та­ри. Про­грам­не за­без­пе­чен­ня зби­рає зо­б­ра­жен­ня й дані полів із су­пут­ників, літаків, дронів, а потім аналізує її за до­по­мо­гою штуч­но­го інте­лек­ту і на­дає інфор­мацію про стан полів і куль­тур для аг­ро­номів і фер­мерів.

 

ЯК ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ КОНТРОЛЮЄ ЗБІР УРОЖАЮ

Кон­троль за збо­ром уро­жаю особли­во важ­ли­вий, як­що аг­рарій ко­ри­стується по­слу­га­ми най­ма­них ком­байнів, зер­но­возів та сто­ронніх еле­ва­торів.

По-перше, на ко­жен бун­кер комбай­на тре­ба вста­но­ви­ти по­ро­гові датчи­ки йо­го на­пов­нен­ня, за­зви­чай їхня кількість ста­но­вить від чо­ти­рь­ох до де­ся­ти оди­ниць. Обов’яз­ко­во тре­ба стави­ти «ну­ль­о­вий» дат­чик на дно бун­кера, щоб кон­тро­лю­ва­ти мож­ливі ви­си­пи збіжжя зни­зу.

По-друге, тре­ба чітко ро­зуміти, що зі «сво­го» ком­бай­на збіжжя не бу­де відван­та­же­не в «чу­жий» зер­но­воз. То­му тре­ба вста­нов­лю­ва­ти си­с­те­му «свій-чужий» у ви­гляді еле­к­трон­них міток на ком­бай­ни+зер­но­во­зи. Ко­ли про­грам­не за­без­пе­чен­ня по­ба­чить «сво­го», то тільки тоді поч­неть­ся відван­та­жен­ня з ком­бай­на в «свій» зер­но­воз.

Та­кож про­грам­не за­без­пе­чен­ня відсте­жує, щоб збігли­ся GPS-ко­ор­ди­нати ком­бай­на+зер­но­во­за. Це тре­ба для то­го, щоб «своя» еле­к­трон­на мітка не спра­цю­ва­ла в разі, як­що хтось при­ве­зе із со­бою цю мітку в ки­шені та за­хо­че відкри­ти нею «чу­жий» зер­но­воз.

По-третє, аг­рарію тре­ба кон­тро­люва­ти мар­ш­рут зер­но­во­за від по­ля до ва­го­вої або еле­ва­то­ра. Це ро­бить програм­не за­без­пе­чен­ня і в разі по­ру­шень ав­то­ма­тич­но інфор­мує влас­ни­ка врожаю про не­га­раз­ди, а са­ме: про відхилен­ня від мар­ш­ру­ту, підозрілі зу­пин­ки, зайві маніпу­ляції то­що.

І четверте, най­го­ловніше: ви­ко­нання функцій зва­жу­ван­ня вро­жаю та контро­лю за йо­го во­логістю (на­при­клад, для ку­ку­руд­зи). Це вирішується шля­хом ус­та­нов­лен­ня на еле­ва­то­рах та ва­го­вих, по­слу­га­ми яко­го ко­ри­с­тується аг­ропідприємство, не­за­леж­но­го ва­го­вого кон­тро­ле­ра на комп’ютер ва­го­ви­ка, а та­кож ус­та­нов­лен­ня влас­но­го во­логоміру, що приєдна­ний до про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня.

ТАКИМ ЧИНОМ, АГРАРІЙ КОНТРОЛЮЄ ПРОЦЕС ЗБИРАННЯ Й ЗВАЖУВАННЯ ВЛАСНОГО ВРОЖАЮ ТА ВІДСТЕЖУЄ В РЕЖИМІ ОН-ЛАЙН: ПОЛЕ, НАЙМЕНУВАННЯ КУЛЬТУРИ, ДАТУ, ЧАС, КІЛЬКІСТЬ ЗІБРАНИХ ГЕКТАРІВ І ЯКИМ САМЕ КОМБАЙНОМ, ОБСЯГ ВИВАНТАЖЕНОГО ЗБІЖЖЯ ІЗ БУНКЕРА КОМБАЙНА В КОНКРЕТНИЙ ЗЕРНОВОЗ, МАРШРУТ ЗЕРНОВОЗА ДО ВАГОВОЇ, ПРОЦЕДУРУ ЗВАЖУВАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБИ НА ВОЛОГІСТЬ ІЗ ПЕРЕДАВАННЯМ ПУЛУ ДАНИХ У ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

 

ЯКІ ЗАВДАННЯ ВИРІШУЄ IOT В АГРОСФЕРІ

• Ав­то­ма­тич­ний роз­ра­ху­нок об­роб­лю­ваної площі по­ля в розрізі тех­но­логічних опе­рацій і для на­ра­ху­ван­ня зар­пла­ти

• Ав­то­ма­тич­на іден­тифікація водія

• Ав­то­ма­ти­зо­ва­ний кон­троль ви­дачі паль­но­го з іден­тифікацією водія і транс­порт­но­го за­со­бу, зли­ви ПММ

• Мар­ш­ру­ти, ав­то­ма­тичні повідо­млення про по­ру­шен­ня, фо­то- і відеофіксація

• Облік ТМЦ: насіння, до­б­рив і ЗЗР. За­гальні ви­т­ра­ти по підприємству на полі й у роз­ра­хун­ку на гек­тар

• За­гальні ви­т­ра­ти паль­но­го по гос­подар­ст­ву в розрізі типів по­льо­вих робіт

• Кон­троль і облік ви­дачі паль­но­го з АЗС, кон­троль при­сут­ності МЗ під час за­прав­ки

• За­прав­ки/зли­ви паль­но­го, ви­т­ра­та паль­но­го на один гек­тар об­роб­ле­ної площі, кон­троль рівня паль­но­го в ба­ку

• Іден­тифікація ТЗ під час ви­ван­та­жен­ня з ком­бай­на (BLE і RFID-мітки), контроль при­сут­ності ТЗ під час ви­ван­тажен­ня, кон­троль ро­бо­ти шне­ка, по­казни­ки на­мо­ло­ту в розрізі ком­байнів

• Уро­жайність, ва­ло­вий збір, кар­та вро­жай­ності по­ля

• Су­пут­ни­кові знімки полів, про­гно­зуван­ня вро­жай­ності, моніто­ринг полів дро­на­ми

• Аналіти­ка роз­вит­ку куль­тур = індекси ста­ну рос­лин: EVI2, GRVI, VARI, NDVI, NDRE, ENDVI

• Дані від ло­каль­ної ме­те­о­станції, по­каз­ни­ки тем­пе­ра­ту­ри й во­ло­гості ґрун­ту, кількість опадів за період, кон­троль по­год­них умов під час ро­бо­ти об­при­с­ку­вачів

• Не­за­леж­ний облік ва­ги на еле­ва­торі, іден­тифікація ТЗ на ва­говій, во­логість і ва­га зер­на, яке пе­ре­возять із по­ля, ав­то­ма­тич­не виз­на­чення по­ля й куль­ту­ри

 

А ЩО ДАЛІ?

Усі дані, от­ри­мані від Iot-плат­форми, об­роб­ля­ють­ся про­грам­ним за­безпе­чен­ням та фор­му­ють­ся в різноманітні звіти на ек­рані комп’юте­ра. Та­кож, як бу­ло за­зна­че­но ви­ще, мож­ли­ва інте­г­рація із си­с­те­ма­ми обліку (1С, Microsoft Power BI та ін.).

Су­часні інстру­мен­ти ве­ден­ня опе­раційної діяль­ності підви­щать ефек­тивність ро­бо­чих про­цесів за­вдя­ки син­хронізації. Та­ким чи­ном інте­г­рація дасть змо­гу по­ба­чи­ти ди­наміку ви­т­рат під­при­ємства та собівартість кож­но­го гек­та­ра.

 

А ХТО ПОДБАЄ ПРО ФЕРМЕРА?

Ко­ли мо­ва йде про інно­вації та всілякі но­вин­ки, то най­частіше аг­рарії ду­ма­ють, що це мо­жуть собі доз­во­ли­ти ли­ше ве­ликі підприємства або аг­ро­холдин­ги, які ма­ють у своєму штаті ви­соко­оп­ла­чу­ва­них спеціалістів із впро­ва­джен­ня інно­вацій та ве­ден­ня моніто­рингу і які ма­ють не­об­ме­жені ре­сур­си. Але на­справді це не зовсім так, то­му що най­частіше са­ме най­ма­ний ме­недж­мент ве­ли­ких підприємств чи­нить найбільший спро­тив уп­ро­ва­джен­ню ав­то­ма­ти­зації та еле­к­трон­но­го кон­тро­лю.

 

ЩО НАЙБІЛЬШЕ ЗАВАЖАЄ ФЕРМЕРОВІ ПОЧАТИ ПРАЦЮВАТИ З ІННОВАЦІЯМИ?

По-перше, брак ча­су на вив­чен­ня усіля­ких інно­вацій, порівнян­ня функціона­лу про­грам­них за­без­пе­чень. А без чітко­го ро­зуміння зро­би­ти вдалий вибір не­мож­ли­во.

По-друге, це не­впев­неність: а чи потрібно во­но вза­галі. Хо­ча увесь світ пе­ре­хо­дить на «ци­ф­ру».

По-трете, по­коління інно­вацій зміню­ють­ся ду­же швид­ко. Хто це «нове» втілю­ва­ти­ме в гос­по­дарстві? І цей пе­релік пи­тань нескінчен­ний.

Тож у ре­зуль­таті фер­мер як­що й ви­ко­ри­с­то­вує якесь ци­ф­ро­ве рішен­ня, то най­частіше во­но не ком­плекс­не, або це набір незв’яза­них та не інте­г­ро­ва­них між со­бою рішень. То­му потрібно до­по­мог­ти аг­раріям ком­плекс­но впро­ва­д­жу­ва­ти кращі світо­ві інно­ваційні роз­роб­ки та за­про­пону­ва­ти цілісну інте­г­ро­ва­ну си­с­те­му й ком­плекс по­слуг із уп­ро­ва­д­жен­ня та су­про­во­ду на будь-яко­му аг­ро­підприєм­стві не­за­леж­но від розмірів йо­го зе­мель­но­го бан­ку.

Навіть ма­ленькі фер­мерські гос­подар­ст­ва, що ви­най­ма­ють, на­при­клад, ком­бай­ни та зер­но­во­зи, мо­жуть об’єдна­ти­ся із сусідніми гос­по­дар­ст­ва­ми та підклю­чи­ти­ся до про­грам­но­го за­без­печен­ня, щоб кон­тро­лю­ва­ти збір вро­жаю в ре­жимі он-лайн. У та­ко­му разі ко­жен фер­мер от­ри­має пер­со­наль­ний па­роль до­сту­пу та бу­де ба­чи­ти в про­грам­но­му за­без­пе­ченні тільки свої во­лодіння. Ви­т­ра­ти на про­грам­не за­без­пе­чення та про­фесійний моніто­ринг ко­ш­тують декілька до­ларів на гек­тар на рік, що не йде в порівнян­ня із се­ред­нь­о­стати­с­тич­ни­ми втра­та­ми від роз­кра­дан­ня вро­жаю, паль­но­го, насіння та інших цінно­с­тей.

 

Ірина Кравець

Журнал «Пропозиція», №11, 2019 р.

Ключові слова: цифровое земледелие

Інтерв'ю
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее

1
0